Рішення № 138681415, 03.08.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/4548/26

Провадження № 2/127/1273/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Шаміної Ю.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Деал Фінанс Груп» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої вимоги мотивує тим, що 08.07.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №8174298, за умовами якого відповідачу був наданий кредит у розмірі 9000,00 грн строком на 360 днів зі сплатою процентів у розмірі 0,95%, що нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, а також комісії за надання кредиту у розмірі 17,25% від суми наданого кредиту, що складає 1552,50 грн. у разі порушення позичальником строків повернення кредиту нараховується неустойка у розмірі 450 грн. за кожен день понадстрокового користування.

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 073502), що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитодавець ідентифікував відповідача, отримав персональні дані останнього, в тому числі електронну адресу на яку надалі направлялись одноразові ідентифікатори, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Позикодавець на виконання договору позики виконав свої зобов`язання та передав відповідачу у власність грошові кошти у розмірі 9000,00 грн шляхом перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи ТОВ «Європейська платіжна система».

Відповідач не належним чином виконує умови договору у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка становить 20830,50 грн, з яких: 9000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7780,50 грн - сума заборгованості за відсотками, 4050,00 грн сума заборгованості за пенею/неустойкою.

16.09.2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» уклали договір факторингу №16/09/25 від 16.09.2025, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб - боржників, в тому числі і до відповідача. Відповідно до реєстру прав вимог №23/12/25-01 від 23.12.2025 року ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 20830,50 грн, з яких: 9000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7780,50 грн - сума заборгованості за відсотками, 4050,00 грн сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Позивач зазначає, що вказана сума заборгованості за цим договором не погашена ні на рахунок попереднього кредитора, ні на рахунок позивача. Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду із вимогами про стягнення з відповідача вказаної заборгованості за договором кредитної лінії №8174298 від 08.07.2025 року в загальному розмірі 20830,50 грн, а також 2662,40 грн судового збору та 4500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26.02.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив, а також витребувано докази.

23.03.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, поданий представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Дажуком С.М., згідно якого останній просить відмовити у задоволенні позову у частині стягнення з відповідача нарахованої неустойки/пені у розмірі 4050,00 грн, а також стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. Вимогу позивача про стягнення пені відповідач вважає необґрунтованою та не погоджується із її визначеним розміром, оскільки як вбачається із наведеного позивачем розміру заборгованості нарахування пені здійснено за період з 06.09.2025 по 14.09.2025. Натомість згідно п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України неустойка та інші платежі, як захід відповідальності, за період включно з 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, не нараховуються за кредитними договорами (договорами позики) і підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Таким чином, відповідач вважає, що вимоги про стягнення з відповідача неустойки (пені) за договором кредиту №8174298 від 08.07.2025 року в сумі 4050,00 грн задоволенню не підлягають. Крім того, відповідачем повідомлено про понесення ним витрат на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн, які просив стягнути з позивача.

25.03.2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про зменшення позовних вимог на суму пені, зважаючи на що позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 16780,50 грн, з яких: 9000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 7780,50 грн сума заборгованості за процентами.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30.03.2026 року прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог.

Відповідач правом подання відзиву на позов, з урахуванням зменшених позовних вимог, не скористався, будь-яких інших клопотання ним подано не було.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Судом установлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст. 207, 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Статтею 6 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною ( сторонами ).

Загальні правила щодо форми договору визначено в ст. 639 ЦК України, згідно із якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 08 серпня 2022 року у справі №234/7298/20.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно п. 2 ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом, зокрема, заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки ст. 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №243/6552/20, який є обов`язковим для врахування судом відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Судом установлено, що 08.07.2025 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 із використання веб-сайту https://mycredit.ua/ua/documents-license/ був укладений договір кредитної лінії (надійний) №8174298 із використанням веб-сайту на сайті https://clickcredit.ua.

Відповідно до 5.5 - 5.12 договору, договір укладається сторонами дистанційно, в електронній формі, з використанням ІКС, в результаті чого, відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію», у сторін договору виникають цивільні права та обов`язки. Договір укладається відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (Акцепт) пропозиції (Оферти) укласти договір в електронній формі та його підписання сторонами шляхом використання електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Укладений (підписаний) таким чином договір прирівнюється до укладеного договору в письмовій формі. Оферта формується за зазначеними позичальником в заявці параметрами кредиту, із зазначенням істотних умов, реквізитами та іншою інформацією, що передбачена чинним законодавством. Крім цього, оферта включає посилання на інформацію та документи про кредитодавця та послуги, які ним надаються (сторінка на сайті кредитодавця, на якій розміщена відповідна інформація та документи для ознайомлення), до яких позичальнику надається безперешкодний доступ, у тому числі шляхом переходу по відповідному відсиланню. Оферта підписується електронним підписом кредитодавця. На вказану позичальником в ІКС електронну пошту та/або номер телефону надсилається одноразовий ідентифікатор, що генерується під час проходження позичальником процедури укладення договору. Прийняття позичальником оферти (акцепт) та укладання (підписання) договору здійснюється шляхом надсилання електронного повідомлення про акцепт оферти, підписане одноразовим ідентифікатором. Електронне повідомлення містить підтвердження відповідності (достовірності) та актуальності наданих позичальником даних та інформації, підтвердження вивчення та повне і безумовне прийняття умов оферти, істотних умов правочину, підтвердження згоди використовувати одноразовий ідентифікатор в якості особистого підпису електронного договору. Зазначена інформація надається у вигляді чек-боксу і підписується позичальником одноразовим ідентифікатором. Підписуючи електронне повідомлення одноразовим ідентифікатором, позичальник засвідчує, що його акцепт є повним та безумовним, тобто він погоджується з усіма без виключення умовами оферти. Сформовані таким чином електронні підписи накладаються на договір.

Як слідує з матеріалів справи вказаний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, який був надісланий TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» позичальнику, на підтвердження чого у ідентифікаційній частині договору міститься код ідентифікатора відповідача, а саме 073502, який є безпосереднім підписом відповідача.

Також, ідентифікаційна частина договору в розділі «Позичальник» містить ідентифікуючі дані відповідача, в тому числі зазначено номер електронного платіжного засобу позичальника № НОМЕР_2 .

Даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт та відповідачка підписала його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, то без отримання відповідного ідентифікатора на електронну пошту, який нею особисто зазначений, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19, від 28 квітня 2021 року у справі №234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20, від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20, від 08 серпня 2022 року у справі №234/7298/20.

Отже, суд, дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності, дійшов висновку про доведення укладення кредитного договору між його сторонами договору.

Відповідно до умов договору кредитної лінії (надійний) №8174298 від 08.07.2025 року, TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язується передати ОСОБА_1 у власність грошові кошти у розмірі 9000,00 грн шляхом перерахування на банківський рахунок позичальника із використання реквізитів електронного платіжного засобу позичальника. Строк позики - 360 днів, тобто з 08.07.2025 року по 02.07.2026 року. Тип кредиту - невідновлювальна кредитна лінія. Процентна ставка фіксована в розмірі 0,95% в день. Комісія за надання кредиту - 17,25% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 1552,50 грн. Розмір першого обов`язкового платежу 4117,50 грн. Період сплати мінімального обов`язкового платежу дорівнює строку сплати позичальником процентів за користування кредитом та становить 30 календарних днів, що означає, що всі проценти за користування кредитом нараховані за 30 календарних днів користування підлягають сплаті в останній з 30 днів користування. Кількість мінімальних обов`язкових платежів становить 11. Дата сплати першого обов`язкового платежу 06.08.2025 року. Розмір мінімального обов`язкового платежу (сплата процентів у строк сплати процентів, визначений в п.п.2.2.4 п.2.2 договору) розраховується за формулою: основна сума боргу (сума кредиту) х процентна ставка за один день користування х кількість днів користування у періоді, що становить 30 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується, що розмір першого обов`язкового платежу та мінімального обов`язкового платежу може змінитись в сторону зменшення у випадку дострокового погашення позичальником частини основної суми боргу. Зниження позичальнику процентної ставки, внаслідок застосування умов програми лояльності, можливе на період з дати надання кредиту, визначеної в колонці 1 таблиці п. 2.2. договору, до дати сплати першого обов`язкового платежу, визначеної п.п. 2.2.5. п. 2.2. договору, про що позичальника буде повідомлено в Особистому кабінеті. Сторони погодили, що зміна розміру мінімального обов`язкового платежу та першого обов`язкового платежу на підставах, визначених у цьому пункті договору, не призводить до необхідності укладання між сторонами додаткової угоди до цього Договору. Розмір першого обов`язкового платежу/мінімального обов`язкового платежу може бути змінено у випадку збільшення основної суми боргу (суми кредиту) в порядку та на умовах, визначених договором, а також відповідно до п. 6.10 договору. Орієнтована загальна вартість кредиту 41332,50 грн. Неустойка 450,00 грн в день.

