Ухвала суду № 138679900, 03.08.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"03" серпня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/470/22Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г., отримавши заяву ОСОБА_1 від 02.07.2026р. вх. № ГСОО 2-1289/26 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі №916/470/22

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Рисоіл Україна (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 28;код ЄДРПОУ 41041279)

До відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро (21036, м.Вінниця, вул. Майбороди Дмитра, 6, каб. 508; код ЄДРПОУ 37565654), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Про солідарне стягнення 2230770,76 грн.

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю „Рисоіл Україна звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро, ОСОБА_1 про стягнення 2230770,76 грн.

Позовні вимоги було направлено на солідарне стягнення заборгованості за угодою про врегулювання від 13.09.2021р. до договору поставки №Р21-046 від 22.07.2021р. за основним боргом в сумі 2114944,00 грн., пені в сумі 115826,76 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.10.2022р., яке постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2023р. залишено без змін, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Рисоіл Україна задоволено частково. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро, ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Рисоіл Україна заборгованість за угодою про врегулювання від 13.09.2021р. до договору поставки № Р21-046 від 22.07.2021р. за основним боргом у розмірі 2114944,00 грн. та пеню у розмірі 58407, 22 грн. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Рисоіл Україна витрати по сплаті судового збору у розмірі 16300,14 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Рисоіл України витрати по сплаті судового збору у розмірі 16300,13 грн.

Постановою Верховного Суду від 26.09.2023р. закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 05.10.2022р. та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2023р. у справі №916/470/22 в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України. Касаційну скаргу ОСОБА_1 в частині підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 05.10.2022р. та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2023р. у справі №916/470/22 в оскаржуваній частині - залишено без змін. Поновлено виконання рішення Господарського суду Одеської області від 05.10.2022р. та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2023р. у справі №916/470/22, що було зупинено згідно з ухвалою Верховного Суду від 21.07.2023р.

02.07.2026р. до Господарського суду Одеської області ОСОБА_1 подано заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по справі №916/470/22, відповідно до якої відповідач просить суд переглянути рішення Господарського суду Одеської області від 05.10.2022р. у справі №916/470/22. Прийняти нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Рисоіл України до ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.07.2026р. заяву передано на розгляд судді Д`яченко Т.Г.

Листом суду від 02.07.2026р. було повідомлено ОСОБА_1 , що заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по справі №916/470/22 буде розглянута судом після виходу судді Д`яченко Т.Г. з відпустки.

Оглянувши заяву ОСОБА_1 від 02.07.2026р. вх. № ГСОО 2-1289/26 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по справі №916/470/22, суд зазначає наступне.

Як з`ясовано судом, постановою Господарського суду Вінницької області від 23.01.2024р. по справі №902/1302/22, зокрема, задоволено клопотання арбітражного керуючого (розпорядника майна) Бурцевої І.Ю. № 02-40/769 від 24.11.2023 про припинення процедури розпорядження майном, визнання ТОВ "Сат-Агро" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Сат-Агро" та повноваження розпорядника майна Бурцевої І.Ю. у справі № 902/1302/22.

Визнано боржника ТОВ "Сат-Агро" банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Строк ліквідаційної процедури - 12 місяців. Судове засідання у справі призначити на 28 лютого 2024 року на 10:30 год.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 14.04.2026р. розгляд справи №902/1302/22 відкладено на 30.07.2026р. на 10:30 год.

Отже, з урахуванням наведеного, відповідно до постанови Господарського суду Вінницької області від 23.01.2024р. по справі №902/1302/22 відповідача у даній справі - Товариство з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1 ст. 3 ГПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Верховний Суд неодноразово зауважував, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №918/420/16, постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №911/2043/20, від 23.09.2021 у справі №904/4455/19).

Провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, одним із завдань має задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможним боржником. При цьому обов`язковим завданням провадження у справі про банкрутство є справедливе задоволення усієї сукупності вимог кредиторів в порядку черговості встановленому законом. Тому провадження у справах про банкрутство об`єктивно формується на засадах конкуренції кредиторів.

Раціональність механізму конкурсної процедури полягає саме в тому, що вона надає інструментарій для узгодження прав та інтересів усіх кредиторів, а також забезпечує взаємні права та інтереси сукупності кредиторів і боржника. При цьому інструментом гарантування прав кожного із сукупності кредиторів є принцип конкурсного імунітету, за яким кредитор не має права задовольнити свої вимоги до боржника інакше, як в межах відкритого провадження у справі про банкрутство. Кредитори можуть задовольнити свої вимоги за правилами конкретної конкурсної процедури (висновок, викладений у постановах судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №910/9535/18 та від 09.09.2021 у справі №916/4644/15).

