Рішення № 138680121, 03.08.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1707/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державної установи "Олексіївська виправна колонія (№ 25)", м. Харків до фізичної особи-підприємця Герасименко Вадима Юрійовича, м. Харків про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна установа "Олексіївська виправна колонія (№25)", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Герасименка Вадима Юрійовича, відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь:

- заборгованість за договором відповідального зберігання №Г-1/10 від 10.01.2025 у розмірі 89 403,46 грн, з яких: 80 000,00 грн основний борг та 9 403,46 грн пеня;

- заборгованість за договором про спільне використання електричних мереж №Г-1/11 від 10.01.2025 у розмірі 1 487,69 грн, з яких: 1 134,91 грн основний борг та 352,78 грн пеня.

Загалом позивач просить суд стягнути з відповідача 90 891,15 грн.

Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.05.2026 позовну заяву Державної установи "Олексіївська виправна колонія (№25)" залишено без руху. Позивачу встановлений строк - протягом семі днів з дня вручення цієї ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: доказів оплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; письмових уточнень до позовної заяви щодо статусу відповідача; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

28.05.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 01.06.2026 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

26.06.2026 до суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача:

- заборгованість за договором відповідального зберігання №Г-1/10 від 10.01.2025 у розмірі 94 525,11 грн, з яких: 80 000,00 грн основний борг, 9 403,46 грн пеня, 1 129,65 грн три проценти річних та 3 992,00 грн інфляційні втрати;

- заборгованість за договором про спільне використання електричних мереж №Г-1/11 від 10.01.2025 у розмірі 1 621,54 грн, з яких: 1 134,91 грн основний борг, 352,78 грн пеня, 35,13 грн три проценти річних та 98,72 грн інфляційні втрати.

Загалом позивач просить суд стягнути з відповідача 96 146,65 грн.

Ухвалою суду від 29.06.2026 заяву Державної установи "Олексіївська виправна колонія (№ 25)" про збільшення розміру позовних вимог у справі №922/1707/26 прийнято до розгляду, вирішено подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням викладених у заяві вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Відповідач своїм правом на подання відзиву у справі не скористався.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів ГПК України, ухвала про відкриття провадження у справі направлялась судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Втім, ухвала суду була повернута до суду без вручення адресатові, з відміткою "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Виходячи зі змісту ст. 242 ГПК України, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17.

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

При цьому, враховуючи не отримання відповідачем поштової кореспонденції за своїм місцезнаходженням, судом вживалися додаткові заходи щодо належного та фактичного повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом, як то передача телефонограми.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно частин 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №922/1707/26 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.06.2026, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі не надання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи. Оскільки відповідач, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, враховуючи сплив процесуального строку, встановленого для розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

10.01.2025 між ФОП Герасименко Вадимом Юрійовичем (поклажодавець за договором, відповідач) та Державною установою "Олексіївська виправна колонія (№25)" (зберігач за договором, позивач) був укладений договір відповідального зберіганняГ-1/10, відповідно до розділу першого якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, за актом про передачу на відповідальне зберігання, якій є невід`ємною частиною цього Договору, Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання ТМЦ протягом строку цього Договору. Оплата здійснюється до 20 числа кожного місяця у розмірі 8000,00 грн. Оплата послуг здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування коштів у розмірі 100% передоплати обумовленої ціни Договору, відповідно до виставленого рахунку, на розрахунковий рахунок Зберігача. За домовленістю Сторін оплата наданих послуг може здійснюватися в готівковій формі шляхом 100% передоплати обумовленої ціни. Зберігач забезпечує відповідальне зберігання ТМЦ на складі, якій знаходиться робочому стані підготовленому до зберігання. Поклажодавець зобов`язаний забезпечити присутність відповідальної особи під час приймання та відвантаження виробничого обладнання зі складанням відповідних актів.

Відповідно до п. 4.4 договору, за несвоєчасну оплату послуг зі збереження майна Поклажодавець сплачує Зберігачу пеню в розмірі 0,1% за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.п. 6.1-6.3 договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін. Строк цього Договору починає свій перебіг з дати підписання і закінчується 31.12.2025. Закінчення строку цього Договору не звільняє, Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

10.01.2025 між сторонами був підписаний акт приймання-передачі за договором відповідального зберігання №Г-1/10, за яким поклажодавець передав, а зберігач прийняв матеріальні цінності за договором, а саме: автомобіль CITROEN C-ELLESE (OVF7DDHMZ6KJ7957130); автомобіль NISSAN ROGOE (KNMAT2MTOJP609562); автомобіль NISSAN ROGOE (JN8AT2MV9HWE003540); автомобіль BMW 13; LAUNCH 3T; стапель Шуненберг; стапель J-200 у кількості по одній одиниці кожного.

Також, 10.01.2025 між стонами був укладений договір про спільне використання електричних мереж №Г-1/11, відповідно до якого Власник мереж (позивач) зобов`язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Користувача (відповідач), або інших суб`єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує Користувача, а Користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг Власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього Договору. Передача електричної енергії забезпечується Власником мереж з обов`язковим зазначенням місць встановлення, типів, марки обладнання, довжини ліній, які задіяні в передачі електричної енергії. Власник мереж забезпечує передачу електричної енергії до межі балансової належності, належних йому електричних мереж.

Відповідно до п. 2.4 договору, власник зобов`язаний щомісяця, до 25 дня наступного розрахункового періоду надавати Користувачу рахунок на оплату спожитої електричної енергії.

Відповідно до п. 7.1 договору, розрахунковим вважається період з 25 числа розрахункового місяця до такого самого числа наступного місяця.

Відповідно до розділу 4 договору, користувач зобов`язаний здійснювати оплату за використання технологічних електричних мереж Власника мереж за розрахунковий період. Забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених осіб Власника мереж до систем та засобів обліку і засобів контролю потужності та якості електроенергії, а також для контролю встановлених режимів споживання електроенергії. У разі припинення споживання електричної енергії Користувач повідомляє про це власника мереж і здійснює повний розрахунок за використання електричних мереж. Власник мереж припиняє передачу електричної енергії у вказаний день.

Відповідно до п. 8.2.1 договору, за внесення платежів, передбачених пунктом 4.1 цього Договору, з порушенням терміну передбаченим п. 7.1, Користувач сплачує Власнику мереж пеню у розмірі 0,1 %, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Відповідно до п. 9.4 договору, цей Договір укладається на строк до 31.12.2025, набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення цього терміну не буде заявлено однією із Сторін про відмову від цього Договору або його перегляд. Договір може бути розірвано за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством. У разі переходу права власності (права господарського відання) на технологічні електричні мережі до іншої особи, цей Договір втрачає чинність.

Проте, як вказує позивач, відповідач не забрав товар та не здійснив оплату за зберігання товару відповідно до п. 1.1. Договору у повному обсязі. На час подання позовної заяви позивач продовжує зберігати товар, який належить відповідачу. Крім того, станом на 01.01.2026 за відповідачем значиться заборгованість за використання електричних мереж. Представники позивача неодноразово телефонували відповідачу та намагались застосувати досудове врегулювання цих правовідносин. 31.03.2026 позивачем відповідачу були відправлені дві претензії за спірними договорами, проте, відправлення повернуто позивачу 17.04.2026.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За статтями 626-629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Статтею 943 ЦК України встановлено, що зберігач зобов`язаний виконувати свої обов`язки за договором зберігання особисто. Зберігач має право передати річ на зберігання іншій особі у разі, якщо він вимушений це зробити в інтересах поклажодавця і не має можливості отримати його згоду. Про передання речі на зберігання іншій особі зберігач зобов`язаний своєчасно повідомити поклажодавця. У разі передання зберігачем речі на зберігання іншій особі умови договору зберігання є чинними і первісний зберігач відповідає за дії особи, якій він передав річ на зберігання.

Плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання (ч. 1 ст. 946 ЦК України). Витрати зберігача на зберігання речі можуть бути включені до плати за зберігання (ч. 1 ст. 947 ЦК України).

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу або позов. Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг, а позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за договором відповідального зберігання №Г-1/10 від 10.01.2025 у розмірі 80 000,00 грн та заборгованості за договором про спільне використання електричних мереж №Г-1/11 від 10.01.2025 у розмірі 1 134,91 грн є обґрунтованими.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши правильність нарахування процентів річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, є обґрунтованим, обчислення здійснено позивачем арифметично вірно.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема. сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Перевіривши правильність нарахування пені, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам договору поставки, є обґрунтованим, обчислення здійснено позивачем арифметично вірно.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог як обґрунтованих, підтверджених наданими доказами та не спростованих відповідачем.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610 - 612, 625 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Герасименка Вадима Юрійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державної установи "Олексіївська виправна колонія (№25)" (51202, м. Харків, вул. Дмитра Кочеткова, 44, код ЄДРПОУ 08564541) заборгованість за договором відповідального зберігання №Г-1/10 від 10.01.2025 у розмірі 94 525,11 грн, з яких: 80 000,00 грн основний борг, 9 403,46 грн пеня, 1 129,65 грн три проценти річних та 3 992,00 грн інфляційні втрати; заборгованість за договором про спільне використання електричних мереж №Г-1/11 від 10.01.2025 у розмірі 1 621,54 грн, з яких: 1 134,91 грн основний борг, 352,78 грн пеня, 35,13 грн три проценти річних та 98,72 грн інфляційні втрати; витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач: Державна установа "Олексіївська виправна колонія (№25)" (51202, м. Харків, вул. Дмитра Кочеткова, 44, код ЄДРПОУ 08564541).

Відповідач: фізична особа-підприємець Герасименко Вадим Юрійович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Рішення підписано 03 серпня 2026 року.

СуддяО.В. Погорелова