Ухвала суду № 138683717, 10.07.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/437/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2026 року Подільський районний суд м. Києва у складі:

головуючого-судді - Блащука А.М.

при секретарі - Пащелопі Д.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві скаргу ОСОБА_1 , відповідач Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, стягувач: Державне підприємство «Дослідний експериментально-мехінічний завод» Науково-технологічного алмазного концерну «Алкон» Національної Академії Наук України, на дії/бездіяльність органу примусового виконання,-

В С Т А Н О В И В:

Скаржник звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кривошеї Дмитра Станіславовича у виконавчому провадженні № 81216967 (ідентифікатор доступу: 577Б1ЕАГ5А98,), виконавчий лист № 758/437/24 виданий 18.03.2025. Також оскаржується бездіяльність зазначеної службової особи щодо виконання вимог ст. 28 ЗУ "Про виконавче провадження", яка полягає у ненадісланні до ЕК боржника копій всіх матеріалів виконавчого провадження, як того вимагає зазначена стаття, що створює перепони для його участі у провадженні та користування правами сторони, наданими статтею 19 цього закону.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу передано до провадження судді Блащука А.М.

Заявник у судове засідання 10.07.2026 не з`явився. Подав до суду заяву про розгляд скарги без його участі.

Державний виконавець у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд вважає за можливе провести розгляд скарги за відсутністю заявника та державного виконавця, оскільки їх неявка не є перешкодою для розгляду даної скарги.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Скаржник звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кривошеї Дмитра Станіславовича у виконавчому провадженні № 81216967 (ідентифікатор доступу: 577Б1ЕАГ5А98,), виконавчий лист № 758/437/24 виданий 18.03.2025, зокрема при винесенні:

1) постанови про арешт коштів (не відповідє вимогам законодавства, оскільки згідно зі ст.ст. 9 (ч.3, 48 (ч. 4), 56 ЗУ "Про виконавче провадження" та розділу 8 інструкції з організації примусового виконання рішень, затв. Наказом Мін`юсту від 02.04.2012 № 512/5 арешт накладається лише після виявлення конкретного майна або коштів на рахунках в результаті проведеного розшуку, який проводиться у 10-денний строк з дня відкриття провадження, та із зазначенням у відповідній постанові специфікації майна та суми коштів, на які накладається арешт);

2) постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій (не відповідає Інструкції з організації примусового виконання рішень (затв. Наказом Мін`юсту від 02.04.2012 № 512/5), оскільки згідно з цим документом розмір мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження визначається відповідно до Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2830/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за № 1300/29430, а в зазначеній у цьому пункті постанові виконавця відсутні посилання на конкретні види витрат та їх розмір, на підставі яких отримана наведена ним сума. Всі оскаржувані постанови винесені 09.06.26.

Також оскаржується бездіяльність зазначеної службової особи щодо виконання вимог ст. 28 ЗУ "Про виконавче провадження", яка полягає у ненадісланні до ЕК боржника копій всіх матеріалів виконавчого провадження, як того вимагає зазначена стаття, що створює перепони для його участі у провадженні та користування правами сторони, наданими статтею 19 цього закону. У зв`язку з викладеним вище просить суд скасувати незаконні постанови державного виконавця у зазначених ВП та зобов`язати його припинити порушення вимог ст. 28 ЗУ "Про виконавче провадження".

Цивільним процесуальним законодавством визначено спеціальний порядок розгляду скарг, предметом яких є судовий контроль за виконанням судових рішень, який врегульовано Розділом 7 ЦПК України. Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Частиною другою статті 451 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» (із змінами) роз`яснено, що при розгляді справ за скаргами сторін виконавчого провадження на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні керуватися положеннями Конституції України, пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), законами України: від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», «Про державну виконавчу службу», «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами, які регулюють примусове виконання судових рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, тощо.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 6 Інструкції з організації про примусове виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Суд зазначає, що тягар доказування лежить на тому, хто подає скаргу (стаття 447 Цивільного процесуального кодексу України). Суд не збирає докази самостійно для заявника.

З матеріалів справи вбачається, що скаржником не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження викладених в скарзі обставин. Так скаржником не надано суду копій оскаржуваних постанов або клопотання про їх витребування.

На підтвердження викладених обставин справи заявником долучено до скарги запит про наявність кабінету 30789709 2026-06-18 19-29-43.zip та квитанцію про надсилання стороні Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 34482497.pdf.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої скарги, як необґрунтованої.

Керуючись ст.ст. 19, 30,129 Конституції України, ст.ст. 1, 12, 18, 39, 40, 41, 51 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.2, 10, 12, 76-81, 258, 259, 260, 261, 447-453 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 , відповідач Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, стягувач: Державне підприємство «Дослідний експериментально-мехінічний завод» Науково-технологічного алмазного концерну «Алкон» Національної Академії Наук України, на дії/бездіяльність органу примусового виконання, відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.М.Блащук