Дотримання цього принципу забезпечується, зокрема, концентрацією судових спорів, стороною яких є боржник, у межах справи про його банкрутство відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України та кореспондуючими цій нормі правилами ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ).

Відповідно до частин 1, 2 ст.7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України..

Частиною 3 ст. 7 КУзПБ встановлено правило, за яким матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Отже, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі №918/335/17, від 15.06.2021 у справі №916/585/18(916/1051/20), постанови Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі №910/1116/18, від 12.01.2021 у справі №334/5073/19, від 23.09.2021 у справі №904/4455/19).

У постановах від 15.05.2019 у справі №289/2217/17, від 12.06.2019 у справі №289/233/18, від 19.06.2019 у справах №289/718/18 та №289/2210/17 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог.

Таким чином, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства має здійснюватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає.

У розвиток наведених правових позицій у постанові від 15.06.2021 у справі №916/585/18(916/1051/20) Велика Палата Верховного Суду сформулювала такий правовий висновок: якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі ст. 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 62 Кодексу України з процедур банкрутства усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.

Отже, КУзПБ розширив юрисдикційність господарському суду спорів, які виникають у відносинах неплатоспроможності боржника та раніше розглядалися судами інших юрисдикцій, визначивши критерій впливу спору на майнові активи боржника вирішальним при з`ясуванні питання щодо необхідності його розгляду в межах справи про банкрутство однієї із сторін.

Системний аналіз змісту приписів ст. 7 КУзПБ у сукупності із зазначеними нормами ГПК України щодо предметної та територіальної юрисдикції (підсудності) свідчить, що принцип концентрації в межах справи про банкрутство всіх спорів, у яких стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна є універсальним і норми ГПК України чи КУзПБ не встановлюють винятків із цього правила. Цей підхід є дієвим механізмом забезпечення реалізації принципу конкурсного імунітету, а також судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, за яким усі рішення чи дії, що можуть вплинути на майнові активи боржника, мають бути підконтрольні суду, що здійснює провадження у справі про банкрутство.

Здійснюючи системне тлумачення приписів ст. 7 КУзПБ, підпункту 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, слід виходити з того, що процедура банкрутства - це спеціальна правова процедура, норми КУзПБ є спеціальними, і під час їх зіставлення з нормами загальними вони повинні мати процесуальний пріоритет.

Тлумачення приписів п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України у взаємозв`язку зі статтею 7 КУзПБ свідчить, що у цих нормах законодавець, застосувавши категорії справи у спорах з майновими вимогами, майновий спір, спір щодо майна та залишивши перелік таких спорів відкритим, визначив передумови для реалізації судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, функції судового контролю щодо максимально широкого кола правовідносин за участю боржника та щодо його майна.

За такого формулювання п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, ст. 7 КУзПБ у межах справи про банкрутство підлягають вирішенню процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень.

Суд вважає, що розгляд заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по справі поза провадженням у справі про банкрутство може мати наслідком суперечність між судовим рішенням за заявою та метою процедур банкрутства (неплатоспроможності) за приписами спеціального закону - КУзПБ, що має пріоритет з часу відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Згідно з висновком про застосування норм права, викладеним у постанові КГС ВС від 08.06.2023 у справі №910/21981/16 (п.91), розгляд питань, пов`язаних з виконанням судового рішення, ухваленого за результатами розгляду майнового спору відносно боржника, має відбуватися за правилами ГПК України з обов`язковим урахуванням положень ст. 7 КУзПБ.

Таким чином розгляд питань, пов`язаних з переглядом судового рішення, ухваленого за результатами розгляду майнового спору відносно боржника, має відбуватися за правилами ГПК України, з обов`язковим урахуванням положень ст. 7 КУзПБ, у зв`язку з чим подана ОСОБА_1 заява від 02.07.2026р. вх. № ГСОО 2-1289/26 про перегляд рішення у справі №916/470/22 за нововиявленими обставинами - підлягає розгляду господарським судом, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро, яка розглядається Господарським судом Вінницької області.

Керуючись ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Передати заяву ОСОБА_1 від 02.07.2026р. вх. № ГСОО 2-1289/26 про перегляд рішення у справі №916/470/22 за нововиявленими обставинами для подальшого розгляду в межах справи №902/1302/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро.

Ухвала набрала законної сили 03.08.2026р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко