Ухвала суду № 138679936, 03.08.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"03" серпня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/626/18

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

за участю секретаря судового засідання: Бурмехи В.С.,

за участю представників сторін:

заявника: Шуклина О.В. ОЛЕКСАНДРА ВОЛОДИМИРІВНА - за ордером серія АІ № 1494000 від 14.11.2023,

боржника: Скок В.С. - за ордером серія АІ № 2181365 від 03.07.2026,

розглянувши заяви Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 25.06.2026 за вх.№ 2-1252/26 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню по справі № 916/626/18 за позовом Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, в особі філії Дарницький вагоноремонтний завод (02092, Україна, Київська обл., Київ, вул. Алма-Атинська, буд. 74, код 40081263) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Вантажна транспортна компанія (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Шевченка, буд. 7А, офіс 45, код 40362398) про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов`язання вчинити певні дії з підстав неналежного виконання умов договору

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вантажна транспортна компанія до Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Дарницький вагоноремонтний завод про зобов`язання вчинити певні дії з підстав неналежного виконання умов договору про стягнення 1 356 619,50 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.07.2018 суддею Демешеним О.А. у задоволенні первісного позову було відмовлено, а зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Вантажна транспортна компанія задоволено у повному обсязі.

21.08.2018 суд видав відповідні накази.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 рішення Господарського суду Одеської області від 19.07.2018 скасовано частково: позов Залізниці в особі філії "ДВРЗ" задоволено частково; зобов`язано Товариство повернути Залізниці в особі філії "ДВРЗ" напіввагони у кількості 33 одиниці з виключенням з операторського управління Товариства через АРМ "Вантажні вагони компанії-оператора"; в іншій частині рішення за первісним позовом залишено без змін; Товариству у задоволенні зустрічного позову до Залізниці в особі філії "ДВРЗ" про зобов`язання виконати умови договору в натурі відмовлено.

Постановою Верховного суду від 19.03.2019 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 у справі № 916/626/18 скасовано, а рішення Господарського суду Одеської області від 19.07.2018 у справі № 916/626/18 залишено в силі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.01.2022 по справі №916/626/18 суддею Демешеним О.А. було затверджено мирову угоду, укладену між сторонами в процесі виконання рішення Господарського суду Одеської області від 19.07.2018.

25.06.2026 до суду від Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшла заява за вх. № 2-1252/26 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню по справі № 916/626/18.

Ухвалою суду від 29.06.2026 прийнято заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" за вх. № 2-1252/26 від 25.06.2026 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню по справі № 916/626/18 та розгляд заяви призначено на 09.07.2026 о 16:00.

Судове засідання призначене ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.06.2026 № 916/626/18 на 09.07.2026 о 16:00 не відбулося у зв`язку з оголошенням цивільною обороною в м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги, ухвалою суду від 09.07.2026 призначено розгляд справи на 13.07.2026 о 10:30.

Судове засідання призначене ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.07.2026 № 916/626/18 на 13.07.2026 о 10:30 не відбулося у зв`язку з оголошенням цивільною обороною в м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги, ухвалою суду від 13.07.2026 розгляд справи призначено на 23.07.2026 о 10:30.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу між суддями ГСОО від 16.07.2026 заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 25.06.2026 за вх.№ № 2-1252/26 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню по справі № 916/626/18 розподілено на суддю Малярчук І.А., у зв`язку з чим вказана, ухвалою суду від 21.07.2026 заява прийнята суддею Малярчук І.А. до розгляду у судовому засіданні на 31.07.2026 о 12год.20хв.

У судовому засіданні 31.07.2026 з технічних причин неналежної роботи підсистеми ВКЗ судом оголошено протокольну перерву у судовому засіданні до 03.08.2026 о 14 год. 00хв.

В обґрунтування підставності заявленого, заявник вказав про те, що рішенням суду від 13.03.2026 по справі №916/2629/25, яке набрало законної сили, встановлено, що обов`язок АТ «Укрзалізниця» перед ТОВ «ВТК» - відсутній, що є підставою для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у відповідності до ч. 3 ст. 328 ГПК України.

08.07.2026 за вх.№ 23848/26 до суду від ТОВ «ВТК» надійшли заперечення, в яких останнє зазначило про те, що зобов`язання АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ», визначені мировою угодою від 28.12.2021, станом на сьогоднішній день не припинилися, а лише тимчасово зупинилися на період до моменту виконання ТОВ «ВТК» своїх грошових зобов`язань.

Розглянувши викладені сторонами правові позиції у поданих процесуальних заявах, суд дійшов наступник висновків.

