Рішення № 13868150, 15.02.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2011 року Справа № 08/5026/202/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Кенкеч О.С., за участю представників сторін:

від позивача –представник не з’явився,

від відповідача –представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вассма»

до

відповідача фермерського господарства «Калина»

про стягнення 2 900,06 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вассма»(надалі –Позивач) звернулось до суду з позовом до фермерського господарства «Калина»(надалі –Відповідач) про стягнення 2 900,06 грн., в тому числі 3 % річних у розмірі 767,08 грн. та індекс інфляції у розмірі 2 132,98 грн. та відшкодування у зв’язку з цим державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Сторони були належним чином повідомлені про час і місце проведення судового засідання –ухвала була надіслана рекомендованим листом.

Позивач у судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив. Ухвалу про порушення провадження по справі від 31.01.2011 вручено представнику позивача за довіреністю Грищенко О.М., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення від 03.02.2011

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання –ухвалу про порушення провадження по справі від 31.01.2011 вручено представнику відповідача, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення від 04.02.2011.

Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та нез’явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 13.05.2010 у справі №01/505 (суддя Чевгуз О.В.) частково задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вассма»та стягнуто з фермерського господарства «Калина», вул. Жовтнева, 36, смт. Драбів, Черкаська область, код ЄДР 21355345, п/р 26003300227 в Ощадбанку України, МФО 354530, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Васса», пр. Мінський, 4, м. Київ, пр. Лісовий, 39, п/р26002010031008 в ВАТ «Укрексімбанк»в м. Києві, МФО 322313, код ЄДР 33937992: 36 775, 58 грн. –основного боргу, 698,74 грн. –нарахування втрат від інфляції, 75, 57 грн. –трьох відсотків річних, 375,50 грн. витрат на оплату державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 3 500,00 грн. витрати на послуги адвоката.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.07.2010 рішення господарського суду Черкаської області від 13.05.2010 залишено без змін.

Згідно зі ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Основний розмір заборгованості Відповідач сплатив згідно банківської виписки від 25.11.2010.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Невиконання Відповідачем повністю рішення суду, що набрало законної сили, стало підставою для звернення Позивача до суду.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 173 ГК України зобов’язання, що виникає між суб’єктами господарювання, в силу якого один суб’єкт зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, є господарським зобов’язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як встановлено судом при розгляді справи №01/505 фермерське господарство «Калина»не розрахувалось належним чином за поставлений товар, у строк до 11.02.2010, тому сума заборгованості була стягнута за рішенням суду.

В силу статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Преюдиціальність є обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Основний розмір заборгованості Відповідач сплатив згідно банківської виписки тільки 25.11.2010.

Згідно ч. 2 ст. 625 боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі вказаних вимог, Позивачем нараховано Відповідачу 2 132,98 грн. інфляційних та 767,08 грн. 3 % річних, за період з 16.03.2010 по 24.11.2010, які підлягають до стягнення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Частиною другою статті 22 ГПК України, передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо. Обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч. 2 ст. 43 ГПК України), якими, в силу ст. 32 ГПК України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач не скористався своїм правом заперечення проти позову, тому суд розглянув справу за наявними доказами.

На підставі ст. 49 ГПК України з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню судові витрати: державне мито в сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фермерського господарства «Калина»(Черкаська область, смт. Драбів, вул. Жовтнева, 36, ідентифікаційний код 21355345) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вассма»(м. Київ, Оболонський район, шосе Мінське, буд. 4, ідентифікаційний код 33937992) –2 132,98 грн. інфляційних, 767,08 грн. 3 % річних, 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Кучеренко