Рішення № 138684715, 03.08.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 серпня 2026 р. Справа № 120/12819/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним рішення, бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі також - відповідач 1, ГУ ПФУ у Вінницькій області), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі також - відповідач 2, ГУ ПФУ в Тернопільській області) про визнання протиправним рішення, бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, з урахуванням заяви про їх уточнення, позивач зазначив, що 13.02.2024 він звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення дострокової пенсії за віком. За принципом екстериторіальності розгляд заяви здійснило ГУ ПФУ в Тернопільській області. Так, рішенням №025550010845 від 20.02.2024 йому було відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу.

Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з недотриманням вимог статей 160, 161 КАС України та встановлено 10-ти денний строк з дня одержання копії ухвали для усунення визначених у ній недоліків, шляхом, зокрема, надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали на адресу суду надійшла заява на усунення недоліків позовної заяви. Зокрема, у заяві представниця позивача повідомила, що її довіритель в спірний період безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для оборони України, отримав поранення, перебував на лікуванні, що значно ускладнило можливість звернення до суду.

Ухвалою суду визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити строк звернення до адміністративного суду, відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідач 1 подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти її задоволення. Зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області є неналежним відповідачем, оскільки рішення за заявою позивача про призначення пенсії за принципом екстериторіальності приймало Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, а тому між позивачем і відповідачем відсутній публічно-правовий спір.

Вказав, що за результатами розгляду заяви позивачу було відмовлено у призначенні дострокової пенсії, оскільки підтверджений страховий стаж становив 24 роки 3 місяці 25 днів, що є меншим за встановлений законом, а надана довідка про безпосередню участь у заходах із забезпечення оборони України не відповідала вимогам законодавства.

Також зазначив, що питання призначення пенсії належить до дискреційних повноважень органів Пенсійного фонду, у які суд не вправі втручатися за відсутності передбачених законом підстав. Крім того, заперечив проти стягнення судових витрат за рахунок коштів Пенсійного фонду, посилаючись на їх цільове призначення. У зв`язку з наведеним просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач 2 правом на подання відзиву не скористався, хоча про розгляд справи був належним чином повідомлений за допомогою підсистеми "Електронний суд".

На підставі частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку справу вирішувати за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив,

13.02.2024 ОСОБА_1 звернувся до територіального відділу Пенсійного фонду України із заявою щодо призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зазначена заява позивача за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №025550010845 від 20.02.2024 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, підтвердженого в установленому законодавством порядку.

У спірному рішенні зазначено, що страховий стаж позивача - становить 24 роки 03 місяці 25 днів. Вказано, що за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди.

При цьому зазначено про те, що для визначення права для призначення дострокової пенсії за віком врахувати довідку №1954 від 03.09.2023 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України підстави відсутні, оскільки довідка не відповідає вимогам Порядку від 20.08.2014 №413 (зі змінами) згідно з додатком 6.

Враховуючи вищезазначене, відповідач у спірному рішенні дійшов висновку, що згідно наданих до заяви документі, право на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на даний час в позивача відсутнє.

Не погоджуючись таким рішенням пенсійного органу, позивач і звернувся до суду із даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений як Конституцією, так і законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV передбачено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають, зокрема, військовослужбовці, які брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, яким надано статус учасника бойових дій, після досягнення чоловіками 55 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років.

Отже, для призначення позивачу дострокової пенсії за віком на підставі зазначеної норми необхідна одночасна наявність трьох умов: досягнення 55-річного віку; наявність страхового стажу не менше 25 років; підтвердження безпосередньої участі у відповідних заходах документом, що відповідає вимогам Порядку № 413.

Судом встановлено, що на момент звернення позивача із заявою (13.02.2024) та прийняття оскаржуваного рішення (20.02.2024) вік позивача (56 років) відповідав встановленій вимозі, однак його страховий стаж становив 24 роки 03 місяці 25 днів, тобто був меншим за встановлений пунктом 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV мінімум у 25 років. Ця обставина не заперечується позивачем ні в позовній заяві, ні в заяві про уточнення позовних вимог, а долучена ним довідка від 03.09.2023 № 1954 також не відповідала вимогам додатка 6 до Порядку № 413, на що обґрунтовано вказано у спірному рішенні.

Відповідно до усталеної практики адміністративного судочинства правомірність індивідуального акта суб`єкта владних повноважень оцінюється судом виходячи з фактичних та правових обставин, а також документів, що існували на момент його прийняття, а не з обставин, що виникли після цього.

