Рішення № 138680645, 31.07.2026, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/50/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Шевчук Л.П.,

при секретарі судового засідання Нога Д.А.,

за участі прокурора Ярмощука В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну праву за позовною заявою першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури Гайворона Василя Миколайовича в інтересах держави до Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом її повернення, -

в с т а н о в и в:

Перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури Гайворон В.М. звернувся до суду із позовом в інтересах держави до Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом її повернення.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

Відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області №2-17492115-18-СГ від 21.12.2018 про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність, згідно з актом приймання-передачі (пункт 18 Акта), Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області передано Якушинецькій сільській об`єднаній територіальній громаді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 453,3361 га, які розташовані на території Якушинецької сільської об`єднаної територіальної громади Вінницького району Вінницької області. У відповідності до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 18.05.2023, земельна ділянка кадастровий номер 0520682500:01:003:0168, у відповідності до п. 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», належала територіальній громаді, Якушинецька сільська рада Вінницького району Вінницької області, код СДРПОУ 04330021.

Надалі рішенням 14 сесії 8 скликання Якушинецької сільської ради №643/11 від 26.11.2021 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки шляхом поділу земельної ділянки 0520682500:01:003:0168 з земель комунальної власності сільськогосподарського призначення у власність ОСОБА_1 загальною площею 1,9124 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Якушинецької сільської ради. Цим же рішенням передано у приватну власність ОСОБА_1 із земель комунальної власності земельну ділянку загальною площею 1,9124 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Якушинецької сільської ради, кадастровий номер 0520682500:01:003:0023. На підставі вказаного рішення державним реєстратором Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області Луценком Є.В. щодо ОСОБА_1 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 62901202 від 18.01.2022.

У подальшому ОСОБА_1 на підставі договору оренди земельної ділянки №102 від 16.01.2023 передав в користування спірну земельну ділянку ОСОБА_2 та на підставі вказаного договору приватним нотаріусом Бєлою О.М. щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0520682500:01:003:0223 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме права оренди, індексний номер 66117653 від 17.01.2023.

Водночас на розгляді Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42022020000000399 від 06.10.2022 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 0520682500:01:003:0168, що знаходиться на території Якушинецької сільської ради відноситься до земель історико-культурного призначення, є пам`яткою археології місцевого значення «Поселення пізньої бронзи», ХІІІ-ІХ ст.ст. до н.е., охоронний №198, взята на облік рішенням виконкому Вінницької обласної ради народних депутатів 17.02.1983 №96. Водночас у відповідь на звернення ОСОБА_1 заступником начальника управління містобудування та архітектури Вінницької ОДА Галібродою О.І. підписано лист, який надалі видано ОСОБА_1 №07-03-2177 від 21.10.2021 про те, що на земельній ділянці з кадастровим номером 0520682500:01:003:0168 відсутні об`єкти культурної спадщини. Надалі, під час розгляду заяви ОСОБА_1 щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 0520682500:01:003:0168 для ведення особистого селянського господарства, комісією з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього середовища Якушинецької сільської ради взято за основу лист управління містобудування та архітектури Вінницької ОДА про те, що на вказаній земельній ділянці відсутні об`єкти культурної спадщини. Як наслідок, рішенням 13 сесії 8 скликання Якушинецької сільської ради №588/40 від 29.11.2021 ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га (частини земельної ділянки з кадастровим номером 0520682500:01:003:0168). Надалі, рішенням 14 сесії 8 скликання Якушинецької сільської ради №643/11 від 26.11.2021 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0520682500:01:003:0168 у власність ОСОБА_1 загальною площею 1,9124 га для ведення особистого селянського господарства. Водночас, як встановлено досудовим розслідуванням ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді заступника начальника управління містобудування та архітектури Вінницької ОДА, неналежно виконував свої службові обов`язки, через несумлінне ставлення до них, перебуваючи у м. Вінниці 21.11.2021 особисто підписав та завірив печаткою управління листи на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_4 №07-03-2177 від 21.10.2021 та №07-03-2178 від 21.10.2021 про те, що на земельній ділянці з кадастровим номером 0520682500:01:003:0168 відсутні об`єкти культурної спадщини, які було взято за основу при прийнятті Якушинецькою сільською радою рішень про надання частини цієї ділянки у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ..

Таким чином, Якушинецькою сільською радою, на підставі вказаних листів, ОСОБА_1 передано у власність частину земельної ділянки історико-культурного призначення загальною площею 1,9124 га з кадастровим номером 0520682500:01:003:0223 для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до листа Якушинецької сільської ради №08-02/750 від 25.07.2018 та рішення Якушинецької сільської ради від 29.03.2019 №16 земельна ділянка з кадастровим номером 0520682500:01:003:0168 площею 4,00 га знаходиться на території Якушинецької сільської ради за межами населеного пункту і належить до земель історико-культурного призначення.

Крім того, відповідно до листа відділу у Вінницькому районі управління Держгеокадастру у Вінницькій області №12399/0-0.20-416/135-18 від 09.08.2018 вказана земельна ділянка визначена та віднесена до земель історико-культурного призначення в технічній документації щодо передачі земельних часток (паїв) з виготовленням державних актів на право власності на землю власникам сертифікатів на земельну частку (пай) в межах Ксаверівської (Якушинецької) сільської ради, яку в 2004 році виготовив Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою, завданням якого було виготовлення схеми поділу та проекту організації земельних часток (паїв) власникам сертифікатів. Аналогічно вказана земельна ділянка віднесена до земель історико-культурного призначення в картографічних матеріалах проекту роздержавлення земель колективного сільськогосподарського підприємства «Прогрес».

При зіставленні графічних матеріалів проекту роздержавлення земель КСП «Прогрес» з земельною ділянкою з кадастровим номером 0520682500:01:003:0223, площею 1,9124 га, що передана у власність ОСОБА_1 , встановлено, що земельна ділянка розташована на землях, які позначені фіолетовим кольором, що згідно з умовними знаками зазначені як землі історико-культурного призначення. Дані докази, у тому числі картографічні матеріали, на яких доступно для візуального сприйняття зображено накладення площі спірної земельної ділянки на територію земель історико-культурного призначення, у сукупності та взаємозв`язку підтверджують, що спірна земельна ділянка входить у межі земель, на яких розташована пам`ятка археології місцевого значення «Поселення пізньої бронзи» ХІІІ-ІХ ст.ст. до н.е. (№198), та за своїми характеристиками належить до земель історико-культурного призначення та вислу законодавства України не може передаватися у приватну власність.

На підставі вищевикладеного просив: визнати недійсним рішення Якушинецької сільської ради №643/11 від 26.11.2021 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 »; усунути перешкоди у здійсненні Якушинецькою сільською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою історико-культурного призначення з кадастровим номером 0520682500:01:003:0223, площею 1,9124 га, шляхом зобов`язання ОСОБА_1 повернути у комунальну власність Якушинецької сільської об`єднаної територіальної громади в особі Якушинецької сільської ради земельну ділянку площею 1,9124 га з кадастровим номером 0520682500:01:003:0223; визнати недійсним договір оренди №102 від 16.01.2023 укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 0520682500:01:003:0223; усунути перешкоди у здійсненні Якушинецькою сільською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою історико-культурного призначення з кадастровим номером 0520682500:01:003:0223, площею 1,9124 га, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 повернути у комунальну власність Якушинецької сільської об`єднаної територіальної громади в особі Якушинецької сільської ради земельну ділянку площею 1,9124 га з кадастровим номером 0520682500:01:003:0223, яка перебуває у користуванні ОСОБА_2 ; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 0520682500:01:003:0223 з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на неї; стягнути на користь Вінницької обласної прокуратури судові витрати (т. 1 а.с. 1-25).

Відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву (т. 1 а.с. 168-172), у якому викладено наступну позицію.

Відповідач не погоджується з наведеними позивачем у позові обставинами та правовими підставами позову. Відповідачу земельна ділянка загальною площею 1,9124 га була відведена на підставі передбачених законом документів, як учаснику бойових дій, відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0520682500:01:003:0168, для ведення особистого селянського господарства на підставі рішення Якушинецької сільської ради від 26.11.2021 №643/11. Відповідач, відповідно до ст. 118 ЗК України, скористався своїм правом на отримання земельної ділянки та звернувся з відповідними документами до Якушинецької сільської ради. У зв`язку із чим, після розроблення землевпорядної документації, йому було відведено у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства. Окрім того, в матеріалах землевпорядної документації міститься довідка управління містобудування та архітектури Вінницької ОДА щодо відсутності на вказаній земельній ділянці об`єктів культурної спадщини. Позивач вказує, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах земельної ділянки історико-культурного призначення, посилаючись на те, що на розгляді у суді кримінальне провадження. Однак, відповідного рішення у кримінальному провадженні, на підставі якого можна було би встановити певні факти, наразі немає. Позивач зазначає, що земельна ділянка має історико-культурне призначення та взята на державний облік під охорону держави. При цьому посилається на рішення виконкому Вінницької обласної ради народних депутатів від 17.02.1983 №96 (про взятті на облік) та лист Держгеокадастру у Вінницькій області від 19.08.2018 і лист Якушинецької сільської ради від 25.07.2018. Однак віднесення тих чи інших пам`яток культури до категорії пам`яток загальносоюзного, республіканського чи місцевого значення провадилося відповідно до законодавства Союзу РСР і Української РСР. Відповідно до Закону України «Про охорону і використання пам`яток історії та культури», відповідно до Закону СРСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури» державний облік пам`яток історії та культури здійснюється в порядку, який визначається Радою Міністрів СРСР. Процедура визнання об`єкта пам`ятки історії та культури передбачена Порядком про охорону та використання пам`яток історії та культури, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР №865 від 16.09.1982. Однак, жодних документів, які б підтверджували дотримання вказаної процедури щодо визнання об`єтка пам`яткою, до матеріалів справи не додано. Окрім того, в паспорті о`єкта зазначено про відсутність охоронного документа, хоча, згідно наказу Міністерства культури СРСР №203 від 13.05.1986, в паспорті пам`ятки повинно булу бути зазначено категорію охорони та затверджуючий документ. Враховуючи наведене, відсутність будь-яких доказів складання на об`єкт нерухомості передбаченої законом облікової документації, яка повинна включати повний перелік вказаних документів, а також відсутність будь-яких документів, які б підтверджували факт фіксації та визначення історичної, наукової, художньої або іншої культурної цінності цього об`єкта, свідчить про відсутність підстав вважати його пам`яткою історії та культури. Окрім того, позивачем не надано доказів взяття такого об`єкта на облік як об`єкта культурної спадщини, відповідно до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України №158 від 11.03.2003. Також позивачем не надано жодних доказів прийняття рішення про включення спірної земельної ділянки до пам`ятки відповідно до вищевказаного Порядку, у зв`язку із чим існують обґрунтовані сумніви щодо наявності історико-культурної цінності вказаної земельної ділянки. Окрім того, вважає, що навіть якщо історико-культурна цінність пам`ятки мала місце, то на даний час земельна ділянка цілком втратила свою історико-культурну цінність, оскільки щорічно зорюється, територія є полем колгоспу «Прогрес». Також зазначає, що ведення ним особистого селянського господарства на цій земельній ділянці жодним чином не погіршись її стану та не змінить її історико-культурної цінності. Крім того, позивачем долучено копію паспорта пам`ятки « ОСОБА_5 », проте, оригінал даного документа відсутній, як і відсутній оригінал облікової картки, що підтверджується відповідними відповідями Управління містобудування та архітектури Вінницької ОВА та державного архіву Вінницької області на адвокатський запит. За таких обставин виникає сумнів щодо достовірності даних документів. Окрім того, не встановлено, що зазначена пам`ятка знаходиться саме в межах земельної ділянки відповідача, оскільки межі та охоронні зони пам`ятки не визначені. Враховуючи відповіді Управління містобудування та архітектури Вінницької ОВА: станом на 15.01.2024, пам`ятка археології місцевого значення «Поселення епохи бронзи», охоронний номер 198, яка розташована на 1 км на захід від с. Лисогора Вінницького району Вінницької області, не занесена до державного реєстру нерухомих пам`яток України; всі дані щодо історичної довідки зазначеної пам`ятки знаходяться в складі паспорта на об`єкт культурної спадщини (оригінал паспорта відсутній); межі території даної пам`ятки не визначені; зони охорони пам`ятки не визначені; на пам`ятку охоронний договір не укладався. Також вважає, що позивачем жодним доказом не доведено наявність особливої історико-культурної цінності зазначеної земельної ділянки. На підставі вищевикладеного, просив в задоволенні позову відмовити.

Прокурором подано відповідь на відзив (т. 1 а.с. 221-228), у якій висловлено незгоду із позицією відповідача у відзиві на позовну заяву та наведено обґрунтування, яке за змістом аналогічне змісту позовної заяви.

Ухвалою суду від 12.01.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання (т. 1 а.с. 156).

Ухвалою суду від 06.05.2024 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_2 ; задоволено клопотання прокурора про долучення доказів, клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Кобзіної А.С. про витребування доказів залишено без розгляду (т. 2 а.с. 42-44).

Ухвалою суду від 19.06.2024 задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Кобзіної А.С. ро витребування доказів (т. 2 а.с. 57-58).

Ухвалою суду від 24.09.2024 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Кобзіної А.С. про витребування доказів (т. 2 а.с. 84-85).

Ухвалою суду від 12.11.2024 закрито підготовче провадженя та призначено справу до судового розгляду по суті (т. 2 а.с. 103).

Ухвалою суду від 12.03.2025 задоволено заяву Тишківського С.Л. про закриття провадження у справі в частині позовних вимог. Провадження у цивільній справі за позовом першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури Гайворона Василя Миколайовича в інтересах держави до Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом її повернення в частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору. Клопотання прокурора Ярмощука В.П. про зупинення провадження у справі від 20.01.2025 - залишено без розгляду. Колопотання прокурора Ярмощука В.П. про поновлення строку для подання доказу та про долучення доказу до матеріалів справи - задоволено. Поновлено прокурору Ярмощуку В.П. процесуальний строк для подання доказу та долучено до матеріалів справи доказ: копію ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 18.02.2025 у справі №127/12451/23 (т. 2 а.с. 145-146).

В судовому засіданні 16.06.2025 прокурор Ярмощук В.П. у вступному слові підтримав позовні вимоги, за викладених у позовній заяві обставин, просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Кобзіна А.С. у вступному слові заперечила щодо задоволення позову з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву, просила в задоволенні позову відмовити.

Надалі, в судовому засіданні прокурор Ярмощук В.П. позовні вимоги також підтримав за викладених в позовній заяві обставин та просив позов задовольнити.

В судових дебатах прокурор Ярмощук В.П. просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Кобзіна А.С., представник відповідача Якушинецької сільської ради не з`явилися, представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Кобзіною А.С. та представником відповідача Якушинецької сільської ради Бабієм В.М. надіслано до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність. Окрім того, представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Кобзіна А.С. просила в задоволенні позову відмовити, а представник відповідача Якушинецької сільської ради Бабій В.М. позов підтримує та просить його задовольнити.

Підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст. 223 ЦПК України не вбачається, нез`явлення сторін та їх представників не перешкоджає вирішенню спору, а відтак судом ухвалено проводити судове засідання у відсутність відповідачів та їх представників.

Вислухавши пояснення прокурора, представника відповідача Гусєва О.О., дослідивши наявні у матеріалах справи заяви по суті, інші докази, оцінивши їх в сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до копії витягу з ЄРДР за №42022020000000399 від 06.10.2022 зареєстровано кримінальне провадження за попередньою правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 364 КК України, а саме про те, що службові особи Якушинецької сільської ради за попередньою змовою зі службовими особами управління містобудування та архітектури Вінницької ОДА у 2021 році, діючи в інтересах третіх осіб, використовуючи службове становище, вчинили незаконні дії, внаслідок яких земельні ділянки історико-культурного призначення площею 3,6 га вибули комунальної у приватну власність, чим спричинено тяжкі наслідки (т. 1 а.с. 26).

З копії ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 18.02.2025 у справі №127/12451/23 звільнено ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 367 КК України, на підставі ст. 48 КК України у зв`язку зі зміною обстановки. Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, відомості про яке внесені до ЄРДР 06.10.2022 за №42022020000000399 закрито, вирішено питання застосованих заходів забезпечення кримінального провадження (т. 2 а.с. 140-141).

В т. 1 на а.с. 27 міститься повідомлення процесуального керівника у кримінальному провадженні №42022020000000399 від 06.10.2022 ОСОБА_6 , відповідно до якого він згідно ст. 222 КПК України надає дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування зібраних в межах кримінального провадження для використання їх як доказів під час підготовки позовів та судових розглядів цивільних справ щодо повернення у комунальну власність земельних ділянок.

В т. 1 на а.с. 28 міститься копія постанови про визначення групи прокурорів від 06.10.2022, відповідно до якої визначено групу прокурорів у кримінальному провадженні №42022020000000399 від 06.10.2022.

В т. 1 на а.с. 29-31 міститься повідомлення заступника начальника Управління СБУ у Вінницькій області О.Макарчука №53/512/125-2168 від 03.11.2022, що адресоване старшому слідчому в ОВС СУ ГУПН у Вінницькій області С.Кисляку щодо виконання доручення про проведення слідчих (розшукових) дій в рамках кримінального провадження №42022020000000399 від 06.10.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

З копії відповіді заступника начальника управління містобудування та архітектури Вінницької ОДА №06-07-1516 від 25.07.2021 (т. 1 а.с. 33), що надано на звернення ОСОБА_7 (т. 1 а..с 32), вбачається, що розглянувши ваш лист щодо інформації про земельну ділянку, яка розташована, відповідно до наданих графічних матеріалів, на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер 0520682500:01:003:0168, орієнтовною площею 3,8247 га, то вказана земельна ділянка відноситься до земель історико-культурного призначення, є пам`яткою археології місцевого значення «Поселення пізньої бронзи», ХІІІ-ІХ ст.ст. до н.е., охоронний № НОМЕР_1 , знаходиться у с. Лисогора Вінницького району Вінницької області, 1 км на захід від села, взята на облік рішенням виконкому обласної ради народних депутатів від 20.02.1985 №75. Обмеження та обтяження щодо використання пам`яток культурної спадщини визначені Законом України «Про охорону культурної спадщини».

Рішенням 28 сесії 7 скликання Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 29.03.2019 №16 відмовлено ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність по 2,0 га кожному окремо для ведення особистого селянського господарства на території Якушинецької сільської ради за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 0520682500:01:003:0168, оскільки вказана земельна ділянка має історико-культурне призначення (т. 1 а.с. 34).

Відповідно до копії паспорта пам`ятника історії та культури СРСР від 29.09.1981 із найменуванням «Поселення епохи бронзи», типологічна належність пам`ятник археології, ІХ-УІІІ ст.ст. до н.е., що розташоване у Вінницькій області, Вінницькому районі, с. Лисогора, 1 км на захід від села. Поселення джерело матеріалу для вивчення пізньої бронзи. Рішенням виконкому Вінницької обласної ради народних депутатів від 1981 взято під охорону; границі охоронної зони і зони регулювання забудови не встановлені; знаходиться на полях колгоспу «Прогрес» с. Ксаверівка (т. 1 а.с. 35-38, т. 2 а.с. 27-28, 70-72).

В т. 2 на а.с. 29, 72-зворот міститься копія плану поселення бронзового століття в с. Лисогора Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Відповідно до копії рішення виконавчого комітету Вінницької обласної ради народних депутатів від 17.02.1983 №96 взято під державну охорону пам`ятники археології, історії та мистецтва згідно з додатком (т. 1 а.с. 39).

Відповідно до копії списку пам`ятників історії та культури, що підлягають занесенню до державних списків пам`ятників культури місцевого значення, що є додатком до рішення виконкому Вінницької обласної ради народних депутатів, під номером 198 зазначено с. Лисогора, 1 км на захід, поселення епохи бронзи, ХІ-ІХ ст.ст. до н.е., дата відкриття 1981 рік, перебуває на утриманні правління колгоспу «Прогрес» (т. 1 а.с. 40-44).

З копії листа сільського голови Якушинецької сільської ради Романюка В.С. №08-02/750 від 25.07.2018 (т. 1 а.с. 45), що адресований ОСОБА_9 , вбачається, що земельна ділянка площею 4,0 га з кадастровим номером 0520682500:01:003:0168, що знаходиться на території Якушинецької сільської ради за межами населеного пункту, являється землями державної власності історико-культурного призначення.

Відповідно до копії листа Відділу у Вінницькому районі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області №12399/0-0.20-416/135-18 від 09.08.2018 (т. 1 а.с. 46), що адресоване ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, Вінницьким філіалом інституту землеустрою в 1995 році було виготовлено проект роздержавлення земель КСП «Прогрес» с. Ксаверівка Вінницького району Вінницької області, який був затверджений 4 сесією 22 скликання Вінницької районної ради від 16.05.1995. Із огляду на планово-картографічний матеріал зазначеного проекту та експлікацію земель земельна ділянка площею 4,0 га, кадастровий номер 0520682500:01:003:0168, віднесена до земель історико-культурного призначення. Аналогічно вказана земельна ділянка визначена та віднесена до земель історико-культурного призначення в технічній документації по передачі земельних часток (паїв) з виготовленням державних актів на право власності на землю власниками сертифікатів на земельну частку (пай) в межах Ксаверівської сільської ради, яку в 2004 році виготовив Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою, завданням якої було виготовлення схеми поділу та проект організації земельних часток (паїв) власникам сертифікатів. Розпорядженням Вінницької РДА №310 від 15.04.2004 погоджено вказану схему поділу та проект організації території земельних часток (паїв).

В т. 1 на а.с. 47-62, 142, 143 міститься проект роздержавлення земель КСП «Прогрес» с. Ксаверівка Вінницького району Вінницької області з додатками, що виготовлений Вінницьким філіалом Інституту землеустрою Української академії аграрних наук у 1995 році.

В т. 1 на а.с. 63-81, 144 міститься технічна документація по передачі земельних часток (паїв) з виготовленням державних актів на право власності на землю власникам сертифікатів на земельну частку (пай) в межах Ксаверівської сільської ради Вінницького району Вінницької області з додатками, що виготовлений ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою у 2004 році.

У даній технічній документації міститься висновок відділу містобудування та архітектури Вінницької РДА про сервітути і наявні обмеження на використання земельних ділянок, з якого вбачається, що через земельні частки (паї) №№ 108, 109-122, 132, 142-146, 153, 155, 421, 426, 427, 428 проходить лінія електропередач напругою 10кВт; через земельні ділянки №№ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 проходить лінія електропередач 110кВт. Громадянам, власникам земельних часток (паїв), через які проходять вказані лінії електропередач, при необхідності надавати право безперешкодного доступу, в установленому порядку до об`єктів електричних мереж для їх ремонту, технічного обслуговування та оперативних переключень. Визначено перелік заборон в захисній зоні (т. 1 а.с. 76-77).

Також у даній технічній документації міститься: рішення 6 сесії 4 скликання Ксаверівської сільської ради від 22.04.2003, яким погоджено схему поділу земель власників сертифікатів та проект організації земельних часток (паїв) (т. 1 а.с. 79); розпорядження Вінницької РДА №310 від 15.04.2004 про затвердження технічної документації по передачі земельних часток (паїв) та видачу державних актів на право власності на землю на території Ксаверівської сільської ради (т. 1 а.с. 80-81).

Відповідно до копії листа заступника начальника управління О.Галіброди №07-03-2177 від 21.10.2021 (т. 1 а.с. 82), у відповідь на звернення ОСОБА_1 , повідомляється, що на земельній ділянці з кадастровим номером 0520682500:01:003:0168 об`єктів культурної спадщини не виявлено.

В т. 1 на а.с. 83-86 міститься копія протоколу огляду від 23.01.2023 у кримінальному провадженні №42022020000000399 від 06.10.2022, яким зафіксовано результати огляду офіційного українського сайту з продажу та оренди всіх типів нерухомості від приватних осіб, забудовників та агентств нерухомості «DOM.RIA» та встановлено, що згідно відкритих даних земельного кадастру (https://kadastr.live), розміщені в оголошенні на продаж земельні ділянки відповідають земельним ділянкам з кадастровими номерами 0520682500:01:003:0222 та 0520682500:01:003:0223.

В т. 1 на а.с. 87-91 міститься копія протоколу допиту свідка від 24.01.2023 у кримінальному провадженні №42022020000000399 від 06.10.2022, відповідно до якого в якості свідка було допитано завідувача сектору земельних ресурсів відділу житлово-комунального господарства, будівництва та земельних відносин Якушинецької сільської ради ОСОБА_10 , який повідомив, що у 2021 році ОСОБА_1 та ОСОБА_4 письмово звернулися до сільської ради з метою отримання у приватну власність земельних ділянок, розташованих на території Якушинецької сільської ради (за межами населених пунктів ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ). До клопотань надали графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування земельних ділянок, копії посвідчень УБД та листів Управління містобудування та архітектури Вінницької РДА щодо відсутності на земельній ділянці з кадастровим номером 0520682500:01:003:0168 об`єктів культурної спадщини. 27.10.2021 свідок на комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього середовища доповідав щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок даним особам площею по 2 га кожному для ведення особистого селянського господарства. В процесі обговорення зауважував, що раніше земельна ділянка з кадастровим номером 0520682500:01:003:0168, згідно наявних у секторі земельних відносин картографічних матеріалів, рахувалася землями історико-культурного призначення. Разом із тим, до поданих вказаними громадянами матеріалів, додано листи Управління містобудування та архітектури Вінницької РДА від 21.10.2021, відповідно до яких вказана земельна ділянка не відноситься до земель історико-культурного призначення і тому існує можливість рекомендувати сесії надати вказаним особам дозвіл на розробку проекту землеустрою. В подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в сесійному порядку надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою та після виготовлення проекту землеустрою її було затверджено та передано їм у власність. Проектом землеустрою відбувся поділ земельної ділянки з кадастровим номером 0520682500:01:003:0168 на дві земельні ділянки 0520682500:01:003:0222 та 0520682500:01:003:0223. Окрім того, свідку відомо, що раніше до сільської ради зверталися громадяни з метою отримання у власність земельної ділянки з кадастровим номером 0520682500:01:003:0168, однак їм було відмовлено у зв`язку із тим, що дана земельна ділянка віднесена до земель історико-культурного призначення.

В т. 1 на а.с. 92-96 міститься копія протоколу допиту свідка від 26.01.2023 у кримінальному провадженні №42022020000000399 від 06.10.2022, відповідно до якого в якості свідка було допитано директора ТОВ «Агробуд Поділля» ОСОБА_13 , який повідомив, що він був присутнім 27.10.2021 на засіданні комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього середовища, де доповідав завідувач сектору земельних ресурсів відділу житлово-комунального господарства, будівництва та земельних відносин Якушинецької сільської ради ОСОБА_10 , та його пояснення є аналогічними тим, що дав свідок ОСОБА_10 ..

Відповідно до копії рішення 13 сесії 8 скликання Якушинецької сільської ради №588/40 від 29.10.2021 «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» сільська рада вирішила: надати дозвіл гр. ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га, з них: 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Якушинецької (Ксаверівської) сільської ради Вінницького району Вінницької області із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення. Гр. ОСОБА_1 замовити відповідній землевпорядній організації розробку документації (т. 1 а.с. 97).

В т. 1 на а.с. 107-134 міститься проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки шляхом поділу земельної ділянки 0520682500:01:003:0168 для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_1 на території Якушинецької (Ксаверівської) сільської ради Вінницького району Вінницької області, що виготовлений міським комунальним підприємством «Вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури» у 2021 році.

Відповідно до копії рішення 14 сесії 8 скликання Якушинецької сільської ради №643/11 від 26.11.2021 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 » сільська рада вирішила: затвердити проект землеусторою щодо відведення земельної ділянки шляхом поділу земельної ділянки 0520682500:01:003:0168 з земель комунальної власності, сільськогосподарського призначення у власність гр. ОСОБА_1 загальною площею 1,9124 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Якушинецької (Ксаверівської) сільської ради Вінницького району Вінницької області. Передано у власність гр. ОСОБА_1 із земель комунальної власності, сільськогосподарського призначення, земельну ділянку загальною площею 1,9124 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Якушинецької (Ксаверівської) сільської ради Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер 0520682500:01:003:0223. ОСОБА_1 зареєструвати право власності на земельну ділянку. ОСОБА_1 використовувати земельну ділянку відповідно до цільового призначення, суворо дотримуватися вимог Земельного кодексу України (т. 1 а.с. 135).

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №360266365 від 27.12.2023 (т. 1 а.с. 136-138) вбачається, що 08.11.2013 проведено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0520682500:01:003:0168, площею 3,8247 га; земельна ділянка перебуває у власності територіальної громади Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області; 14.01.2022 здійснено поділ земельної ділянки та погашено право власності.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №360266102 від 27.12.2023 (т. 1 а.с. 139-141) вбачається, що за ОСОБА_1 14.01.2022 на підставі рішення Якушинецької сільської ради №643/11 від 26.11.2021 державним реєстратором Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області Луценком Є.В. проведено реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0520682500:01:003:0223, площею 1,9124 га; 16.01.2023 приватним нотаріусом Бєлою О.М. Вінницького міського нотаріального округу проведено державну реєстрацію договору оренди №102 від 16.01.2023 земельної ділянки 0520682500:01:003:0223, площею 1,9124 га, орендар ОСОБА_2 , орендодавець ОСОБА_1 ; ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24.01.2023 у справі №127/2018/23 накладено арешт на вказану земельну ділянку шляхом заборони розпоряджатися земельною ділянкою будь-яким чином, однак без позбавлення власника права користування майном.

Відповідно до копії нотаріально посвідченого договору оренди земельної ділянки від 16.01.2023 ОСОБА_1 , як орендодавець, передав ОСОБА_2 , як орендарю, земельну ділянку з кадастровим номером 0520682500:01:003:0223, площею 1,9124 га, що знаходиться за адресою: Вінницька область, Вінницький район, Якушинецька (Ксаверівська) сільська рада, в строкове платне користування (оренду) строком на 10 років (т. 1 а.с. 98-101 198-199).

В т. 2 на а.с. 93 міститься копія нотаріально посвідченого 15.03.2024 договору про розірвання договору оренди земельної ділянки від 16.01.2023, реєстровий номер 102, відповідно до якого було розірвано договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0520682500:01:003:0223, що укладено між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ОСОБА_2 ..

Інформацію про розірвання вказаного договору оренди земельної ділянки внесено до Державного реєстру речових прав (т. 2 а.с. 94).

Актом повернення земельної ділянки від 15.03.2024 орендар ОСОБА_2 повернув орендодавцю ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 0520682500:01:003:0223 на виконання умов договору від 15.03.2024 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 16.01.2023, реєстровий номер 102 (т. 2 а.с. 95).

В т. 2 на а.с. 95-А, 96 містяться витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9906511982022 від 22.12.2022 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0520682500:01:003:0223 та кадастровий план земельної ділянки 0520682500:01:003:0223.

Відповідно до копії листа Якушинецької сільської ради від 02.10.2024 (т. 1 а.с. 173), що наданий на адвокатський запит адвоката Кобзіної А.С., земельна ділянка з кадастровим номером 0520682500:01:003:0168 площею 3,8247 га була передана в комунальну власність Якушинецької сільської ради на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області №2-17492/15-18-ст від 21.12.2017. У витязі з ДЗК №НВ-0509145502018 від 31.10.2018 зазначено цільове призначення: 01, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, вид використання: землі сільськогосподарського призначення. Право власності на вказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав було зареєстровано з реєстраційним номером 1755650705206. З витягу з ДЗК випливає, що земельна ділянка з кадастровим номером 0520682500:01:003:0168 площею 3,8247 га сформована як об`єкт цивільних прав на підставі інвентаризації земель під час здійснення землеустрою ДП «Вінницьким науково-дослідним та проектним інститутом землеустрою», саме з цільовим призначенням: землі сільськогосподарського призначення.

В т. 1 на а.с. 174-180 містяться копії: Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.02.2019 №154734941, витягу з ДЗК про земельну ділянку №НВ-0509145502018 від 31.10.2018, кадастрового плану земельної ділянки, наказу ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області №2-17492/15-18-ст від 21.12.2017, акту приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 21.12.2018 з додатком, про які вказувалося у листі Якушинецької сільської ради від 02.10.2024.

Листом від 17.01.2024 №3-запит Управління містобудування та архітектури Вінницької ОВА на адвокатський запит адвоката Кобзіної А.С. повідомлено, що управління не може надати копію рішення про взяття на облік пам`ятки археології місцевого значення «Поселення пізньої бронзи», охоронний №198, яка розташована на 1 км на захід від с. Лисогора Вінницького району Вінницької області, оскільки не є розпорядником вказаного документа. Станом на 15.01.2024 вказана пам`ятка не занесена до державного реєстру нерухомих пам`яток України. Повідомляється, що Управлінням культури та мистецтв Вінницької ОДА, яке у 2020 році виконувало повноваження спеціального уповноваженого органу охорони культурної спадщини, надані пропозиції до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, щодо занесення пам`яток культурної спадщини місцевого значення Вінницької області, в тому числі й зазначеної пам`ятки, до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (лист від 23.04.2020 №01.01-41/2709). На даний час матеріали опрацьовуються Міністерством культури та інформаційної політики України. Після прийняття рішення зазначений Реєстр буде опубліковано. Пам`ятка місцевого значення «Поселення пізньої бронзи», ІХ-VIII до н.е., яка розташована на 1 км на захід від с. Лисогора Вінницького району Вінницької області, взята на облік як об`єкт культурної спадщини рішенням обласної ради народних депутатів від 18.02.1983 №96. Всі дані щодо історичної довідки зазначеної пам`ятки знаходяться в складі паспорта на об`єкт культурної спадщини. На сьогодні межі територій та зон охорони пам`яток культурної спадщини, в тому числі пам`ятки місцевого значення місцевого значення «Поселення пізньої бронзи», ІХ-VIII до н.е., яка розташована на 1 км на захід від с. Лисогора Вінницького району Вінницької області, не визначені. На зазначену пам`ятку культурної спадщини охоронний договір не укладався. Оцінка історичного, наукового та культурного значення не визначалася (т. 1 а.с 181-182).

В т. 1 на а.с. 184-187 міститься копії Розпорядження Вінницької ОДА №440 від 24.05.2021 «Про внесення змін до Положення про управління містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації», а також Положення про управління містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації.

З копії листа Управління містобудування та архітектури Вінницької ОВА №3-запит від 24.01.2024 на адвокатський запит адвоката Кобзіної А.С. повідомляється, що оригінал паспорта та облікової картки на пам`ятку археології місцевого значення «Поселення пізньої бронзи», ІХ-VIII до н.е., яка розташована на 1 км на захід від с. Лисогора Вінницького району Вінницької області, охоронний №198, взята на облік рішенням виконкому обласної ради народних депутатів від 20.02.1985 №75, в Управлінні відсутні (т. 1 а.с. 188).

З копії листа Державного архіву Вінницької області №08-29/8 від 18.01.2024 на адвокатський запит адвоката Кобзіної А.С. повідомляється, що в рішенні Вінницького облвиконкому від 18.02.1983 паспорта на пам`ятку археології місцевого значення «Поселення пізньої бронзи», ІХ-VIII до н.е., яка розташована на 1 км на захід від с. Лисогора Вінницького району Вінницької області, немає (т. 1 а.с. 190).

Відповідно до копії листа Департаменту пам`яткоохоронної діяльності Міністерства культури та інформаційної політики України №05/15/3227-24 від 15.04.2024, що наданий за запит Вінницької обласної прокуратури, повідомляється, що запитувана пам`ятка археології місцевого значення, розташована на 1 км на захід від с. Лисогора Вінницького району Вінницької області, була взята на облік як «Поселення пізньої бронзи», ІХ-IХ до н.е., рішенням виконавчого комітету Вінницької обласної ради народних депутатів від 18.02.1983 № 96, охоронний номер 198. Виходячи з цього, в розумінні Закону України «Про охорону культурної спадщини», «Поселення пізньої бронзи», ІХ-IХ до н.е., розташоване на 1 км на захід від с. Лисогора Вінницького району Вінницької області, має статус пам`ятки місцевого значення. Інформує, що в розпорядженні Міністерства є паспорт 1981 року на «Поселення епохи бронзи», с. Лисогора, охоронний номер 198 (копія додається) (т. 2 а.с. 26, 27-29).

Окрім того, на виконання ухвали суду від 19.06.2024 про витребування доказів, Міністерство культури та інформаційної політики України листом №06/13/8139-24 від 06.09.2024 повідомило, що оригінал паспорту пам`ятки археології місцевого значення «Поселення пізньої бронзи», яка розташована на 1 км на захід від с. Лисогора Вінницького району Вінницької області, взята на облік рішенням виконавчого комітету Вінницької обласної ради народних депутатів від 18.02.1983 №96, охоронний номер 198, зберігається в Українському державному інституті культурної спадщини. Облікова картка зазначеної пам`ятки відсутня. На виконання ухвали суду Департаменту пам`яткоохоронної діяльності Міністерства культури та інформаційної політики України листом від 02.07.2024 №06/15/6034-24 звернувся до Українського державного інституту культурної спадщини щодо надання належним чином завіреної копії згаданої облікової документації. Листом Українського державного інституту культурної спадщини від 03.07.2024 №01-01/59 зазначені документи були надані, які разом із запитами Міністерства надсилаються до суду (т. 2 а.с. 68).

В т. 2 на а.с. 69-73 містяться згадані у листі Міністерство культури та інформаційної політики України №06/13/8139-24 від 06.09.2024 копії документів, а саме: лист Міністерства культури та інформаційної політики України від 02.07.2024 №06/15/6034-24; копія паспорту пам`ятки археології місцевого значення «Поселення пізньої бронзи»; лист Українського державного інституту культурної спадщини від 03.07.2024 №01-01/59, згідно якого станом на 03.07.2024 в архіві інституту облікова картка відсутня.

Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає прийняті судом до уваги докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, а у статті 13 Конституції України серед іншого визначено, що земля та водні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого відповідні права здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у визначених межах.

Приписами частини першої статті 317 ЦК України унормовано, що лише власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом частини першої статті 53 ЗК України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

У статті 54 ЗК України визначено, що землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, об`єктів культурної всесвітньої спадщини, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, які надані та використовуються для потреб охорони культурної спадщини, пам`яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам`яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель. Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» об`єкт культурної спадщини - це визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Одночасно даною нормою визначено, що пам`ятка культурної спадщини об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Згідно з частиною другою статті 2 Закону України «Про охорону культурної спадщини» археологічний об`єкт культурної спадщини - рештки життєдіяльності людини (нерухомі об`єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов`язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації.

Пунктом 3 розділу X «Прикінцеві положення» Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української PCP «Про охорону і використання пам`яток історії та культури», визнаються пам`ятками відповідно до цього Закону.

Статтею 6 Закону УРСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури» до пам`яток історії та культури належать пам`ятки археології - городища, кургани, залишки стародавніх поселень укріплень, виробництв, каналів, шляхів, стародавні місця поховань, кам`яні скульптури, наскельні зображення, старовинні предмети, ділянки історичного культурного шару стародавніх населених пунктів.

Частиною другою статті 8 Закону УРСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури» передбачено, що виконавчі комітети обласних Рад народних депутатів затверджують переліки пам`яток історії та культури місцевого значення, встановлюють зони їх охорони, а також вирішують інші питання в галузі охорони і використання пам`яток історії та культури, віднесені до їх відання законодавством Союзу PCP і Української PCP.

Виходячи з приписів статті 54-1 ЗК України з метою охорони культурної спадщини на використання земель у межах території пам`ятки культурної спадщини встановлюються обмеження відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Обмеження у використанні земель у межах території пам`ятки культурної спадщини, зон охорони, поширюються на усі розташовані в межах цих територій та об`єктів землі незалежно від їх цільового призначення. Межі території, на яку поширюються такі обмеження, визначаються відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» і зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації, науково-проектній документації у сфері охорони культурної спадщини. Відомості про зазначені обмеження у використанні земель вносяться до Державного земельного кадастру.

Режим використання земель у межах території пам`ятки культурної спадщини, визначається науково-проектною документацією у сфері охорони культурної спадщини, а до затвердження такої документації - Законом України «Про охорону культурної спадщини».

Нерухомий об`єкт культурної спадщини об`єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності (абзац 4 статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).

Відповідно до статті 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пам`ятка, крім пам`ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб`єкти права власності на пам`ятку визначаються згідно із законом. Усі пам`ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов`язані з ними рухомі предмети, є державною власністю.

Частиною шостою статті 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що землі, на яких розташовані пам`ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам`ятки археології - поля давніх битв.

Зазначені правові норми спрямовані на забезпечення належної охорони пам`яток археології, оскільки пам`ятки археології як нерухомі об`єкти культурної спадщини не можуть бути перенесені на інше місце без втрати їх цінності.

Пам`ятки археології зазвичай знаходяться безпосередньо у глибині земної поверхні, в зв`язку з чим нерозривно пов`язані з земельними ділянками, на яких вони розташовані. Правовий режим земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка археології, не має відрізнятися від правового режиму самої пам`ятки, яка згідно із Законом України «Про охорону культурної спадщини» не може перебувати в приватній чи комунальній власності.

Статтею 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» гарантовано право державної власності на пам`ятки археології. Відчуження з державної власності земельної ділянки, на якій розташовані пам`ятки археології, фактично унеможливлює здійснення державою права користування та розпорядження цими пам`ятками археології, у зв`язку з невіддільністю пам`ятки археології від земельної ділянки, на якій вона розташована.

Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2024 у справі №927/1206/21, у постанові Верховного Суду від 17.04.2024 у справі №922/1412/22, ухвалених у подібних правовідносинах.

Згідно з пунктом 1 статті 18 Закону України «Про охорону культурної спадщини» об`єкти культурної спадщини, що є пам`ятками (за винятком пам`яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.

За приписами статті 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини» землі, на яких розташовані пам`ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення.

Відповідно до частини першої статті 31 Закону України «Про охорону культурної спадщини» топографічно визначені території чи водні об`єкти, в яких містяться об`єкти культурної спадщини або можлива їх наявність, за поданням відповідного органу охорони культурної спадщини можуть оголошуватися рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини охоронюваними археологічними територіями на обмежений або необмежений строк у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, залишки стародавніх поселень є нерухомими археологічними об`єктами культурної спадщини, а тому не можуть бути перенесеними на інше місце без втрати своєї цінності.

Зазначена правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2024 у справі №927/1206/21.

До того ж, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.03.2026 (справа №922/264/24) зазначила, що пам`ятки археології зазвичай знаходяться безпосередньо у глибині земної поверхні, у зв`язку із чим нерозривно пов`язані з земельними ділянками, на яких вони розташовані. Правовий режим земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка археології, не має відрізнятися від правового режиму самої пам`ятки, яка згідно із Законом №1805-ІІІ не може перебувати в приватній чи комунальній власності (п. 165 Постанови).

Зважаючи на це, земельна ділянка, на якій розташована пам`ятка археології «Поселення пізньої бронзи» ХІІІ-ІХ ст.ст. до н.е., відноситься до земель історико-культурного призначення, яка може перебувати виключно у державній власності.

Досліджуючи територіальне місцезнаходження такої пам`ятки археології, судом встановлено, що її розташування на земельній ділянці з кадастровим номером 052682500:01:003:0168 підтверджується:

- рішенням виконкому Вінницької обласної Ради депутатів трудящих від 17.02.1983 №96 «Про взяття під державну охорону пам`ятників археології, історії та мистецтва». Згідно з додатком до вищевказаного рішення на відстані 1 км на захід від с. Лисогора розташована пам`ятка археології - «Поселення пізньої бронзи» ХІІІ-ІХ ст.ст. до н.е. (порядковий номер у списку 198);

- паспортом пам`ятки археології від 29.09.1981;

- проектом роздержавлення земель КСП «Прогрес» с. Ксаверівка Вінницького району Вінницької області з додатками, де у пояснювальній записці міститься вказівка про те, що на західній околиці с. Лисогора, на землях КСП «Прогрес» знаходяться два поселення реєстраційні номери 198, 202. Поселення №198 розміром 200х200 м відноситься до епохи пізньої бронзи і датується ІХ-ХІІІ ст.ст. до н.е.;

- технічною документацією по передачі земельних часток (паїв) в натурі з виготовленням державних актів на право власності на землю власникам сертифікатів на земельну частку (пай) в межах с. Ксаверівка Вінницького району Вінницької області з додатком «Схема поділу землевласників сертифікатів на земельні частки (паї) на території Ксаверівської сільської ради Вінницького району Вінницької області», з якої вбачається, що за межами населеного пункту с. Лисогора позначено землі історико-культурного призначення, які не підлягають поділу;

- листом заступника начальника управління містобудування та архітектури Вінницької ОДА О.Галіброди №06-07-1516 від 25.07.2021 про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 0520682500:01:003:0168, орієнтовною площею 3,8247 га, відноситься до земель історико-культурного призначення та є пам`яткою археології місцевого значення - «Поселення пізньої бронзи» ХІІІ-ІХ ст.ст. до н.е., взята під облік рішенням виконкому облради від 20.02.1985 №75, має обмеження та обтяження щодо використання відповідно до ЗУ «Про охорону культурної спадщини»;

- листом Якушинецької сільської ради від 25.07.2018 за №08-02/750, згідно якого земельна ділянка 4,0 га з кадастровим номером 0520682500:01:003:0168 є землями державної власності історико-культурного призначення;

- проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки шляхом поділу земельної ділянки 0520682500:01:003:0168 для ведення особистого селянського госопдарства із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_1 на території Якушинецької (Ксаверівської) сільської ради Вінницького району Вінницької області;

- рішенням 14 сесії 8 скликання Якушинецької сільської ради №643/11 від 26.11.2021 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 », яким сільська рада вирішила затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки шляхом поділу земельної ділянки 0520682500:01:003:0168 з земель комунальної власності, сільськогосподарського призначення у власність гр. ОСОБА_1 загальною площею 1,9124 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Якушинецької (Ксаверівської) сільської ради Вінницького району Вінницької області; передано у власність гр. ОСОБА_1 із земель комунальної власності, сільськогосподарського призначення, земельну ділянку загальною площею 1,9124 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Якушинецької (Ксаверівської) сільської ради Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер 0520682500:01:003:0223;

- Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №360266365 від 27.12.2023 відповідно до якої 08.11.2013 проведено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0520682500:01:003:0168, площею 3,8247 га; земельна ділянка перебуває у власності територіальної громади Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області; 14.01.2022 здійснено поділ земельної ділянки та погашено право власності.

Відповідач ОСОБА_1 у відзиві ставить під сумнів, що вказана пам`ятка знаходиться в межах належної йому земельної ділянки, оскільки межі та охоронні зони пам`ятки не визначені.

Суд визнає такі аргументи відповідача необґрунтованими, оскільки вони не містять правової або фактичної аргументації, здатної спростувати встановлений у справі факт територіальної відповідності пам`ятки археології та її розташування на земельній ділянці з кадастровим номером 0520682500:01:003:0168, яку було поділено на дві земельні ділянка з кадастровими номерами: 0520682500:01:003:0222 та 0520682500:01:003:0223.

В даному випадку висновок суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні доказів у їх сукупності, з урахуванням принципу пріоритетності спеціальних даних у сфері охорони культурної спадщини щодо визначення історико-культурного статусу земельної ділянки.

Відомості, викладені у Паспорті пам`ятки археології від 29.09.1981, у системному зв`язку з іншими доказами, дослідженими у справі, підтверджують обґрунтованість висновку суду про те, що відповідний об`єкт археологічної спадщини розташований саме на спірній земельній ділянці.

При цьому відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що на переданій йому у власність земельній ділянці з кадастровим номером 0520682500:01:003:0223, яка утворилася шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0520682500:01:003:0168, відсутня пам`ятка археології місцевого значення - «Поселення пізньої бронзи» ХІІІ-ІХ ст.ст. до н.е..

Окрім того, нерозроблення уповноваженим органом проекту землеустрою земельної ділянки, на якій знаходиться пам`ятка археології та не внесення до Державного земельного кадастру меж такої земельної ділянки із зазначенням обмежень щодо режиму її використання, не свідчить про відсутність таких обмежень та можливість перебування спірної земельної ділянки у приватній власності громадян.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду:

від 05 жовтня 2022 року у справі № 557/303/21 (провадження № 61-3305св22);

від 04 квітня 2024 року у справі № 317/372/22 (провадження № 61-1595св24), від 19 березня 2025 року у справі №543/245/23 (провадження №61-8св25).

З огляду на вищевикладене, доводи відповідача ОСОБА_1 , що викладені ним у відзиві на позовну заяву, не заслуговують на увагу та не враховуються судом.

Разом із тим, суд зазначає наступне.

Так, прокурор у пред`явленому позові просив: визнати недійсним рішення Якушинецької сільської ради №643/11 від 26.11.2021 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 »; усунути перешкоди у здійсненні Якушинецькою сільською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою історико-культурного призначення з кадастровим номером 0520682500:01:003:0223, площею 1,9124 га, шляхом зобов`язання ОСОБА_1 повернути у комунальну власність Якушинецької сільської об`єднаної територіальної громади в особі Якушинецької сільської ради земельну ділянку площею 1,9124 га з кадастровим номером 0520682500:01:003:0223; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 0520682500:01:003:0223 з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на неї.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 липня 2025 року в справі №910/2389/23 (провадження №12-14гс25) вказано, що: «165. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 вересня 2022 року у справі №483/448/20 звертала увагу, що, оскаржуючи рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування та правочин щодо розпорядження майном, прокурор вправі звернутися до суду або як самостійний позивач в інтересах держави, визначивши такий орган відповідачем (коли оскаржується рішення останнього), або в інтересах держави в особі відповідного органу, зокрема тоді, коли цей орган є стороною (представником сторони) правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. У разі задоволення вимоги про визнання недійсним правочину та про повернення отриманого за ним (наприклад, земельної ділянки) чи про витребування майна від набувача, таке повернення та витребування відбувається на користь держави чи територіальної громади, від імені яких відповідний орган може діяти тільки як представник. Подібні висновки узгоджуються із постановами Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц, від 15 січня 2020 року у справі №698/119/18, від 15 вересня 2020 року у справі №469/1044/17.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.

Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Таким чином, суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 червня 2022 року в справі №602/1455/20 (провадження № 61-475св22)).

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення.

Таке відновлення у спірних правовідносинах може відбутися і в цій справі за умови заявлення позовної вимоги про повернення спірної земельної ділянки у власність держави. Адже, як встановлено судом, спірна земельна ділянка, на якій знаходиться пам`ятка археології місцевого значення, відноситься до категорії земель історико-культурного призначення, на які поширюється встановлена законодавством заборона щодо їх відчуження з державної у комунальну або приватну власність. Правовий режим такої земельної ділянки не може відрізнятися від правового режиму самої пам`ятки археології та перебувати в приватній чи комунальній власності.

Разом із тим, прокурором заявлено позовну вимогу про усунення перешкод шляхом зобов`зання відповідача ОСОБА_1 повернути спірну земельну ділянку саме у комунальну власність Якушинецької сільської об`єднаної територіальної громади в особі Якушинецької сільської ради.

Однак, за вищевикладених обставин, враховуючи приписи ст. 13 ЦПК України, дана позовна вимога в заявленій редакції не підлягає задоволенню.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16 (провадження №12-187гс18) та від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц (провадження №14-338цс18).

У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосудді, а відповідно до статті 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

Суд зазначає, що надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, необхідно також зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Тобто, у кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним, та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту).

З урахуванням вищенаведеного, задоволення позивних вимог про визнання недійсним рішення Якушинецької сільської ради №643/11 від 26.11.2021, скасування державної реєстрації права власності відповідача на спірну земельну ділянку, не призведе до поновлення прав держави, як власника спірної земельної ділянки, у користуванні та розпорядженні даною земельною ділянкою, яка, як зазначалося вище, не може перебувати у комунальній чи приватній власності, адже є нерозривно пов`язаною із пам`яткою археології.

Отже, такі вимоги не є ефективним способом захисту права держави, в інтересах якої прокурор звернувся до суду із даним позовом, та потребуватиме додаткових засобів захисту.

Виходячи з обставин цієї справи, належним способом захисту позивача буде звернення до суду з вимогами про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні земельною ділянкою історико-культурного призначення шляхом зобов`язання повернути земельну ділянку державі в особі Вінницької обласної військової адміністрації.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги прокурора в заявленій редакції задоволенню не підлягають.

На підставі наведеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про охорону культурної спадщини» ст.ст. 53 ,54, 54-1 Земельного кодексу України, ст.ст. 15, 16, 317, 319, 328, 330, 373, 387, 388 ЦК України, ст.ст. 5, 10, 12, 19, 81, 133, 141, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

В задоволенні позовних вимог першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури Гайворона Василя Миколайовича в інтересах держави до Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом її повернення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін:

Позивач - Вінницька обласна прокуратура, адреса: вул. Монастирська, буд. 33, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 02909909;

Відповідач Якушинецька сільська рада Вінницького району Вінницької області, адреса: вул. Новоселів, буд. 1, с. Якушинці Вінницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04330021;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.П.Шевчук