Рішення № 138679940, 03.08.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" серпня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2323/26

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу №916/2323/26 за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, код ЄДРПОУ 19480600) до 1 ДЕРЖАВНОГО ПОЖЕЖНО РЯТУВАЛЬНОГО ЗАГІНУ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ (65045, м. Одеса, вул. Ніни Строкатої, буд. 41, код ЄДРПОУ 39010880) про стягнення 443 439,45грн,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача, вирішені судом заяви, клопотання сторін, вчинені судом процесуальні дії у справі:

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» виконує функції постачальника «останньої надії», діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 06.11.2018 № 1344 та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р, відповідно до ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ, Правила роздрібного ринку), затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312. За даними АТ «ДТЕК Одеські електромережі», на якого покладені функції адміністратора комерційного обліку відповідно до положень пункту 11 Постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 ПРРЕЕ, 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Одеській області (код ЄДРПОУ 39010880) віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник «останньої надії» з 01.01.2021, що підтверджується листом АТ «ДТЕК Одеські електромережі» від 04.01.2021 № 101/19/03-18. Так, факт споживання електричної енергії споживачем підтверджується даними комерційного обліку (обсяги), що надає постачальнику «останньої надії» оператор системи розподілу/передачі, відповідно до положень пункту 10 постанови НКРЕКП від 28.12.2019 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» та згідно з Тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затвердженим постановою НКРЕКП від 28.12.2018 № 2118, а саме шляхом надання постачальнику «останньої надії» Звіту за фактичне споживання електричної енергії споживачами постачальника за розрахунковий період.

На виконання зазначеного договору, за даними оператора системи розподілу АТ «ДТЕК Одеські електромережі» (ліцензія на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, відповідно до постанови НКРЕК від 06.11.2018 №1345) на підставі звіту про фактичне споживання електричної енергії за січень 2021 року позивачем складено акт № 008369 від 31.01.2021 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період - січень 2021 року та рахунок № 000039010880/13/О01/14186 від 24.02.2021, відповідно до яких відповідачем спожито електричної енергії в обсязі 39192 кВт*год. на суму 164 115,41 грн (з ПДВ), які направлено відповідачу на його юридичну адресу та отримано відповідачем 29.03.2021.

Проте, відповідачем в порушення умов п. 2.1 глави 2 договору не здійснено своєчасну та повну оплату спожитої (купленої) електричної енергії та не здійснено інші платежі згідно з умовами цього договору, внаслідок чого, позивач стверджує, що у останнього утворилась заборгованість на суму 164 115,41 грн, на яку позивачем також нараховано до стягнення з відповідача 24 131,71 грн пені, 128 598,65 грн інфляційні втрати та 126 593,68 грн п`ятнадцять відсотків річних.

29.06.2026 за вх.№ 22426/26 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив про те, що матеріали справи свідчать, що позивачем не направлено відповідачу на його електронну адресу примірник договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" з додатками. Також, відповідач звертає увагу суду, що заява-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії не була акцептована відповідачем, за відсутності доказів вчинення будь яких дій на виконання цього договору, як то сплата коштів, тощо, відсутні правові підстави вважати доведеним факт приєднання споживача 1 ДПРЗ до умов договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», а сам договір укладеним. Посилання позивача на те, що листом ним направлялися на адресу 1 ДПРЗ Акт № 008369 від 31.01.2021 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період - січень 2021 року та рахунок № 000039010880/13/О01/14186 від 24.02.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення відповідач також вважає безпідставними, оскільки зі змісту доданого позивачем поштового повідомлення не вбачається який зміст поштового відправлення було надіслано адресату.

Крім цього, відповідач просить суд зменшити нараховані п`ятнадцять процентів річних та пеню.

06.07.2026 до суду від позивача надійшла відповідь за вх.№ 23423/26 на відзив, в якій останній відмітив, що договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. Постачальник «останньої надії» постачає електричну енергію споживачу протягом строку, який не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник «останньої надії» припиняє електропостачання споживачу. Отже, договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» є публічним договором приєднання, вважається укладеним у визначених законодавством України та ПРРЕЕ випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії». Таким чином, позивач вважає, з 01.01.2021 між позивачем та відповідачем виникли правовідносини на підставі публічного договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», умови якого відповідач (як споживач електроенергії) безакцептно прийняв з урахуванням п. 1.2.9 ПРРЕЕ. Крім того, враховуючи положення законодавства України, зокрема, Закону України «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ, укладання письмового Договору відбувається у разі відповідного звернення споживача до ДПЗД «Укрінтеренерго» з відповідною вимогою надати письмовий примірник договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Поряд із цим, позивач заперечує щодо зменшення нарахованих ним пені та п`ятнадцяти відсотків річних на основну суму заборгованості.

У запереченнях за вх.№ 24242/26 від 10.07.2026 на відповідь на відзив та у поясненнях за вх.№ 25218/26 від 17.07.2026 відповідач та позивач підтримали раніше викладені правові позиції.

Ухвалою суду від 10.06.2026 відкрито провадження у справі №916/2323/26, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

В матеріалах справи наявний Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії». Цей Договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі- Договір) є публічним договором приєднання споживача 1 ДЕРЖАВНИЙ ПОЖЕЖНО-РЯТУВАЛЬНИЙ ЗАГІН ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ до цього Договору і регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (далі «Постачальник»), в особі начальника відділу договірної роботи та технічного виконання Курищук Марії Василівни, що діє на підставі довіреності від 24.02.2021 №10, Споживачу, у разі, якщо обраний Споживачем електропостачальник неспроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання Споживачем нового електропостачальника або до припинення постачання у передбачених чинним законодавством чи цим Договором випадках. Цей Договір укладається сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до цього Договору на умовах визначених Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії та Комерційної пропозиції, що є Додатком 1 до цього Договору. Далі по тексту цього Договору Постачальник або Споживач іменуються - Сторона, разом - Сторони. Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 № 312 (далі ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів України. За цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, що зазначені в Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція). Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії. Побутовий споживач використовує електричну енергію виключно на власні побутові потреби, у тому числі для освітлення, живлення електроприладів тощо, що не включає професійну та комерційну діяльність (п.п. 1.1., 1.2., 2.1., 2.2. Договору).

Відповідно до п.п. 3.1., 3.4., 3.6., 3.7. Договору Постачальник здійснює постачання електричної енергії Споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії Споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у пункті 3.2 цієї глави. Електрична енергія постачається до електроустановок Споживача протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Якщо після закінчення зазначеного строку постачання електричної енергії Споживач не розпочав процедуру зміни електропостачальником, постачання електричної енергії на об`єкт призупиняється. Початок постачання електричної енергії Споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ. У разі фактичного споживання електричної енергії за відсутності договору про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником умови договору з постачальником "останньої надії" вважаються прийнятими споживачем.

Згідно п.п. 5.1., 5.8., 5.10., 5.11. Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", яка є додатком до цього Договору (далі комерційна пропозиція). Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Оплата виставленого Постачальником рахунка за цим Договором має бути здійснена Споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційної веб-сторінки для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки. Якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором в строк, передбачений комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором. Споживач має сплатити за вимогою Постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції.

Пунктом 13.1. Договору передбачено, що цей Договір приєднання Споживача набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між Сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може.

Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» підписаний та скріплений печаткою лише позивача.

В матеріалах справи наявна Комерційна пропозиція №3 від 07.06.2019 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», відповідно до умов якої споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу Постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання. Керуючись статтею 259 ЦК України Сторони домовились встановити в цьому Договорі збільшений строк позовної давності:- строк загальної позовної давності щодо вимог про стягнення боргу тривалістю п`ять років;- строк спеціальної позовної давності щодо вимог про стягнення штрафних санкцій (штраф, пеня) тривалістю п`ять років (п.п. 7.4., 14.1); Додаткова угода із визначенням обсягів постачання електричної енергії на 01.01.2021 - 31.01.2021 з АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" як оператора системи розподілу/передачі становить (кВт*год ) та Звіт щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго" за січень 2021 року; Комерційна пропозиція та додаткова угода засвідчені лише позивачем.