Судом встановлено, що надана позивачем до матеріалів цієї справи довідка від 19.08.2024 № 1457, яка відповідає вимогам Порядку № 413, була складена майже через шість місяців після прийняття оскаржуваного рішення (20.02.2024) і, відповідно, не могла бути та не була предметом оцінки ГУ ПФУ в Тернопільській області на момент прийняття цього рішення.

Наявність цієї довідки станом на дату розгляду справи судом не може ретроактивно змінити оцінку правомірності рішення, прийнятого на підставі документів, які були подані позивачем станом на лютий 2024 року.

Більше того, суд звертає увагу, що незалежно від відповідності чи невідповідності довідки від 03.09.2023 № 1954 вимогам Порядку № 413, самостійною та достатньою підставою для відмови у призначенні позивачу дострокової пенсії за віком станом на 20.02.2024 була відсутність у нього мінімально необхідного страхового стажу 25 років (за наявних 24 років 03 місяців 25 днів), оскільки пунктом 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV вимагається одночасна наявність усіх передбачених цією нормою умов.

Відсутність хоча б однієї з цих умов виключає право на призначення дострокової пенсії, а тому оскаржуване рішення від 20.02.2024 № 025550010845 було прийняте ГУ ПФУ в Тернопільській області правомірно, з дотриманням вимог чинного на той час законодавства та на підставі всебічного і повного розгляду поданих документів.

При цьому, суд враховує те, що в межах даної адміністративної справи позивач не заявляє вимог, а також не оскаржує дії відповідачів щодо невірного обчислення його страхового стажу.

Ба більше, як вже зазначалось вище, формат надано позивачем разом із заявою від 13.02.2024 довідки № 1954 від 03.09.2023 не давав відповідачу 2 підстав для зарахування відображених у ній періодів в кратному розмірі.

Судом встановлено, що страховий стаж особи, за загальним правилом, збільшується з часом, і, як вбачається з наступного призначення позивачу з 11.11.2024 пенсії за віком відповідно до вимог Закону № 1058-IV (тобто приблизно через 9 місяців після первинного звернення), необхідний 25-річний страховий стаж, а також підтвердження безпосередньої участі належною довідкою (№ 1457 від 19.08.2024) було досягнуто (отримано) саме до вказаної дати.

Отже, призначення позивачу пенсії саме з 11.11.2024 узгоджується з моментом фактичного виконання ним усіх передбачених пунктом 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV умов, а не свідчить про наявність протиправної бездіяльності з боку будь-якого з відповідачів за попередній період.

За таких обставин суд доходить висновку про відсутність підстав вважати, що права позивача на призначення дострокової пенсії за віком з 13.02.2024 були порушені: станом на цю дату та на дату прийняття оскаржуваного рішення (20.02.2024) позивач об`єктивно не відповідав установленим законом умовам для призначення такої пенсії, а тому вимоги позивача про визнання протиправним рішення ГУ ПФУ в Тернопільській області від 20.02.2024 № 025550010845, а також похідні від нього вимоги про визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо неналежного нарахування та невиплати пенсії за період з 13.02.2024 по 01.10.2024, про зобов`язання провести перерахунок пенсії з 13.02.2024 та здійснити виплату недоотриманих сум за вказаний період, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Суд додатково зазначає, що відповідач 1 у відзиві обґрунтовано послався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23, згідно з якою дії зобов`язального характеру щодо нарахування призначеної пенсії має вчиняти саме територіальний орган Пенсійного фонду, визначений за принципом екстериторіальності, що безпосередньо розглядав та вирішував питання призначення пенсії, а не орган Пенсійного фонду за місцем проживання (перебування) особи.

Оскільки судом встановлено, що заяву позивача розглядало ГУ ПФУ в Тернопільській області, а не ГУ ПФУ у Вінницькій області, вимоги до останнього про зобов`язання вчинити дії з нарахування та виплати пенсії є також необґрунтованими з огляду на відсутність у ГУ ПФУ у Вінницькій області повноважень і обов`язку вчиняти такі дії щодо позивача, що є додатковою підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині.

Разом з тим, оскільки судом встановлено відсутність самої протиправності оскаржуваного рішення та бездіяльності з підстав, викладених вище, необхідність окремого вирішення питання про належність відповідача 1 як самостійної підстави для відмови в позові відпадає.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведену правову оцінку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору, у зв`язку з чим питання розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

в и р і ш и в :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403)

Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 14035769)

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна