Рішення № 138684620, 03.08.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 серпня 2026 р. Справа № 120/11941/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі також - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Позивач зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та з 20.04.2009 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Під час обчислення пенсії відповідачем проведено оптимізацію заробітку шляхом виключення 49 місяців страхового стажу в межах 10 % його тривалості, при цьому додаткове виключення періоду з 01.07.2000 по 01.01.2005 не здійснювалося.

Позивач вважає, що відповідно до абзацу другого частини першої статті 40 Закону №1058-IV має право на додаткове виключення із розрахунку заробітної плати періоду з 01.07.2000 по 01.01.2005 понад 10 % страхового стажу, оскільки після такого виключення для обчислення пенсії залишиться більше мінімально необхідних 60 місяців заробітку. На його переконання, це дасть змогу провести додаткову оптимізацію заробітної плати та збільшити розмір пенсії.

Ухвалою суду відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначив, що при призначенні пенсії заробітна плата позивача була оптимізована в автоматичному режимі відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV шляхом виключення 49 календарних місяців із найменшими показниками заробітної плати, що забезпечило збільшення індивідуального коефіцієнта заробітку. На переконання відповідача, підстав для додаткового виключення періоду з 01.07.2000 по 01.01.2005 та проведення повторної оптимізації немає, оскільки позивач фактично просить вибірково застосувати положення пенсійного законодавства виключно у вигідній для себе частині, що суперечить принципу рівності громадян перед законом.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що в червні 2026 року позивач звернувся до відповідача з заявою про здійснення перерахунку пенсії шляхом додаткового виключення з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії період з 01 липня 2000 по 01 січня 2005 року, згідно абз.2 ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV та за результатами виключення додаткового періоду провести додаткову оптимізацію пенсії виключивши інший період в розмірі до 10% з найменшими показниками заробітної плати за виключенням періоду з 1 липня 2000 року по 1 січня 2005 року.

Листом від 15 липня 2025 року відповідач повідомив позивачу про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії, оскільки його заробітна плата вже була оптимізована в автоматичному режимі відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV шляхом виключення 49 календарних місяців із найменшими показниками заробітної плати, що забезпечило збільшення індивідуального коефіцієнта заробітку.

Позивач вважає оскаржувані дії (бездіяльність) відповідача протиправними, а тому за захистом своїх прав та інтересів вирішив звернутися до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV), розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно із ст. 1 Закону № 1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 40 № 1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж, починаючи з 1 липня 2000 року, становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Абзацом 3 ч. 1 ст. 40 цього Закону передбачено, що за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

За змістом абзаців 4-6 частини першої статті 40 Закону № 1058-ІV для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.

Аналіз ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-ІV свідчить, що дана норма передбачає додаткове виключення за бажанням особи періоду з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, за умови, якщо це є періодом строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Суд відзначає, що із загальної кількості місяців страхового стажу у 555 місяців до оптимізації заробіток заявника для обчислення пенсії із урахуванням кількості місяців заробітної плати становив - 165.

У процедурі оптимізації було виключено 49 місяць, згідно з ч.1 ст.40 Закону №1058-ІV

Тож, суб`єктом владних повноважень у межах спірних правовідносин було розраховано заробіток заявника для обчислення пенсії із урахуванням кількості місяців заробітної плати - 116.

Окрім того, суд зважає, що показник виключеної суб`єктом владних повноважень із розрахунку заробітку заявника для обчислення пенсії із урахуванням кількості місяців заробітної плати кількості місяців - 49 не перевищує рівень у 10% від загального показника трудового стажу заявника у 46 р. 03 м. 18 дн. (тобто 555 місяців).

Отже, враховуючи факт відсутності доказів проходження строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, суд вважає обґрунтованими наведені відповідачем у листі від 15.07.2025 пояснення щодо відсутності підстав для додаткового виключення з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, періоду з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, тобто, окрім виключених під час проведення оптимізації пенсії 49 місяців, додаткового виключення ще 54 місяців, що в сукупності складатиме 103 місяці.

Суд констатує, що незгода позивача із наведеними у листі від 15.07.2025 поясненнями ґрунтується у даному конкретному випадку на помилковому тлумаченні змісту положення ч. 1 ст. 40 Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV, яким, на думку позивача, передбачена можливість додаткового виключення з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, періоду з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, незалежно від інших обставин.

Посилання позивача на те, що після виключення зазначеного періоду для розрахунку пенсії залишиться понад 60 календарних місяців заробітку, саме по собі не створює права на таке виключення, оскільки вимога щодо наявності не менше 60 місяців є лише однією з умов застосування відповідного механізму, але не замінює необхідності існування передбачених законом підстав для додаткового виключення.

Враховуючи викладене, відмова пенсійного органу у додатковому виключенні з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії період з липня 2000 по січень 2005 року, згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV під час обчислення пенсії, є правомірною.

З огляду на те, що позивач не довів наявності обставин, які б свідчили про порушення відповідачем його прав, свобод або інтересів у сфері публічно-правових відносин, підстави для задоволення позову у цій частині відсутні.

Щодо посилання позивача на постанову Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 520/33630/23 суд зазначає, що відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені саме у постановах Верховного Суду. Крім того, судові рішення ухвалюються з урахуванням конкретних фактичних обставин кожної справи, а тому наведене рішення апеляційного суду не свідчить про наявність підстав для задоволення позову у цій справі.

Не заслуговують на увагу й доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом цього спору є не оскарження рішення про призначення пенсії від 20.04.2009, а правомірність дій відповідача щодо розгляду заяви позивача про проведення перерахунку пенсії та відмови у здійсненні такого перерахунку, про що позивач був повідомлений листом від 15.07.2025. Саме з цього моменту позивач дізнався про позицію відповідача щодо відсутності підстав для проведення перерахунку пенсії, а тому звернення до суду відбулося в межах шестимісячного строку, визначеного статтею 122 КАС України.

Водночас наведена обставина не впливає на висновок суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог по суті.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, позивач немає права на відшкодування понесених у цій справі судових витрат.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

в и р і ш и в :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403)

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна