Рішення № 138680054, 03.08.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1796/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н. А.

розглянувши без виклику учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові системи» (61003, м. Харків, вул. Університетська, 37/39, код ЄДРПОУ 43248133)

до ХАРКІВСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АКАДЕМІЇ ДИЗАЙНУ І МИСТЕЦТВ (61002, м. Харків, вул. Мистецтв, буд. 8, код ЄДРПОУ 02071145)

про стягнення 181 809,31 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Харківські теплові системи» (позивач по справі) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до ХАРКІВСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АКАДЕМІЇ ДИЗАЙНУ І МИСТЕЦТВ (відповідач по справі), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 181 809,31 грн. за спожиту теплову енергію у березні 2026 року за договором про постачання теплової енергії №10048/26 від 31.12.2025.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що: між позивачем комунальним підприємством «Харківські теплові системи» та ХАРКІВСЬКОЮ ДЕРЖАВНОЮ АКАДЕМІЄЮ ДИЗАЙНУ І МИСТЕЦТВ (Відповідач, Споживач) було укладено Договір про постачання теплової енергії №10048/26 від 31.12.2025; згідно пунктів 1.1, 1.2 договору №10048/26 від 31.12.2025 р. позивач, як теплопостачальна організація, зобов`язався поставляти теплову енергію по об`єктах споживача (відповідача) у м. Харкові у потрібних йому обсягах; на цій підставі позивачем було поставлено товар - теплову енергію (код згідно ДК 021:2015 09320000-8 пара, гаряча вода та пов`язана продукція), а споживачем було прийнято теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені договором; відповідачем був проведений частковий розрахунок за договором у розмірі 1 844 544,44 грн. (1 844 347,73 грн. станом на 01.05.2026 + 37 213,73 грн. сплачені 14.05.2026) за спожиту теплову енергію; на момент подання позовної заяви за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 181 809,31 грн. за спожиту у березні 2026 року теплову енергію у кількості 54,72747 Гкал по об`єкту теплоспоживання, який обліковується по особовому рахунку №10400-5039 за договором №10048/26 від 31.12.2025.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.05.2026 позовну заяву Комунального підприємства «Харківські теплові системи» (вх. № 1796/26 від 21.05.2026) залишено без руху; встановлено позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня вручення ухвали, позивачу у встановлений строк необхідно подати до Господарського суду Харківської області: інформацію щодо реквізитів рахунку позивача в банку та надати документ, що підтверджує наявність банківського рахунку; окремий обґрунтований розрахунок сум, що стягуються; докази сплати заборгованості відповідачем перед позивачем за договором про постачання теплової енергії №10048/26 від 31.12.2025; роз`яснено позивачу, що за умовами ч. 3, ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

28.05.2026 (вх. № 12954/26) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява Комунального підприємства «Харківські теплові системи» про усунення недоліків, якою усунено недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 26.05.2026.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.06.2026 прийнято до розгляду позовну заяву Комунального підприємства «Харківські теплові системи» (вх. № 1796/26 від 21.05.2026); відкрито провадження у справі № 922/1796/26; вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву та заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження разом із доказами їх надіслання (надання) позивачу згідно зі ст. 250, 251 ГПК України; встановлено позивачу строк 5 днів з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив разом із доказами його надсилання (надання) відповідачу згідно зі ст. 251 ГПК України; встановлено відповідачу строк 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень на відповідь на відзив разом із доказами їх надсилання (надання) позивачу згідно зі ст. 251 ГПК України; роз`яснено учасникам справи, що у випадку неподання відповідачем відзиву та/або клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також у разі неподання позивачем відповіді на відзив, відповідачем - заперечень на відповідь на відзив протягом строків, встановлених цією ухвалою, розгляд справи може бути здійснений за наявними у справі матеріалами після спливу зазначених строків та в межах строків, встановлених ст. 248 ГПК України; повідомлено учасникам справи, що заяви по суті справи, а також заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів можуть бути ними подані в електронному вигляді через особистий кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС або в паперовому вигляді через канцелярію суду чи на офіційну поштову адресу суду.

Ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 01.06.2026 отримано позивачем та відповідачем 02.06.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа в електронний кабінет відповідних осіб в ЄСІТС.

03.06.2026 (вх. № 13341/26) на адресу Господарського суду Харківської області надійшов відзив ХАРКІВСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АКАДЕМІЇ ДИЗАЙНУ І МИСТЕЦТВ, в якому відповідач визнав заявлений позов та просив суд його задовольнити, а також просив вирішити питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позовної заяви до Господарського суду Харківської області згідно платіжній інструкції №1584 від 18.05.2026 року на суму 2 662,40 грн., на підставі ч.1 ст.130 ГПК України та ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», судові витрати у розмірі решти 50 відсотків судового збору покласти на відповідача.

В обґрунтування відзиву посилався на те, що: між позивачем КП «Харківські теплові системи» та відповідачем ХАРКІВСЬКОЮ ДЕРЖАВНОЮ АКАДЕМІЄЮ ДИЗАЙНУ І МИСТЕЦТВ було укладено Договір про постачання теплової енергії №10048/26 від 31.12.2025 з додатками №№1-5 та Додаткову угоду №1 від 11.05.2026; відповідач є державним закладом, що фінансується за рахунок державного бюджету, тому базуючись на попередніх обсягах споживання теплової енергії у опалювальному сезоні 2024-2025 сума Договору про постачання теплової енергії №10048/26 від 31.12.2025 р. з урахуванням Додаткової угоди №1 від 11.05.2026 р. була визначена у розмірі 1 881 758,17 грн.(з урахуванням ПДВ); на момент надання відзиву відповідач провів розрахунок у зазначеній сумі, але враховуючи непередбачувану низьку температуру взимку 2026 року, відповідач спожив більший обсяг теплової енергії, ніж було встановлено договором; таким чином відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 181 809,31 грн. за спожиту у березні 2026 року теплову енергію у кількості 54,72747 Гкал по об`єкту теплоспоживання, який обліковується по особовому рахунку №10400-5039; між позивачем та відповідачем був підписаний Акт звірки розрахунків станом на 01.05.2026 по особовому рахунку №10400-5039, згідно якого заборгованість відповідача становить 219 023,04 грн.; 14.05.2026 відповідач додатково сплатив грошові кошти у розмірі 37 213,73 грн. в рахунок часткового погашення існуючого боргу, і тому загальна сума заборгованості на час складання відзиву є 181 809,31 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною 4 статті 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між позивачем комунальним підприємством «Харківські теплові системи» та ХАРКІВСЬКОЮ ДЕРЖАВНОЮ АКАДЕМІЄЮ ДИЗАЙНУ І МИСТЕЦТВ (Відповідач, Споживач) було укладено Договір про постачання теплової енергії №10048/26 від 31.12.2025 р. (договір).

Також, між сторонами договору було укладено: Додаток №1 - Обсяги постачання теплової енергії споживачу по всім об`єктам теплоспоживання; Додаток №2 - Схема межі поділу теплової мережі та акт розмежування меж балансової належності тепломереж та експлуатаційної відповідальності сторін; Додаток №3 - Умови припинення постачання теплової енергії; Додаток №4 - Перелік об`єктів теплоспоживання; Додаток №5 - Облік теплової енергії при наявності вузла обліку та експлуатація вузла обліку теплової енергії; Додаткову угоду №1 від 11.05.2026.

Згідно пунктів 1.1, 1.2 договору №10048/26 від 31.12.2025 р. позивач, як теплопостачальна організація, зобов`язався поставляти теплову енергію по об`єктах споживача (відповідача) у м. Харкові у потрібних йому обсягах.

На цій підставі позивачем було поставлено товар - теплову енергію (код згідно ДК 021:2015 09320000-8 пара, гаряча вода та пов`язана продукція), а споживачем було прийнято теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені договором.

Теплова енергія постачалася споживачу в обсягах згідно додатку №1 до договору в гарячій воді на потреби опалення, вентиляцію та гарячого водопостачання.

У додатку №4 до договору визначено перелік будівель та приміщень - об`єктів теплоспоживання з номерами особових рахунків, по яким ведеться ідентифікація та облік об`єктів. Так, згідно договору у період січень-березень 2026 року позивачем була поставлена теплова енергія по об`єктам, розташованим у м. Харкові, зокрема: по об`єкту вул. Мистецтв, 8 (будівлі та приміщення), що обліковується по особовому рахунку №10400-5039, у кількості 515,40563 Гкал на суму 2 063 370,77 грн.; по об`єкту вул. Мистецтв, 11, що обліковується по особовому рахунку №10400 5041 у кількості 0,03850 Гкал на суму 196,71 грн.

Відповідачем був проведений частковий розрахунок за договором у розмірі 1 844 544,44 грн. (1 844 347,73 грн. станом на 01.05.2026 + 37 213,73 грн. сплачені 14.05.2026) за спожиту теплову енергію.

На момент подання позовної заяви за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 181 809,31 грн. за спожиту у березні 2026 року теплову енергію у кількості 54,72747 Гкал по об`єкту теплоспоживання, який обліковується по особовому рахунку №10400-5039 за договором №10048/26 від 31.12.2025.

Згідно із Розділом IV договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, здійснюються споживачем відповідно до встановлених тарифів, діючих в період постачання теплової енергії, за фактично поставлену теплову енергію в поточному місяці та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії тощо, а при їх відсутності - виконаних розрахунків відповідно до теплових навантажень, або в іншій формі, яка не суперечить чинному законодавству України.

На підставі пункту 4.3 договору, споживач сплачує за фактично спожиту теплову енергію не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим тощо.

Отже, відповідач повинен був сплатити кошти за фактично спожиту у березні 2026 року теплову енергію у термін до 25 квітня 2026 року, але на момент подання позову відповідачем сплачено 14.05.2026 частково суму боргу у розмірі 37 213,73 грн., тоді як залишок боргу становить 181 809,31 грн. та є несплаченим, що стало підставою для позивача для звернення до господарського суду із даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані до матеріалів справи та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

В силу статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтями 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У розумінні Закону України "Про теплопостачання" та Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою НКРЕКП від 18.06.2025 р. №888, споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, що використовує теплову енергію на підставі договору.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання (частина перша статті 714 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, заборгованість відповідача виникла внаслідок неповного розрахунку відповідача за поставлений у березні 2026 року позивачем обсяг теплової енергії.

Між позивачем та відповідачем був підписаний Акт звірки розрахунків станом на 01.05.2026, згідно якого вбачається, що заборгованість ХАРКІВСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АКАДЕМІЇ ДИЗАЙНУ І МИСТЕЦТВ становить 219 023,04 грн.. Після підписання вказаного Акту звірки, а саме 14.05.2026 відповідачем сплачено суму коштів 37 213,73 грн. в рахунок часткового погашення заборгованості, з урахуванням чого, загальна сума заборгованості за договором на час подання позову складає 181 809,31 грн.

Відповідач факт отримання теплової енергії від позивача підтвердив, наявність заборгованості визнав.

Суд зазначає, що в силу ч.1 ст.191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Частиною 3 статті 185 ГПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення (ч.2 ст.191 ГПК України).

Відтак суд роз`яснює, що у відповідності до ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Беручи до уваги, що на виконання умов договору позивач свої зобов`язання по поставці теплової енергії виконав у повному обсязі згідно з умовами договору, проте відповідач, отримавши теплову енергію, сплатив її частково, при цьому суму заборгованості перед позивачем відповідач визнав в повному обсязі, суд дійшов до висновку про те, що позивачем доведено та належним чином обґрунтовано правомірність заявлених позовних вимог, в зв`язку із чим господарський суд позов задовольняє повністю та стягує з відповідача на корить позивача заборгованість за спожиту теплову енергію у березні 2026 року в розмірі 181 809,31 грн.

Також суд зауважує, що відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїс-Матеос проти Іспанії від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У п. 26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).

Згідно з вимогами частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи те, що відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позов, у відповідності до частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у розмірі 1 331,20 грн., а 1 331,20 грн. судового збору підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 73-74, 76-80, 123, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ХАРКІВСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АКАДЕМІЇ ДИЗАЙНУ І МИСТЕЦТВ (61002, м. Харків, вул. Мистецтв, буд. 8, код ЄДРПОУ 02071145) на користь Комунального підприємства «Харківські теплові системи» (61003, м. Харків, вул. Університетська, 37/39, код ЄДРПОУ 43248133) заборгованість за спожиту теплову енергію у березні 2026 року в розмірі 181 809,31 грн.

3. Стягнути з ХАРКІВСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АКАДЕМІЇ ДИЗАЙНУ І МИСТЕЦТВ (61002, м. Харків, вул. Мистецтв, буд. 8, код ЄДРПОУ 02071145) на користь Комунального підприємства «Харківські теплові системи» (61003, м. Харків, вул. Університетська, 37/39, код ЄДРПОУ 43248133) 50% витрат зі сплати судового збору у розмірі 1 331,20 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Управлінню державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова повернути Комунальному підприємству «Харківські теплові системи» (61003, м. Харків, вул. Університетська, 37/39, код ЄДРПОУ 43248133) з Державного бюджету України 50% судового збору у розмірі 1 331,20 грн., сплаченого до Господарського суду Харківської області платіжною інструкцією № 1584 від 18.05.2026.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 256, 257 ГПК України рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

В зв`язку з відпусткою судді Новікової Н. А. повний текст рішення складено та підписано 03.08.2026.

СуддяН.А. Новікова