Ухвала суду № 138680122, 30.07.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"30" липня 2026 р. м. ХарківСправа № 922/4255/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковський С.В.

при секретарі судового засідання Черновою В.О.

та за участю:

не з`явились

розглянувши заяву ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" з грошовими вимогами до боржника у справі

за заявоюОСОБА_1 про неплатоспроможність ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СПРАВИ ТА ПІДСТАВИ ВИМОГ ЗАЯВНИКА.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.02.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ); введено процедуру реструктуризації боргів боржника; призначено керуючим реструктуризацією боржника Черкасова Станіслава Андрійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 979 від 23.05.2013); призначено попереднє засідання суду.

18.02.2026 року здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за № 78503.

Ухвалою від 05.05.2026 за результатом проведення попереднього засідання судом визнано розмір грошових вимог кредиторів, які звернулись до суду; зобов`язано керуючого реструктуризацією за результатами попереднього засідання внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, зобов`язано керуючого реструктуризацією в чотирнадцятиденний строк з дня постановлення ухвали відповідно до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства та з урахуванням ст. 123 зазначеного Кодексу організувати та провести збори кредиторів, визначивши час та місце проведення зборів кредиторів; призначено проведення зборів кредиторів на 15.05.2026; призначено засідання господарського суду (підсумкове), на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

03.06.2026 до суду надійшла заява ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" з грошовими вимогами до боржника на суму 94 651,77 грн, а також витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн та судовий збір в сумі 5324,80 грн.

Ухвалою суду від 05.06.2026 року призначено до розгляду в судовому засіданні заяву ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" з грошовими вимогами до боржника на 02.07.2026 року; зобов`язано керуючого реструктуризацією, з урахуванням розгляду вимог кредитора боржником, надати суду повідомлення про результат розгляду вимог кредитора.

В зв`язку з відпусткою судді, судове засідання, призначене на 02.07.2026 не відбулось. Ухвалою суду від 06.07.2026 року учасників справи повідомлено, що розгляд заяви ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" з грошовими вимогами до боржника у справі відбудеться 30 липня 2026 року.

Заявник - ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду поданої ним заяви був повідомлений належним чином.

Керуючий реструктуризацією також в судове засідання не з`явився, втім 30.06.2026 року від арбітражного керуючого Черкасова С.А. надійшло повідомлення про розгляд кредиторських вимог, в яких він зазначає, що вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" визнаються ним вимоги частково у розмірі 82476,57 грн. , у тому числі судовий збір у розмірі 5324,80 грн. Водночас керуючий реструктуризацією заперечив проти визнання штрафних санкцій у розмірі 17 500,00 грн, посилаючись на положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а також проти визнання витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, вважаючи їх необґрунтованими, неспівмірними зі складністю справи та такими, що не відповідають критеріям необхідності й розумності.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Враховуючи, що у суду достатньо документів для розгляду заяви кредитора ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал", суд вважає за можливе розглянути заяву ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" з грошовими вимогами до боржника в даному судовому засіданні по суті.

Розглянувши матеріали справи, заяву ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" з грошовими вимогами до боржника, надані суду документи, здійснивши оцінку всіх доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

ЩОДО ПОРЯДКУ РОЗГЛЯДУ ГРОШОВИХ ВИМОГ КРЕДИТОРІВ.

Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, нормами статей 45, 46, 47, ч.1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ, Кодекс).

Відповідно до положень частин 1, 3, 5 статті 45 КУзПБ:

- конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство;

- до заяви в обов`язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника;

- заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Приписами ч.1 ст. 46 цього Кодексу передбачено, що господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч.1 статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Крім того, суд вважає за необхідне звернутися до усталених правових висновків Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство, за якими:

- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови ВСУ: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (Постанови ВСУ: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (Постанови ВСУ: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови ВСУ: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18);

- завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови ВСУ: від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17).

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ І ВИСНОВОК СУДУ.

Як вже було зазначено, до суду надійшла заява ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" з грошовими вимогами до боржника, відповідно до якої заявник просить суд визнати вимоги на загальну суму 94 651,77 грн., з яких 30 731,72 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 46 420,05 грн - заборгованість за процентами, 17500,00 грн - штрафні санкції. Крім того, просить включити до реєстру вимог кредиторів 5324,80 грн судових витрат та 10000,00 правничої допомоги.

В обґрунтування заявлених вимог заявник посилається на те, що 14.07.2025 року між ТОВ "Лінеура Україна" (код ЄДРПОУ 42753492) (далі - кредитодавець) та боржником було укладено договір № 5678941 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі договір).

