Рішення № 138680031, 29.07.2026, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 липня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/336/26

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

за участі секретаря судового засідання Касюдик О.О.

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Грандіс"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес"

про стягнення 573 842,39 грн заборгованості, з яких 525 500 грн основний борг, 22 096,45 грн інфляційне збільшення, 21 772,20 грн пеня, 6 886,11 грн - 3% річних.

за участі представника позивача: Скосарев П.В. - адвокат (в режимі відеоконференції).

Суть справи:

Через систему "Електронний суд" до Господарського суду Тернопільської області надійшла позовна заява ТОВ "Імперія Грандіс" до ТОВ "Агробізнес" про стягнення заборгованості.

Судом відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що його контрагентом не виконано належним чином умов договору поставки №8/100125 від 10.02.2025 в частині повної оплати поставленого товару, через що в останнього виникла заборгованість, сума якої, з врахуванням пені, 3% річних та інфляційних збитків, заявлена до стягнення у судовому порядку.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника у судове засідання, разом з тим подав відзив на позовну заяву №б/н (вх. №4755) від 17.06.2026, у якому підтверджує залишок заборгованості за спірною поставкою в сумі 525 500,00 грн, однак, посилаючись на приписи Цивільного кодексу України та правові висновки Верховного Суду зазначає про невірне нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, долучивши власний контррозрахунок.

Позивач у відповіді на відзив №б/н (вх.№5271) від 06.07.2026 вважає заперечення відповідача безпідставними, з посиланням на п. 3.1. Договору та зазначає, що датою відрахування 30 (тридцяти) календарних днів починається з дати постачання товару та надання повного пакету супровідних документів на Товар і ця дата є датою видаткової накладної №59 від 16.01.2026.

28.07.2026 відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи через перебування його представника у відпустці, у задоволенні якого судом відмовлено.

Так, на переконання суду, останнім в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені належні умови для подання відповідних доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення учасникам судового процесу можливості реалізувати власні процесуальні права належним чином.

Також, судом враховано, що явка представників сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, а ухвала, якою було призначено судове засідання на 29.07.2026 була винесена ще 04.06.2026. Тобто у сторін було достатньо часу як для планування своєї участі у судових засіданнях, так і для подання ними заяв по суті справи. При цьому суд зважає, що наказ про відпустку представника відповідача датований 28 липня 2026 року, а із числа запропонованих судом заяв по суті справи (відзиву та заперечень на відповідь на відзив) , ТОВ "Агробізнес" був поданий лише відзив на позов. Викладені у ньому заперечення ґрунтуються виключно на законодавчих приписах та зібраних у справі доказах, що дає можливість суду вирішити справу за наявними у справі матеріалами. Також судом прийнято до уваги заперечення позивача щодо ведення переговорів між учасниками цього спору про мирне його врегулювання, як і його посилання на відсутність фактів часткової оплати боргу після відкриття судом провадження у даній справі.

Розгляд даного спору здійснювався в режимі відеоконференції з технічною фіксацією судового процесу в порядку ст.ст. 197, 222 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія Грандіс" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" (Покупець) 10.01.2025 було укладено договір поставки №8/100125 (далі - Договір) згідно з п.1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити ядро соняшникового насіння, якість якого відповідає ДСТУ 4843:2007, українського походження (надалі Товар) на умовах, зазначених у цьому Договорі.

Контрагенти спірних правовідносин домовилися, що Товар повинен бути повністю поставлений Покупцю протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту надання відповідної заявки. При цьому сторони встановлюють, що заявка може подаватися в письмовому вигляду. При поставці Товару Постачальник зобов`язується надати Покупцю: оригінал Договору, підписаного уповноваженим представником Постачальника і завіреного печаткою; рахунок; видаткову накладну; сертифікат якості та податкову накладну, в порядку норм діючого законодавства України (п.п. 2.1, 2.4 Договору).

Відповідно до п. 2.5 даної угоди, прийнятим товар вважається після підписання видаткової накладної.

У розділі 3 Договору його учасники погодили порядок проведення розрахунків. Так, оплата товару здійснюється на протязі 30 (тридцяти календарних днів з моменту постачання товару та надання повного пакету супровідних документів на товар відповідно до п.2.5 цього правочину (п. 3.1 угоди). Зобов`язання Покупця по оплаті вважаються виконаними з дати зарахування грошових коштів на поточних рахунок Постачальника (п. 3.4 угоди).

Згідно з п.5.1, Договір вступає в силу з моменту підписання обома Сторонами та скріплення підписів печатками Сторін і діє до "31" грудня 2025 року, а у випадку несвоєчасного виконання сторонами своїх договірних обов`язків до повного виконання ними прийнятих на себе зобов`язань.

31.12.2025 учасники спірних відносин уклали Додаткову угоду №1 до Договору поставки №8/100125 від 10.01.2025, якою сторони дійшли згоди викласти п. 5.1 в наступній редакції: "Цей Договір вступає в силу з моменту підписання його обома Сторонами та скріплення підписів печатками Сторін і діє до "31" грудня 2026 року, а у випадку несвоєчасного виконання сторонами своїх договірних обов`язків до повного виконання ними прийнятих на себе зобов`язань".

Позивач, ТОВ "Імперія Грандіс" належним чином виконало свої зобов`язання за Договором поставки №8/100125 від 10.01.2025 та поставило відповідачу товар (ядро насіння соняшника) згідно видаткової накладної №59 від 16.01.2026 на суму 535 000,00 грн.

Відповідач 19.03.2026 частково оплати вартість товару на суму 9 500,00 грн.

В подальшому контрагентами було складено та підписано Акт взаємних розрахунків за період: 1 квартал 2026 р та визначено, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 525 500,00 грн.

Отже, за доводами постачальника, після отримання товару, порушуючи досягнуті домовленості, покупець не здійснив повністю його оплату. Наведена обставина слугувала підставою для звернення ТОВ "Імперія Грандіс" до суду з відповідним позовом.

Дослідивши подані докази та наведені обґрунтування суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 ЦК України закріплено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою правовідносини між контрагентами в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (статті 655 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

За приписами частини першої статті 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В розумінні ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 612 ЦК України визначає одним із основних видів порушення зобов`язання прострочення боржника. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання чи не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо оплати отриманого товару, а тому несвоєчасне виконання/невиконання в повному обсязі зобов`язання є його порушенням.

Як вже зазначалось вище, відповідачем отриманий товар частково сплачено в сумі 9 500,00 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки станом на дату звернення до суду з даним позовом становила 525 500,00 грн.

З огляду на викладене, враховуючи договірні умови, норми законодавства, якими врегульовані зобов`язальні правовідносини з поставки, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 525 500,00 грн обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказана норма є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов`язання. Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

У зв`язку з простроченням ТОВ "Агробізнес", позивач заявив до стягнення 22 096,45 грн інфляційних втрат та 3% річних у сумі 4 473,74 грн за період з 15.02.2026 по 28.05.2026.

Обґрунтовуючи період цих нарахувань позивач стверджує, що датою початку відрахування 30 (тридцяти) календарних днів починається з дати постачання товару та надання повного пакету супровідних документів тобто 16.01.2026 (видаткова накладна №59 від 16.01.2026) відповідного до п. 3.1. Договору.

В той же час, суд зауважує, що згідно із ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України).

З наведеного та зважаючи на дату видаткової накладної 16.01.2026 за спірною поставкою суд констатує, що остаточний розрахунок за поставлений товар повинен бути здійснений Покупцем 16.01.2026, оскільки 30-ий день припадає на 15.02.2026 (вихідний день), а відтак позивач вправі здійснити нарахування інфляційних втрат та 3% річних з 17.02.2026 - з наступного дня після відповідної календарної дати.

Проаналізувавши наданий ТОВ "Імперія Грандіс" розрахунок позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, враховуючи дату виникнення боргу, дату часткової оплати, період існування заборгованості та її розмір, провівши відповідний перерахунок, суд вважає, що стягненню підлягають інфляційні втрати в розмірі 21 236,16 грн та 3% річних в розмірі 4 382,88 грн. В решті позову слід відмовити за необґрунтованістю.

Також, з врахуванням приписів ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства).

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У п. 4.1 Договору його контрагентами було передбачено, що за кожний день прострочення оплати за Товар Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення оплати поставленого Товару.

Позивачем нарахована пеня в розмірі 21 772,20 грн за період з 15.02.2026 по 28.05.2026.

Враховуючи вищенаведене приписи Цивільного кодексу України, проаналізувавши наведений розрахунок позовних вимог в частині стягнення пені, розмір простроченої заборгованості, розмір подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня та розмір боргу, судом встановлено, що правомірною є заявлена позивачем сума пені в розмірі 21 772,20 грн.

Інші, долучені до матеріалів справи докази, доводи та заперечення учасників цього спору були ретельно досліджені судом, однак наведених вище висновків вони не спростовують. В свою чергу, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України". Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

При розподілі сум судового збору суд, керуючись ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладає на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статями 20, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" (с. Токи, Тернопільський район, Тернопільська область, 47823, код ЄДРПОУ 30915832) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Грандіс" (вул. Собінова, будинок 1, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49083, код ЄДРПОУ 36639159) 525 500 (п`ятсот двадцять п`ять тисяч п`ятсот) грн основний борг, 21 236 (двадцять одну тисячу двісті тридцять шість) грн 16 коп. інфляційних втрат, 4 382 (чотири тисячі триста вісімдесят дві) грн 88 коп. 3% річних, 21 772 (двадцять одну тисячу сімсот сімдесят дві) грн 20 коп. та 6 868 (шість тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн 70 коп. в повернення сплаченого судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, 03.08.2026.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя О.В. Руденко