Рішення № 138679935, 31.07.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" липня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2460/26

Господарський суд Одеської області у складі

судді Малярчук І.А.,

дослідивши матеріали справи №916/2460/26 за позовом Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до Фізичної особи-підприємця Мокана Ігора Михайловича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення 1 569 448,01 грн,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальних дій суду:

Позивач у позові в обґрунтування позовних вимог зазначає, що між Військовою частиною НОМЕР_1 та Фізичною особою-підприємцем Моканом Ігорем Михайловичем були укладені наступні договори: №155 від 24.07.2025 про надання послуги з поточного ремонту даху та несучих конструкцій будівлі ВЧ НОМЕР_1 на загальну суму 3 950 082,17; №154 від 24.07.2025 про надання послуги з поточного ремонту даху та несучих конструкцій будівлі ВЧ НОМЕР_1 на загальну суму 3 999 982,73; №252 від 04.12.2024 про надання послуги з поточного ремонту даху та несучих конструкцій будівлі ВЧ НОМЕР_1 на загальну суму 2 590 710,76 грн. На виконання умов укладених договорів №155 від 24.07.2025, №154 від 24.07.2025 та №252 від 04.12.2024 відповідачем були виконані ремонтні роботи, які прийняті позивачем за відповідними актами приймання виконаних будівельних робіт та оплачені у повному обсязі.

Разом з тим, за результатами проведеного аудиту окремих питань фінансово господарської діяльності позивача складено аудиторський звіт, яким встановлено завищення вартості та обсягів виконаних робіт під час виконання поточних ремонтів будівель у 2024 2025 роках на загальну суму 1 214 753,48грн, а також завищення вартості будівельних матеріалів на загальну суму 354 947,53 грн. Відповідно до підпункту 18.11. розділу V Зведеного плану діяльності з внутрішнього аудиту в системі Міністерства оборони України на 2026-2028 роки, затвердженого Міністром оборони України 30.12.2025 № 7945/уд, був проведений аудит діяльності військової частини НОМЕР_1 за період з 01.09.2020 по 31.12.2025. Під час аудиту, з метою визначення відповідності обсягів та правильності застосування будівельних норм та одиничних розцінок на об`єктах виконання робіт з поточного ремонту у порівнянні з актами (форми КБ-2в), комісією з прийому робіт з поточного ремонту будівель, споруд та інженерних мереж (наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 03.05.2025 № 2831) проведено контрольні обміри виконаних робіт з поточного ремонту об`єктів, виконаних підрядними організаціями та відображених у Актах приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в). За результатами проведених контрольних обмірів (оглядів) обсягів робіт, проведених комісією з прийому робіт з поточного ремонту будівель, споруд та інженерних мереж, у порівнянні з обсягами включеними до актів (форми КБ2в), були встановлені окремі відхилення. Зокрема, у порушення вимог пунктів 5.10, 6.4 КНУ у будівництві Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281, та ст. 629 ЦКУ у розрахунках до представлених актів (форма КБ-2в) за Договорами від 04.12.2024 № 252, від 24.07.2025 № 154, від 24.07.2025 № 155 підрядником - ФОП "Мокан І.М." невірно застосовані одиничні розцінки та неправомірно завищені їх показники в порівняні з фактично виконаними обсягами робіт, що призвело до завищення обсягів та вартості виконаних будівельних робіт та як наслідок безпідставного витрачання коштів на суму 1 214 753,48 грн.

Крім цього, дослідженням встановлено, що підрядною організацією ФОП "Мокан І.М." під час укладання договору у комерційній пропозиції завищені ціни на будматеріали та вироби під час визначення вартості робіт з проведення поточного ремонту трьох будівель. Результати порівняльного аналізу показників вартості одиничних розцінок, включених підрядником - ФОП "Мокан І.М." до актів форми № КБ-2в за грудень 2024 року та за жовтень грудень 2025 року, з середньоринковими цінами, які приведені галузевим стандартом СОУ-Н Д 1.1-34623477-001:2015 "Порядок проведення аналізу поточних цін на матеріально-технічні ресурси, що використовуються для будівельних робіт", в ресурсних елементних кошторисних нормах в будівництві, а також на сайтах в мережі інтернет https://odessa.kub.in.ua/ua/ та https://epicentrk.ua/shop/odessa/stroitelnye-materialy/), було встановлено перевищення вартості будматеріалів на загальну суму 354 694,53 грн. Отже, незабезпечення посадовими особами військової частини НОМЕР_1 проведення належного аналізу ринкових цін при визначенні вартості робіт з поточного ремонту будівель спричинило укладення договорів від 04.12.2024 № 252, від 24.07.2025 № 154 та від 24.07.2025 № 155 з ФОП "Мокан І.М.", згідно з умовами яких вартість будівельних матеріалів була необґрунтовано завищена в середньому на 30-35% порівняно з регіональними ринковими цінами, що призвело до додаткових (зайвих) витрат коштів на суму 354 694,53 грн.