Відповідно до умов вищезазначеного договору:

- сума кредиту складає - 35 000,00 грн. (п. 1.2. Договору);

- строк кредитування 360 днів (п. 1.3. Договору);

- періодичність платежів - кожні 30 днів (п. 1.3. Договору);

- стандартна процента ставка становить 0,95 % за кожен день користування кредитом (п. 1.4.1).

Відповідно до п. 4.1. Договору, сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.4.3. Договору.

Кредитодавець свої зобов`язання за кредитним договором виконав та надав боржнику грошові кошти у розмірі 35 000,00 грн, що були перераховані на платіжну картку боржника, що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ "Пейтек".

Відповідно до реквізитів Договору №5678941 від 14.07.2025 року, укладеного між сторонами, боржник підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Накладанням електронних підписів завершується створення Кредитного договору як електронного документу, у розумінні частин першої, другої статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Таким чином, на підставі викладеного, кредитором доведено факт укладення та підписання Кредитного договору саме боржником, як позичальником за договором, а отже відповідно до ст. 207 ЦК України, наявні всі підстави вважати Кредитний договір укладеними з додержанням норм ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію".

У період з 14.07.2025 по 30.04.2026 боржником здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 23685,52 грн, які спрямовані на оплату тіла кредиту у розмірі 4268,28 грн та на оплату процентів за користування грошовими коштами 15917, 24 грн. та 3500,00 грн на оплату комісії.

Станом на 30.04.2026 року загальна сума заборгованості боржника за Договором №5678941 від 14.07.2025 року склала: тіло кредиту 30731,72 грн, заборгованість за процентами 67732,40 грн, штрафні санкції 17500,00 грн, загальною сумою 115 964,12 грн.

В подальшому, 30.04.2026 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" (далі - Фактор) було укладено Договір факторингу № 01-30/04/2026 (далі Договір факторингу), відповідно до якого ТОВ "Лінеура Україна" відступило своє право вимоги за Кредитним договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відбувається в дату підписання Сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру Боржників згідно додатку №2 та надходження ціни продажу у повному обсязі, відповідно до п. 3.3. цього договору на рахунок Клієнта, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Згідно п. 3.4. Договору факторингу, Фактор сплачує Клієнту 100% Ціни продажу, передбаченої п. 3.3 цього Договору протягом 5 робочих днів з моменту передачі по Акту прийому-передачі Реєстру Боржників, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок Клієнта.

До матеріалів справи заявником подано платіжну інструкцію №4823 від 30.04.2026 про сплату за договором факторингу № 01-30/04/2026 від 30.04.2026 р. 3251428,30 грн.

Враховуючи зазначене, до ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" відповідно до укладеного Договору факторингу від 30.04.2026 року № 01-30/04/2026 перейшло право грошової вимоги до Боржника за Договором № 5678941 від 14.07.2025 року загальна сума заборгованості склала 115 964,12 грн, з якої заборгованість з тіла кредиту 30731,72 грн, заборгованості за процентами 67732,40 грн, штрафні санкції 17 500,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію даним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в ст.11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Частиною 2 статті 639 ЦК України також визначено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 уклала кредитний договір № 5678941 від 14.07.2025 підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію", проте в порушення умов договору не виконала належним чином своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, доказів зворотнього матеріали справи не містять.

Згідно ст. 526, 529 ч. 1 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тобто, належним виконанням зобов`язання з боку боржника є повернення кредиту в строки та у розмірі, визначеними кредитним договором та сплата процентів за користування ним.

За нормою ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Уклавши договір факторингу № 01-30/04/2026 ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" у встановленому законом порядку набув право вимоги до боржниці за кредитним договором № 5678941 від 14.07.2025.

За даними поденного розрахунку заборгованості, сформованого первісним кредитором, вбачається, що за період з 14.07.2025 по 30.04.2026 у боржника утворилась заборгованість за процентами за користування кредитними коштами у розмірі 67 732,40 грн.

Разом із тим, ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.02.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника. У зв`язку з цим ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" заявлено до визнання проценти лише за період з 14.07.2025 по 16.02.2026, тобто до дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, у сумі 46 420,05 грн.

Судом перевірено поданий заявником розрахунок та встановлено, що до складу грошових вимог включено виключно проценти, нараховані до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Проценти, нараховані після відкриття провадження у справі, до складу заявлених кредиторських вимог не включені, у зв`язку з чим заявлена сума є меншою, ніж загальний розмір процентів, нарахованих первісним кредитором станом на 30.04.2026.

Перевіривши наданий заявником розрахунок, суд встановив, що він відповідає умовам кредитного договору, здійсненим боржником платежам та не суперечить вимогам Кодексу України з процедур банкрутства щодо визначення розміру конкурсних вимог кредитора.

Таким чином, вимоги ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" у частині заборгованості за тілом кредиту у розмірі 30 731,72 грн та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 46 420,05 грн є належним чином підтвердженими матеріалами справи, відповідають умовам кредитного договору та підлягають визнанню судом.

ЩОДО ГРОШОВИХ ВИМОГ В ЧАСТИНІ ШТРАФУ.

З наданого до суду розрахунку заборгованості вбачається, що до складу грошових вимог також входить штраф у розмірі 17500,00 грн.

Вирішуючи обґрунтованість заявлених грошових вимог у межах справи про банкрутство в частині штрафу, суд має перевірити правомірність та правильність їх нарахування кредитором, а не здійснити самостійно такий розрахунок.

Суд зазначає, що відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

24 грудня 2023 року вступив в силу Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", яким було внесені зміни до Закону "Про споживче кредитування" та скасовано положення про звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договорами про споживчий кредит, укладеними пізніше 30-го дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".

Разом із тим, виник конфлікт між нормами пункту 6 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону "Про споживче кредитування", за змістом якого через 30 днів після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" дозволяється встановлення договірної відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, і пункту 18 "Прикінцевих та перехідних положень" Цивільного кодексу України, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з частинами 1,2 стаття 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.

Таким чином, усі закони України, які є актами цивільного законодавства, повинні відповідати ЦК України.

У Рішенні Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012 вказано: "Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу".

Відтак хоч Закон № 3498-IX від 22.11.2023 прийнятий пізніше, проте статтею 4 ЦК України встановлено, що інші закони України приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, а на суб`єкта законодавчої ініціативи, що подає до Верховної Ради проєкт закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, покладено обов`язок одночасно подати до Верховної Ради проєкт закону про внесення змін до ЦК України, які мають розглядатися одночасно.

Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин відповідні зміни до ЦК України подані не були, то з огляду на положення статті 4 ЦК України та позицію Конституційного Суду України застосування колізійного принципу lex posterior derogat priori (лат. "пізніший закон скасовує попередній") у цій ситуації неможливе.

Отже, зазначення у ЦК України про необхідність прийняття інших законів відповідно до цього Кодексу є достатньою підставою вважати, що норма ЦК України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України.

Спеціальні норми закону можуть містити уточнюючі положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України.

Таким чином, ЦК України має вищу юридичну силу, тому до цих правовідносин підлягає застосуванню положення пункту 18 "Прикінцевих та перехідних положень" Цивільного кодексу України, а тому відповідач звільняється від обов`язку сплати на користь позивача неустойки за прострочення виконання зобов`язання.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання грошових вимог в частині нарахованих штрафних санкцій.

На підставі вищенаведеного, оскільки грошові вимоги ТОВ ФК "Фінтраст Капітал" до боржника в частині нарахування штрафу за договором № 5678941 від 14.07.2025 у розмірі 17500,00 грн були нараховані у період дії воєнного стану, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість та відхиляє вимоги в цій частині.

ЩОДО ВИМОГ У ЧАСТИНІ ВИТРАТ НА ПРАВНИЧУ ДОПОМОГУ.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 28.07.2025 між Адвокатом Городніщевою Єлизаветою Олегівною і ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" (Клієнт) укладено договір про надання правничої (правової) допомоги № 28-07/2025, відповідно до пункту 1.1 якого адвокат бере на себе зобов`язання надати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Послуги професійної правничої допомоги надаються Адвокатом Клієнту на підставі укладеної Заявки на виконання доручення, яка є невід`ємною частиною Договору. (п. 4.4.).

Після виконання доручення, зазначеного в Заявці, Адвокат складає Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), який підписує та надає Клієнту для узгодження та підпису. Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) надається Адвокатом Клієнту протягом 5 (п`яти) календарних днів після виконання Заявки. Клієнт здійснює оплату гонорару Адвоката на підставі наданого Адвокатом рахунку, згідно узгодженого та підписаного Акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) протягом 30 календарних днів з моменту підписання Акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг). (пункти 4.6-4.8 Договору).

Адвокатом Городніщевою Є.О. і ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" складено акт №348 від 02.06.2026 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 28-07/2025 від 28 липня 2025 р., згідно з яким адвокат виконав правничу допомогу на загальну суму 10000,00 грн, а саме: 2000,00 грн - збір та аналіз доказів і документів, в тому числі договорів, договору факторингу та інших документів, для подання до Господарського суду Харківської області заяви з кредиторськими вимога до боржника у справі № 922/4255/25 (1 год.); 2000,00 грн - аналіз ЄДРСР, кредитної документації, обставин щодо боржника, з метою встановлення обґрунтованості вимог кредитора у справі №922/4255/25 (1 год.); 2000,00 грн - визначення складу та розміру грошових вимог кредитора у справі №922/4255/25 (1 год.); 3000,00 грн - складення заяви з кредиторськими вимога до боржника у справі №922/4255/25 (1,5 год.); 1000,00 грн - підготовка пакету документів для направлення боржнику, арбітражному керуючому та подання до Господарського суду Харківської області заяви з кредиторськими вимога до боржника у справі № 922/4255/25 (0,5 год.).