Мета отримання кредиту: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п. 2.1.1 договору).

Відповідно до п. 2.3 - 2.3.1 договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка 3194,73%. Обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки базується на припущенні, що договір залишається дійсним протягом строку, визначеного п.п. 2.2.2. п. 2.2. договору та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі, а також на припущенні, що позичальник не буде здійснювати дострокового виконання умов договору, не буде збільшувати суму кредиту та не буде допускати порушення умов договору. Денна процентна ставка/день 0,998 %.

Умовами договору не передбачено наявність у позичальника права ініціювати укладення додаткових угод для продовження строку кредитування (п.2.4 договору).

Згідно з п. 2.5 договору, максимальний кредитний ліміт, доступний для позичальника відповідно до умов цього договору, становить 9000,00 грн. Даний ліміт є максимальною сумою коштів, яку кредитодавець може надати позичальнику в рамках цього договору на умовах повернення, сплати процентів, комісій за надання кредиту та інших передбачених договором платежів. Позичальник має право використовувати кошти в межах встановленого кредитного ліміту протягом строку дії договору.

Пункти 2.8, 2.9 договору передбачають, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, починаючи з першого дня користування кредитом до дати повернення, на залишок кредиту, виходячи із строку фактичного користування кредитом та до повного погашення заборгованості за договором. В дату повернення кредиту позичальник має повернути кредитодавцю останній мінімальний обов`язковий платіж в який входить сума отриманого кредиту, вказана в п.п. 2.2.1 договору, та фактично нараховані проценти. У випадку користування позичальником кредитом впродовж усього строку кредитування, визначеного в п.п. 2.2.2 договору без допущення порушення умов договору, сума до сплати позичальником в дату повернення кредиту становить 41332,50 грн.

Отже сторони погодили умови, порядок виконання зобов`язання, визначили розмір процентів за користування коштами, строк кредитування та досягли згоди з усіх істотних умов договору від 08.07.2025 року.

Також, слід зазначити, що підписанням даного договору відповідачка засвідчила, що вона до моменту підписання договору вивчила умови договору та Правила надання коштів та банківських металів у кредит за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «СlickСredit», що розміщені на веб-сайті https://clickcredit.ua/informaciya (надалі - Правила), а його зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору її зрозумілі. Позичальник підтверджує, що договір уклався нею без нав`язування, відповідає її вільному вибору, намірам та інтересам, а інформація, надана кредитодавцем є зрозумілою та достатньою для прийняття усвідомленого рішення (п.10.1.2 договору).

TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договором кредитної лінії (надійний) №8174298 від 08.07.2025 року, виконало належним чином, перерахувавши грошові кошти у загальному розмірі 9000,00 грн відповідачу на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «Європейська платіжна система» вих. №КД-000018414 від 29.12.2025 року, копією платіжної інструкції/операції №29d28d7c-de56-4821-8ac9-8633a81733a6, а також наданими на виконанням вимог ухвали повідомленням АТ «ПУМБ» та випискою по рахунку ОСОБА_1

16 вересня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» було укладено договір факторингу №16/09/25, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Деал Фінанс Груп» права грошової вимоги за кредитними договорами, вказаними у реєстрах.

Відповідно до п.2.1.3 договору, перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками реєстр прав вимоги в паперовому вигляді або у вигляді електронного документу, підписаного кваліфікованими електронними підписами уповноважених представників сторін у порядку, визначеному цим договором за допомогою сервісу для обміну електронних документів «ВЧАСНО», є невід`ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.

25 лютого 2026 року сторони договору факторингу підписали та скріпили своїми печатками реєстр прав вимоги №23/12/25-041, відповідно до якого ТОВ ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №8174298 від 08.07.2025 року в сумі 20830,50 грн, з яких: 9000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7780,50,00 грн - сума заборгованості по процентам, 4050,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Договір факторингу є правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Доказів про неправомірність цього договору матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч.1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення боржника про заміну кредитора. Разом з тим, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Такого висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц.

Отже до ТОВ «Деал Фінанс Груп» перейшло право кредитора за вищевказаним кредитним договором, що підтверджується дослідженими судом доказами.

Позичальник неналежно виконує умови кредитного договору.

З розрахунку суми заборгованості ТОВ «Деал Фінанс Груп»» за договір кредитної лінії (надійний) №8174298 від 08.07.2025 року слідує, що загальна сума заборгованості складає 20830,50 грн, з яких: 9000,00 грн - заборгованості тілом кредиту, 7780,50 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами, 4050,00 грн - заборгованість за нарахованою та несплаченою пенею.

Також в матеріалах справах наявний розрахунок заборгованості ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», сформовнаий 23.12.2025 року, із змісту якого слідує, що загальний розмір заборгованості відповідача за цим кредитним договором становить 20830,50 грн, з яких: 9000,00 грн - заборгованості тілом кредиту, 7780,50 грн - заборгованість за процентами, 4050,00 грн - заборгованість за пенею. При цьому з наданого розрахунку слідує, що нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснювалося за ставкою 0,95 % за кожен день, що становить 85,50 грн на день, у період з 08.07.2025 року по 05.11.2025 року, тобто проценти нараховані в межах строку кредитування.

Суд також звертає увагу, що за умовами договору кредитної лінії (надійний) №8174298 від 08.07.2025 року строк користування кредитом становить 360 днів з 08.07.2025 року, тобто строк кредитування закінчується 02.07.2026 року.

Позивач направив до суду позовну заяву, яка була зареєстрована судом 11.02.2026 року. Тобто на момент пред`явлення позову строк кредитування не закінчився.

При цьому за умовами договору кредитної лінії (надійний№8174298 від 08.07.2025 року позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту в дату повернення кредиту.

Так сторони обумовити, що за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2. договору. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок) виходячи із строку фактичного користування кредитом (його залишком), за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з першого дня користування кредитом (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення заборгованості за договором та підлягають сплаті періодично кожні 30 календарних днів з дати надання кредиту у складі першого обов`язкового платежу та мінімальних обов`язкових платежів відповідно до п.п. 2.2.4. п. 2.2. та п.п. 2.2.5. п. 2.2. договору (п. 6.1 договору).

Згідно з п.п. 2.2.4 п. 2.2 кредитного договору, період сплати мінімального обов`язкового платежу дорівнює строку сплати позичальником процентів за користування кредитом та становить 30 календарних днів, що означає, що всі проценти за користування кредитом нараховані за 30 календарних днів користування підлягають сплаті в останній з 30 днів користування. Кількість обов`язкових платежів становить 11.

Пунктом 1.18 кредитного договору визначено, що мінімальний обов`язковий платіж - це грошові кошти, які включають в себе фактично нараховані проценти за користування кредитом, що сплачуються позичальником регулярно по закінченню періоду сплати мінімального обов`язкового платежу. Мінімальний обов`язковий платіж, який сплачується позичальником в дату повернення кредиту, окрім нарахованих процентів включає в себе суму кредиту.

Таким чином, відповідач отримав 08.07.2025 року кредит в сумі 9000,00 грн зобов`язався упродовж 360 днів здійснювати 11 разів мінімальний обов`язковий платіж з інтервалом 30 днів, який включає у себе всі проценти нараховані за користування кредитом за кожні 30 днів. Саму ж суму кредиту повернути разом з нарахованими процентами як мінімальний обов`язків платіж в дату повернення кредиту.

У той же час, умовами договору у п. 6.13 визначено, що у разі прострочення позичальником сплати першого обов`язкового платежу/мінімального обов`язкового платежу (що включають в себе нараховану комісію за надання кредиту та/або проценти за користування кредитом та/або сплати суми кредиту) на шістдесят другий календарний день, кредитодавець має право вимагати повного погашення кредиту, навіть якщо термін його виплати ще не настав. В такому разі позичальник зобов`язаний здійснити дострокове повне погашення заборгованості.

Відповідно до п. 6.13.1 договору, вимога надсилається у повідомленні на електронну пошту позичальника, зазначену в договорі та/або шляхом направлення вимоги в особистий кабінет позичальника. Повідомлення вважається отриманим позичальником з моменту отримання кредитодавцем електронного підтвердження про таке направлення. Після отримання вимоги позичальник зобов`язаний здійснити повне погашення заборгованості за договором протягом тридцяти календарних днів з дня отримання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом тридцяти календарних днів позичальник усуне порушення умов договору та здійснить погашення простроченої заборгованості, вимога кредитодавця втрачає чинність. У разі невиконання умов, зазначених у вимозі або не здійснення погашення простроченої заборгованості - вимога залишається чинною, а позичальник зобов`язаний повернути заборгованість в повному обсязі.

Слід також зазначити, що Закон України «Про споживче кредитування» визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні. Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування» (стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній з 10 червня 2017 року).

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 20 - 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року в справі №638/13683/15-ц, ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлювала обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту. Звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений вказаним Законом порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги ч.10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній до 10 червня 2017 року, не дотримавши передбачений зазначеним договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього як у позичальника відсутній обов`язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором.

Положення ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній до 10 червня 2017 року, втратили чинність, проте аналогічним чином обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту передбачено ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування».

З матеріалів справи слідує, що відповідачу за вказаним договором було надано кредит на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб.

Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування»).

Враховуючи, що кредитні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наданням кредиту на споживчі потреби, то спірні правовідносини, що стосуються дострокового повернення кредиту, врегульовані положеннями ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», якою визначено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Тобто, якщо кредитор за вищевказаними наслідками бажає дострокового повернення всього кредиту, то повинен направити вимогу клієнту та повідомити його, що у випадку не погашення прострочки протягом 30 днів (60 днів за іпотекою) настане момент сплати всієї суми виданих коштів. Протягом вказаного строку позичальник може погасити вказану суму, що призведе до втрати чинності вимоги кредитора та, як наслідок, до повернення у графік платежів.

Як слідує із позовної заяви та підтверджується матеріалами справи, підставою звернення до суду стало прострочення виконання відповідачем мінімального обов`язкового платежу

Позивач надав вимогу від 06.11.2025 року, направлену відповідачу, у якій повідомив останнього про наявність заборгованості та вимагав погасити заборгованість за договором. Дана вимога направлена позичальнику відповідно до умов п.6.13 договору, що підтверджується електронною позначкою часу.

З огляду на викладене наявні підстави для дострокового стягнення коштів за договором, укладеним сторонами в справі.

Відповідач не надав доказів усунення порушень умов договору, сплати заборгованості або заперечень щодо наявності підстав для дострокового стягнення заборгованості за кредитним договором.

Визначаючись щодо суми заборгованості по кредитному договору, яка підлягає стягненню з відповідача, суд звертає увагу, що позивач, з урахуванням зменшених позовних вимог, просить стягнути з відповідача за договором кредитної лінії (надійний) №8174298 від 08.07.2025 року заборгованість у сумі 16780,50 грн, з яких: 9000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 7780,50 грн сума заборгованості за процентами.

Вказана сума заборгованості за цим кредитним договором встановлена на підставі наданих суду доказів. Проценти нараховані в межах строку кредитування та відповідно до умов кредитного договору. При цьому, суд звертає увагу, що відповідач доказів щодо спростування розміру суми заборгованості не надав, а тому суд дійшов висновку про неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань, внаслідок чого права позивача порушенні, існує заборгованість за кредитними договорами, яка і підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором кредитної лінії (надійний) №8174298 від 08.07.2025 року заборгованість у сумі 16780,50 грн, з яких: 9000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 7780,50 грн сума заборгованості за процентами.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача слід стягнути на користь позивача 2662,40 грн судового збору (з урахування понижуючого коефіцієнта), сплаченого за подання позовної заяви.