Листом АТ «ДТЕК Одеські електромережі» від 04.01.2021, на якого покладені функції адміністратора комерційного обліку відповідно до положень пункту 11 Постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 ПРРЕЕ, підтверджено, що 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Одеській області (код ЄДРПОУ 39010880) віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник «останньої надії» з 01.01.2021.

На виконання Договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», за даними оператора системи розподілу АТ «ДТЕК Одеські електромережі» (ліцензія на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, відповідно до постанови НКРЕК від 06.11.2018 №1345) на підставі Звіту про фактичне споживання електричної енергії за січень 2021 року позивачем складено Акт № 008369 від 31.01.2021 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період січень 2021 року та рахунок № 000039010880/13/О01/14186 від 24.02.2021, відповідно до яких відповідачем спожито електричної енергії в обсязі 39192 кВт*год. на суму 164 115,41 грн (з ПДВ) та які були направлені відповідачу на його юридичну адресу.

В матеріалах справи наявний розрахунок пені у розмірі 24 131,71 грн, інфляційних втрат у розмірі 128 598,65 грн та п`ятнадцяти відсотків річних у розмірі 126 593,68 грн.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення сторін, їх мотивовані оцінки кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення позову, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3, 5 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Положення ч.1 ст.634 ЦК України передбачають, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ч.ч.1, 3 ст.641, ч.ч.1, 2 ст.642 ЦК України).

Згідно п.1.2.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Відповідно до п.п.3.1.7., 3.1.8. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.

Згідно п.4.12. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

У відповідності до п.п. 33 п. 1.2.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 комерційний облік електричної енергії - сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Отже, пунктом 1.2.9 ПРРЕЕ передбачено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», зміст якого визначається постачальником «останньої надії» на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», є публічним договором приєднання та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії». Постачальники універсальних послуг та постачальники «останньої надії» повинні оприлюднити на своїх вебсайтах типову форму договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та типову форму договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» відповідно (п. 3.2.1 ПРРЕЕ). Відповідно до п. 3.4.1 ПРРЕЕ постачальник «останньої надії» повідомляє споживача про умови постачання, ціну на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника шляхом оприлюднення зазначеної у цьому пункті інформації на своєму офіційному веб-сайті.

Звідси, чинним законодавством не передбачено, що постачальник «останньої надії» має повідомляти про умови постачання електричної енергії кожного споживача особисто. Також, не передбачена наявність заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Листом АТ «ДТЕК Одеські електромережі» від 04.01.2021, на якого покладені функції адміністратора комерційного обліку відповідно до положень пункту 11 Постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 ПРРЕЕ, підтверджено, що 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Одеській області (код ЄДРПОУ 39010880) віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник «останньої надії» з 01.01.2021.

Таким чином, позивачем правомірно виставлено відповідачу рахунок № 000039010880/13/О01/14186 від 24.02.2021 на суму 164 115,41 грн, разом з ПДВ, на підставі акту № 008369 від 31.01.2021 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період січень 2021 року, який останнім сплачений не був, у зв`язку з чим, судом підлягає задоволенню заявлена позивачем позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 164 115,41 грн заборгованості.

Крім того, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 24 131,71 пені за період з 06.04.2021 по 23.02.2022, 128 598,65 грн інфляційних втрат за період з 06.04.2021 по 27.05.2026 та 126 593,68 п`ятнадцять відсотків річних за період з 06.04.2021 по 27.05.2026. Розрахунок даних нарахувань перевірений судом та встановлено їх вірність.

У відповідності до приписів ст.546, п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин, щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 07.10.2025 у справі № 910/582/25, від 08.07.2025 у справі № 922/3697/24, від 11.02.2025 у справі № 902/1131/23, від 29.08.2024 у справі № 910/14265/23, від 29.08.2024 у справі № 910/14264/23, неустойка має подвійну правову природу: є одночасно способом забезпечення виконання зобов`язання та заходом відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та заходу відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання. Водночас, застосування неустойки має здійснюватися з дотриманням принципів розумності та справедливості.

