Ухвала суду № 138680588, 20.05.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/26749/26-к

У Х В А Л А

20 травня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62026000000000156 від 18.02.2026, -

В С Т А Н О В И В :

До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62026000000000156 від 18.02.2026 стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.

З матеріалів клопотання вбачається, що слідчими Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення Російською Федерацією із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий вказує наступне.

В ході досудового розслідування встановлено, що у складі Державної кримінально-виконавчої служби України діяла державна установа «Бердянська виправна колонія (№ 77)» (далі - ДУ «Бердянська виправна колонія (№ 77)»), яка була установою закритого типу та відповідно до діючого законодавства здійснювала правозастосовні та правоохоронні функції.

Згідно із наказом Міністерства юстиції України від 23.09.2021 № 3371/5 «Про перейменування державної установи «Бердянська виправна колонія (№ 77) та затвердження Положення про неї» вказана установа перейменована в державну установу «Приморська виправна колонія (№ 145)», яка зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за номером 08563518 та розташована за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Промислова, 1.

Згідно із положенням про ДУ «Приморська виправна колонія (№ 145)», основним завданням виправної колонії є:

виконання покарань у виді позбавлення волі на певний строк;

дотримання прав осіб, які тримаються у виправній колонії, вимог нормативно-правових актів щодо виконання і відбування кримінальних покарань, реалізації законних прав та інтересів.

Виправна колонія у своїй діяльності керується Конституцією України, Кримінальним, Кримінальним процесуальним, Кримінально-виконавчим кодексами України, Законами України «Про попереднє ув`язнення», «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та іншими нормативно-правовими актами України.

Окрім того, згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» до правоохоронних органів відносяться органи та установи виконання покарань.

Так, Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною.

Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

Згідно з вимогами ст.ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.

Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим (далі - АР Крим) є невід`ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.

У період незалежності України російська федерація та її представники систематично, цілеспрямовано вели агресивну політику щодо України, проводили підривну діяльність проти вказаної держави, закладаючи підґрунтя економічного ослаблення України, дискредитації її у міжнародних торгівельних відносинах, штучно створюючи перепони на шляху руху України до вступу у НАТО, інтеграції у Європейський економічний союз, постійно посягали на суверенітет, територіальну цільність та недоторканість України, не визнавали її кордонів, приймали рішення та вчиняли дії, що загрожували обороноздатності, державній та економічній безпеці України.

Російською федерацією постійно вживались заходи щодо ескалації збройної агресії проти України, нав`язування сепаратизму, провокування міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, масових безпорядків, що загрожує безпеці, життю і здоров`ю громадян, державному суверенітету, конституційному ладу та територіальній цілісності України.

Упродовж 2013 року у зв`язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у представників влади Російської Федерації (далі - РФ) та службових осіб з числа керівництва Збройних Сил РФ, досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, спрямованих на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону, порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Свою злочинну мету співучасники з числа представників влади та Збройних Сил РФ вирішили досягти шляхом ведення агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів і військовослужбовців Збройних Сил РФ, у тому числі дислокованих на підставі міжнародних угод на території АР Крим ім. Севастополя, а також залучення до виконання злочинного плану інших осіб, у тому числі громадян України та РФ, створення і фінансування незаконних збройних формувань та вчинення інших злочинів.

При цьому вони усвідомлювали, що такі протиправні дії призведуть до порушення суверенітету і територіальної недоторканості України, незаконної зміни меж її території та державного кордону, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, передбачали і прагнули їх настання.

З метою реалізації вказаного умислу впродовж 2013 року на території РФ службові особи Генерального штабу Збройних Сил РФ (далі - ГШ ЗС РФ), на виконання наказів та під безпосереднім керівництвом представників влади та службових осіб Збройних Сил РФ, досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, розробили злочинний план, яким передбачалося для досягнення військово-політичних цілей РФ, що на думку співучасників були прямо пов`язані із необхідністю незаконної окупації та подальшої анексії АР Крим, м. Севастополя та південно-східних регіонів України, поряд із застосуванням політичних, дипломатичних, економічних та інформаційних заходів, використання протестного потенціалу населення південно-східних регіонів України для організації сепаратистських референдумів, спрямованих на порушення територіальної цілісності України.

Міжнародно визнаною датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України є 19.02.2014.

З моменту установлення РФ із застосуванням збройних формувань контролю над об`єктами нафтогазовидобування України 19.02.2014 та над територією АРК та м. Севастополя, включаючи військові об`єкти та органи державної влади, видачу РФ розпоряджень населенню, що проживає на території АРК та м. Севастополя та подальшу заміну державної влади на вказаній території Російською Федерацією, розміщення РФ військових сил на вказаній території з метою забезпечення влади РФ з 20.02.2014, розпочався міжнародний збройний конфлікт між Україною та РФ, який триває до цього часу.