Таким чином, хоча роботи фактично були виконані, їх вартість була визначена відповідачем із завищенням, що призвело до надмірного витрачання бюджетних коштів та безпідставного отримання відповідачем грошових коштів понад фактичну вартість виконаних робіт та використаних матеріалів.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 1 214 753,48 грн завищеної вартості та обсягів виконаних робіт з поточного ремонту будівель та 354 694,53 грн зайвого використання коштів через завищення вартості використаних будівельних матеріалів.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався. За таких обставин, суд розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами з врахуванням положень ч.2 ст.178 ГПК України, якими передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. При цьому, суд враховує, що ухвалу суду про відкриття провадження по справі від 19.06.2026 було доставлено до зареєстрованого електронного кабінету ФОП Мокана Ігора Михайловича в підсистемі ЄСІТС 22.06.2026, що підтверджується довідкою суду від 23.06.2026.

Ухвалою суду від 19.06.2026 відкрито провадження у справі №916/2460/26, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в закритому провадженні.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

24.07.2025 між Військовою частиною НОМЕР_1 та Фізичною особою-підприємцем Моканом Ігорем Михайловичем був укладений Договір №155 про надання послуги з Поточного ремонту даху та несучих конструкцій будівлі № НОМЕР_4 *** військової частини НОМЕР_1 , (далі Об`єкт) відповідно до Технічного завдання (Додаток №1), що є невід`ємною частиною цього Договору (далі - Послуги), а Замовник зобов`язується оплачувати такі Послуги в порядку та на умовах визначених цим Договором на загальну суму 3 950 082,17 грн, що визначена у Додатку №2.

24.07.2025 між Військовою частиною НОМЕР_1 та Фізичною особою-підприємцем Моканом Ігорем Михайловичем був укладений Договір №154 про надання послуги з Поточного ремонту даху та несучих конструкцій будівлі № НОМЕР_5 *** військової частини НОМЕР_1 , (далі Об`єкт) відповідно до Технічного завдання (Додаток №1), що є невід`ємною частиною цього Договору (далі - Послуги), а Замовник зобов`язується оплачувати такі Послуги в порядку та на умовах визначених цим Договором на загальну суму 3 999 982,73 грн, що визначена у Додатку №2.

04.12.2024 між Військовою частиною НОМЕР_1 та Фізичною особою-підприємцем Моканом Ігорем Михайловичем був укладений Договір №252 про надання послуги з Поточного ремонту даху та несучих конструкцій будівлі № НОМЕР_6 *** військової частини НОМЕР_1 , (далі Об`єкт) відповідно до Технічного завдання (Додаток №1), що є невід`ємною частиною цього Договору (далі - Послуги), а Замовник зобов`язується оплачувати такі Послуги в порядку та на умовах визначених цим Договором на загальну суму 2 590 710,76 грн, що визначена у Додатку №2.

В матеріалах справи наявна претензія ВЧ НОМЕР_1 Міністерства оборони України № А0666/35/2091 від 04.08.2026 адресована ФОП Мокану Ігору Михайловичу про відшкодування шкоди, завданої у зв`язку із завищенням вартості та обсягів виконаних робіт з поточного ремонту будівель № 1, № 2 та № 7 на загальну суму 1 214 753,48 грн, а також завищення вартості використаних будівельних матеріалів на суму 354 694,53 грн. Докази направлення відповідачу в матеріалах справи відсутні.