При цьому в постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виснувала, що чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов`язань, її розмір; і обставини (їх сукупність), що є підставою для зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер. Розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частин 1, 2 статті 233 Господарського кодексу України та частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, тобто у межах судового розсуду. Також, Верховний суд підтвердив вищевикладені висновки у постанові від 26.02.2026 у справі № 910/5101/25.

Наведені висновки узгоджуються з приписами законодавства, які регулюють можливість зменшення розміру штрафних санкцій з метою недопущення їх використання ані як засобу для отримання необґрунтованих доходів, ані як способу уникнути відповідальності. У питанні про зменшення розміру неустойки, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, суд щоразу виходить з конкретних обставин. Такий підхід є усталеним у судовій практиці, Верховного Суду (постанови від 07.10.2025 у справі № 910/582/25, від 11.07.2023 у справі № 914/3231/16, від 10.08.2023 у справі № 910/8725/22, від 26.09.2023 у справі № 910/22026/21, від 02.11.2023 у справі № 910/13000/22, від 07.11.2023 у справі № 924/215/23, від 09.11.2023 у справі № 902/919/22).

Так, суд зазначає, що обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті насамперед стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд також повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто врахувати інтереси обох сторін. Отже, суд зазначає, що чинним законодавством не визначений розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Тому це питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Також, у постанові ВП ВС від 02.07.2025 у справі № 903/602/24, викладені наступні висновки.

Суд може зменшити розмір процентів річних у кожному конкретному випадку з урахуванням таких підтверджених обставинами справи підстав, зокрема, як дії боржника, спрямовані на належне виконання зобов`язання, ступінь вини боржника, міра виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, інші інтереси сторін, дії чи бездіяльність кредитора, очевидна неспівмірність заявленої суми процентів річних порівняно із сумою боргу тощо, а також дотримуючись принципів розумності, справедливості, пропорційності та балансу між інтересами боржника і кредитора. Заявляти про наявність підстав для зменшення процентів річних та доводити, що вони підтверджуються конкретними обставинами справи має саме боржник, а суд з огляду на наявні в матеріалах справи докази має надати оцінку обґрунтованості таких доводів та вирішити питання про можливість зменшення процентів річних. Розмір процентів річних, який становить три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), - це законодавчо встановлений та мінімальний розмір процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов`язання боржником, не підлягає зменшенню судом. Інфляційні втрати не є штрафними санкціями чи платою боржника за користування коштами кредитора, вони входять до складу грошового зобов`язання і виступають способом захисту майнового права та інтересу. Тому, на відміну від процентів річних, суд не може зменшити розмір інфляційних втрат. Три проценти річних, передбачені ст. 625 ЦК України (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), це законодавчо встановлений та мінімальний розмір процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов`язання боржником, який не підлягає зменшенню судом. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних. Також Велика Палата ВС визначила, що з огляду на правову природу процентів річних як визначеної законом плати боржника за користування грошовими коштами кредитора їх розмір може бути зменшено. При цьому суд під час визначення розміру, до якого можна зменшити проценти річних, обмежений нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка визначає, що боржник має сплатити кредитору три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) від простроченої суми.

З огляду на викладене, суд зазначає, що відповідач - 1 ДЕРЖАВНИЙ ПОЖЕЖНО РЯТУВАЛЬНИЙ ЗАГІН ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ є неприбутковою державною установою, яка фінансується виключно за рахунок Державного бюджету України. Так, 1 ДЕРЖАВНИЙ ПОЖЕЖНО РЯТУВАЛЬНИЙ ЗАГІН ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ відноситься до критично важливої установи для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у сфері цивільного захисту. 1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління ДСНС України в Одеській області реалізує державну політику у сфері цивільного захисту та здійснює заходи з: гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт; забезпечення постійної готовності до виконання дій за призначенням в м. Одесі та Одеській області; проведення пошуково-рятувальних, аварійно-рятувальних та інших робіт; виконання інших завдань, відповідно до наказів МВС, ДСНС та Головного управління під час дії воєнного стану. Також, наказом ДСНС України від 23.01.2025 № НС-88 Про підтвердження статусу підприємств, установ, організацій сфери управління ДСНС, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, та внесення змін до деяких наказів ДСНС 1 державному пожежно-рятувальному загону Головного управління ДСНС України в Одеській області код ЄДРПОУ 39010880 підтверджено статус підприємства, установи, організації сфери управління ДСНС, що є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. До складу 1 ДЕРЖАВНОГО ПОЖЕЖНО РЯТУВАЛЬНОГО ЗАГІНУ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ входять 9 пожежно-рятувальних підрозділів м. Одеси.

Таким чином, з урахуванням того, що 1 ДЕРЖАВНИЙ ПОЖЕЖНО РЯТУВАЛЬНИЙ ЗАГІН ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ є підприємством критичної інфраструктури, яке забезпечує своєчасну ліквідацію пожеж, надзвичайних ситуацій та наслідків обстрілів країною-агресором, а також забезпечення пальним пожежно-рятувальної техніки, забезпечення пожежних рятувальників захисним одягом та спорядженням та виконання, суд доходить висновку про зменшення нарахованої позивачем до стягнення з відповідача пені до 10% від заявленої суми стягнення, а саме до 2 413,17грн та нараховані п`ятнадцять відсотків річних за період з 06.04.2021 по 27.05.2026 до трьох відсотків річних, що становлять 25 318,74 за вказаний період. При цьому, нараховані позивачем до стягнення з відповідача 128 598,65 грн інфляційні втрати за період з 06.04.2021 по 27.05.2026 підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Отже, суд стягує з відповідача на користь позивача 2 413,17грн пені, 25 318,74 три відсотки річних та 128 598,65 грн інфляційних втрат.

За таких обставин, судом підлягає частковому задоволенні заявлені Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» позовні вимоги до 1 ДЕРЖАВНОГО ПОЖЕЖНО РЯТУВАЛЬНОГО ЗАГІНУ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ про стягнення 443 439,45грн

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1, п. 3 ч.4 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

За розгляд даного позову судом позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 5 321,27 грн, який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача в повному обсязі внаслідок самостійного зменшення судом пені та п`ятнадцяти відсотків річних.

Керуючись ст.ст. 123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити частково позов Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, код ЄДРПОУ 19480600) до 1 ДЕРЖАВНОГО ПОЖЕЖНО РЯТУВАЛЬНОГО ЗАГІНУ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ (65045, м. Одеса, вул. Ніни Строкатої, буд. 41, код ЄДРПОУ 39010880) про стягнення 443 439,45грн.

2. Стягнути з 1 ДЕРЖАВНОГО ПОЖЕЖНО РЯТУВАЛЬНОГО ЗАГІНУ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ (65045, м. Одеса, вул. Ніни Строкатої, буд. 41, код ЄДРПОУ 39010880) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, код ЄДРПОУ 19480600, рахунок IBAN НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» для сплати основної заборгованості, рахунок IBAN UA458201720355340299019480600 в ГУ ДКСУ у Київській області для сплати інфляційних втрат, 3% річних та судового збору) 164 115 (сто шістдесят чотири тисячі сто п`ятнадцять) грн 41 коп основної заборгованості, 2 413 (дві тисячі чотириста тринадцять) грн 17 коп пені, 25 318 (двадцять п`ять тисяч триста вісімнадцять) грн 74 коп три відсотки річних, 128 598 (сто двадцять вісім тисяч п`ятсот дев`яносто вісім) грн 65 коп інфляційних витрат, 5 321 (п`ять тисяч триста двадцять одну) грн 27 коп судового збору.

3. Відмовити в решті частини заявлених позовних вимог Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, код ЄДРПОУ 19480600).

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 03.08.2026.

Суддя І.А. Малярчук