З метою повномасштабного військового вторгнення, починаючи з 2021 року по лютий 2022 року, на території РФ, Республіки Білорусь та тимчасово окупованій території України сконцентрувались значні сили ЗС РФ, інші збройні формування РФ та підконтрольні їм іррегулярні угруповання.

22 лютого 2022 року Президент Російської Федерації, реалізуючи злочинний план, направив до ради федерації звернення про використання збройних сил РФ за межами РФ, яке було задоволено.

Після цього 24.02.2022 Президент РФ оголосив початок так званої «спеціальної військової операції».

Того самого дня, 24.02.2022 військовослужбовці ЗС РФ, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та фактично застосовуючи її, незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській та інших областях, де здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та окупували частину вказаної території, у тому числі частину Запорізької області.

На підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (з урахуванням змін, внесених указами Президента України), в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який триває до теперішнього часу.

Факт повномасштабного збройного вторгнення не приховувався владою РФ, а також встановлений рішеннями міжнародних організацій, зокрема резолюцією Генеральної асамблеї ООН A/RES/ES-11/1 від 02.03.2022 «Про агресію проти України», п. п. 1, 3 Висновку 300 (2022) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Наслідки агресії Російської Федерації проти України», п. п. 17, 18 Наказу від 16.03.2022 за клопотанням про вжиття тимчасових заходів у справі «Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього» (Україна проти РФ та ін.)».

Після встановлення 26.02.2022 збройними формуваннями РФ загального контролю на частині території Запорізької області з метою встановлення окупаційної адміністрації РФ, державними органами і структурами РФ, функціонально відповідальними за управління тимчасово окупованими територіями, створено підконтрольні РФ самопроголошені органи, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували властиві органам державної влади та органам місцевого самоврядування функції, у тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.

Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

У той же час, тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.

Приблизно 27-28 лютого 2022 року військовослужбовці Збройних Сил РФ, шляхом збройної агресії здійснили тимчасову окупацію території міста Бердянськ Запорізької області з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими об`єктами.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022, серед інших, Бердянський район (Бердянська міська територіальна громада) Запорізької області віднесені до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Під час тимчасової окупації території України, з моменту силового захвату будівель і території ДУ «Приморська виправна колонія (№ 145)» представниками ЗС РФ, представники окупаційної влади неодноразово схиляли працівників вказаної установи виконання покарань до співпраці та перехід на ворожу сторону, обіцяючи грошове забезпечення на постійній основі та можливість кар`єрного зростання. При цьому представники окупаційної влади що незаконно діяла на тимчасово окупованій території Запорізької області, повернули ДУ «Приморська виправна колонія (№ 145)» колишню назву - «Исправительная колония «Бердянская исправительная колония (№ 77)», яка продовжила своє функціонування та виконання поставлених завдань.

У свою чергу начальник ДУ «Приморська виправна колонія (№ 145)»

ОСОБА_7 та деякі інші її працівники, продовжили виконувати свої функціональні обов`язки і забезпечувала діяльність установи, незважаючи на те, що згідно із наказом Міністерства юстиції України від 13.05.2022 № 1951/5 в цій установі оголошено простій з 14.05.2022 до закінчення дії воєнного стану.

Упродовж червня-липня 2022 року окупаційні органи влади на тимчасово окупованій території Запорізької області, а саме так званої «Военно-гражданской администрации города Мелитополь», провели інвентаризацію та реструктуризацію органів і установ виконання покарань, за результатами якої у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.08.2022, представниками окупаційної влади у м. Мелітополь Запорізької області за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Олександра Невського, 81, утворено непередбачений законодавством України правоохоронний орган - «Управление службы исполнения наказаний по Запорожской области», якому присвоєно реєстраційний номер 4022024621, та на який тимчасово покладено правоохоронні функції, пов`язані із діяльністю з управління та експлуатації в`язниць, виправних колоній та інших місць позбавлення волі, а також щодо надання послуг реабілітаційної допомоги колишнім засудженим.

До складу цього незаконного утворення, яке виконувало функції правоохоронного органу, також увійшла непередбачена законодавством України установа - «Исправительная колония «Бердянская исправительная колония (№ 77)», розташована за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Промислова, 1, яка виконувала правоохоронні функції, пов`язані із діяльністю з управління та експлуатації в`язниць, виправних колоній та інших місць позбавлення волі, а також щодо надання послуг реабілітаційної допомоги колишнім засудженим.

При цьому, у невстановлені досудовим розслідуванням місці та час, але не пізніше 01.08.2022, у громадянина України ОСОБА_6 виник злочинний умисел на вчинення колабораційної діяльності шляхом зайняття посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій РФ території Запорізької області.

Так, ОСОБА_6 у не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.08.2022, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, будучи достовірно обізнаним про те, що російська федерація є державою-агресором та внаслідок агресивних воєнних дій окупувала частину території України, з метою укріплення своєї влади та анексії окупованих територій створила незаконні органи влади, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи їх негативні наслідки, керуючись корисливим мотивом, спрямованим на отримання на постійній основі грошового забезпечення від російських окупаційних сил у розмірі близько 42 000 російських рублів, погодився на пропозицію невстановленої досудовим розслідуванням особи з числа окупаційної адміністрації рф та був призначений до незаконного правоохоронного органу, створеного на тимчасово окупованій території Запорізької області, добровільно зайнявши посаду так званого «младшего инспектора (кинолога) отдела охраны «Исправительной колонии «Бердянская исправительная колония (№ 77)» Управления службы исполнения наказаний по Запорожской области» (російською, мовою оригіналу), яку він займав щонайменше до листопада 2022 року.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями, що виразились у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 7 ст. 111-1 КК України.

23.01.2026, у відповідності до вимог ст. ст. 276 - 278 КПК України, складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, вручити яке не виявилося можливим у зв`язку з неможливістю встановити місцезнаходження підозрюваного в рамках кримінального провадження № 62025080100007026 від 08.10.2025.

18.02.2026 з кримінального провадження № 62025080100007026 від 08.10.2025 було виділено провадження за підозрою ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України та виділеному провадженню присвоєно № 62026000000000156 від 18.02.2026.

У зв`язку із неможливістю вручення ОСОБА_6 письмового повідомлення про підозру у день його складення, оскільки у сторони обвинувачення наявні відомості, що він перебуває на тимчасово окупованій території України, зазначене повідомлення про підозру повістки про виклики (на 31.01.2026, 01.02.2026, 02.02.2026), відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст. ст. 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, а саме опубліковано на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора (за посиланням https://www.gp.gov.ua/ua/posts/povidomlennya-pro-pidozru), а також офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України, тобто засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газети «Урядовий кур`єр» № 22 (8214) від 27.01.2026 (за посиланнями https://ukurier.gov.ua/media/newspaper/adv/2026-01-27/22_8214r.pdf) для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваного.

Крім того, 14.05.2026 копію повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 23.01.2026 вручено його захиснику - адвокату ОСОБА_4 .

03.02.2026 постановою слідчого на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в розшук, проведення якого доручено оперативному підрозділу - Управлінню Служби безпеки України в Тернопільській області.

З метою ухилення від кримінальної відповідальності, підозрюваний ОСОБА_6 на теперішній час переховується від органів досудового розслідування, перебуває на тимчасово окупованій території України, а тому, відповідно діючого законодавства зазначена особа належним чином повідомлена про виклик на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.

19.05.2026 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (справа № 757/26671/26-к).

Отримані на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб, передбачений КПК України, і вказують на вірогідну причетність ОСОБА_6 до вчинення зазначеного злочину, при цьому таке цілком узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що зазначена особа могла вчинити правопорушення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Влох проти Польщі»).

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, є зібрані у кримінальному провадженні докази, чим підтверджується його причетність до вчинення вказаного кримінального правопорушення:

показаннями як свідків колишніх працівників ДУ «Приморська виправна колонія № 145» ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які повідомили, що після силового захвату силами військових формувань російської федерації території ДУ «Приморська виправна колонія №145», керівник колонії ОСОБА_7 спільно із її заступником ОСОБА_10 пропонувала всім працівникам переходити до створеної окупаційною владою установи виконання покарань - «Федеральное казенное учреждение «Исправильтельная колония № 2 Управления федеральной службы исполнения наказаний по Запорожской области». Зайняти посади в такій установі погодився ОСОБА_6 та інші особи;

протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, згідно із якими свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за фотознімками впізнали осіб, які добровільно перешли працювати до правоохоронних органів, створених окупаційною владою на тимчасово окупованій території Запорізької області, у тому числі серед яких ОСОБА_6 та інші особи;

показаннями свідка заступника начальника Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань Міністерства юстиції України ОСОБА_11 , які повідомила, що особисто листувалася із ОСОБА_7 за допомогою месенджерів мобільного зв`язку і звертала увагу останньої на необхідність виїзду персоналу ДУ «Приморська виправна колонія № 145» на підконтрольну українській владі територію;

протоколом огляду листування між ОСОБА_11 і ОСОБА_7 , яке підтверджує показання свідка ОСОБА_11 ;

копіями видаткових касових ордерів та платіжних відомостей на виплату заробітної плати за жовтень та листопад 2022 року, згідно із якими ОСОБА_6 як працівник установи «Федеральное казенное учреждение «Исправильтельная колония № 2 Управления федеральной службы исполнения наказаний по Запорожской области» отримував заробітну плату у розмірі 50 000 російських рублів щомісячно;

протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем, відповідно до яких розкрито листування за допомогою месенджера зв`язку «Телеграм», що здійснювалося ОСОБА_12 . Серед цього листування наявне листування із ОСОБА_7 , зі змісту якого вбачається, що остання добровільно погодилася зайняти посаду у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, була призначена керівником «Исправительная колония «Бердянская исправительная колония (№ 77)» та «Федеральное казенное учреждение «Исправильтельная колония № 2 Управления федеральной службы исполнения наказаний по Запорожской области», а також надала списки працівників цих незаконних органів серед яких ОСОБА_6 ;

протоколом огляду офіційних сторінок в мережі Інтернет окупаційних органів, згідно із якими встановлено, що непередбачений законодавством України правоохоронний орган - «Управление федеральной службы исполнения наказаний по Запорожской области», розташоване за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Олександра Невського, 81.

До складу цього незаконного утворення входять непередбачені законодавством України установи - «Федеральное казенное учреждение «Исправильтельная колония № 1 Управления федеральной службы исполнения наказаний по Запорожской области», «Федеральное казенное учреждение «Исправильтельная колония № 2 Управления федеральной службы исполнения наказаний по Запорожской области», «Федеральное казенное учреждение «Колония-поселение № 3 Управления федеральной службы исполнения наказаний по Запорожской области», які виконували правоохоронні функції, пов`язані із діяльністю з управління та експлуатації в`язниць, виправних колоній та інших місць позбавлення волі, а також щодо надання послуг реабілітаційної допомоги колишнім засудженим;

протокол огляду Інтернет-мережі, в ході якого оглянуто опубліковану публічну інформацію, розміщену на Інтернет сторінках (сайтах) Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади Кабінету Міністрів України (за посиланням https://www.kmu.gov.ua), Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (скорочено - Мінреінтеграції) (за посиланням https://www.minre.gov.ua), відповідно до яких підтверджено та визначено Перелік тимчасово окупованих територій Запорізької області, зокрема, Бердянський район (Бердянська міська територіальна громада) Запорізької області, внаслідок військових дій країни-агресора рф.

Таким чином, під час досудового розслідування, були встановлені обставини, які вказують на вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також дають достатні та безсумнівні підстави вважати, що підозрюваний, умисно переховується від слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений ним тяжкий злочин. Притягнути ОСОБА_6 , до кримінальної відповідальності у загальному порядку, передбаченому чинним кримінальним процесуальним законодавством, неможливо.

З метою досягнення завдання кримінального провадження, дотримання належної правової процедури, необхідним вбачається отримати дозвіл слідчого судді на проведення спеціального досудового розслідування.

Таким чином, наявні достатні підстави для проведення спеціального досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні стосовно підозрюваного ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.

Прокурор в судовому засіданні підтримав доводи та вимоги клопотання, просив його задовольнити.

Захисник щодо клопотання заперечував, в його задоволенні просив відмовити.

Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання та дослідивши надані сторонами матеріали, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Слідчими Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення Російською Федерацією із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердянськ Запорізької області, громадянину України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.

У відповідності до вимог ст. 297-1 КПК України, спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави, на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочинів передбачених ст. 447 КК України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

Згідно з ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Відповідно до п. 20-1 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України тимчасово, але не пізніше дня початку діяльності Державного бюро розслідувань (опублікування у газеті «Урядовий кур`єр» відповідного повідомлення його керівником), спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених, зокрема, статтею 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук, чи який понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно якого наявні фактичні дані, що він перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території.

Враховуючи, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, а останній умисно та безпідставно ухиляється від явки на виклики слідчого, прокурора, переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, тому подане клопотання є обґрунтованим.

Крім того, згідно з ч. 5 ст. 139 КПК України, ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність усіх правових підстав для задоволення клопотання сторони кримінального провадження № 62026000000000156 від 18.02.2026 - старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування.

Керуючись ст. ст. 297-1, 297-3, 297-4, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62026000000000156 від 18.02.2026 стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.

Відомості про здійснення спеціального досудового розслідування внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.

Ухвала оскарження не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1