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з правовим висновком Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних із провадженням у справі про банкрутство (неплатоспроможність) в господарському суді, такі витрати не є поточними вимогами у справі про банкрутство (неплатоспроможність) та належать: 1) у справі про банкрутство до вимог першої черги (ч. 1 ст. 64 КУзПБ); 2) у справі про неплатоспроможність до витрат, що відшкодовуються в повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (ч. 2 ст. 133 КУзПБ).

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 22.10.2020 у справі № 904/4387/19, пункти 91-93).

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 викладена правова позиція про те, що з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, суд може обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, або є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним. Так, наведені в акті приймання-передачі послуги, а саме аналіз документів, договорів, факторингової документації, кредитної документації, аналіз відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, визначення складу та розміру грошових вимог, підготовка заяви кредитора та документів для її подання до суду, фактично є взаємопов`язаними складовими єдиного процесу підготовки та подання заяви з грошовими вимогами і не можуть розцінюватися як окремі самостійні види правничої допомоги, що обґрунтовують заявлений розмір гонорару.

Крім того, визначення складу та розміру грошових вимог не вимагало значного обсягу додаткової юридичної роботи, оскільки розрахунок заборгованості вже був сформований первісним кредитором та містився у матеріалах, переданих кредитору за договором факторингу, а адвокатом фактично було здійснено коригування розміру процентів відповідно до дати відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Підготовка заяви з грошовими вимогами у даній справі також не потребувала аналізу значного обсягу доказів, складного застосування законодавства чи формування нової правової позиції.

Суд враховує, що залучення адвоката для підготовки заяви з грошовими вимогами є правом кредитора. Разом із тим реалізація такого права сама по собі не покладає на боржника обов`язку компенсувати всі понесені кредитором витрати незалежно від їх необхідності та співмірності. Вирішуючи питання про їх визнання, суд зобов`язаний оцінити не лише факт надання правничої допомоги, а й обсяг фактично виконаних робіт, їх необхідність для розгляду справи та відповідність заявленої суми критеріям розумності й пропорційності.

З огляду на характер виконаних адвокатом робіт, обсяг підготовлених процесуальних документів, відсутність необхідності у здійсненні складного правового аналізу, а також керуючись принципами співмірності, розумної необхідності, справедливості та пропорційності судових витрат, суд дійшов висновку, що обґрунтованим і таким, що відповідає критеріям реальності, необхідності та розумності, є визнання витрат ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. При цьому суд також враховує, що процедура неплатоспроможності фізичної особи спрямована на створення умов для відновлення її платоспроможності та погашення боргів, а тому покладення на боржника надмірних витрат, які не відповідають наведеним критеріям, не узгоджувалося б із метою процедур, визначених Кодексом України з процедур банкрутства.

Крім того, судом встановлено, що кредитор не є заінтересованою особою щодо боржника в розумінні ст. 1 КУзПБ.

З урахуванням викладеного, грошові вимоги ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" підлягають частковому визнанню на загальну суму основної заборгованості 77151,77 грн з яких: 30 731,72 грн - заборгованість за тілом кредиту та 46420,05 грн- заборгованість за відсотками - друга черга, а також 5324,80 грн витрат зі сплати судового збору (позачергово) та 5000,00 грн витрат на правничу допомогу (позачергово), решту грошових вимог, а саме витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн та штраф в загальній сумі 17500 грн, суд відхиляє.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Заява з грошовими вимогами від ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" була створена в системі "Електронний суд" 03.06.2026 року, в зв`язку з зазначеним 30-денний строк пропущено.

Таким чином, вимоги ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" є конкурсними, але не мають права вирішального голосу на зборах кредиторів.

Керуючись ст. ст. 45,122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 74, 79, 86, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати грошові вимоги ТОВ "ФК" Фінтраст Капітал" до боржниці частково в загальному розмірі 77151,77 грн (з яких 30 731,72 грн заборгованість за тілом кредиту та 46420,05 грн- заборгованість за відсотками - друга черга), які є конкурсними без права вирішального голосу на зборах кредиторів, а також 5324,80 грн витрат зі сплати судового збору (позачергово) та 5000,00 грн витрат на правничу допомогу (позачергово).

2. Решту грошових вимог ТОВ "ФК" Фінтраст Капітал" до боржниці в розмірі 17500,00 грн. штрафу та 5000,00 грн правничої допомоги відхилити.

Ухвалу направити кредитору, керуючому реструктуризацією, боржниці.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів після підписання повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано 03.08.2026 року.

Суддя Міньковський С.В.