Ухвала суду № 138679928, 31.07.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

____________________________

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"31" липня 2026 р. Справа № 916/3046/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М. розглянувши матеріали заяви Керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову (вх.№3123/26 від 27.07.2026) подану по справі №916/3046/26,

за позовом Керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси (вул. Краснова, 10, м. Одеса, 65059) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (площа Біржова, буд. 1, м. Одеса, 65026; код ЄДРПОУ 26597691);

до відповідача Приватного підприємства "МОДА" (вул. Успенська, 40, м. Одеса, 65048; код ЄДРПОУ 31358428);

про стягнення 15 071 260,89 грн,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 27.07.2026 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№3123/26) Керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Приватного підприємства "МОДА" про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі в розмірі 14 275 142,5 грн, 3 % річних у розмірі 202 980,79 грн та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов`язання у розмірі 593 137,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що всупереч положенням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" №132-ІХ, відповідачем не сплачено кошти пайової участі до місцевого бюджету Одеської міської ради за будівництво 16-поверхового 4-секційного житлового будинку з торгово-офісними приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, Київський район, проспект Академіка Глушка, 17-А.

29.07.2026 до суду від прокурора надійшла заява про забезпечення позову (вх.№2-1504/26 від 29.07.2026), в якій прокурор просить суд:

- накласти арешт на грошові кошти, які належать ПП «МОДА», як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Приватному підприємству «МОДА» у межах суми позовних вимог на загальну суму 15 071 260,89 грн.;

- накласти арешт на нерухоме майно, яке належить Приватному підприємству «МОДА», у межах суми позову 15 071 260,89 гривень лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову прокурор вказує, що Київською окружною прокуратурою міста Одеси встановлено об`єктивні причини для застосування заходів забезпечення, на які вказано у правовій позиції Верховного Суду, а саме наявність щодо ПП "МОДА" зареєстрованих обтяжень та арештів нерухомого майна, відсутність значного обсягу вільного від обтяжень нерухомого майна, на яке може бути звернено стягнення у майбутньому, існування інших судових спорів майнового характеру, у яких заявлені вимоги про стягнення грошових коштів, об`єктивно зменшує гарантії реального виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог.

31.07.2026 до суду від ПП "МОДА" надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову, в яких відповідач просить суд відмовити повністю у задоволенні заяви про забезпечення позову (вх.№26682/26).

У даних запереченнях відповідач вказує, що прокурор не надав суду доказів того, що після виникнення спору або після пред`явлення позову ПП "МОДА" відчужує чи готується відчужувати належне йому майно, переводить кошти на користь пов`язаних осіб, закриває банківські рахунки або виводить із них кошти з метою уникнення виконання судового рішення, укладає договори застави, іпотеки, поруки або інші правочини, спрямовані на штучне зменшення обсягу активів, припиняє господарську діяльність, перебуває у процедурі ліквідації чи банкрутства, не виконує судові рішення, які набрали законної сили, має податковий борг, прострочену заборгованість перед працівниками або інші ознаки неплатоспроможності.

Розглянувши заяву Керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову (вх.№3123/26 від 27.07.2026), подану по справі №916/3046/26, а також наявні в матеріалах заяви документи, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до статті 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист (поновлення) порушених чи оспорюваних прав (інтересів) позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладених у постановах від 08.07.2024 у справі №916/143/24, від 04.10.2024 у справі №913/289/24, законодавством покладено на заявника обов`язок обґрунтування підстав, які можуть утруднити чи унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.

При цьому, у постанові від 04.12.2025 у справі №916/3385/25 Верховний Суд зазначив, що наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії з відповідним їх підтвердженням. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави заявлених позовних вимог та застосування відповідного їм заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 також висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Так в якості обґрунтування підстав необхідності вжиття заходів забезпечення позову прокурор зазначає, що Київською окружною прокуратурою міста Одеси встановлено об`єктивні причини для застосування заходів забезпечення, наявні судові спори майнового характеру та існуючі зареєстровані арешти майна, накладені в межах інших проваджень.

Прокурор вказує, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПП "МОДА" станом на 22.07.2026 зареєстроване, в процесі припинення не перебуває, отже, на думку прокурора, ПП "МОДА" здійснює господарську діяльність, при цьому не сплативши до бюджету кошти пайової участі для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту.

Також прокурор зазначає, що згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, станом на 22.07.2026 за ПП "МОДА" наявні зареєстровані обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, зокрема від 13.01.2022, який накладено на все нерухоме майно боржника.

Таким чином прокурор стверджує, що наявність відносно ПП "МОДА" зареєстрованих обтяжень та арештів нерухомого майна, відсутність значного обсягу вільного від обтяжень нерухомого майна, на яке може бути звернено стягнення у майбутньому, існування інших судових спорів майнового характеру, у яких заявлені вимоги про стягнення грошових коштів, об`єктивно зменшує гарантії реального виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог.

Відтак прокурор вважає, що наведені ним обставини повністю відповідають критеріям, визначеним Верховним Судом для застосування заходів забезпечення позову, оскільки свідчать про існування як об`єктивних, так і суб`єктивних факторів ризику, що можуть істотно ускладнити або зробити неможливим виконання майбутнього судового рішення у разі задоволення позову.

Крім того, на виконання п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України, прокурор повідомляє, що пропозиції щодо зустрічного забезпечення позову відсутні, оскільки немає достатніх підстав вважати, що заходами забезпечення позову відповідачу можуть бути спричинені матеріальні збитки чи матеріальна шкода.

31.07.2026 до суду від ПП "МОДА" надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову, в яких відповідач, заперечуючи проти вжиття заходів забезпечення позову, вказує, що прокурор не надав суду доказів того, що після виникнення спору або після пред`явлення позову ПП "МОДА" відчужує чи готується відчужувати належне йому майно, переводить кошти на користь пов`язаних осіб, закриває банківські рахунки або виводить із них кошти з метою уникнення виконання судового рішення, укладає договори застави, іпотеки, поруки або інші правочини, спрямовані на штучне зменшення обсягу активів, припиняє господарську діяльність, перебуває у процедурі ліквідації чи банкрутства, не виконує судові рішення, які набрали законної сили, має податковий борг, прострочену заборгованість перед працівниками або інші ознаки неплатоспроможності.

Відповідач вказує, що до заяви не додано фінансової звітності ПП "МОДА", відомостей про залишки коштів на рахунках, доказів відкриття виконавчих проваджень щодо стягнення значних сум, інформації про вартість активів чи документів, які підтверджували б незадовільний фінансовий стан підприємства.

Щодо посилань прокурора на завершення будівництва та прийняття в експлуатацію об`єкта загальною площею 42 836,02 кв.м, відповідач зазначає, що вказана обставина свідчить про здійснення підприємством масштабної господарської діяльності та створення значного майнового активу, однак не підтверджує намір приховати майно або ухилитися від виконання можливого судового рішення.

Також ПП "МОДА" стверджує, що до набрання законної сили рішенням у справі №916/2198/26 заявлені позивачем у даній справі вимоги мають спірний характер, а ототожнення самого факту участі юридичної особи в судовому спорі з наявністю у неї безспірного боргу суперечить засадам змагальності, рівності сторін та презумпції правомірності поведінки учасника господарських відносин.

Так відповідач вважає, що прокурором не зазначено про ухвалення рішення про стягнення коштів у межах справи №916/2198/26, що таке рішення не виконується або що ПП "МОДА" вчиняє дії для уникнення його виконання. Отже, посилання на інший незавершений спір має виключно припустимий характер.

Крім того ПП "МОДА" вказує, що посилання прокурора на арешт майна ПП "МОДА" є необґрунтованим, оскільки відповідний борг сплачено, виконавче провадження закінчено, а арешт припинено, у підтвердження чого надає відповідну постанову старшого державного виконавця Першого приморського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шевченко М.Т.

Згідно з висновком Верховного суду, викладеним у постанові від 04.12.2025 у справі №916/3385/25, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, вжиття заходів забезпечення позову передбачає доведення стороною обставин вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

З огляду на викладене, висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду свідчить, що вимога про надання доказів витрачання відповідачем коштів не може розглядатися як єдина підстава для застосування заходів забезпечення позову, однак не виключає зобов`язання заявника щодо доведення необхідності такого забезпечення шляхом подання доказів, підтверджуючих підставність заявлених вимог та ризик утруднення чи унеможливлення виконання у майбутньому відповідного судового рішення.