Так, 28.12.2022 між АТ «Укрзалізниця» та ТОВ «ВТК» була підписана угода про порядок виконання рішення Господарського суду Одеської області у справі № 916/626/18 та мирова угода у справі № 916/626/18, яка була затверджена ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.01.2022. На виконання, як угоди так і мирової угоди АТ «Укрзалізниця» були передані ТОВ «ВТК» напіввагони, на підставі актів подачі/повернення та розпочато надання послуг з перевезень вантажу.

Пунктом 7 Мирової угоди встановлено ставку за кожен напіввагон за кожну добу періоду надання послуг з організації перевезень визначеною у пункті 4 цієї Мирової угоди кількістю напіввагонів в розмірі 240,00 грн. (двісті сорок гривень 00 коп.) з ПДВ, в т. ч. ПДВ 40,00 грн. (сорок гривень 00 коп.).

Пунктом 8 Мирової угоди встановлено, що оплата послуг АТ «Укрзалізниця» здійснюється ТОВ «ВТК» в національній валюті України шляхом 100 відсоткової передоплати вартості послуг за поточний період (календарний місяць) надання послуг протягом перших 5-ти календарних днів місяця, в якому будуть надаватися послуги, згідно з реквізитами, вказаними у пункті 27 цієї Мирової угоди.

Пунктом 11 Мирової угоди передбачено, що ТОВ «ВТК» зобов`язується здійснювати доплату за кожен напіввагон за кожну добу періоду надання послуг в розмірі, передбаченому пунктом 10 цієї Мирової угоди, а саме 240 грн. з ПДВ, шляхом перерахування на банківський рахунок АТ «Укрзалізниця» до 15 числа кожного місяця, відповідно до кількості напіввагонів, передбачених АТ «Укрзалізниця» в попередньому періоді за кожен переданий напіввагон та кожну добу використання переданих напіввагонів.

Згідно з пунктом 12 Мирової угоди ТОВ «ВТК» зобов`язується здійснювати передплату та забезпечувати своєчасне надходження на рахунок АТ «Укрзалізниця» коштів для сплати вартості послуг, а також доплати відповідно до пункту 10 цієї Угоди.

В подальшому, на виконання мирової угоди про порядок виконання рішення Господарського суду Одеської області у справі № 916/626/18 та мирової угоди у справі № 916/626/18 позивачем, на підставі актів подачі/повернення, в період з січня по квітень 2022 року, були передані відповідачу для здійснення перевезення вагони в кількості 826 одиниць.

За період з січня по квітень 2022 року, на виконання угод, ТОВ «ВТК» були надані послуги з організації перевезень вантажів 826 напіввагонами у кількості 79 696 вагонодіб: акт наданих послуг з організації перевезень за січень 2022 року 9 111 вагонодіб на суму 4 373 280,00 грн. з ПДВ; акт наданих послуг з організації перевезень за лютий 2022 року - 20 067 вагонодіб на суму 9 632 160,00 грн. з ПДВ;- акт наданих послуг з організації перевезень за березень 2022 року 24 302 вагонодіб на суму 11 664 960, 00 грн. з ПДВ; акт наданих послуг з організації перевезень за квітень 2022 року 23 243 вагонодіб на суму 11 156 640, 00 грн. з ПДВ, в даному акті відображено коригування за лютий та березень 2022; акт наданих послуг з організації перевезень за травень 2022 року 2 876 вагонодіб на суму 1 380 480,00 грн. з ПДВ; акт наданих послуг з організації перевезень за червень 2022 року 97 вагонодіб на суму 46 560,00 грн. з ПДВ.

Як зазначає заявник, заборгованість ТОВ «ВТК» перед АТ «Укрзалізниця» за період з січня по червень 2022 року за надані послуги з організації перевезень вантажів піввагонами складає 15 033 970, 00 грн. з ПДВ.

З метою стягнення наявної заборгованості, АТ «Укрзалізниця» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою, у якій просило суд стягнути з ТОВ «ВТК» заборгованість в загальній сумі 21 582 439,11 грн, з яких: 15 033 970,00 грн основного боргу, 5 400 583,64 грн інфляційного збільшення та 1 147 885,47 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.03.2026 суддею Цісельським Олегом Володимировичем у справі № 916/2629/25 позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ «ВТК» на користь АТ «Укрзалізниця»: основну заборгованість в повному розмірі - 15 033 970 грн; інфляційні втрати в розмірі 4 880 606 грн; 3% річних в розмірі 1 140 990 грн 21 коп. та судовий збір в розмірі 315 833 грн.

Вказане рішення набрало законної сили 14.04.2026, в апеляційному та касаційному порядку оскаржено не було.

Відповідно ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом. Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 25.06.2026 за вх.№ № 2-1252/26 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню по справі № 916/626/18, дослідивши надані сторонами докази та оцінивши наведені ними доводи в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на таке.

Отже, відповідно до ч. 2 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Наразі, застосування зазначеного процесуального механізму можливе лише за умови встановлення обставин, які беззаперечно свідчать або про помилковість видачі виконавчого документа, або про об`єктивну відсутність закріпленого ним обов`язку боржника. При цьому розгляд заяви, поданої в порядку ст. 328 ГПК України, не передбачає нового вирішення спору між сторонами, зміни змісту затвердженої судом мирової угоди, перегляду погоджених сторонами умов виконання судового рішення чи фактичного звільнення однієї зі сторін від узятих на себе зобов`язань поза межами підстав, визначених законом або самою мировою угодою. Ухвалою ГСОО від 31.01.2022 у справі № 916/626/18 було затверджено мирову угоду від 28.12.2021, укладену між АТ «Укрзалізниця» та ТОВ «Вантажна транспортна компанія» у процесі виконання рішення Господарського суду Одеської області від 19.07.2018. Затверджуючи мирову угоду, суд надав погодженим сторонами умовам процесуальної обов`язковості. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом, а викладені в ній умови підлягають виконанню сторонами у тому порядку, обсязі та спосіб, які ними погоджені. За своєю правовою природою укладена сторонами мирова угода є не лише способом урегулювання спору та визначення порядку виконання судового рішення, а й самостійним двостороннім виконавчим документом, який містить комплекс взаємопов`язаних і взаємозумовлених прав та обов`язків обох сторін. На відміну від одностороннього виконавчого документа, який покладає обов`язок виключно на боржника, мирова угода у цій справі передбачає зустрічне виконання. АТ «Укрзалізниця» зобов`язалося передати ТОВ «ВТК» визначену кількість напіввагонів та забезпечити надання відповідного обсягу послуг з організації перевезень, тоді як ТОВ «ВТК» взяло на себе обов`язок своєчасно здійснювати попередню оплату, доплати та інші платежі за надані послуги. Так, пунктом 4 мирової угоди передбачено обов`язок АТ «Укрзалізниця» здійснити передачу ТОВ «ВТК» за актами подачі/повернення 862 напіввагонів та безперервно надавати послуги цими напіввагонами в загальному обсязі 314 642 вагонодоби, починаючи з дати підписання відповідних актів подачі/повернення та протягом одного року від дати підписання кожного окремого акта. Таким чином, тривалість виконання зобов`язання АТ «Укрзалізниця» визначена окремо щодо кожного переданого напіввагона та пов`язана з датою підписання відповідного акта подачі/повернення. Водночас умовами мирової угоди було передбачено зустрічні грошові зобов`язання ТОВ «ВТК», зокрема щодо внесення попередньої оплати та здійснення доплати за кожен переданий напіввагон і кожну добу його використання. Саме взаємний характер визначених мировою угодою зобов`язань зумовив включення до неї спеціального механізму реагування на порушення ТОВ «ВТК» своїх грошових обов`язків. Згідно з п. 12 мирової угоди у разі відсутності на розрахунковому рахунку АТ «Укрзалізниця» попередньої оплати або нездійснення доплати за попередній період АТ «Укрзалізниця» зупиняє експлуатацію напіввагонів до надходження коштів від ТОВ «ВТК». У разі ненадходження коштів протягом одного календарного місяця АТ «Укрзалізниця» має право експлуатувати напіввагони на власний розсуд.

Отже, сторони безпосередньо в мировій угоді погодили правові наслідки невиконання ТОВ «ВТК» грошових зобов`язань. Такими наслідками є зупинення експлуатації напіввагонів до надходження коштів та право АТ «Укрзалізниця» після спливу одного календарного місяця експлуатувати напіввагони на власний розсуд. Разом із тим мирова угода не містить умови, відповідно до якої прострочення або невиконання ТОВ «ВТК» грошових зобов`язань тягне остаточне припинення обов`язків АТ «Укрзалізниця», анулювання невиконаного обсягу послуг, припинення дії мирової угоди чи звільнення АТ «Укрзалізниця» від подальшого виконання її умов. Використане сторонами у п. 12 мирової угоди поняття «зупиняє» за своїм змістом означає тимчасове припинення відповідних дій на період існування визначеної обставини, а не остаточне припинення зобов`язання. Тому передбачене цим пунктом зупинення експлуатації напіввагонів не є тотожним припиненню зобов`язань АТ «Укрзалізниця» та не може тлумачитися як погоджена сторонами підстава для звільнення останнього від виконання мирової угоди. Навпаки, конструкція п. 12 мирової угоди свідчить про те, що обов`язки АТ «Укрзалізниця» на період відсутності оплати перебувають у стані тимчасового зупинення, а після усунення відповідних обставин підлягають подальшому виконанню в межах невиконаного обсягу. Такий висновок узгоджується також із пунктом 24 мирової угоди, відповідно до якого вона діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань та є обов`язковою для сторін. Отже, сторони прямо пов`язали припинення дії мирової угоди не з фактом порушення однією зі сторін окремого зобов`язання, а з повним виконанням усіх передбачених нею взаємних обов`язків. Інше тлумачення умов мирової угоди, запропоноване АТ «Укрзалізниця», фактично призводило б до односторонньої зміни її змісту шляхом доповнення пункту 12 не передбаченим сторонами наслідком остаточним припиненням усіх невиконаних зобов`язань АТ «Укрзалізниця». Однак суд не наділений повноваженнями змінювати зміст затвердженої мирової угоди або встановлювати для сторін інші наслідки порушення зобов`язань, ніж ті, які безпосередньо погоджені ними та затверджені судом. Суд також відхиляє посилання АТ «Укрзалізниця» на рішення ГСОО від 13.03.2026 у справі № 916/2629/25 як на доказ повного припинення його обов`язків за мировою угодою. Як убачається з доводів заявника, у справі № 916/2629/25 було встановлено факт надання АТ «Укрзалізниця» послуг та порушення ТОВ «ВТК» грошових зобов`язань щодо оплати цих послуг, у зв`язку із чим з ТОВ «ВТК» стягнуто заборгованість, інфляційні втрати та три проценти річних. Проте встановлення судовим рішенням заборгованості ТОВ «ВТК» не є тотожним установленню факту припинення всіх зобов`язань АТ «Укрзалізниця» за мировою угодою. Дане рішення про стягнення заборгованості підтверджує існування та порушення грошового обов`язку ТОВ «ВТК», однак саме по собі не змінює змісту мирової угоди, не припиняє її дії та не замінює передбачених нею наслідків порушення. Преюдиційне значення можуть мати лише обставини, безпосередньо встановлені відповідним судовим рішенням, але не правові наслідки, які заявник самостійно виводить із цих обставин. Зокрема, встановлення факту заборгованості та належного виконання АТ «Укрзалізниця» певного обсягу вже наданих послуг не свідчить про належне виконання останнім усієї мирової угоди в повному обсязі та не підтверджує припинення його обов`язків щодо невиконаної частини. Мирова угода містить не одне неподільне зобов`язання АТ «Укрзалізниця», а комплекс триваючих обов`язків щодо передачі напіввагонів і надання визначеного обсягу послуг протягом установленого періоду. Тому виконання частини передбачених мировою угодою зобов`язань не припиняє обов`язку в іншій, невиконаній частині. Так само стягнення з ТОВ «ВТК» вартості вже наданих послуг не створює підстав для припинення зустрічного обов`язку АТ «Укрзалізниця» щодо подальшого виконання мирової угоди після усунення обставин, які зумовили тимчасове зупинення її виконання. Суд ураховує, що мирова угода є результатом взаємних поступок сторін. Так, погоджуючи її умови, кожна зі сторін розраховувала на отримання зустрічного виконання: АТ «Укрзалізниця» на оплату наданих послуг, а ТОВ «ВТК» на передачу напіввагонів та надання погодженого обсягу послуг. Тому порушення зустрічного обов`язку однією зі сторін не може автоматично припиняти саму мирову угоду та звільняти іншу сторону від виконання, якщо такого наслідку сторони прямо не передбачили. Зобов`язання можуть бути припинені лише з підстав, установлених договором або законом. Зокрема, до таких підстав належать належне виконання, передання відступного, зарахування зустрічних вимог, домовленість сторін про припинення або заміну первісного зобов`язання, прощення боргу, поєднання боржника та кредитора в одній особі, об`єктивна неможливість виконання, ліквідація юридичної особи та інші передбачені законом обставини. Водночас, заявником не надано доказів повного належного виконання мирової угоди, укладення сторонами угоди про припинення невиконаних зобов`язань, їх заміну новим зобов`язанням, прощення боргу або існування іншої передбаченої законом чи мировою угодою підстави припинення обов`язків АТ «Укрзалізниця». Сама лише наявність порушення з боку ТОВ «ВТК» та судового рішення про стягнення з нього заборгованості не належить до встановлених законом підстав припинення зобов`язання АТ «Укрзалізниця». Не доведено заявником і об`єктивної неможливості виконання мирової угоди в розумінні ст. 607 ЦК України. Неможливість виконання як підстава припинення зобов`язання повинна мати об`єктивний і невідворотний характер, тобто виконання має бути неможливим незалежно від волі сторін. Натомість наведені заявником обставини стосуються порушення ТОВ «ВТК» грошового зобов`язання, правові наслідки якого вже врегульовані п. 12 мирової угоди шляхом тимчасового зупинення експлуатації напіввагонів. Отже, йдеться не про об`єктивну неможливість виконання, а про тимчасову відсутність передумови для продовження зустрічного виконання. Після виконання ТОВ «ВТК» грошових зобов`язань та усунення передбачених п. 12 мирової угоди обставин у нього відновлюється право вимагати подальшого виконання мирової угоди в невиконаній частині, а в АТ «Укрзалізниця» відповідний обов`язок продовжити її виконання.

Таким чином, існування заборгованості ТОВ «ВТК» впливає на порядок і момент здійснення зустрічного виконання, однак не припиняє мирову угоду та не усуває закріплений нею обов`язок АТ «Укрзалізниця». Суд також зауважує, що питання визначення фактично виконаного АТ «Укрзалізниця» обсягу зобов`язань, у тому числі кількості переданих напіввагонів і наданих вагонодіб, саме по собі не є підставою для визнання всього виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Якщо боржник виконав мирову угоду частково, відповідні обставини мають бути враховані державним виконавцем під час визначення невиконаного залишку зобов`язання та вчинення виконавчих дій. Ухвалою ГСОО від 21.10.2024 у цій справі вже зазначалося, що оцінка доказів часткового виконання АТ «Укрзалізниця» судового рішення має здійснюватися державним виконавцем у межах виконавчого провадження. Визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі, за наявності невиконаної частини зобов`язань фактично позбавило б ТОВ «ВТК» можливості вимагати примусового виконання мирової угоди після виконання ним зустрічних грошових обов`язків та призвело б до безпідставного припинення чинного виконавчого провадження. Крім того, задоволення заяви АТ «Укрзалізниця» суперечило б принципу обов`язковості судового рішення. Мирова угода затверджена ухвалою суду, яка набрала законної сили, не скасована та не визнана недійсною. Відтак, вона є обов`язковою для сторін і підлягає виконанню поки всі передбачені нею зобов`язання не будуть виконані або не припиняться з установлених законом чи самою мировою угодою підстав. АТ «Укрзалізниця» фактично просить суд не встановити факт припинення обов`язку, а визнати такий обов`язок припиненим унаслідок порушення зустрічного зобов`язання ТОВ «ВТК», такі вимоги виходять за межі процедури, передбаченої ст. 328 ГПК України, та спрямовані на зміну погоджених сторонами умов мирової угоди. Положення ст. 328 ГПК України не можуть використовуватися як спосіб перегляду судового рішення, зміни порядку виконання мирової угоди або односторонньої відмови боржника від її подальшого виконання. Натомість, спір щодо виконання мирової угоди, зокрема щодо обсягу невиконаних зобов`язань, наслідків порушення зустрічного обов`язку та примусового виконання погоджених сторонами умов, може бути вирішений шляхом пред`явлення відповідного позову та його розгляду судом у порядку позовного провадження.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що заявником не доведено помилковості видачі виконавчого документа та повного або часткового припинення обов`язків АТ «Укрзалізниця», ані їх повного добровільного виконання, ані існування інших обставин, які б свідчили про відсутність у ТОВ «ВТК» права вимагати виконання мирової угоди. Невиконання ТОВ «ВТК» грошових зобов`язань є підставою для застосування погодженого сторонами механізму тимчасового зупинення зустрічного виконання, а не підставою для припинення мирової угоди та визнання відповідного виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Отже, оскільки мирова угода є чинним, обов`язковим для сторін, взаємозобов`язуючим виконавчим документом, який діє до повного виконання сторонами всіх узятих на себе зобов`язань, а обов`язки АТ «Укрзалізниця» у невиконаній частині не припинилися, заява АТ «Укрзалізниця» задоволенню не підлягає.

За таких обставин суд відмовляє Акціонерному товариству «Українська залізниця» у задоволенні заяви від 25.06.2026 за вх.№ № 2-1252/26 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню по справі № 916/626/18.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 234, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 25.06.2026 за вх.№ 2-1252/26 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню по справі № 916/626/18.

2. У відповідності до ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили 03.08.2026 та згідно ч.2 ст.254, п.23 ч.1 ст.255, ч. 5 ст.328 ГПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її винесення.

3. Повну ухвалу складено 03.08.2026.

Суддя І.А. Малярчук