Рішення № 138680072, 28.07.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1920/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Божко Є.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «Українські розподільні мережі» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: - Акціонерне товариство "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 149); - Міністерство енергетики України (вул. Хрещатик, 30, м. Київ, 01601) про визнання недійсними рішень за участю представників:

позивача - Козак О.І. (ордер серія АХ № 1353121 від 29.05.2026),

відповідача - Сироткіна О.О. (ордер серія АЕ № 1521816 від 02.06.2026),

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (Акціонерне товариство "Харківобленерго") - Саніна А.О. (ордер АХ №1363766 від 08.07.2026),

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (Міністерство енергетики України) - Їжаківського А.О. (довіреність №26/1.3-17.2-234 від 06.01.2026)

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства Українські розподільні мережі, в якій просить суд:

1. Визнати недійсним з моменту прийняття рішення Дирекції Акціонерного товариства Українські розподільні мережі від 28.04.2026, оформлене протоколом № 7-КУ;

2. Визнати недійсним з моменту прийняття рішення Акціонерного товариства Українські розподільні мережі від 28.04.2026 про скликання (проведення) позачергових зборів акціонерів АТ Харківобленерго на 12.06.2026;

3. Визнати недійсним з моменту прийняття рішення Дирекції Акціонерного товариства Українські розподільні мережі від 11.05.2026, оформлене протоколом № 12-КУ;

4. Визнати недійсним з моменту прийняття рішення Акціонерного товариства Українські розподільні мережі від 11.05.2026 про скликання (проведення) позачергових зборів акціонерів АТ Харківобленерго на 23.06.2026.

5. Стягнути з Акціонерного товариства Українські розподільні мережі (Код ЄДРПОУ: 44992605, Місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , Місце проживання: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у загальному розмірі 12 313,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.06.2026 позовну заяву ОСОБА_1 (вх.№ 1920/26) залишено без руху. Встановлено ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено ОСОБА_1 спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання письмових пояснень із зазначенням викладу обставин заявлених позовних вимог в контексті необхідності залучення до участі у справі третьої особи - Акціонерного товариства "Харківобленерго" - із зазначенням, на чиїй стороні, позивача або відповідача, визначену позивачем третю особу належить залучити до участі у справі.

19.06.2026 від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків (вх.№ 14973/26), в якій позивач просить суд:

1. Залучити Акціонерне товариство Харківобленерго (Код ЄДРПОУ: 00131954; Місцезнаходження: 61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, буд. 149) до участі у справі №922/1920/26 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерного товариства Українські розподільні мережі.

2. Відкрити провадження по справі №922/1920/26 за позовом ОСОБА_1 до АТ Українські розподільні мережі про визнання недійсними з моменту прийняття рішень.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1920/26. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 15 липня 2026 року об 11:00. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Акціонерне товариство "Харківобленерго", Міністерство енергетики України.

02.07.2026 від Акціонерного товариства Українські розподільні мережі через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 16150/26), в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову, виходячи з наступного.

По-перше, предметом спору є не лише акти про скликання зборів, а й самі рішення Дирекції АТ УРМ (протоколи №7-КУ та №12-КУ), тобто питання належності Дирекції - як виконавчого органу АТ УРМ- компетенції на їх прийняття. Таким чином, зазначений спір не є корпоративним, а є спором щодо оскарження дій прийняття відповідних рішень АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ УКРАЇНСЬКІ РОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ, отже має бути розглянутим за правилами загальної підсудності Господарським судом міста Києва.

По-друге, АТ УКРАЇНСЬКІ РОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ, як акціонер, що володіє голосуючими простими іменними акціями АТ ХАРКІВОБЛЕНЕРГО у кількості 166 754 183 шт., що становить 65,0010% від загальної кількості голосуючих акцій Товариства, відповідно до пункту 1 Рішення НКЦПФР №466 реалізував своє право щодо прийняття рішення про скликання (проведення) позачергових зборів акціонерів АТ ХАРКІВОБЛЕНЕРГО на 12.06.2026 та 23.06.2026, визначивши спосіб проведення Загальних зборів Товариства та затвердивши порядок денний Загальних зборів Товариства з проектами рішень по порядку денному. В чому полягає порушення прав позивача, як одного із акціонерів АТ ХАРКІВОБЛЕНЕРГО, на корпоративне управління АТ ХАРКІВОБЛЕНЕРГО відповідачу залишається незрозумілим, оскільки позивачем не наведено доводи та не надано доказів, які б прямо вказували на конкретне порушення його корпоративного права при прийнятті Дирекцією АТ УРМ оспорюваних рішень.

По-третє, твердження позивача про те, що рішення від 28.04.2026 та від 11.05.2026 про скликання позачергових загальних зборів акціонерів АТ Харківобленерго були прийняті Дирекцією з перевищенням повноважень та внаслідок втручання у компетенцію Наглядової ради, є необґрунтованими та ґрунтуються на неправильному тлумаченні положень Статуту Товариства і норм чинного законодавства. Сам по собі факт прийняття Дирекцією АТ УРМ рішень про скликання позачергових загальних зборів акціонерів АТ ХАРКІВОБЛЕНЕРГО не свідчить про перевищення нею своїх повноважень. Позивачем не доведено, що прийняття саме таких рішень Статутом АТ УКРАЇНСЬКІ РОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ віднесено до виключної компетенції Наглядової ради або що для їх прийняття було необхідним попереднє рішення чи погодження Наглядової ради. Посилання позивача на пункти 17.1., 18.18. та підпункт 28 пункту 18.19. Статуту є вибірковим та не враховує їх системного змісту.

Щодо посилання позивача на пункт 21.1. Статуту АТ УРМ, яким передбачено, що прийняття рішення про створення та/або участь в будь яких юридичних особах/ їх об`єднаннях, їх реорганізацію, ліквідацію та прийняття рішень з питань діяльності таких юридичних осіб/ їх об`єднань здійснюється Наглядовою радою, відповідач зазначає, що рішення про скликання загальних зборів не є рішенням з питань діяльності юридичної особи. Це лише реалізація процесуального корпоративного права акціонера на ініціювання проведення загальних зборів, а не вирішення питань діяльності самого АТ ХАРКІВОБЛЕНЕРГО. Рішення про скликання загальних зборів не є рішенням про участь в будь-яких юридичних особах/ їх об`єднаннях. Рішення акціонера АТ УРМ про скликання позачергових загальних зборів; затвердження порядку денного; голосування з питань діяльності юридичної особи тощо, є питаннями реалізації корпоративних прав АТ УРМ як акціонера, а не питаннями про створення, участь, реорганізацію чи ліквідацію юридичної особи. Пункт 21.1. Статуту АТ УРМ не дає підстав стверджувати, що Наглядова рада АТ УРМ повинна була приймати рішення про скликання загальних зборів іншої юридичної особи, в якій АТ УРМ є акціонером. Для такого висновку Статут мав би містити окреме положення на кшталт: прийняття рішень з питань діяльності юридичних осіб, учасником (акціонером) яких є Товариство або прийняття рішення про створення та/або участь в будь-яких юридичних особах/ їх об`єднаннях, де АТ УРМ має корпоративні права.

07.07.2026 від ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив (вх.№ 16456/26), в якій позивач не погоджується з доводами відповідача, наведеними у відзиві на позову заяву.

Щодо посилання відповідача на порушення правил підсудності позивач посилається на ч. 6 ст. 30 ГПК України та зазначає, що скликання загальних зборів та прийняття в них участі є здійсненням корпоративних прав акціонера і стосується саме управління активами - акціями, що передбачає реалізацію прав та зобов`язань акціонера. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 2 Закону України «Про акціонерні товариства» однією зі складових корпоративних прав є правомочність акціонера на участь в управлінні акціонерним товариством, яка реалізується ним, зокрема, шляхом участі в загальних зборах акціонерів. Враховуючи, що спір з оскарження рішень Дирекції АТ «УРМ» та прийнятих на їх підставі рішень АТ «УРМ» про скликання (проведення) позачергових зборів акціонерів АТ «Харківобленерго», виникає з корпоративних відносин, тобто є спором між акціонерами АТ «Харківобленерго», пов`язаним із управлінням акціонерним товариством (скликанням загальних зборів), справа підсудна Господарському суду Харківської області за місцем знаходження емітента АТ «Харківобленерго».

Щодо твердження відповідача про відсутність доказів, які б прямо вказували на конкретне порушення корпоративного права позивача при прийнятті Дирекцією АТ «УРМ» оспорюваних рішень позивач стверджує, що включення таких питань до порядку денного, як припинення повноважень членів Наглядової ради АТ «Харківобленерго», обрання членів Наглядової ради АТ «Харківобленерго», а також затвердження умов цивільно-правових Договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів з членами Наглядової ради, незаконними (прийнятими всупереч встановленої Статутом компетенції) рішеннями Дирекції АТ «УРМ», безумовно порушує його права та охоронювані законом інтереси як акціонера товариства, оскільки вказані протиправні рішення породжують правові наслідки у вигляді зміни персонального складу Наглядової ради АТ «Харківобленерго», яка, з огляду на функції наглядової ради, визначені ЗУ «Про акціонері товариства», здійснює захист прав акціонерів товариства. Зважаючи на те, що ОСОБА_1 є і була акціонером АТ «Харківобленерго» на час прийняття оскаржуваних рішень про скликання (проведення) позачергових зборів акціонерів АТ «Харківобленерго» на 12.06.2026 та на 23.06.2026, позивачка мала безсумнівний законний інтерес в дотриманні встановленого законом порядку припинення повноважень та обрання членів Наглядової ради АТ «Харківобленерго».

Щодо твердження відповідача про те, що сам по собі факт прийняття Дирекцією АТ «УРМ» рішень про скликання позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Харківобленерго» не свідчить про перевищення нею своїх повноважень, позивач вважає, що ним доведено, що прийняття оскаржуваних рішень Статутом АТ «УРМ» віднесено не до виключної (як про це зазначає відповідач), а до загальної компетенції Наглядової ради АТ «УРМ», і для їх прийняття Дирекцією було необхідним попереднє рішення чи погодження Наглядової ради. Позивач наголошує на тому, що норма п. 21.1. Розділу 21 Статуту є спеціальною до спірних правовідносин і підлягає пріоритетному застосуванню над положеннями підпункту 18 пункту 18.19 Статуту. Позивач звертає увагу, що повноваження з прийняття рішень щодо управління корпоративними правами, що належать товариству в інших суб`єктах господарювання, зокрема прийняття рішення про участь в будь-яких юридичних особах та прийняття рішень з питань діяльності таких юридичних осіб, належить не до виключної, а до загальної компетенції Наглядової ради і можуть делегуватися Наглядовою радою на вирішення Дирекції. Виходячи із системного аналізу норм п. 17.1., п.17.3., п. 18.18., п. 21.1., п.п. 28 п. 18.19 Статуту, позивач зазначає, що до компетенції Наглядової ради АТ «Українські розподільні мережі» належить прийняття рішень щодо управління корпоративними правами, що належать товариству в інших суб`єктах господарювання, зокрема прийняття рішення про участь в будь-яких юридичних особах та прийняття рішень з питань діяльності таких юридичних осіб; рішення про скликання (проведення) позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Харківобленерго», яке є рішенням щодо управління корпоративними правами, що належать товариству в інших суб`єктах господарювання, може бути прийняте Дирекцією АТ «УРМ» лише в одному випадку - коли Наглядова рада АТ «УРМ» делегувала вирішення цього питання Дирекції.

На думку позивача, відповідач здійснює довільне тлумачення п. 21.1. Розділу 21 Статуту та на власний розсуд звужує перелік правомочностей, що входять до поняття «участь у юридичних особах» та самовільно виключає із названого ним переліку правомочність «участі в управлінні». В свою чергу, рішення про скликання (проведення) позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Харківобленерго» є рішенням АТ «УРМ» щодо управління корпоративними правами, що належать товариству в інших суб`єктах господарювання, тобто реалізацією правомочності участі в управлінні АТ «Харківобленерго».

08.07.2026 від Міністерства енергетики України через систему "Електронний суд" надійшли пояснення третьої особи (вх.№ 16580/26), в яких третя особа просить відмовити у задоволенні позову.

08.07.2026 від Акціонерного товариства "Харківобленерго" через систему "Електронний суд" надійшли пояснення третьої особи (вх.№ 16678/26), в яких товариство заявляє, що підтримує доводи Акціонерного товариства «Українські розподільні мережі» та Міністерства енергетики України та просить прийняти рішення з урахуванням вказаних доводів.

У підготовчому засіданні 15.07.2026 постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу підготовчого засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 21.07.2026 на 12:30.

В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 15.07.2026.

У судовому засіданні 21.07.2026 постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу судового засідання, про перерву в судовому засіданні до 28.07.2026 до 12:30.

В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 21.07.2026.

У судовому засіданні 28.07.2026 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні 28.07.2026 проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Присутні у судовому засіданні 28.07.2026 представники третіх осіб підтримали позицію, викладену у поясненнях третіх осіб.

В ході розгляду справи Господарським судом Харківської області, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах строків, встановлених ГПК України.

Судом в повному обсязі досліджено письмові докази у справі відповідно до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

У судовому засіданні 28.07.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є акціонером Акціонерного товариства «Харківобленерго» та є власником простих іменних акцій у кількості 3 шт. номінальною вартістю 0,23 грн, що становить 0,000001% у статутному капіталі Товариства.

Постановою Кабінету міністрів України від 29 листопада 2022 року № 1336, із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 31.01.2023 № 89, утворено акціонерне товариство «Українські розподільні мережі» (далі також АТ «УРМ»), 100% акцій якого належить державі, повноваження з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі якого здійснює Міністерство енергетики України.

Відповідно до пункту 6 постанови Міністерство енергетики України забезпечить збільшення статутного капіталу та здійснення додаткових емісій акцій товариства за рахунок цінних паперів акціонерних товариств, які провадять діяльність у сфері розподілу електричної енергії, які перебувають у державній власності та повноваження з корпоративного управління якими здійснює Міністерство енергетики України.

Наказом Міністерства енергетики України від 28.07.2023 № 229 прийнято рішення про збільшення статутного капіталу та здійснення додаткової емісії акцій АТ «Українські розподільні мережі», у тому числі за рахунок пакета акцій АТ «Харківобленерго», що належить державі.

Таким чином, АТ «Українські розподільні мережі» є особою, уповноваженою на управління частками (акціями) держави у статутному капіталі АТ «Харківобленерго».

28 квітня 2026 року АТ «Українські розподільні мережі», як акціонером, що володіє голосуючими простими іменними акціями АТ «Харківобленерго» у кількості 166 754 183 шт., що становить 65,0010% від загальної кількості голосуючих акцій Товариства, відповідно до п. 1 Рішення НКЦПФР від 26.04.2023 року №466 «Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році», прийнято рішення про скликання (проведення) позачергових зборів акціонерів АТ «Харківобленерго» на 12.06.2026, визначено спосіб проведення Загальних зборів Товариства опитування (дистанційні загальні збори акціонерів) (далі Рішення від 28.04.2026) та затверджено порядок денний Загальних зборів Товариства з проектами рішень по зазначеному порядку денного:

1. Прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради АТ «Харківобленерго»;

2. Обрання членів Наглядової ради АТ «Харківобленерго»;

3. Затвердження умов цивільно-правових Договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів з членами Наглядової ради.

4. Компенсація АТ «Українські розподільні мережі» витрат на організацію, підготовку та проведення позачергових загальних зборів.

Окрім цього, цим же рішенням:

- визначено дату складення переліку акціонерів, які мають бути повідомлені про проведення Загальних зборів Товариства 28.04.2026;

- визначено 09.06.2026 року (станом на 23 годину 00 хвилин) дату складення переліку акціонерів, які мають право на участь у Загальних зборах Товариства;

- визначено персональний склад реєстраційної комісії (Кухарук Тарас Сергійович голова комісії, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 члени комісії);

- визначено персональний склад лічильної комісії ( ОСОБА_4 - голова комісії, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 члени комісії);

- визначено Головою (головуючим) Загальних зборів Товариства ОСОБА_5 ;

- визначено секретаря зборів ОСОБА_6 ;

- вирішено укласти з ПАТ «Національний депозитарій України» договір про надання послуг із проведення дистанційних загальних зборів;

- призначено ОСОБА_7 та ОСОБА_3 уповноваженими особами на взаємодію з ПАТ «Національний депозитарій України» при дистанційному проведенні 12.06.2026 позачергових загальних зборів та встановлено термін дії їх повноважень;

- затверджено повідомлення про скликання (проведення) Загальних зборів Товариства;

- визначено спосіб повідомлення акціонерів про проведення Загальних зборів Товариства через депозитарну систему України;

- вирішено повідомити Наглядову раду Товариства про рішення скликати (провести) позачергові загальні збори Товариства.

07 травня 2026 року на офіційному сайті АТ «Українські розподільні мережі» посиланням: https://www.udg-energy.com.ua/wpcontent/uploads/2026/05/povidomlennya-pro-provedennya-pzza-at-harkivoblenergo-12.06.2026.pdf було розміщено повідомлення про проведення 12.06.2026 року позачергових загальних зборів АТ «Харківобленерго» з проектом порядку денного та проектами рішень з питань порядку денного.

Крім того, 11 травня 2026 року АТ «Українські розподільні мережі», як акціонером, що володіє голосуючими простими іменними акціями АТ «Харківобленерго» у кількості 166 754 183 шт., що становить 65,0010% від загальної кількості голосуючих акцій Товариства, відповідно до п. 1 Рішення НКЦПФР від 26.04.2023 року №466 «Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році», прийнято рішення про скликання (проведення) позачергових зборів акціонерів АТ «Харківобленерго» на 23.06.2026, визначено спосіб проведення Загальних зборів Товариства опитування (дистанційні загальні збори акціонерів) (далі Рішення від 11.05.2026) та затверджено порядок денний Загальних зборів Товариства з проектами рішень по зазначеному порядку денного:

1. Прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради АТ «Харківобленерго»;

2. Обрання членів Наглядової ради АТ «Харківобленерго»;

3. Затвердження умов цивільно-правових Договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів з членами Наглядової ради.

4. Компенсація АТ «Українські розподільні мережі» витрат на організацію, підготовку та проведення позачергових загальних зборів.

Окрім цього, цим же рішенням:

- визначено наявність взаємозв`язку між наступними питаннями порядку денного загальних зборів:

1) питання 1 та 2. Підрахунок голосів та прийняття рішення з питання порядку денного 2 неможливі (лічильна комісія не здійснює підрахунок голосів із зазначених питань) у разі не прийняття рішення з попереднього 1 питання порядку денного).

2) питання 2 та 3. Підрахунок голосів та прийняття рішення з питання порядку денного 3 неможливі (лічильна комісія не здійснює підрахунок голосів із зазначеного питання) у разі неприйняття рішення з попереднього питання порядку денного 2;

- визначено дату складення переліку акціонерів, які мають бути повідомлені про проведення Загальних зборів Товариства 11.05.2026;

- визначено 18.06.2026 року (станом на 23 годину 00 хвилин) датою складення переліку акціонерів, які мають право на участь у Загальних зборах Товариства;

- визначено персональний склад реєстраційної комісії (Кухарук Тарас Сергійович голова комісії, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 члени комісії);

- визначено персональний склад лічильної комісії ( ОСОБА_4 голова комісії, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 члени комісії);

- визначено Головою (головуючим) Загальних зборів Товариства ОСОБА_5 ;

- визначено секретаря зборів ОСОБА_8 ;

- вирішено укласти з ПАТ «Національний депозитарій України» договір про надання послуг із проведення дистанційних загальних зборів;

- призначено ОСОБА_7 та ОСОБА_3 уповноваженими особами на взаємодію з ПАТ «Національний депозитарій України» при дистанційному проведенні 23.06.2026 позачергових загальних зборів АТ «Харківобленерго» та встановлено термін дії їх повноважень;

- затверджено повідомлення про скликання (проведення) Загальних зборів Товариства;

- визначено спосіб повідомлення акціонерів про проведення Загальних зборів Товариства через депозитарну систему України;

- вирішено повідомити Наглядову раду Товариства про рішення скликати (провести) позачергові загальні збори Товариства.

Вказані Рішення підписані в.о. генерального директора ОСОБА_5 одноосібно та прийняті на підставі рішень Дирекції АТ «УРМ»:

Рішення від 28.04.2026 - на підставі рішення дирекції Акціонерного товариства «Українські розподільні мережі» від 28.04.2026, оформленого протоколом №7-КУ;

Рішення від 11.05.2026 - на підставі рішення дирекції Акціонерного товариства «Українські розподільні мережі» від 11.05.2026, оформленого протоколом №12-КУ;

Рішенням дирекції Акціонерного товариства «Українські розподільні мережі» від 28.04.2026, яке оформлене протоколом №7-КУ, схвалено вчинення АТ «УРМ» як акціонером АТ «Харківобленерго» дій щодо скликання 12.06.2026 року позачергових загальних зборів акціонерів, відповідно до пункту 1 Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.04.2023 №466 та уповноважено в.о. Генерального директора АТ «УРМ» від імені Товариства:

- підписати рішення акціонера про скликання (проведення) позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Харківобленерго»;

- здійснити всі необхідні дії, пов`язані зі скликанням та проведенням таких позачергових загальних зборів акціонерів, у тому числі підписання та направлення повідомлення Наглядовій раді АТ «Харківобленерго», взаємодію з ПАТ «Національний депозитарій України», підписання договорів, листів, заяв та інших документів.

Контроль за виконанням цього рішення покладено на в.о. Генерального директора АТ «УРМ» ОСОБА_9 .

Рішенням дирекції Акціонерного товариства «Українські розподільні мережі» від 11.05.2026, яке оформлене протоколом №12-КУ, схвалено вчинення АТ «УРМ» як акціонером АТ «Харківобленерго» дій щодо скликання 23.06.2026 року позачергових загальних зборів акціонерів, відповідно до пункту 1 Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.04.2023 №466 та уповноважено в.о. Генерального директора АТ «УРМ» від імені Товариства:

- підписати рішення акціонера про скликання (проведення) позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Харківобленерго»;

- здійснити всі необхідні дії, пов`язані зі скликанням та проведенням таких позачергових загальних зборів акціонерів, у тому числі підписання та направлення повідомлення Наглядовій раді АТ «Харківобленерго», взаємодію з ПАТ «Національний депозитарій України», підписання договорів, листів, заяв та інших документів.

Контроль за виконанням цього рішення також покладено на в.о. Генерального директора АТ «УРМ» ОСОБА_9 .

Позивач вважає, що рішення АТ «Українські розподільні мережі» від 28.04.2026 та від 11.05.2026 про скликання (проведення) позачергових зборів акціонерів АТ «Харківобленерго» на 12.06.2026 та на 23.06.2026 відповідно, є такими, що прийняті дирекцією Акціонерного товариства «Українські розподільні мережі» з перевищенням повноважень та компетенції дирекції, встановленої статутом АТ «УРМ», тобто є протиправними та підлягають визнанню недійсними з моменту їх прийняття.

Відповідно до Розділу 1 Статуту АТ «УРМ», який затверджено Наказом Міністерства енергетики України» №521 від 14.12.2025 (далі Статут), Акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКІ РОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ» (надалі «Товариство») є юридичною особою, яка утворена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року № 1336 «Про утворення акціонерного товариства «Українські розподільні мережі». Засновником Товариства є Держава в особі Кабінету Міністрів України. Товариство є юридичною особою приватного права. Тип Товариства приватне акціонерне товариство.

Згідно з п. 15.1 - 15.3 Статуту управління діяльністю та контроль за фінансово-господарською діяльністю Товариства здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається цим Статутом та законодавством України. Органами Товариства є: Вищий орган Товариства Загальні збори; Наглядова рада Виконавчий орган Товариства (колегіальний) Дирекція. Органи Товариства діють в межах своїх повноважень та компетенції, що визначається цим Статутом та законодавством.

Пунктом 17.1 Статуту передбачено, що наглядова рада є колегіальним органом, що здійснює захист прав всіх акціонерів Товариства і в межах компетенції, визначеної Статутом та Законами України «Про акціонерні товариства» та «Про управління об`єктами державної власності», здійснює управління Товариством, а також контролює та регулює діяльність Дирекції.

Пунктом 17.3. Статуту визначено, що до компетенції Наглядової ради належить вирішення питань, передбачених Законами України «Про акціонерні товариства» та «Про управління об`єктами державної власності» та Статутом.

Пунктом 17.4 Статуту визначено невиключну компетенцію Наглядової ради. Крім того, згідно з п. 17.4 Статуту питання, що належать до компетенції Наглядової ради (крім питань, що належать до виключної компетенції Наглядової ради), можуть вирішуватися Загальними зборами та Дирекцією (у випадку, якщо Наглядова рада делегувала вирішення таких питань Дирекції і це прямо не заборонено законодавством України).

Керівництво поточною діяльністю Товариства здійснює колегіальний Виконавчий орган Товариства Дирекція. Очолює та керує діяльністю Дирекції Генеральний директор, який обирається та повноваження якого припиняються Наглядовою радою. Персональний склад Дирекції обирається Наглядовою радою за поданням Генерального директора. Повноваження членів Дирекції припиняються Наглядовою радою (пункти 18.1 - 18.3 Статуту).

За п. 18.5 Статуту Дирекція підзвітна Загальним зборам і Наглядовій раді, організовує виконання їх рішень.

Згідно пункту 18.18 Статуту до компетенції Дирекції належить вирішення всіх питань, пов`язаних з керівництвом поточною діяльністю Товариства, що охоплює юридичні та фактичні дії, які здійснюються у внутрішній та зовнішній сфері діяльності Товариства, крім питань та дій, що належать до компетенції Загальних зборів та Наглядової ради, в тому числі і виключної компетенції цих органів.

До компетенції Дирекції відноситься вирішення інших питань діяльності товариства, які не віднесені до виключної компетенції Загальних зборів Товариства та/або Наглядової ради, або щодо вирішення яких не потрібно отримання відповідного рішення Наглядової ради та/або Загальних зборів (п.п. 28 п. 18.19 Статуту).

Відповідно до п. 21.1 Розділу 21 Статуту, який має назву «Управління корпоративними правами, що належать товариству в інших суб`єктах господарювання», прийняття рішення про створення та/або участь в будь-яких юридичних особах / їх об`єднаннях, їх реорганізацію, ліквідацію та прийняття рішень з питань діяльності таких юридичних осіб/ їх об`єднань здійснюється Наглядовою радою.

Позивач стверджує, що рішення АТ «Українські розподільні мережі» від 28.04.2026 та від 11.05.2026 про скликання (проведення) позачергових зборів акціонерів АТ «Харківобленерго» на 12.06.2026 та на 23.06.2026 відповідно, прийняті дирекцією Акціонерного товариства «Українські розподільні мережі» з перевищенням повноважень Дирекції, встановлених Статутом, а також внаслідок не санкціонованого Наглядовою радою АТ «УРМ» втручання у її компетенцію. Крім того, оскільки утворення наглядової ради АТ «УРМ» є обов`язковим відповідно до закону, передбачено Статутом товариства і така Наглядова рада є утвореною, Міністерство енергетики України, як уповноважений орган управління АТ «УРМ» та єдиний акціонер, що одноосібно здійснює повноваження загальних зборів відповідно до ст. 60 ЗУ «Про акціонерні товариства», без згоди Наглядової ради АТ «УРМ» також не може перебирати на себе повноваження з прийняття рішень щодо управління корпоративними правами, що належать товариству в інших суб`єктах господарювання, відтак рішення дирекції Акціонерного товариства «Українські розподільні мережі», які оформлені протоколами: №7-КУ від 28.04.2026, №12-КУ від 11.05.2026, а також прийняті на їх підставі рішення АТ «Українські розподільні мережі» від 28.04.2026 та від 11.05.2026 про скликання (проведення) позачергових зборів акціонерів АТ «Харківобленерго» на 12.06.2026 та на 23.06.2026 відповідно, є протиправними, такими, що суперечать положенням п. 17.1., п. 18.18., п.п. 28 п. 18.19, п. 21.1 Статуту АТ «УРМ» та підлягають визнанню судом недійсними з моменту їх прийняття.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Щодо посилання відповідача на те, що справа має розглядатися Господарським судом міста Києва (за місцезнаходженням АТ «УРМ»), суд зазначає наступне.

Згідно з пунктами 3, 4 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

Відповідно до ч. 6 ст. 30 ГПК України спори, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, а також спори, що виникають з правочинів щодо корпоративних прав (крім акцій) в юридичній особі, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи.

В даному випадку предметом спору є визнання недійсними з моменту прийняття рішення Дирекції Акціонерного товариства Українські розподільні мережі від 28.04.2026, оформленого протоколом № 7-КУ; рішення Акціонерного товариства Українські розподільні мережі від 28.04.2026 про скликання (проведення) позачергових зборів акціонерів АТ Харківобленерго на 12.06.2026; рішення Дирекції Акціонерного товариства Українські розподільні мережі від 11.05.2026, оформленого протоколом № 12-КУ; рішення Акціонерного товариства Українські розподільні мережі від 11.05.2026 про скликання (проведення) позачергових зборів акціонерів АТ Харківобленерго на 23.06.2026.

Скликання загальних зборів та прийняття в них участі є здійсненням корпоративних прав акціонера і стосується управління активами - акціями, що передбачає реалізацію прав та зобов`язань акціонера.

Як слушно зазначає позивач із посиланням на постанову Верховного Суду від 11.03.2024 у справі № 911/231/22, правомочність на участь в управлінні товариством реалізується шляхом скликання та участі у загальних зборах. Оспорювані рішення Дирекції АТ «УРМ», оформлені протоколами № 7-КУ та № 12-КУ, є підставою рішень про скликання зборів АТ «Харківобленерго» і не можуть розглядатися відокремлено від спору щодо корпоративного управління останнім. Оскільки оскаржувані рішення породжують юридичні наслідки саме для АТ «Харківобленерго», місцезнаходження якого у м. Харків, враховуючи положення ч. 6 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, спір підлягає розгляду Господарським судом Харківської області.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог та заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 96-1 Цивільного кодексу України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та установчих документів товариства. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

Учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом:

1) брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом;

2) брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку;

3) у випадках, передбачених законом та установчим документом, вийти з юридичної особи;

4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об`єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі, у порядку, встановленому законом;

5) одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом;

6) одержати частину майна юридичної особи у разі її ліквідації в порядку та у випадках, передбачених законом, установчим документом (право на ліквідаційну квоту).

Учасники юридичних осіб можуть також мати інші права, встановлені статутом та законом.

Законом можуть бути встановлені для певних осіб обмеження щодо володіння корпоративними правами. Законом можуть бути встановлені умови та/або обмеження щодо реалізації окремих корпоративних прав певними особами.

Корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

Стаття 97 Цивільного кодексу України передбачає, що управління товариством здійснюють його органи або безпосередньо його єдиний учасник - фізична особа у разі прийняття таким учасником рішення про це та після внесення відповідних відомостей до єдиного державного реєстру. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом або установчими документами товариства. До складу органів управління товариства не можуть бути обрані особи, визнані за рішенням суду винними у заподіянні збитків товариству своїми діями (бездіяльністю), якщо такі збитки виникли внаслідок порушення такою особою своїх обов`язків. Таке обмеження застосовується протягом трьох років з дати виконання такого рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про акціонерні товариства" (далі - Закон №2465-IX) акціонерне товариство - це господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Акціонерами товариства можуть бути фізичні та юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства (стаття 5 Закону №2465-IX).

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 27 Закону №2465-IX кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність товариства. Одна проста голосуюча акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування. Акціонери - власники простих акцій товариства можуть мати й інші права, передбачені законодавством та статутом акціонерного товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону №2465-IX загальні збори акціонерів можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції наглядової ради або ради директорів законом або статутом акціонерного товариства. Статутом приватного акціонерного товариства, крім товариств, 50 і більше відсотків акцій яких прямо або опосередковано належать державі, може передбачатися, що загальні збори акціонерів можуть вирішувати будь-які питання, у тому числі ті, що належать до компетенції наглядової ради або ради директорів. Якщо кількість акціонерів приватного акціонерного товариства перевищує 100, рішення про включення до статуту такого приватного акціонерного товариства відповідного положення приймається більш як 95 відсотками голосів акціонерів від їх загальної кількості. Наглядова рада, рада директорів має право включити до порядку денного загальних зборів акціонерів будь-яке питання, що віднесено до її виключної компетенції законом або статутом акціонерного товариства, для його вирішення загальними зборами.

Стаття 42 Закону №2465-IX встановлює порядок скликання загальних зборів акціонерів. Так, загальні збори скликаються наглядовою радою або радою директорів, крім випадку скликання позачергових загальних зборів акціонерами відповідно до статті 44 цього Закону.

Річні загальні збори скликаються наглядовою радою або радою директорів виключно з власної ініціативи. Позачергові загальні збори скликаються наглядовою радою або радою директорів з власної ініціативи або протягом 10 днів з дня отримання вимоги про їх скликання.

Особа, яка скликає загальні збори: 1) затверджує повідомлення про проведення загальних зборів передбачене статтею 47 цього Закону. 2) обирає один із способів проведення загальних зборів акціонерів, передбачених статтею 38 цього Закону; 3) обирає особу, яка головуватиме на загальних зборах акціонерів, та особу, яка виконуватиме функції секретаря загальних зборів, якщо інший порядок обрання зазначених осіб не передбачений статутом акціонерного товариства; 4) у разі проведення очних або електронних загальних зборів визначає особу (осіб), уповноважену (уповноважених) взаємодіяти з авторизованою електронною системою у зв`язку з проведенням загальних зборів.

Особа, яка скликає загальні збори, не пізніше ніж за 24 години до дати їх проведення приймає рішення про: 1) обрання персонального складу реєстраційної комісії; 2) обрання персонального складу тимчасової лічильної комісії - якщо це передбачено статутом акціонерного товариства.

Позачергові загальні збори скликаються наглядовою радою або радою директорів: 1) з власної ініціативи; 2) на вимогу акціонерів (акціонера), які (який) на день подання вимоги сукупно є власниками (власником) 5 і більше відсотків голосуючих акцій товариства; 3) в інших випадках, передбачених законом або статутом акціонерного товариства.

За дворівневої структури управління позачергові загальні збори скликаються також на вимогу виконавчого органу у разі порушення провадження про визнання товариства банкрутом або необхідності вчинення значного правочину.

Позачергові загальні збори, що скликаються наглядовою радою або радою директорів, мають бути проведені протягом 45 днів з дати отримання товариством вимоги про скликання загальних зборів.

У разі неприйняття наглядовою радою або радою директорів рішення про скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів (акціонера), які (який) на день подання вимоги сукупно є власниками (власником) 5 і більше відсотків голосуючих акцій товариства, протягом 10 днів з дня отримання товариством такої вимоги або прийняття рішення про відмову в такому скликанні позачергові загальні збори можуть бути проведені акціонерами (акціонером), які (який) подавали (подавав) таку вимогу відповідно до цього Закону, протягом 90 днів з дня надсилання такими акціонерами (акціонером) товариству вимоги про скликання загальних зборів. Рішення наглядової ради або ради директорів про відмову у скликанні позачергових загальних зборів може бути оскаржено акціонерами до суду.

У разі прийняття наглядовою радою або радою директорів рішення про скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів (акціонера), які (який) на день подання вимоги сукупно є власниками (власником) 5 і більше відсотків голосуючих акцій товариства, та непроведення їх протягом 45 днів з дати отримання товариством вимоги про скликання загальних зборів або невключення до порядку денного питань, визначених у вимозі, такі позачергові загальні збори можуть бути скликані та проведені акціонерами (акціонером), які подавали (який подавав) таку вимогу відповідно до цього Закону, протягом 120 днів з дня надсилання до товариства вимоги про скликання загальних зборів.

Стаття 44 Закону №2465-IX визначає особливості скликання позачергових загальних зборів акціонерами. Акціонери, які скликають позачергові загальні збори, забезпечують здійснення дій щодо організації та проведення відповідних позачергових загальних зборів, передбачених цим Законом та внутрішніми документами акціонерного товариства, з урахуванням особливостей, встановлених цією статтею. У разі проведення позачергових загальних зборів, що скликаються акціонерами, повідомлення про це надсилається всім акціонерам товариства через депозитарну систему України.

Акціонери, які скликають позачергові загальні збори, не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення позачергових загальних зборів: 1) розміщують повідомлення про проведення позачергових загальних зборів у базі даних особи, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків; 2) надсилають повідомлення про проведення позачергових загальних зборів до акціонерного товариства; 3) надсилають повідомлення про проведення позачергових загальних зборів оператору організованого ринку капіталу, на якому акції такого товариства допущені до торгів.

Повідомлення про проведення позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів має містити дані, зазначені у частині другій статті 47 цього Закону, та порядок надання акціонерами пропозицій до проекту порядку денного позачергових загальних зборів.

Акціонери, які скликають позачергові загальні збори, укладають із Центральним депозитарієм цінних паперів договір, яким регулюються відносини щодо використання авторизованої електронної системи.

Пунктом 1 Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.04.2023 року №466 «Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році» встановлено, що у період дії воєнного стану, акціонери (акціонер), які в сукупності володіють більше 50 % голосуючих акцій (надалі - особа, яка скликає збори), мають право скликати та провести позачергові загальні збори акціонерів за умови повідомлення про це наглядової ради акціонерного товариства шляхом направлення такого повідомлення за адресою місцезнаходження акціонерного товариства.

Відповідно до п. 3 вказаного рішення позачергові загальні збори, які скликаються відповідно до цього Рішення, мають бути проведені відповідно до Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06 березня 2023 року № 236.

Отже, вказаним Рішенням передбачено можливість скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів товариства акціонерами (акціонером), які (який) в сукупності володіє більше 50 % голосуючих акцій.

Судом встановлено, що 28 квітня 2026 року АТ «Українські розподільні мережі», як акціонером, що володіє голосуючими простими іменними акціями АТ «Харківобленерго» у кількості 166 754 183 шт., що становить 65,0010% від загальної кількості голосуючих акцій Товариства, відповідно до п. 1 Рішення НКЦПФР від 26.04.2023 року №466 «Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році», прийнято рішення про скликання (проведення) позачергових зборів акціонерів АТ «Харківобленерго» на 12.06.2026, визначено спосіб проведення Загальних зборів Товариства опитування (дистанційні загальні збори акціонерів) та затверджено порядок денний Загальних зборів Товариства з проектами рішень по зазначеному порядку денного:

1. Прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради АТ «Харківобленерго»;

2. Обрання членів Наглядової ради АТ «Харківобленерго»;

3. Затвердження умов цивільно-правових Договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів з членами Наглядової ради.

4. Компенсація АТ «Українські розподільні мережі» витрат на організацію, підготовку та проведення позачергових загальних зборів.

В подальшому, 11 травня 2026 року АТ «Українські розподільні мережі», як акціонером, що володіє голосуючими простими іменними акціями АТ «Харківобленерго» у кількості 166 754 183 шт., що становить 65,0010% від загальної кількості голосуючих акцій Товариства, відповідно до п. 1 Рішення НКЦПФР від 26.04.2023 року №466 «Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році», прийнято рішення про скликання (проведення) позачергових зборів акціонерів АТ «Харківобленерго» на 23.06.2026, визначено спосіб проведення Загальних зборів Товариства опитування (дистанційні загальні збори акціонерів) та затверджено порядок денний Загальних зборів Товариства з проектами рішень по зазначеному порядку денного:

1. Прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради АТ «Харківобленерго»;

2. Обрання членів Наглядової ради АТ «Харківобленерго»;

3. Затвердження умов цивільно-правових Договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів з членами Наглядової ради.

4. Компенсація АТ «Українські розподільні мережі» витрат на організацію, підготовку та проведення позачергових загальних зборів.

Вказані Рішення підписані в.о. генерального директора ОСОБА_5 одноосібно та прийняті на підставі рішень Дирекції АТ «УРМ».

Так, Рішенням дирекції Акціонерного товариства «Українські розподільні мережі» від 28.04.2026, яке оформлене протоколом №7-КУ, схвалено вчинення АТ «УРМ» як акціонером АТ «Харківобленерго» дій щодо скликання 12.06.2026 року позачергових загальних зборів акціонерів, відповідно до пункту 1 Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.04.2023 №466 та уповноважено в.о. Генерального директора АТ «УРМ» від імені Товариства: підписати рішення акціонера про скликання (проведення) позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Харківобленерго»; здійснити всі необхідні дії, пов`язані зі скликанням та проведенням таких позачергових загальних зборів акціонерів, у тому числі підписання та направлення повідомлення Наглядовій раді АТ «Харківобленерго», взаємодію з ПАТ «Національний депозитарій України», підписання договорів, листів, заяв та інших документів.

Рішенням дирекції Акціонерного товариства «Українські розподільні мережі» від 11.05.2026, яке оформлене протоколом №12-КУ, схвалено вчинення АТ «УРМ» як акціонером АТ «Харківобленерго» дій щодо скликання 23.06.2026 року позачергових загальних зборів акціонерів, відповідно до пункту 1 Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.04.2023 №466 та уповноважено в.о. Генерального директора АТ «УРМ» від імені Товариства: підписати рішення акціонера про скликання (проведення) позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Харківобленерго»; здійснити всі необхідні дії, пов`язані зі скликанням та проведенням таких позачергових загальних зборів акціонерів, у тому числі підписання та направлення повідомлення Наглядовій раді АТ «Харківобленерго», взаємодію з ПАТ «Національний депозитарій України», підписання договорів, листів, заяв та інших документів.

Щодо наявності порушеного права позивача суд зазначає, що оскаржуваними позивачем рішеннями до порядку денного річних загальних зборів акціонерів АТ «Харківобленерго», які скликані на 12.06.2026 та на 23.06.2026, були включені питання про припинення повноважень членів Наглядової ради АТ «Харківобленерго», обрання членів Наглядової ради АТ «Харківобленерго», а також затвердження умов цивільно-правових Договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів з членами Наглядової ради, отже, вказані рішення породжують правові наслідки у вигляді зміни персонального складу Наглядової ради АТ «Харківобленерго», яка, з огляду на функції наглядової ради, визначені ЗУ «Про акціонері товариства», здійснює захист прав акціонерів товариства.

Згідно правової позиції, що міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2024 у справі №916/379/23, приймаючи рішення, органи товариства здійснюють свої повноваження (компетенцію), забезпечують управління діяльністю юридичної особи, створюючи для неї відповідні юридичні наслідки. Дія рішень органів управління товариства обмежена виключно самим товариством, його учасниками та посадовими особами. Такі рішення забезпечують здійснення корпоративного управління та діяльності товариства, можуть породжувати права та обов`язки в обмеженого кола осіб і вичерпують свою дію фактом виконання.

За змістом положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Особа, яка звертається до суду з позовом, реалізуючи передбачене ст.55 Конституції України, ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право та/або охоронюваний законом інтерес порушені особою, до якої пред`явлений позов, тобто вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту, а також зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права/інтересу. У свою чергу, суд має перевірити ці доводи позивача, на яких ґрунтуються заявлені вимоги.

Підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та / або законного інтересу. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.09.2022 у справі № 916/144/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 зазначено, що порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду в постанові від 27.01.2025 у справі №910/14503/23 наголосив, що господарським судам під час вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід враховувати приписи ГПК України та з`ясувати наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного права або законного інтересу у правовідносинах, на захист яких подано позов, а також питання про наявність чи відсутність факту їх порушення, невизнання або оспорювання.

Учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом, зокрема, брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом.

Корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

Підставами для припинення корпоративних прав учасника юридичної особи та, відповідно, корпоративних відносин, зокрема, можуть бути: 1) відчуження частки у статутному капіталі; 2) вихід учасника з товариства; 3) виключення учасника з товариства; 4) смерть фізичної особи або припинення юридичної особи (з можливістю правонаступництва чи без такої).

Отже, учасник юридичної особи здійснює свої суб`єктивні корпоративні права, доки у його власності знаходиться частка (акція, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі.

Вказана правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20 травня 2025 року по справі №917/2019/23.

У корпоративних відносинах об`єктом захисту є корпоративні права учасника товариства (пункт 111 постанови Верховного Суду від 06.03.2025 у справі №916/596/23, пункт 45 постанови Верховного Суду від 20.02.2025 у справі №910/6681/23).

Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що право на судовий захист шляхом оскарження рішень органів управління акціонерного товариства пов`язане із порушенням не лише суб`єктивних корпоративних прав, а й охоронюваних законом інтересів (законних інтересів), які у свою чергу можуть становити самостійний об`єкт судового захисту.

Водночас важливим є те, що особа вправі звертатись до суду за захистом не будь-якого, а виключно охоронюваного законом інтересу, порушеного рішенням, що оскаржується.

Зміст поняття «охоронюваний законом інтерес» був визначений Конституційним Судом України у рішенні № 18-рп/2004 від 01 грудня 2004 року, відповідно до якого це поняття треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, яке є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний Суд України у мотивувальній частині зазначеного рішення вказав на те, що:

- легітимний інтерес акціонерного товариства не є простою сукупністю законних інтересів його акціонерів. Індивідуальні інтереси останніх, як правило, відрізняються суперечливістю, а нерідко й конфліктністю, оскільки спрямовуються на пошук і використання або створення шляхів і засобів для задоволення різних за обсягом і змістом потреб та відрізняються різними мотивами у таких бажаннях і прагненнях. Не можуть бути завжди тотожними інтереси власника однієї акції та інтереси держателя контрольного пакету акцій, лабільні інтереси міноритарного (дрібного) акціонера, стратегічні інтереси акціонерного товариства у цілому тощо (абзац 1 підпункту 4.1. пункту 4);

- акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства; порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом (абзац 1 підпункту 4.4. пункту 4).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі №922/2013/21 від 06 жовтня 2022 року міститься висновок про те, що будь-яке рішення, прийняте органами акціонерного товариства, так чи інакше стосується інтересу акціонера, який може бути прямим, опосередкованим чи потенційним. Кожний акціонер має (чи принаймні повинен мати, діючи добросовісно) інтерес у тому, щоб органи управління діяли відповідно до закону. Це так званий інтерес «всіх та кожного» у легітимності прийнятих рішень, який поряд з цим має абстрактний та загальний характер.

З огляду на функції наглядової ради, визначені у Законі України «Про акціонері товариства», а саме: здійснення захисту прав акціонерів товариства, управління акціонерним товариством, а також контроль та регулювання діяльності виконавчого органу, акціонер має безсумнівно законний інтерес в обранні членів наглядової ради.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 є акціонером Акціонерного товариства «Харківобленерго» та є власником простих іменних акцій у кількості 3 шт. номінальною вартістю 0,23 грн, що становить 0,000001% у статутному капіталі Товариства, та була акціонером АТ «Харківобленерго» на час прийняття оскаржуваних рішень про скликання (проведення) позачергових зборів акціонерів АТ «Харківобленерго» на 12.06.2026 та на 23.06.2026, позивач має безсумнівний законний інтерес в дотриманні встановленого законом порядку припинення повноважень та обрання членів Наглядової ради АТ «Харківобленерго», оскільки остання є органом, покликаним захищати права всіх акціонерів, включаючи позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону №2465-IX установчим документом акціонерного товариства є його статут.

В матеріалах справи міститься Статут АТ «УРМ», який затверджено Наказом Міністерства енергетики України» №521 від 14.12.2025, пунктом 17.1 якого передбачено, що наглядова рада є колегіальним органом, що здійснює захист прав всіх акціонерів Товариства і в межах компетенції, визначеної Статутом та Законами України «Про акціонерні товариства» та «Про управління об`єктами державної власності», здійснює управління Товариством, а також контролює та регулює діяльність Дирекції. Згідно з п. 17.4 Статуту питання, що належать до компетенції Наглядової ради (крім питань, що належать до виключної компетенції Наглядової ради), можуть вирішуватися Загальними зборами та Дирекцією (у випадку, якщо Наглядова рада делегувала вирішення таких питань Дирекції і це прямо не заборонено законодавством України).

Статутом також визначено, що керівництво поточною діяльністю Товариства здійснює колегіальний Виконавчий орган Товариства Дирекція. Очолює та керує діяльністю Дирекції Генеральний директор, який обирається та повноваження якого припиняються Наглядовою радою. Персональний склад Дирекції обирається Наглядовою радою за поданням Генерального директора. Повноваження членів Дирекції припиняються Наглядовою радою. Дирекція підзвітна Загальним зборам і Наглядовій раді, організовує виконання їх рішень.

Згідно пункту 18.18 Статуту до компетенції Дирекції належить вирішення всіх питань, пов`язаних з керівництвом поточною діяльністю Товариства, що охоплює юридичні та фактичні дії, які здійснюються у внутрішній та зовнішній сфері діяльності Товариства, крім питань та дій, що належать до компетенції Загальних зборів та Наглядової ради, в тому числі і виключної компетенції цих органів.

До компетенції Дирекції відноситься вирішення інших питань діяльності товариства, які не віднесені до виключної компетенції Загальних зборів Товариства та/або Наглядової ради, або щодо вирішення яких не потрібно отримання відповідного рішення Наглядової ради та/або Загальних зборів (п.п. 28 п. 18.19 Статуту).

Відповідно до п. 21.1 Розділу 21 Статуту, який має назву «Управління корпоративними правами, що належать товариству в інших суб`єктах господарювання», прийняття рішення про створення та/або участь в будь-яких юридичних особах / їх об`єднаннях, їх реорганізацію, ліквідацію та прийняття рішень з питань діяльності таких юридичних осіб/ їх об`єднань здійснюється Наглядовою радою.

Системне тлумачення норм Статуту АТ «УРМ» дає підстави для висновку, що Розділ 21 Статуту присвячений питанню управління корпоративними правами АТ «УРМ» в інших суб`єктах господарювання, тобто саме тій категорії відносин, до якої належить реалізація права голосу АТ «УРМ» як акціонера АТ «Харківобленерго».

Пункт 21.1 Статуту містить два самостійні елементи повноважень Наглядової ради: 1) рішення про створення та/або участь в будь-яких юридичних особах / їх об`єднаннях, їх реорганізацію, ліквідацію, та окремо 2) прийняття рішень з питань діяльності таких юридичних осіб/ їх об`єднань. Відтак, орган, який затвердив Статут, а саме Міністерство енергетики України, об`єднав в одному розділі всі питання здійснення корпоративних прав АТ «УРМ» щодо третіх юридичних осіб.

Саме поняття «рішення з питань діяльності» за своїм змістом охоплює скликання Дирекцією АТ «УРМ» позачергових зборів АТ «Харківобленерго», включно з визначенням порядку денного щодо зміни складу Наглядової ради.

Суд підкреслює, що пункт 21.1 Статуту імперативно визначає, що прийняття рішень про участь в будь-яких юридичних особах та прийняття рішень з питань діяльності таких юридичних осіб здійснюється Наглядовою радою.

З урахуванням п. 17.1, 17.4 Статуту, за відсутності делегування Наглядовою радою цього повноваження Дирекції, Дирекція не мала правових підстав самостійно приймати рішення про скликання зборів АТ «Харківобленерго».

Довід відповідача стосовно пп. 18 п. 18.19 Статуту, яким Дирекція організовувати та здійснювати дії щодо участі у створенні та діяльності інших юридичних осіб, не спростовує позиції позивача, а навпаки підтверджує її, оскільки та ж сама норма прямо передбачає умову: «У випадку якщо це передбачено цим Статутом та рішеннями Наглядової ради прийнятими на виконання норм цього Статуту, передбачені в цьому пункті дії вчиняються Дирекцією за погодженням з Наглядовою радою».

Стосовно посилання відповідача на пп. 12 п. 17.4 Статуту щодо погодження завдання на голосування лише щодо визначеного Наглядовою радою переліку питань, суд зауважує, що вказане також не спростовує позицію позивача, оскільки факт того, що Наглядова рада АТ «УРМ» окремо і заздалегідь врегульовує процедуру погодження голосування з певних питань, підтверджує, що саме Наглядова рада, а не Дирекція, є органом, уповноваженим визначати межі й порядок реалізації корпоративних прав АТ «УРМ» у товариствах, де воно є акціонером. На переконання суду, за відсутності прямого делегування слід виходити із загального правила п. 21.1 Статуту та п. 17.1, 17.4 Статуту.

Суд констатує, що оскаржувані рішення Дирекції на момент їх прийняття були прийняті за відсутності будь-якого делегування повноважень з боку Наглядової ради, а отже з перевищенням статутної компетенції Дирекції.

Щодо застосування ст. 11-2 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» слід окремо підкреслити, що наведена норма передбачає, що повноваження наглядової ради переходять до вищого органу управління (загальних зборів/уповноваженого органу) лише у разі, якщо наглядова рада не утворена. Оскільки Наглядова рада АТ «УРМ» була сформована та діяла на момент прийняття оспорюваних рішень, Дирекція як виконавчий орган не мала компетенції самостійно приймати рішення про ініціювання та скликання зборів АТ «Харківобленерго» без прямого рішення або делегування від Наглядової ради АТ «УРМ».

Суд не розцінює погодження завдань на голосування Наглядовою радою АТ «УРМ» 03.06.2026 протокол № 10/2026 як прийняття рішення про скликання зборів або рішення про делегування вирішення таких питань Дирекції, оскільки за своєю суттю це різні корпоративні дії, крім того, засідання Наглядової ради 03.06.2026 відбулося після прийняття оскаржуваних рішень Дирекції, розміщення повідомлень про збори та після спливу встановленого Статутом і законом строку на повідомлення акціонерів про збори, скликані на 12.06.2026.

З огляду на викладене, виходячи з системного аналізу норм п. 17.1, п. 17.3, п. 17.4, п. 18.18., пп. 28 п. 18.19 п. 21.1 Статуту, суд дійшов висновку, що рішення Дирекції Акціонерного товариства «Українські розподільні мережі» від 28.04.2026, оформлене протоколом № 7-КУ, рішення Дирекції Акціонерного товариства «Українські розподільні мережі» від 11.05.2026, оформлене протоколом № 12-КУ, а також прийняті на їх виконання рішення АТ «УРМ» від 28.04.2026 та 11.05.2026 про скликання зборів АТ «Харківобленерго» на 12.06.2026 та 23.06.2026, прийняті з перевищенням статутної компетенції Дирекції, оскільки п. 21.1 Статуту відносить прийняття рішень з питань діяльності юридичних осіб, у яких АТ «УРМ» бере участь, до виключної компетенції Наглядової ради. Отже, Дирекція АТ «УРМ», приймаючи рішення, оформлені протоколами № 7-КУ та № 12-КУ, діяла поза межами своїх повноважень, відтак, вказані рішення слід визнати недійсними з моменту їх прийняття. Оскільки підставою для підписання В.о. Генерального директора рішень від 28.04.2026 та 11.05.2026 про скликання позачергових зборів АТ «Харківобленерго» стали вищевказані протоколи засідань Дирекції, зазначені рішення також слід визнати недійсними.

У частині 3 статті 2 Господарського процесуального України передбачено, що одним з основних принципів господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Судовий збір, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням судового збору, сплаченого позивачем за подання заяви про забезпечення позову, покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 20, 42, 73, 74, 76-79, 80, 86, 123, 126, 129, 238-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним з моменту прийняття рішення Дирекції Акціонерного товариства «Українські розподільні мережі» від 28.04.2026, оформлене протоколом № 7-КУ.

Визнати недійсним з моменту прийняття рішення Акціонерного товариства «Українські розподільні мережі» від 28.04.2026 про скликання (проведення) позачергових зборів акціонерів АТ «Харківобленерго» на 12.06.2026.

Визнати недійсним з моменту прийняття рішення Дирекції Акціонерного товариства «Українські розподільні мережі» від 11.05.2026, оформлене протоколом № 12-КУ.

Визнати недійсним з моменту прийняття рішення Акціонерного товариства «Українські розподільні мережі» від 11.05.2026 про скликання (проведення) позачергових зборів акціонерів АТ «Харківобленерго» на 23.06.2026.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українські розподільні мережі» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, код ЄДРПОУ 44992605) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 12 313,60 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Акціонерне товариство «Українські розподільні мережі» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, код ЄДРПОУ 44992605).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Акціонерне товариство "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 149, код ЄДРПОУ 00131954).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Міністерство енергетики України (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 30, код ЄДРПОУ 37552996).

Повне рішення складено "03" серпня 2026 р.

СуддяО.О. Присяжнюк