Це підтверджується тим, що Верховний Суд у постанові від 18.06.2025 у справі №918/73/25 зазначив те, що наведений у зазначеній постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду підхід передбачає необхідність доказування наявності обґрунтованої необхідності у застосуванні заходів забезпечення позову шляхом подання доказів до суду щодо наявності фактичних обставин, з якими закон пов`язує застосування такого заходу забезпечення позову, обґрунтування позивачем відомих останньому обставин або тих обставин, про які він об`єктивно може дізнатися, які б свідчили про утруднення чи унеможливлення виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, повертаючи справу №917/1610/23 відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду ухвалою від 01.03.2025, зазначала, що наведений зміст вказаної постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду засвідчує, що у ній взагалі відсутні правові висновки про те, що у питанні застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та/або грошові кошти, що знаходяться на рахунках відповідача/зацікавленої особи, позивач (заявник) звільняється від доказування наявності обґрунтованої необхідності у застосуванні заходів забезпечення позову шляхом подання доказів до суду щодо наявності фактичних обставин, з якими закон пов`язує застосування такого заходу забезпечення позову.

Таким чином, саме лише посилання в заяві позивача на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви, адже має характер припущення. Вказане повністю узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 №381/4019/18.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

За загальним правилом достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Водночас слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності

Суд бере до уваги, що для вжиття заходів забезпечення позову важливим є момент об'єктивного існування ризиків, які визначені зокрема у частині другій статті 136 ГПК України, та необхідності їх підтвердження відповідними доказами.

Господарським судом були досліджені твердження Керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси, а також надані ним докази на підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову в даній справі, та встановлено наступне.

Із наданої прокурором інформаційної довідки №486919474 від 22.07.2026, судом встановлено, що постановою державного виконавця Першого приморського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шевченко М.Т. від 13.01.2022 у виконавчому провадженні №68091390 накладено арешт на все нерухоме майно ПП "МОДА" (код ЄДРПОУ 31358428).

Натомість відповідачем надано до суду копію постанови старшого державного виконавця Першого приморського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шевченко М.Т. від 26.01.2022 про закінчення виконавчого провадження №68091390, відповідно до якої, у зв`язку з фактичним, у повному обсязі, виконанням вимог виконавчого листа, державним виконавцем закінчено виконавче провадження, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Також відповідно до відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження, станом на момент розгляду заяви про забезпечення позову, виконавче провадження №68091390 завершено.

Таким чином суд доходить висновку, що прокурором не підтверджено доводи заяви про наявність зареєстрованих обтяжень та арештів нерухомого майна, у зв`язку з чим відповідні твердження не приймаються судом.

Щодо тверджень прокурора стосовно наявності іншого судового спору про стягнення з відповідача грошових коштів, то суд погоджується з доводами ПП "МОДА", що у межах справи №916/2198/26 не ухвалено рішення про стягнення коштів, також що прокурором не зазначено що таке рішення не виконується або що ПП "МОДА" вчиняє дії для уникнення його виконання.

Як встановлено судом, станом на момент розгляду заяви про забезпечення позову, у справі №916/2198/26 за позовом Одеської міської ради до ПП "МОДА" про стягнення 2 385 176,40 грн, відкрито провадження, призначено та проведено підготовче засідання, яке відкладено на 08.09.2026.

Таким чином господарський суд зазначає, що наявність даного спору не свідчить про безумовну необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та на майно відповідача.

Крім того суд зазначає, що у справі №916/2198/26, на яку посилається прокурор, Господарський суд Одеської області ухвалою від 01.06.2026, відмовив Одеській міській раді у задоволенні заяви про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ПП "МОДА", як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на грошові кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ПП "МОДА", у межах розміру позовних вимог на загальну суму 2 385 176,40 грн, а також шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ПП "МОДА", у межах розміру позовних вимог 2 385 176,40 грн лише в межах різниці між сумою ціни позову та розміром арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.

Стосовно тверджень прокурора щодо провадження ПП "МОДА" господарської діяльності, суд зазначає що така обставина не може свідчити про імовірність утруднення або унеможливлення виконання рішення суду в даній справі, а навпаки вказує про можливість виникнення активів за рахунок яких таке рішення може бути виконано, зокрема шляхом стягнення грошових коштів або зверненням стягнення на майно відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином господарський суд вказує, що заява Керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову не містить достатніх обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на можливе ухилення відповідача від виконання рішення суду, чи вчинення ним дій, які б свідчили про те, що невжиття заходів до забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду.

Заявник лише допускає припущення того, що відповідач може розпорядитися своїми грошовими коштами та майном, з метою утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття заходів забезпечення судом.

Враховуючи викладене, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням критеріїв розумності, обґрунтованості та адекватності вимог щодо забезпечення позову, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову (вх.№3123/26 від 27.07.2026) подану по справі №916/3046/26 відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).

Суддя Ю.М. Невінгловська