Щодо витрат на правничу допомогу, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені саме до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом статей 137,141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), співмірними, необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23 січня 2014 року у справі «East|West Aliance Limited» проти України», заява № 19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем в підтвердження своїх витрат надано: договір про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 2025 року, витяг з акту №4-ДІЛ приймання-передачі надання правничої допомоги від 30 грудня 2025 року за договором №22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 2025 року, акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, платіжна інструкція кредитного переказу коштів №579938008.1 від 16 січня 2026 року на суму 216000,00 грн, ордер на надання правничої допомоги серії АХ №1287256 від 03 вересня 2025 року та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2099 від 03 квітня 2018 року, виданого на ім`я Ткаченко Ю.О.

З п.1.1 договору слідує, що правнича допомога, що надається за цим договором, полягає у здійсненні адвокатом комплексу заходів, спрямованих на стягнення належної сплати клієнту заборгованості боржників за договорами позики, право вимоги за якими належить клієнту у судовому порядку, а також у здійсненні захисту прав та інтересів клієнта, пов`язаних із стягненням заборгованості з боржників у справах, що виникли внаслідок заходів, вжитих як клієнтом, так і адвокатом, по стягненню заборгованості в судовому порядку.

У п. 4.1 договору зазначено, що за надання правничої допомоги у відповідності до положень даного договору клієнт сплачує адвокату винагороду у нижчезазначеному розмірі, а саме: вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналізу судової практики та збір документів/доказів (у разі відсутності у клієнта необхідних документів/доказів, адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначених справах для формування позовної заяви у розмірі 500,00 грн за одну справу (спрощене позовне провадження/малозначна справа); підготовка /складання позовної заява до боржника за договором позики/кредитом у малозначній справі - 4000,00 грн за одну справу (спрощене позовне провадження/малозначна справа); підготовка /складання відповіді на відзив на позовну заяву у малозначній справі - 2000,00 грн за одну справу (спрощене позовне провадження/малозначна справа); підготовка направлення/подача апеляційної скарги на рішення місцевого суду, яке постановлене у малозначній справі - 3000,00 грн за одну апеляційну скаргу (спрощене позовне провадження/малозначна справа).

Витяг з акту №4-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги від 30 грудня 2025 року за договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 2025 року щодо боржника ОСОБА_1 містить перелік наданих послуг, а саме: вивчення наданих у клієнта документів, проведення їх аналізу, вивчення правової позиції/аналізу судової практики та збір документів/доказів (у разі відсутності у клієнта необхідних документів/доказів, адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначених справах для формування позовної заяви у розмірі 500,00 грн; підготовка/складання та направлення/подача однієї позовної заяви до боржника за договором позики у малозначних справах, за необхідності інших заяв по суті справи, в електронній формі за посередництвом Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, в тому числі представництво інтересів клієнта в суді (адвокат самостійно подає позовну заяву від імені клієнта, представляє інтереси як представник клієнта в суді) у розмірі 4000,00 грн.

Оплата послуг з надання правничої допомоги підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №579938008.1 від 16 січня 2026 року.

Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу та надаючи оцінку наданим доказам, відповідно до вимог ст.137, 141 ЦПК України суд враховує, що дані витрати пов`язані із розглядом цієї справи, витрати відповідають обсягу наданих послуг та виконаних робіт, є неминучими (у зв`язку із виконанням умов договору про правничу допомогу), докази про їх неспівмірність відсутні, відповідачем клопотання про їх неспівмірність не заявлялося, а тому, зважаючи, що позовні вимоги позивача задоволено повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 4500,00 грн витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст. 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» заборгованість за договором кредитної лінії (надійний) №8174298 від 08.07.2025 року у сумі 16780,50 грн (шістнадцять тисяч сімсот вісімдесят гривень п`ятдесят копійок), з яких: 9000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 7780,50 грн сума заборгованості за процентами; а також 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) судового збору та 4500,00 грн (чотири тисячі п`ятсот гривень) витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: вул. Садова, буд. 31/33, оф. 40/3, м. Ірпінь, Бучанський район, Київська область;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна