Рішення № 138679961, 31.07.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування:

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/ Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2026 Справа № 917/409/26

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О. М., при секретарі судового засіданні Сьомкіній А. В., розглянувши справу №917/409/26

за позовною заявою Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" м. Горішні Плавні, вул. Молодіжна, 8, м. Горішні Плавні, Кременчуцький район, Полтавська область, 39801

до відповідача фізичної особи - підприємця Прокудіна Ігоря Вікторовича, АДРЕСА_1

про стягнення 173 266,47 грн заборгованості,

Без виклику учасників справи

встановив:

1. Суть спору.

Даний спір виник через невиконання відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем, що виникли за договорами про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води.

2. Обставини справи.

Предметом господарської діяльності позивача, Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" м. Горішні Плавні (далі - позивач, виконавець), згідно з пунктом 2.2 його Статуту є виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, надання послуг споживачам міста Горішні Плавні з централізованого постачання гарячої води та опалення, укладення договорів із споживачами на постачання теплової енергії і гарячої води.

Позивач є виконавцем житлово-комунальної послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води згідно з частиною 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189 від 09.11.2017 року зі змінами та доповненнями.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а. с. 10) Фізична особа-підприємець Прокудін Ігор Вікторович (далі - відповідач, споживач, ФОП Прокудін І.В.) є власником приміщення магазину, який розташований за адресою: проспект Героїв Дніпра (колишня - вул. Леніна), 42, м. Горішні Плавні, Полтавська область, загальною площею 389,3 м2.

01.05.2021 року, набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг" яким були внесені зміни до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", зокрема до ст. 13, якими передбачене запровадження публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

У зв`язку з цим позивач - виконавець послуг опублікував індивідуальні договори про надання послуги з постачання теплової енергії та про надання послуги з постачання гарячої води на своєму офіційному вебсайті 01.10.2021 року.

За умовами п. 1 Індивідуальних договорів про надання послуг від 01 листопада 2021 (далі - Індивідуальні договори; а. с. 11-18) вони являються публічними договорами приєднання, які встановлюють порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.

Відповідно до п. 5 індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2021 року виконавець (позивач) зобов`язався надавати послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язався своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу у строки і на умовах, що визначені договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та складається з:

- обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо,

- частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку,

- та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Обсяг теплової енергії на задоволення загально будинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.

Згідно п. 5 індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води від 01.11.2021 року виконавець (позивач) зобов`язався надавати послугу відповідної якості, а споживач зобов`язався своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу та відшкодувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) в строки і на умовах, що визначені договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу гарячої води, спожитої у будинку, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".

Витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) визначаються та розподіляються відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика розподілу).

Витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) розподіляються на всіх споживачів, у тому числі тих, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.

Розподіл обсягу гарячої води та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), спожитих у будинку, згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" здійснює виконавець (п. 22 індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води від 01.11.2021).

Відповідно до п. 30 індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води від 01.11.2021 споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1182 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 14, ст. 550), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1023, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу спожитої гарячої води або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку;

- плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу з постачання теплової енергії та визначеного обсягу відповідно до Методики розподілу;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на веб-сайті підприємства http://teplohp.in.ua/abonplata/.

Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги, обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування та плата за послугу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку розміру плати за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно (п. 32 індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води від 01.11.2021).

Крім цього, відповідно до умов Індивідуальних договорів:

виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за 10 днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів (п. 33 Індивідуальних договорів);

споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом , що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу ( п. 34 Індивідуальних договорів);

у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу (п. 45 Індивідуальних договорів).

КВП "Теплоенерго" м. Горішні Плавні забезпечує послугами з постачання тепловою енергії на опалення та постачання гарячої води, зокрема житловий будинок № 34 по просп. Героїв Дніпра в м. Горішні Плавні Полтавської області, в якому знаходяться нежитлові приміщення відповідача.

Нежитлове приміщення (приміщення магазину) відповідача загальною площею 389,3 м2 є невід`ємною частиною житлового будинку 42 по просп. Героїв Дніпра, м. Горішні Плавні Полтавської області, тобто система опалення та гарячого водопостачання є невід`ємною складовою централізованої системи теплопостачання житлового будинку, в якому воно розташоване.

Так, житловий будинок №42 по просп. Героїв Дніпра, м. Горішні Плавні Полтавської області обладнано вузлом комерційного обліку теплової енергії, що підтверджується актами про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік від 06.09.2019 р. (характеристика вузла обліку - "Суперком-01" (SKS-3) № 15100, наступна повірка - 04.06.2023 р.) та від 11.08.2023 р. (характеристика вузла обліку - "Суперком-01" (SKS-3) №15100, наступна повірка -13.07.2027 р.). Відповідач не має розподільного вузла обліку теплової енергії.

Як зазначає позивач та підтверджує відповідач, в приміщенні магазину встановлений об`єкт №3826.10.30-70.20.0, що підтверджується дозволом Держгірпромнагляду на початок експлуатації об`єкта №3826.10.30-70.20.0 - на експлуатацію обладнання системи газопостачання природним газом, споруд на них та газокористувального обладнання (дозвіл діє з 04.11.2010 р. по 04.11.2013 р.) (а. с. 75).

Відповідач на підтвердження експлуатації вказаного об`єкта №3826.10.30-70.20.0 надає договори на виконання робіт (надання послуг) по технічному обслуговуванню (обстеженню) газопроводів та газового обладнання, рахунки на оплату, акти надання послуг (а. с. 133-145).

На підтвердження забезпечення послугами з теплопостачання будинку 42 по провул. Героїв Дніпра у м. Горішні плавні Кременчуцького району Полтавської області позивачем надано копії актів готовності до опалювального періоду №28/ГД-42 від 28.07.2011 р., №39/ГД-42 від 28.07.2022, №19/ГД-42 від 05.06.2023, №25-ГД-42 від 17.06.2024, №27/ГД-42 від 03.06.2025 р. (а. с. 43 - 47).

Крім цього, в матеріалах справи наявні розпорядження міського голови Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області про початок опалювального сезону 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024, 2024-2025, 2025-2026 та про відключення опалення у вказаних опалювальних сезонах від 28.03.2022 р., від 29.03.2023 р. , від 26.03.2044 р., від 24.03.2025 р. (а. с.48-56).

Отже, відповідач є споживачем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, що постачаються позивачем у справі.

Відповідач ФОП Прокудін І. В. не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та відповідно з 01.10.2021 року не звертався до позивача щодо укладення відповідного договору.

Таким чином на теперішній час між позивачем та відповідачем діючими вважаються вищевказані Індивідуальні договори.

Позивач зазначає, що нарахування відповідачу за період листопад 2021 р. - грудень 2025 р. включно здійснювались за:

- послугу з постачання теплової енергії,

- за теплову енергію на забезпечення функціонування ВСО/ на загальнобудинкові потреби опалення,

- за теплову енергію на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання,

- абонентське обслуговування за надання послуги з постачання теплової енергії,

- абонентське обслуговування за надання послуги з постачання гарячої води.

При цьому, за період січень 2024 р. - січень 2025 р. включно: теплова енергія на загальнобудинкові потреби опалення; теплова енергія на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, абонентське обслуговування за надання послуги з постачання теплової енергії, абонентське обслуговування за надання послуги з постачання гарячої води;

за період лютий 2025 р. - грудень 2025 р. включно: послуга з постачання теплової енергії, теплова енергія на загальнобудинкові потреби опалення; теплова енергія на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, абонентське обслуговування за надання послуги з постачання теплової енергії, абонентське обслуговування за надання послуги з постачання гарячої води (послуга з постачання теплової енергії - нарахування послуги відповідно розрахунку обсягу спожитої теплової енергії на опалення приміщення споживача від 25.02.2025 р., а. с. 74);

за листопад 2025 р. - перерахунок (перерозподіл послуг) за листопад 2021 р. - квітень 2025 р., зокрема: за теплову енергію на місця загального користування - листопад 2021 - грудень 2021 р., за теплову енергію на функціонування ВСО (внутрішньобудинкової системи опалення) - січень 2022 - квітень 2022 р., за теплову енергію на загальнобудинкові потреби опалення - січень 2022 - квітень 2023 р., листопад 2023 р. - квітень 2024 р., листопад 2024 р. - квітень 2025 р., за теплову енергію на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання - листопад 2021 р. - вересень 2023 р., жовтень 2023 р. - вересень 2024 р., жовтень 2024 р. - січень 2025 р.

Також позивач зазначає, що згідно п. 3 розділу ІІІ Методики розподілу для приміщень з індивідуальним опалення та окремих приміщень з транзитними мережами опалення, окрім визначеної частки спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення, здійснюється розподіл теплової енергії, що надходить у ці приміщення від транзитних ділянок трубопроводів внутрішньобудинкових систем опалення та ГПВ, що прокладені у цих приміщеннях.

На підставі здійснених позивачем розрахунків споживання тепла за показами будинкового лічильника тепла (а. с. 85-88) позивач виставляв відповідачу рахунки на оплату (а. с. 79 - 92) (одночасно являються актами приймання-передачі), які або були направлені на юридичну адресу відповідача засобами поштового зв`язку (а. с. 93 - 165).

З наданих позивачем доказів вбачається, що надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води здійснювалося за тарифами, затвердженими рішеннями Виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради (№ 293 від 26.10.2021; № 213 від 12.09.2023; №254 від 13.08.2024, № 221 від 09.09.2025 р. (а. с. 57 - 64)

Наказами КВП "Теплоенерго" м. Горішні Плавні встановлені розміри плати за абонентське обслуговування за індивідуальними договорами про надання послуги та включає витрати виконавця на укладення договору про надання комунальної послуги , здійснення розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахування та стягнення плати за спожиті комунальні послуги, обслуговування та заміна вузлів комерційного обліку теплової енергії та виконання інших функцій (а. с. 64 - 69).

Так, за період листопад 2021 р. - грудень 2025 р. включно позивач нарахував відповідачу за надані послуги з постачання теплової енергії, теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, абонентське обслуговування за надання послуг з постачання теплової енергії, абонентське обслуговування за надання послуг з постачання гарячої води на загальну суму 159 953,63 грн, а відповідач в свою чергу не здійснив сплати за отримані послуги.

Внаслідок цього у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 159 953,63 грн, яка підтверджується відсутністю в матеріалах справи доказів її погашення відповідачем.

Станом на момент розгляду справи судом, заборгованість відповідача за вищезазначені послуги залишилася не погашеною.

Викладене стало підставою для звернення позивача з позовом до суду, який розглядається у даній справі.

3. Стислий виклад позиції позивача. Заяви, клопотання позивача.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води в сумі 159 953,63 грн.

Крім цього, за прострочення грошових зобов`язань позивач також просить стягнути з відповідача 956,23 грн пені, 9 139,71 грн інфляційних та 3 216,90 грн 3% річних.

Крім того у відповіді на відзив (вх. № 5252 від 20.04.2026 року) позивач зазначив:

- нежитлове приміщення відповідача не обладнано розподільним вузлом обліку, що не спростовує відповідач;

- приготування гарячої води відбувається поза межами будинку 42 просп. героїв Дніпра в м. Горішні Плавні та визначається згідно ф. 28 Методики розподілу;

- обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкоової системи ГВП на будинок становить 15,485 Гкал;

- обсяг спожитої теплової енергії на опалення приміщення відповідача з індивідуальним опаленням або окремого приміщення з транзитними мережами опалення, через які прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення становить - 0,23718Гкал/міс;

- загальнобудинковий вузол комерційного обліку теплової енергії обладнаний автоматизованою системою передачі даних про споживання тепла від загально будинкового лічильника безпосередньо до теплопостачальної організації без потреби фізичного відвідування засобу вимірювальної техніки. Дані передаються через вбудовані радіо модулі, працюють на базі бездротового зв`язку (Wi-Fi, GSM) або через дротове з`єднання (дистанційне зняття показників теплового лічильника, який знаходиться в підвальному приміщенні). Покази теплолічильника зчитуються та передаються автоматично виконавцю послуг, забезпечується онлайн-доступ до поточних та архівних даних для аналізу споживання, зняття показників може здійснюватися без присутності виконавця послуг та представника споживача. Дані надходять до виконавця послуг в режимі реального часу через мобільний додаток або веб-інтерфейс. Враховуючи покази засобу вимірювальної техніки начальник теплової інспекції КВП "ТЕ" м. Горішні плавні" Дмитро Салмін сформував у вигляді таблиці покази будинкового лічильника тепла по буд.42, просп. Героїв Дніпра;

- згідно доданих позивачем до матеріалів справи розрахунків обсягів теплової енергії на опалення, на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи гарячого водопостачання по не житловому приміщенню ФОП Прокудін І.В. за адресою: просп. Героїв Дніпра, буд. 42 м. Горішні Плавні Полтавської області, опалювальна площа приміщень будинку становить:

відповідача - 389,30 м. кв. (приміщення магазину) на підставі витягу - Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна;

категорія інші споживачі - 4505,77 м. кв. на підставі витягу - Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, документів які надають інші споживачі та відповідних перевірок працівниками КВП "ТЕ" м. Горішні Плавні" опалювальній площі категорії інші споживачі;

категорія населення 12 886,84 м. кв. станом на 01.11.2021 р. на підставі наданих споживачами відповідних документів щодо площі квартири без врахування площі балконів, лоджій, терас (опалювальна площа квартири це загальна площа всіх житлових кімнат та підсобних приміщень (кухня, ванна, коридор, комори), за винятком балконів, лоджій, терас та веранд, інформація по житловому будинку додається. Саме ця площа в кв. м використовується для розрахунку вартості послуг з централізованого опалення та автономного обігріву, а всього станом на 01листопада 2021 р. 17781,91 м. кв.

Крім того позивач вказує, що нарахування відповідачу за гарячу воду за спірний період не проводилось.

Юридичними підставами позову є статті 530 ЦК України, а також 610, 611, 625 та 901 ЦК України.

Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача в частині невиконання умов договорів по оплаті вартості спожитої теплової енергії та гарячої води.

4. Стислий виклад позиції відповідача. Заяви, клопотання відповідача.

Відповідач в обґрунтування заперечень проти задоволення позовних вимог зазначав наступне:

- приміщення, яке належить І. Прокудіну, не під`єднане до загальнобудинкової системи опалення, а також не має підключення до системи гарячої води;

- в магазині встановлений та постійно експлуатується в опалювальний період об`єкт №3826.10.30 - 70.20.0, який складається з газопроводу низького тиску та водогрійних котлів. Факт обладнання приміщення зазначеним об`єктом підтверджується доданими фотографіями з зазначеного об`єкту, а також договорами на обслуговування зазначеного об`єкту, рахунками на оплату послуг за обслуговування, а також рахунками за споживання газу. Вбудовано- прибудоване приміщення, яке орієнтовно на 90% є прибудованим, тобто, приєднане до геометричних розмірів будинку лише стіною та невеликими допоміжними приміщеннями, обладнане власною системою опалення, яке працює на природному газі;

- приміщення І. Прокудіна не має підводу гарячої води. відповідач не вчиняв будь-яких дій з приєднання до зазначеного договору про надання послуги з постачання гарячої води, його приміщення навіть не приєднане до трубопроводу гарячої води;

- позивач надав розрахунок обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутршньобудинкової системи ГПВ, який затверджений 02 січня 2024 року. Проте вимагає сплатити обсяги теплової енергії за період з листопада 2021 року. Цей документ лише має назву "розрахунок", тому що будь-який розрахунок в ньому відсутній. Він навіть не містить посилання на те, за якою саме формулою з наведених в ньому, проводився відповідний розрахунок - за формулою, яка стосується будинку, обладнаного рушникосушарками, чи за формулою, яка застосовується до будинку, не обладнаного рушникосушарками, а також не надано будь-яких доказів на підтвердження підставності застосування тієї чи іншої з цих формул. Також не наведені та не підтверджені будь-якими доказами і величини змінних, які застосовуються в зазначених формулах, внаслідок чого відповідний "розрахунок" неможливо ні веріфікувати, ні перевірити докази, на підставі яких його було складено;

- позивач надав розрахунок обсягу спожитої теплової енергії на опалення приміщення від транзитних трубопродовдів на підставі формули, зазначеної в п.2 розділу ІІ Методики №315. При цьому відповідач заперечує отримання листа № 491 від 20.02.2024 року, відповідно до якого споживач мав надати інформацію для проведення відповідних розрахунків, зокрема, щодо ізольованості ділянок трубопродовів, які проходять через приміщення І. Прокудіна. Такі дії позивача є недобросовісними. Позивач, який професійно займається теплопостачанням, умисно не звертається до власника приміщення з запитом щодо надання інформації для проведення відповідних розрахунків за формулою 3, для того, щоби потім на це приміщення нарахувати підвищені тепловтрати. Крім того, позивач взагалі не надав будь-яких доказів того, що через приміщення І.Прокудіна проходять транзитні трубопроводи;

- до матеріалів справи доданий документ "Покази будинкового лічильника тепла". Проте, зазначені "покази" невідомо ким та невідомо з якого джерела отримані. В матеріалах справи відсутні акти контрольного зняття показань. Якщо інформація передавалась в автоматичному режимі, то позивач мав надати докази отримання такої інформації в автоматичному режимі та докази того, що прилади, які передають таку інформацію, належним чином калібровані та повірені;

- позивач зазначає, що площа опалювальних приміщень будинку становить 17781,91 м2, з яких 12886,84 м2 - це населення, а інша площа - інші споживачі. До матеріалів справи не надано будь-яких доказів на підтвердження ні загальної опалювальної площі будинку, ні площі населення, ні площі інших споживачів. Не надано доказів площі приміщень, які обладнані індивідуальним опаленням, не наведено доказів поверховості будинку, не наведено доказів розрахунку мінімального теплового навантаження та інших параметрів, на підставі яких саме відповідачу були нараховані саме такі обсяги теплової енергії, за які з нього стягують відповідну плату;

- в розрахунку заборгованості, починаючи з лютого 2025 року, наводиться рядок "послуга з постачання теплової енергії", проте зазначені в ній цифри не підтверджені будь-якими доказами, а також відсутні розрахунки зазначених даних та посилання на застосовані формули таких розрахунків і нормативні підстави для цих формул.

5. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 23.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження по справі без повідомлення учасників справи. Цією ж ухвалою сторонам встановлено процесуальні строки для подачі заяви по суті справи.

Копію ухвали суду від 23.03.2026 року відповідач отримав 01.04.2026 року , що підтверджується відповідним поштовим повідомленням (№R068076123962, а. с. 125).

16.04.2026 року до суду від відповідача надійшов відзивна позовну заяву (документ сформований в системі "Електронний суд 15.04.2026 р., а. с. 127 - 129), відповідно до якого останній заперечує проти задоволення позовних вимог. Також, посилаючись на ст. 90 ГПК України, відповідач у відзиві на позовну заяву вказав перелік запитань до позивача про обставини справи, що мають значення для справи:

1. Чи обладнане приміщення І. Прокудіна в будинку АДРЕСА_2 , розподільним вузлом обліку теплової енергії?

2. Які дії з приєднання до індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води від 01 листопада 2021 року вчинив І. Прокудін після 01 листопада 2021 року щодо належного йому приміщення по

АДРЕСА_3 . Чи відбувається постачання гарячої води до приміщення І. Прокудіна по просп. Героів Дніпра, 42 в м. Горішні Плавні?

Ухвалою від 20.04.2026 р. суд зобов`язав позивача - КВП "Теплоенерго" м. Горішні Плавні надати відповіді на наступні запитання:

- Чи обладнане приміщення І. Прокудіна в будинку № 42 по проспекту Героїв Дніпра в м. Горішні Плавні, розподільним вузлом обліку теплової енергії?

- Які дії з приєднання до індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води від 01 листопада 2021 року вчинив І. Прокудін після 01 листопада 2021 року щодо належного йому приміщення по просп. Героїв Дніпра, 42 в м. Горішні Плавні ?

- Чи відбувається постачання гарячої води до приміщення І. Прокудіна по просп. Героів Дніпра, 42 в м. Горішні Плавні?

20.04.2026 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №5252, а. с. 150-153), до якого також було додано докази - "Інформація по житловому будинку проспект Героїв Дніпра, 42 м. Горішні Плавні Полтавська область по опалювальній площі нежитлових приміщень станом на 01.11.2021 р.", "Інформація по житловому будинку проспект Героїв Дніпра, 42 м. Горішні Плавні Полтавська область по опалювальній площі нежитлових приміщень станом на 01.12.2025 р.", "Інформація по житловому будинку проспект Героїв Дніпра, 42 м. Горішні Плавні Полтавська область по опалювальній площі нежитлових приміщень станом на 01.11.2021 р.", "Інформація по житловому будинку проспект Героїв Дніпра, 42 м. Горішні Плавні Полтавська область по опалювальній площі нежитлових приміщень станом на 01.12.2025 р."

Відповідно до частин другої, четвертої, п`ятої, десятої статті 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина восьма статті 80 ГПК України).

Статтею 113, ч. 1 ст. 118 та ч. 1 ст. 119 ГПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зазначена відповідь на відзив містять як додатки додаткові докази, подані з порушенням строків, визначених ст. 80 ГПК України, так і не містить клопотання про поновлення строків на їх подання.

Прийняття додаткових доказів поза межами процесуального строку на їх подання без розгляду питання про поновлення такого строку та врахування цих доказів при прийнятті судових рішень у цій справі буде неправомірним.

При цьому суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах у справах № 46/603, № 910/12005/22 та 916/925/24.

З урахуванням наведеного докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються (частина восьма статті 80 ГПК України).

21.04.2026 р. до суду від позивача надійшли пояснення на виконання ухвали суду від 20.04.2026 р. (вх. №5365, а. с. 162, 163).

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Суд звертає увагу, що з 29.06.2026 року по 17.07.2026 року включно суддя Тимощенко О. М. перебувала у відпустці.

Крім того, урахуванням умов воєнного стану в Україні, загальної ситуації в Україні та особливого режиму роботи суду, спрямованого на необхідності збереження життя і здоров`я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, суд здійснює розгляд справи №917/409/26 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Після дослідження матеріалів справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, враховуючи встановлені ГПК України строків, суд ухвалив рішення з огляду на таке.

6. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що питаннями, на які суд має дати відповідь для правильного вирішення спору є питання:

- чи порушені відповідачем умови договорів на постачання теплової енергії та гарячої води? Якщо умови договорів порушені, які правові наслідки для нього настають?

У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на ключові питання, а відповідач - негативну.

Мотивувальна частина

7. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Предметом розгляду у цій справі є спір щодо стягнення з відповідача заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, абонентське обслуговування за надання послуг з постачання теплової енергії, абонентське обслуговування за надання послуг з постачання гарячої води за індивідуальними договорами про надання послуг з постачання теплової енергії від 01.11.2021 п. та про надання послуги з постачання гарячої води від 01.11.2021 р. Позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг та нараховані санкції (інфляційні втрати, 3% річних, пеня), посилаючись на фактичне надання послуг, чинність публічних договорів приєднання та дійсність застосованих тарифів.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За приписами ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

В силу положень ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України унормовано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду (ч. 1 ст. 630 ЦК України).

Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Тобто внесення змін до публічного договору приєднання законодавством не допускається оскільки вказане призведе до порушення прав інших суб`єктів імперативно визначених відносин.

Частиною 6 ст. 633 ЦК України передбачено, що умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору є нікчемними.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 ст. 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору, в тому числі, шляхом розміщення інформації чи документу у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису (ст. 641 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи, основним напрямком діяльності Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" м. Горішні Плавні" згідно з пунктом 2.2 Статуту є виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, надання послуг споживачам міста Горішні Плавні з централізованого постачання гарячої води та опалення, укладення договорів із споживачами на постачання теплової енергії і гарячої води.

Судом встановлено, що спірні правовідносини за період з листопада 2021 по грудень 2025 року, які виникли між сторонами у даній справі, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (№2189-VІІІ від 09.11.2017), який введено в дію з 01.05.2019 та він є чинним.

Законом України "Про житлово-комунальні послуги" регулюються основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки,).

За наведеним у п. 2, 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 2189-VІІІ визначенням:

- житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;

- виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору;

- індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №2189-VІІІ предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами.

За приписами ч. 1 ст. 4 Закону №2189-VІІІ законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг. До повноважень Кабінету Міністрів України належать: затвердження правил надання (постачання) комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) та послуг з управління багатоквартирним будинком; затвердження типових договорів про надання (постачання) комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) та послуг з управління багатоквартирним будинком.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 затверджено "Правила надання послуги з постачання теплової енергії та типові договори про послуг з постачання теплової енергії" (далі також - Правила), які набули чинності з 04.09.2019, відповідно до яких, ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати. Надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до ст. 14 Закону (п. 13 Правил).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 14 Закону № 2189-VІІІ за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним ст.6 цього Закону: 1) кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір); 2) від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір); 3) об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем. Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначену частиною першою цієї статті, за кожним видом комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії).

Згідно із Законом України №2189-VІІІ договори за новими правилами мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності постанов Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022 та №1023.

Відповідно до Правил у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022:

- індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем;

- індивідуальний договір з власником індивідуальних (садибних) житлових будинків вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги (фактичне виконання робіт із відключення будинку);

- фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги;

- у разі зміни права власності або користування приміщенням у багатоквартирному будинку, з попереднім власником (користувачем) якого було укладено індивідуальний договір, договір з новим власником (користувачем) вважається укладеним із дня такої зміни;

- споживачі у багатоквартирному будинку, які отримують послугу за іншою моделлю договірних відносин, у разі прийняття рішення про припинення такого договору можуть приєднатися до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, вчинивши дії, що засвідчують їх бажання укласти такий договір, відповідно до абзацу шостого цього пункту.

Форма індивідуального договору про надання комунальної послуги, затверджена постановами Кабінету Міністрів України № 1022, 1023 від 08.09.2021.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2189-VIII передбачено, що не пізніш як протягом одного року з дня введення в дію цього Закону (тобто не пізніше 01.05.2020) співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком зобов`язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з ч. 1 ст. 14 цього Закону, а виконавці комунальних послуг - укласти із такими співвласниками договори про надання відповідних комунальних послуг відповідно до обраної співвласниками моделі організації договірних відносин.

Водночас, п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2189-VIII передбачено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги протягом строку, визначеного в п. 4 цього розділу, між виконавцем та кожним співвласником укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги відповідно до ч. 7 ст. 14 цього Закону.

Наведені вище положення спеціального законодавства у сфері надання комунальних послуг свідчать про те, що законодавець унормував обов`язок підприємства теплопостачання з 01.05.2019 (тобто з дати, коли набрав чинності Закон №2189-VІІІ у новій редакції) укладати договори на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за новими правилами, які в силу вимог Закону мали бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг та споживачами цих послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022, з урахуванням волевиявлення споживача щодо обрання моделі договірних відносин. Водночас, за відсутності волевиявлення співвласників багатоквартирних будинків щодо прийняття рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг ініціатива щодо його укладення надається безпосередньо виконавцям таких послуг, що мало місце у цій справі (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2021 у справі №908/3233/20, від 14.12.2023 у справі №908/2078/22 та від 09.04.2024 у справі №908/710/23).

З огляду на відсутність в матеріалах цієї справи будь-яких доказів, що підтверджують подання відповідачем заяви-приєднання чи сплату рахунків за надані послуги, та, водночас, враховуючи обставини справи, які підтверджені, зокрема: актами готовності до опалювального періоду будинку №42 по пров. Героїв Дніпра М. Горішні Плавні (а. с. 43 - 47), суд приходить до висновку, що приєднання відповідачем до Індивідуальних договорів підтверджується фактом отримання ним послуг від позивача, що свідчить про укладення між сторонами спору Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії та Індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води від 01.11.2021 р.

За таких обставин суд зазначає, що відсутність письмових договорів між сторонами не є підставою для не оплати заборгованості за реально спожиті комунальні послуги.

В той же час, для правильного вирішення спору в цьому випадку позивач має довести не тільки факт надання послуги, а й підтвердити обсяг наданої послуги у спірний період на заявлену у позові суму.

Порядок розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, зокрема визначено:

- статтею 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання";

- Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, що затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28.12.2018 № 315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2021 року № 358) (далі по тексту - Методика).

Згідно частини 4 статті 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" розподіл між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг здійснюється відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово - комунального господарства.

Відповідно до норм частини 6 статті 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення.

Згідно з частиною 3 Розділу І Методики, розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.

В частині 1 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено право споживача у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.

При цьому суд зазначає, що у 2017 році порядок відключення споживачів від мереж централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води регулювався Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 "Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" (далі - Правила № 630).

Відповідно до пункту 24 Правил № 630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (пункт 25 Правил № 630).

Згідно з пунктом 26 Правил № 630 відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Порядок відключення окремих житлових приміщень будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджений Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 22.11.2005 № 4, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.12.2005 за № 1478/11758.

Відповідно до вищевказаного Порядку №4, дозвіл для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг централізованого опалення надавала міжвідомча комісія, яка створювалась рішенням органу місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

З метою запобігання виникнення надзвичайних ситуацій у житловому фонді та зупинення практики хаотичних відключень приміщень будинків до вищевказаного Порядку №4 були внесені зміни і доповнення, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 6 листопада 2007 року № 169, а саме, з грудня 2007 року дозволяється відключення від мереж централізованого опалення лише окремих будинків в цілому.

Матеріалами справи встановлено, що спірне нежитлове приміщення відповідача розташоване у багатоквартирному будинку 42 по пров. Героїв Дніпра у м. Горішні Плавні , тобто є його невід`ємною частиною, тобто система опалення та гарячого водопостачання є невід`ємною складовою централізованої системи теплопостачання житлового будинку, в якому воно розташоване.

Відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження того, що спірне приміщення не під`єднане до загальнобудинкової системи опалення та не має вводу гарячої води, а також не надано доказів відключення спірного нежитлового приміщення від системи теплопостачання.

Враховуючи відсутність документів на підтвердження відключення від мережі опалення та системи гарячої води - вказане приміщення є опалювальним.

За змістом п. 12 Типових індивідуальних договорів, обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії (гарячої води), спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу.

Обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) розраховується відповідно до Методики розподілу.

Положеннями п. 3 Розділу І Методики розподілу передбачено, що розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.

Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг.

Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.

Згідно з абз. 5 п. 2 р. І Методики загальнобудинкові потреби на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.

Абзацом 2 п. 3 р. І Методики передбачено, що розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом).

Згідно з п. 12 р. ІV Методики обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень.

Для розподілу приймаються показання вузлів комерційного та розподільного обліку, приладів розподільного обліку теплової енергії станом на кінцеву дату розрахункового періоду, отримані виконавцем розподілу комунальної послуги, у спосіб, визначений договором про надання комунальної послуги (п.п.1 п.4 розділу І Методики).

Щодо підтвердження позивачем обґрунтованості обсягу та вартості наданих ним ФОП Прокудіну І. В. послуг суд зазначає наступне.

Так, із матеріалів справи вбачається, що нежитлове приміщення відповідача загальною (опалювальної) площею 389,3 м2 - це приміщення магазину, відповідно до витягу з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а. с. 10).

Об`єктом теплопостачання та водопостачання є житловий будинок № 42, по просп. Героїв Дніпра м. Горішні Плавні в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку і житлових, і нежитлових приміщень. Тепло поширюється всередині будинку від усіх елементів системи опалення, від кожної її ділянки, і поширюється по всіх приміщеннях, незалежно від наявності або відсутності в конкретному приміщенні окремих елементів системи опалення. Теплоносій на вказаний будинок подається у повному обсязі для забезпечення нормативної температури внутрішнього повітря як в житлових, так і в нежитлових приміщеннях будинку. Вказані приміщення не підпадають під термін неопалювальне приміщення.

Водночас позивачем належним чином не доведено факт споживання відповідачем теплової енергії у спірний період з 01.11.2021 по 31.12.2025 у визначеному ним розмірі.

Суд зауважує, що позовна вимога про стягнення грошових коштів може бути задоволена лише за умови, якщо її розмір суд може перевірити математично. Якщо ж заявлена до стягнення сума не може бути верифікована та перевірена у ході судового розгляду, така вимога не підлягає задоволенню.

Розрахунок заявленої до стягнення суми не може ґрунтуватися на припущеннях позивача, оскільки вони не є фактичними даними в розумінні ст.73 ГПК України, а наведені позивачем у розрахунку відомості не можуть бути перевірені судом з огляду на відсутність їх документального обґрунтування.

Як убачається з матеріалів справи, позивач не надав суду належного та перевірюваного розрахунку обсягів теплової енергії, спожитої саме приміщенням споживача. Натомість до матеріалів справи долучені лише зведені таблиці (підписані в односторонньому порядку відповідальними особами позивача), з яких неможливо встановити фактичний обсяг споживання теплової енергії відповідачем у кожному розрахунковому періоді та перевірити правильність такого розрахунку.

З наданого розрахунку обсягу спожитої теплової енергії на опалення приміщення Прокудіна І. В. (затверджений 25.02.2025 р., а. с. 74), вбачається, що його розмір залежить від такої змінної величини як довжина транзитного трубопроводу у приміщенні споживача, та від того, чи є даний трубопровід теплоізольований.

Однак, позивачем не надано жодних доказів того, що нежитлове приміщення відповідача взагалі містить вказані транзитні трубопроводи (технічний паспорт приміщення чи будинку із зазначенням інженерних мереж, проєктна документація на будівництво або розводку внутрішньобудинкових систем (опалення, водопостачання) тощо).

Крім того, позивач надав розрахунок обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП (затвердженої 02.01.2024 р., а. с. 12), проте просить стягнути заборгованість за теплову енергію на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання посилаючи з листопада 2021 року. З даного розрахунку також неможливо встановити фактичний обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання відповідачем у кожному розрахунковому періоді та перевірити правильність такого розрахунку.

Не є також зрозумілим, за якою саме формулою позивач здійснив розрахунок: для будівлі/будинку без рушникосушарок чи для будівлі/будинку з рушникосушарками.

Позивачем не вказано величини змінних складників формули та не надано доказів на їх підтвердження (технічний паспорт приміщення чи будинку із зазначенням інженерних мереж, проєктна документація на будівництво або розводку внутрішньобудинкових систем (опалення, водопостачання) тощо).

Матеріали справи не містять належних, допустимих доказів і допустимих доказів, які б підтверджували походження та обґрунтованість розміру максимального навантаження будинку, загальної опалювальної площі будинку, площі населення, площі інших споживачів, не надано доказів наявності чи відсутності приміщень, які обладнані індивідуальними опаленнями, не наведено доказів поверховості будинку тощо.

Позивач не надав технічної документації, проектних матеріалів, актів приєднання, розрахунків або погоджених зі споживачем документів, з яких можливо встановити, яким чином визначено зазначені показники щодо розміру максимального теплового навантаження будинку та відповідних площ.

За таких обставин, з наданих сторонами документів неможливо встановити, які саме вихідні дані взяті позивачем для обрахунку обсягу спожитої відповідачем теплової енергії.

Крім того, позивач виставив відповідачу рахунки за листопад 2025 р. (№9031 та №9032) - перерахунок за листопад 2021 р. - квітень 2025 р. та включив його в суму основної заборгованості, при цьому також не надав жодного обґрунтованого розрахунку даної заборгованості.

З урахуванням наведеного, констатуючи неможливість самостійного арифметичного розрахунку/перевірки судом суми позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що у вимозі позивача щодо стягнення з відповідача 159 953,63 грн основної заборгованості за індивідуальними договорами про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води від 01.11.2021 р. за період з листопада 2021 р. по грудень 2025 р. слід відмовити.

Позивач звертаючись до суду з позовом, також просив суд стягнути з відповідача 956,23 грн пені, 9 139,71 грн інфляційних втрат та 3 216,90 грн 3% річних.

Враховуючи те, що судом встановлено недоведеність нарахування основної заборгованості, вимоги позивача щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат задоволенню не підлягають.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Заперечення відповідача суд оцінює як правоміріні.

При цьому інші доводи та заперечення сторін судом почуті, проте не оцінюються як обґрунтовані та правомірні, оскільки не впливають на зроблені судом висновки.

Частиною 5 ст. 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

При цьому суд зазначає, що згідно вимог ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з результатів вирішення цього спору сплачений позивачем судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову.

Рішення підписано 31.07.2026 р.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О. М. Тимощенко