Рішення № 13868217, 10.02.2011, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" лютого 2011 р.

Справа № 8/5027/85/2011.

За позовом торгвельно-промислової транснаціональної корпорації "Кераміст" м.Запоріжжя

до Державного підприємства "Лужанський експериментальний завод", смт.Лужани Кіцманський район Чернівецька область

про стягнення заборгованості - 4547,08 грн.

Суддя І.В.Марущак

Представники:

Від позивача –не з’явився

Від відповідача –Зінчук П.Ф., дов. №491 від 31.12.2010 р.

СУТЬ СПОРУ:

ТПТК "Кераміст" звернулося з позовом до ДП "Лужанський експериментальний завод" в якому просить стягнути заборгованість по мировій угоді затвердженій ухвалою господарського суду Чернівецької області від 05.04.2006 р. по справі №4/538/б в сумі 4547,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем частково не виконано умови мирової угоди затвердженої ухвалою господарського суду Чернівецької області від 05.04.2006 р. по справі №4/538/б, залишок не виконаного зобов’язання по мировій угоді складає 4547,08 грн. основного боргу.

Провадження у справі порушено ухвалою від 28.01.2011 р., справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 10.02.2011 р., відповідача зобов’язано надати відзив на позов, копію довідки про включення до ЄДРПОУ.

Позивач явку свого представника в судове засідання 10.02.2011 р. не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Від позивача надійшла телеграма із клопотанням розгляд справи проводити без участі його представника.

Відповідач у відзиві на позов та його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та просив застосувати наслідки пропуску строку позовної давності.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 05.04.2006 р. по справі № 4/538/б затверджено мирову угоду укладену між державним підприємством "Лужанський експериментальний завод смт.Лужани. Кіцманського району. Чернівецької області та комітетом кредиторів 31.03.2006р. Дана ухвала не оскаржена та набрала законної сили.

Підпунктом 23 пункту 1 ухвали господарського суду Чернівецької області від 05.04.2006 р. по справі №4/538/б передбачено: "Згідно з ухвалою господарського суду Чернівецької області від 18.02.03 - 14.03.03 р. борг Боржника перед Торговельно-промисловою транснаціональною корпорацією "Кераміст" (69015 м. Запоріжжя, вул. Трегуба, 1 . код ЄДРПОУ 13620827) складає 5801,48 грн. (п'ять тисяч вісімсот один гривень 48 коп.) На основі ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Торговельно-промислова транснаціональна корпорація "Кераміст: погоджується на виплату суми в розмірі 5801.48 грн. (п'ять тисяч вісімсот один гривень 48 коп.) на протязі 5 (п'яти) років рівними частками щороку до 31 грудня кожного року після укладання даної Мирової угоди".

Згідно підпункту 2 пункту 2 ухвали господарського суду Чернівецької області від 05.04.2006 р. по справі №4/538/б затверджено додаткову винагороду арбітражному керуючому Стрельнікову В.В. в розмірі 0,5 відсотка від боргових зобов'язань заводу перед конкурсними кредиторами за рахунок кредиторів, боржник оплачує винагороду арбітражному керуючому по мірі погашення боргу кредиторам шляхом утримання 0,5 відсотка з сум. що виплачуються кредиторам.

Згідно зі ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно із врахування додаткової винагороди арбітражному керуючому відповідач повинен був виплатити позивачу 5772,47 грн. на протязі 5 років рівними частками щороку до 31 грудня кожного року після укладання мирової угоди, тобто по 1154,49 грн. до 31.12.2006 р., 31.12.2007 р., 31.12.2008 р., 31.12.2009 р., 31.12.2010 р.

Згідно з пунктом 3.9.6 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 (із змінами внесеними роз'ясненням президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 р. N 04-5/609 та рекомендацією президії Вищого господарського суду України від 25.04.2008 р. N 04-5/141):

«Наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 3 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 19 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди».

Ухвала господарського суду Чернівецької області від 05.04.2006 р. по справі № 4/538/б, не відповідає вимогам статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" та відповідно не є виконавчим документом.

Також, відповідно до ч. 8 ст. 39 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою.

З моменту затвердження судом мирової угоди припиняються зобов'язання за одними правовідносинами та виникають зобов'язання, що випливають за мировою угодою.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак взяті на себе зобов’язання згідно мирової угоди затвердженої судом відповідач виконав частково та оплатив заборгованість по мировій угоді 1154,40 грн., згідно виписки із особового рахунку позивача 03.12.2007 р. та 100 грн. згідно платіжного доручення №838 від 28.12.2006 р.

Будь-яких доказів на спростування позовних вимог чи про сплату заборгованості, часткового її погашення відповідач до суду не подав.

З вищевикладеного випливає, що відповідачем не оплачено заборгованість по мировій угоді в сумі 4518,07 грн.

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено: "Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки". За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина 5 ст. 261 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 4 ст.267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Відповідачем у відзиві на позов заявлено про застосування правил пропуску строку позовної давності.

Відповідачем оплачено перший платіж до 31.12.2006 р. та частково в розмірі 100 грн. другий платіж, який повинен був оплатити відповідач до 31.12.2007 р., неоплачений залишок по ньому 1054,59 грн., строк позовної давності по даній сумі сплив, оскільки позовну заяву позивачем направлено 21.01.2011 р., згідно поштового штемпеля на конверті, тому суд відмовляє у стягненні даної суми.

Відповідно до викладеного суд прийшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача залишку заборгованості за мировою угодою в сумі 3463,47 грн., тобто три платежі, які повинні були бути оплачені до 31.12.2008 р., 31.12.2009 р., 31.12.2010 р. по 1154,49 грн.

У зв’язку із частковим задоволенням позовних вимог судові витрати належить стягнути із позивача на користь відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 49, 78, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Лужанський експериментальний завод", (вул. Центральна, 53 смт.Лужани Кіцманський район Чернівецька область, код ЄДРПОУ 00333380) на користь торгівельно-промислової транснаціональної корпорації «Кераміст»(69015, м. Запоріжжя, вул. Трегубова, 1, р/р № 26006013460301 в філії ПАТ «Банк Кіпру»м. Київ, МФО 320940, код ЄДРПОУ 13620827) 3463,47 грн. основного боргу по мировій угоді, 77,68 грн. державного мита та 179,74 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

За згодою представника відповідача в судовому засіданні 10.02.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 15.02.2011 року.

Суддя І.В. Марущак.