Рішення № 13868084, 14.02.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2011 р. Справа № 45/390-10

вх. № 11315/5-45

Суддя господарського суду Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Люшня Н.А.

за участю представників сторін:

позивача - Васіліу С.В., довіреність від 14.01.2011 року

відповідача - не з’явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Укрбелполімір", м. Харків

до ПП "НМ", м. Харків

про стягнення 355460,23 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача 317900,00 грн. основного боргу, 19789,09 грн. пені, 13978,30 грн. інфляційних та 3792,84 грн. річних мотивуючи неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов’язань щодо оплати поставленого позивачем товару по договору № 6-п від 06 січня 2010 року, укладеного між позивачем та відповідачем. Також до стягнення заявлено державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою суду від 27 грудня 2010 року про порушення провадження у справі № 45/390-10 розгляд справи призначено на 17 січня 2011 року. Ухвалою суду від 17 січня 2011 року розгляд справи було відкладено на 14 лютого 2011 року.

Позивач під час розгляду справи в суді позовні вимоги підтримує, до матеріалів справи 14 лютого 2011 року супровідними листами надав витребувані судом докази, які залучено до матеріалів справи. Позивач вказав на проведений з боку відповідача частковий розрахунок в підтвердження чого надав банківську виписку.

Відповідач в призначені судові засідання не з’являвся, витребуваних судом доказів по справі не надав, про причини неявки суду не повідомив. Ухвала суду повернута поштовим відділенням на адресу суду з написом: "отказ нет юриста".

Як вбачається із довідки Державного комітету статистики Головного управління статистики у Харківській області № 46/2-58/495 від 19 січня 2011 року відповідач значиться за адресою: 61020, м. Харків, вул. Конотопська, 1, яка зазначена позивачем при зверненні з позовом до суду і на яку направлялась вся кореспонденція.

За таких обставин, беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, що ухвалою суду від 17 січня 2011 р. сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез’явлення в засідання суду, суд за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності, вислухавши пояснення позивача, суд визнав позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими частковому задоволенню з наступних підстав:

06 січня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 6-п згідно умов якого позивач взяв на себе зобов’язання щодо постачання і передачі у власність відповідачу товару, кількість, марка та ціна на кожну відвантажену партію вказується в узгоджених сторонами додатках до договору, які є його невід’ємною частиною, а відповідач взяв на себе зобов’язання прийняти товар від позивача та оплатити його вартість на протязі 30 банківських днів з дати відвантаження (додаткова угода від 01 лютого 2010 року до договору).

Між сторонами за період з 06 липня 2010 року по 20 серпня 2010 року було складено шість додатків до договору якими сторони визначили найменування товару, його кількість, одиницю виміру, вартість.

За видатковими накладними за період з 06 липня 2010 року по 20 серпня 2010 року позивач на виконання своїх зобов'язань за договором передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 350600,00 грн., що підтверджено накладними та дорученнями відповідача на отримання ТМЦ його представником.

В порушення взятих на себе зобов’язань за договором відповідач розрахунок за отриманий від позивача товар на протязі 30 банківських днів не здійснив (сума в розмірі 32700 грн. зарахована позивачем в часткову оплату накладної від 06.07.2010 р.).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Таким чином, станом на час звернення позивача із позовом до суду заборгованість відповідача за отриманий товар становила 317900,00 грн.

Як вбачається із банківської виписки, 29 грудня 2010 року відповідачем (після звернення позивача із позовом до суду) сплачено позивачу 4000 грн. за договором, за таких обставин, відповідно до п. 1.1 ст. 80 ГПК України, провадження у справі підлягає припиненню у зв’язку із відсутністю предмета спору в цій частині.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 313900,00 грн.

Позивачем також надано суду акт звіряння розрахунків за договором станом на 17 січня 2011 року за яким відповідачем визнано заборгованість перед позивачем в розмірі 313900 грн.

З посиланням на ст. 625 ЦК України та п. 9.2 договору позивачем пред’явлено до стягнення 19789,09 грн. пені, 13978,30 грн. інфляційних та 3792,84 грн. річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 9.2 договору за несвоєчасну оплату або відмову від оплати товару сторонами передбачена пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

За таких обставин, суд визнав позовні вимоги позивача щодо стягнення на його користь із відповідача 13506,93 грн. пені, 10799,24 грн. інфляційних та 2614,23 грн. річних підлягаючими задоволенню. В решті вимог щодо пені, інфляційних та річних суд відмовляє позивачу у зв’язку із неправильним розрахунком (останнім не враховано умови додаткової угоди щодо строків оплати).

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 3448,20 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, п. 1.1 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного Підприємства "НМ", 61020, м. Харків, вул. Конотопська, 1 (код ЗКПО 22673415) на користь ТОВ "Укрбелполімір", 61177, м. Харків, вул. Залютинська, 10 (код ЗКПО 34862441) 313900 грн. боргу, 13506,93 грн. пені, 10799,24 грн. інфляційних, 2614,23 грн. річних, 3448,20 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

По позовним вимогам в розмірі 4000 грн. провадження припинити.

В решті позову відмовити.

Суддя Калініченко Н.В.

Повний текст судового рішення по справі № 45/390-10 підписано 15 лютого 2011 року.