Позивачем також додано до матеріалів справи акти контрольного обміру та відомостей перерахунку вартості й обсягів робіт, виконаних ФОП Моканом Ігорем Михайловичем для військової частини НОМЕР_1 за договорами № 252 від 04.12.2024, № 154 від 24.07.2025 та № 155 від 24.07.2025 щодо поточного ремонту дахів і несучих конструкцій будівель № 7, № 1 та № 2 відповідно.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши правову позицію позивача, його мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення позову чи відмови у його задоволенні, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 837 ЦК України одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Згідно зі ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовні проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 844 ЦК України унормовано, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно зі ст. 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Положеннями ст. 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Частиною 2 цієї статті визначено, що припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

За приписами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Тлумачення змісту ст. 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18).

Такий підхід також узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Отже, як встановлено судом вище, між ВЧ НОМЕР_1 та ФОП Моканом Ігорем Михайловичем були укладені договори №252 від 04.12.2024, №154 від 24.07.2025 та №155 від 24.07.2025 щодо виконання поточного ремонту будівель. Виконані відповідачем роботи були прийняті замовником за актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідками форми КБ-3, підписаними сторонами без зауважень, після чого їх вартість була оплачена позивачем.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на результати проведеного внутрішнього аудиту контрольного заходу, за наслідками якого нібито встановлено завищення вартості та обсягів виконаних робіт на суму 1 214 753,48 грн, а також завищення вартості використаних будівельних матеріалів на суму 354 694,53 грн, що загалом становить 1 569 448,01 грн. Разом із тим суд зазначає, що аудиторський звіт (висновок), на який позивач неодноразово посилається як на основний доказ встановлення вказаних порушень, до матеріалів справи не подано, у переліку додатків до позовної заяви такий документ відсутній. Натомість, позивачем додано лише договори №252 від 04.12.2024, №154 від 24.07.2025 та №155 від 24.07.2025, укладені до них додатки, претензію, акти контрольних обмірів, відомості перерахунку обсягів виконаних робіт та вартості використаних матеріалів, а також зведені порівняльні таблиці щодо окремих об`єктів будівництва, із змісту яких вбачається, що комісією здійснювалися контрольні обміри та порівняння фактичних показників із даними актів форми КБ-2в та кошторисної документації, а за окремими роботами, які є прихованими або були закриті наступними конструкціями, висновки зроблені за наявною документацією. Разом із тим зазначені акти контрольного обміру самі по собі не є аудиторським звітом та не містять висновків щодо проведення внутрішнього аудиту, визначення його предмета, меж, методики, джерел інформації, порядку здійснення розрахунків та обґрунтування встановлених порушень. Відтак, суд позбавлений можливості перевірити правильність застосованої методики, вихідні дані, достовірність здійснених розрахунків та причинно-наслідковий зв`язок між наведеними у документах відхиленнями і діями відповідача. При цьому самі акти контрольних обмірів лише відображають інше бачення комісії щодо обсягів та вартості окремих робіт, однак не підтверджують належними та допустимими доказами факту неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань. Висновки комісії не підтверджені висновком судового експерта, спеціаліста або іншими об`єктивними доказами, які б беззаперечно свідчили про завищення відповідачем вартості робіт чи використаних матеріалів. Крім того, суд враховує, що роботи були прийняті уповноваженими представниками замовника без будь-яких зауважень щодо їх обсягів, якості чи вартості, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних робіт. Доказів того, що зазначені акти були підписані під впливом помилки, обману, примусу або за відсутності можливості перевірити фактичне виконання робіт, матеріали справи не містять.

Отже, оцінивши подані сторонами докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що позивач не довів належними, допустимими та достатніми доказами факту порушення відповідачем умов укладених договорів та обґрунтованості визначеного ним розміру збитків у сумі 1 569 448,01 грн. Адже, саме по собі посилання на результати контрольних обмірів без подання аудиторського звіту, на підставі якого сформовано висновки про наявність порушень, не може бути достатньою правовою підставою для стягнення з відповідача заявленої суми. За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом відмовлено позивачу у задоволенні позову, понесені останнім витрати на оплату судового збору покладаються на останнього.

Керуючись ст.ст. 123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до Фізичної особи-підприємця Мокана Ігора Михайловича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення 1 569 448,01 грн.

2. Витрати по сплаті судового збору покласти на Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 31.07.2026.

Суддя І.А. Малярчук