Єдиний державний реєстр судових рішень 26.05.2026 Справа № 756/14688/25
Справа №756/14688/25
Провадження №2/756/1409/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2026 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Шевчука А.В.,
за участю секретаря - Калюжної А.Г.,
за участі: відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в :
У вересні 2025 року КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулося до Оболонського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у якому просять стягнути заборгованість за житлово-комунальні послуги у сумі 97 868,81 грн., а саме: заборгованість за спожиті до 01.05.2018 з централізованого опалення у розмірі 5 217,73 грн., інфляційна складова боргу 892,23 грн., три відсотки річних 234,58 грн., заборгованість за спожиті до 01.05.2018 з централізованого постачання гарячої води у розмірі 13 705,84 грн., інфляційна складова боргу 2 343,70 грн., три відсотки річних 616,20 грн., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 10 524,16 грн., інфляційна складова боргу 1 799,63 грн., три відсотки річних 473,15 грн., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 18 137,22 грн., інфляційна складова боргу 3 101,46 грн., три відсотки річних 815,43 грн., заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з теплової енергії у розмірі 24 704,64 грн., інфляційна складова боргу 3 231,11 грн., три відсотки річних 852,80 грн., пеня 1 037,57 грн., заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 6 686,31 грн., інфляційна складова боргу 713,98 грн., три відсотки річних 189,56 грн., пеня 230,64 грн., заборгованість з плати за абонентське обслуговування з теплової енергії у розмірі 1 517,13 грн., заборгованість з плати за абонентське обслуговування з гарячого водопостачання у розмірі 783,75 грн., заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 59,99 грн. Окрім того, просили стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
Позивач вказує, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , під`єднана до внутрішньобудинкової системи теплопостачання, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані у зазначеній квартирі, а отже є споживачами послуг з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води.
Позивач вказує, що порушуючи умови договору та норми законодавства, відповідачі своєчасно не вносили плату за надану теплову енергію, в результаті у останніх утворилась заборгованість, яку і просить стягнути позивач.
10.12.2025 року відповідачем ОСОБА_1 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому остання заперечує проти позову повністю, вказуючи, що розрахунки позивача є необґрунтованими та такими, що порушують норми законодавства, оскільки вона не була одноосібним власником помешкання, відповідачі близько 10 років не користуються послугою «гарячого водопостачання», а факт її використання є недоведеним. Крім того, просить застосувати строки позовної давності, вказуючи на те, що позивачем пропущені такі строки.
У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином, наддали суду заяву про розгляд справи без їхньої участі.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні проти позову заперечувала повністю з підстав викладених у відзиві. Подала клопотання про залучення співвідповідача у справі, а саме колишнього чоловіка ОСОБА_3 , оскільки дана квартира придбана під час шлюбу та належала подружжю на праві спільної сумісної власності, тобто ОСОБА_3 проживав у квартирі та був споживачем наданих послуг. При цьому, за твердженням останньої, відповідач ОСОБА_2 , хоч і зареєстрований у зазначеній квартирі з 22.01.2025 року, але ніколи не був і не є її власником або ж співвласником та фактично там не проживає.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, пояснення відповідача, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а статтею 257 цього Кодексу встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
З 12.03.2020 до 01.07.2023 строки позовної давності продовжувалися на строк дії карантину, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, доповнений Законом № 540-IX від 30.03.2020);
24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.
04 вересня 2025 року набрав чинності Закон України від 14 травня 2025 року № 4434-IX "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності". Цим Законом виключено з ЦК України п. 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення", а отже поновлено перебіг позовної давності.
Таким чином, в умовах дії карантину та воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку карантину 12.03.2020 року до 04 вересня 2025 року.
Наведене свідчить, що у разі якщо позовна давність до вимог КП виконавчого органу Київради (КМДА) "Київтеплоенерго" не спливла станом на 12.03.2020 року то цей строк звернення до суду було продовжено до 03 вересня 2025 року.
Нормою ч. 3 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Враховуючи вищенаведене, у даному випадку, суд вважає можливим стягнення заборгованості з врахуванням строків позовної давності за період з 01.05.2018 року по 31.07.2025 року.
Із матеріалів справи вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , під`єднана до внутрішньобудинкової системи теплопостачання, відповідачі ОСОБА_1 зареєстрована у зазначеній квартирі з 04.11.2011 року, а Іванішвілі Гурам лише 22.01.2025 року, а отже є споживачами послуг з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води.
Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та централізоване постачання гарячої води регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630.
11.10.2018 року між ПАТ «КИЇВНЕРГО» та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) № 601-18 (далі - Договір цесії), відповідно до якого ПАТ «КИЇВНЕРГО» відступило, а Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців (далі - споживачі) щодо виконання ними грошових зобов`язань перед Кредитором з оплати спожитої до 01.05.2018 теплової енергії.
Згідно п. 3.4.2 Договору цесії новий кредитор має право на отримання замість кредитора споживачів, визначених у Додатку № 1 та/або Додатку № 2 до Договору цесії сплати заборгованостей.
Відповідно до п. 18, 20, 30 Правил споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у встановлені строки. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язань не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.
За ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю для настання відповідних правових наслідків.
Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦПК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З Договору дарування частки квартири від 21.02.2025 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бузницькою Ю.О. вбачається, що ОСОБА_3 також був співвласником частини квартири АДРЕСА_2 , яку подарував, а обдарована ОСОБА_1 прийняла в дар частину квартири АДРЕСА_2 .
Згідно Витягу з Державного реєстру речових право власності на частину квартири АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_1 21.02.2025 року.
Таким чином, одноосібним власником квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_1 стала лише 21.02.2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.
Належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.
На позивача покладений обов`язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов`язаний виконати покладений на нього законом або договором обов`язок.
Законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів.
Ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згоден, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.
З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.
Згідно ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України (2004 р.), норми якої кореспондуються зі статтею 51 ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIІІ, чинній з 15.12.2017 р.). Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.
Будь-яких клопотань зі сторони позивача про заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідачем ОСОБА_3 суду не подано.
Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» у повному обсязі до ОСОБА_1 у період коли вона не була одноосібним власником квартири АДРЕСА_2 і вважає можливим стягнення заборгованості до 21.02.2025 року пропорційно належній їй частці у спільному майні.
Приймаючи рішення у даній справі суд також враховує, що ОСОБА_2 був зареєстрований у квартирі АДРЕСА_2 лише 22.01.2025 року, а тому зобов`язання у останнього з утримання вказаного житла виникли саме з цього періоду.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В судовому засіданні відповідачами не спростовано належними та допустимими доказами факту використання послуг з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води.
Таким чином, з врахуванням застосованих строків позовної давності, часток у праві власності та часу реєстрації у помешканні з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за надані послуги з 01.05.2018 року, зокрема заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 5 262,08 грн., інфляційна складова боргу 899,81 грн., три відсотки річних 236,50 грн., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 9 067,11 грн., інфляційна складова боргу 1 550,73 грн., три відсотки річних 407,71 грн., заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з теплової енергії у розмірі 12 352,32 грн., інфляційна складова боргу 1 615,55 грн., три відсотки річних 426,40 грн., пеня 518,78 грн., заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 3 343,15 грн., інфляційна складова боргу 356,98 грн., три відсотки річних 94,78 грн., пеня 115,32 грн., заборгованість з плати за абонентське обслуговування з теплової енергії у розмірі 758,56 грн., заборгованість з плати за абонентське обслуговування з гарячого водопостачання у розмірі 391,87 грн., заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 29,99 грн.
А з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає стягненню заборгованість за надані послуги з 22.01.2025 року у розмірі 8 702,20 грн. з кожного.
Відповідно до ст. 133, 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати.
Враховуючи вищенаведене, ст. 319, 322, 509, 525, 526, 625 ЦК України та керуючись ст. 4-5, 12-13, 133, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 40538421; адреса місцезнаходження: м. Київ, пл. І. Франка, 5) заборгованість за надані послуги у розмірі 27 416,02 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 1 514,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 40538421; адреса місцезнаходження: м. Київ, пл. І. Франка, 5) заборгованість за надані послуги у розмірі 8 702,20 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 1 514,00 грн.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 03.08.2026 року.
Суддя А.В. Шевчук
Судове рішення № 138683589, Оболонський районний суд міста Києва було прийнято 26.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 756/14688/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: