Ухвала суду № 138679769, 03.08.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.08.2026 Справа№910/11132/25

За заявою:Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський автобусний завод», м. Львівпро:забезпечення позовуу справі:№910/11132/25за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи», Дніпропетровська обл., м. Кам`янськедо відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський автобусний завод», м. Львівза участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай Ірину Володимирівну , м. Київ Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівінвестактив», м. Львів Закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту», м. Львівпро:визнання недійсним договору, застосування наслідків недійсності правочину та повернення майна, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень

Суддя Крупник Р.В.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа №910/11132/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи» (надалі Позивач, Заявник, ТОВ «ЛАЗи») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський автобусний завод» (надалі Відповідач, ТОВ «ЛАЗ»), за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного нотаріуса Мамай І.В., ТОВ «Львівінвестактив», ЗАТ «Завод комунального транспорту» та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору, застосування наслідків недійсності правочину та повернення майна, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Відповідач ТОВ «ЛАЗ» подав за допомогою підсистеми «Електронний суд» заяву про забезпечення позову (вх. №3546/26 від 30.07.2026), у якій просить суд:

- накласти арешт на об`єкт нерухомого майна будівлю механообробного цеху (корпус), літ. «А2-1», «А3-1», «А4-1», загальною площею 4`826,4 кв.м., що розташована за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, буд. 45, зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 796767846101, право власності на який зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівський автобусний завод» (ідентифікаційний код: 39629782) на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай Ірини Володимирівни № 27852808 від 18.01.2016;

- заборонити будь-яким державним реєстраторам, а також будь-яким іншим суб`єктам, які наділені владними повноваженнями щодо здійснення реєстраційних дій, у тому числі нотаріусам, проводити реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо відчуження, зміни, поділу, виділу, а також передачі до статутного капіталу (пайового фонду) будь-яких юридичних осіб нерухомого майна, належного Товариству з обмеженою відповідальністю «Львівський автобусний завод» (ідентифікаційний код: 39629782), в тому числі будівлі механообробного цеху (корпус), літ. «А2-1», «А3-1», «А4-1», загальною площею 4`826,4 кв.м., розташованої за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, буд. 45, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 796767846101.

В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на те, що у ТОВ «ЛАЗ» відбулася зміна складу учасників та керівника. Про факт здійснення таких змін відповідач дізнався із заяви позивача про забезпечення позову. Відповідні реєстраційні дії були вчинені без волевиявлення законного учасника товариства ОСОБА_2 та без відома керівника товариства ОСОБА_3 , які перебували та перебувають за межами України. Жодних рішень щодо зміни складу учасників товариства чи зміни його керівника вони не приймали, відповідних документів не підписували та повноважень на вчинення таких дій будь-яким особам не надавали.

Таким чином, на думку відповідача, наведені обставини свідчать про наявність ознак того, що реєстраційні дії були вчинені без волевиявлення законного учасника та керівника товариства, що створює обґрунтовані підстави вважати їх незаконними. Внесення до ЄДР змін фактично створило для осіб, зазначених у реєстрі як учасник та керівник ТОВ «Львівський автобусний завод», можливість діяти від імені товариства, представляти його інтереси, укладати цивільно-правові та господарські правочини, а також розпоряджатися належним товариству нерухомим майном.

Надаючи оцінку відповідним доводам, суд зазначає таке.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 ГПК України, згідно з частиною 1 якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Буквальне тлумачення відповідного положення вказує на те, що відповідач як учасник справи не позбавлений права звернутися до суду із заявою про забезпечення позову. Водночас таке право не є універсальним та підлягає реалізації лише у специфічному колі випадків, зокрема, під час вирішення питання про поворот виконання рішення, де відповідач фактично набуває статусу особи, яка заявляє майнову вимогу до позивача, що і обумовлює можливість застосування заходів забезпечення. На це вказує практика Верховного Суду, який у постанові від 12.02.2020 у справі №161/9156/15-ц погодився із обґрунтованістю висновків судів нижчих інстанцій про те, що невжиття заходів забезпечення позову в межах вирішення питання про поворот виконання рішення може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, оскільки предметом вимог відповідача є стягнення з позивача грошових коштів, а тому наявні підстави для накладання арешту на належне позивачу майно.

Іншим процесуальним механізмом є право відповідача звернутися із клопотанням про застосування зустрічного забезпечення відповідно до статті 141 ГПК України.

Однак, обставини цієї справи не свідчать про наявність жодного із наведених випадків. Судом не вирішується питання про поворот виконання судового рішення, а тому відсутні процесуальні передумови для звернення відповідача із заявою про забезпечення вимог. Крім того, зі змісту поданої заяви вбачається, що відповідач не порушує питання про застосування зустрічного забезпечення, а фактично просить застосувати заходи забезпечення позову згідно зі статтями 136, 137 ГПК України.

Суд звертає увагу, що справа №910/11132/25 перебуває на стадії підготовчого провадження, а тому можливість відповідача подавати заяву про забезпечення позову безпосередньо залежить від того, чи спрямована його заява на досягнення цілей визначених частиною 2 статті 136 ГПК України. Згаданою нормою передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Аналіз наведеної норми свідчить, що законодавець пов`язує можливість застосування заходів забезпечення позову із необхідністю гарантування майбутнього захисту саме прав та інтересів позивача, який звернувся до суду з відповідним позовом. При цьому з огляду на немайновий характер заявлених у цій справі позовних вимог умовою застосування заходів забезпечення є можливість істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За таких умов суд доходить висновку, що відповідач не вправі подавати заяву про забезпечення позову в порядку статті 136 ГПК України під час розгляду справи у межах підготовчого провадження. Подана ним заява не відповідає меті та правовій природі інституту забезпечення позову.

Слід враховувати і те, що інтерес сторін у позовному провадженні є різним за своєю правовою природою. Інтерес позивача полягає у захисті порушеного або оспорюваного права шляхом задоволення заявлених позовних вимог, тоді як інтерес відповідача, навпаки, спрямований на заперечення таких вимог та недопущення їх задоволення.

Вжиття заходів забезпечення позову щодо спірного майна за заявою відповідача призведе до використання інституту забезпечення позову для охорони процесуального інтересу позивача, який є прямо протилежним до інтересу відповідача. Це створюватиме конфлікт взаємовиключних процесуальних інтересів сторін у межах одного провадження, що є неможливим.

Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви відповідача про забезпечення позову.

Варто також зауважити, що ухвалою від 30.07.2026 суд частково задовольнив заяву позивача про забезпечення позову (вх. №3514/26 від 29.07.2026) та вжив заходи забезпечення позову у справі №910/11132/25 до набрання законної сили рішенням суду у вказаній справі шляхом:

- накладення арешту на об`єкт нерухомого майна будівлю механообробного цеху (корпус), літ. «А2-1», «А3-1», «А4-1», загальною площею 4`826,4 кв.м., що розташована за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, буд. 45, та зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 796767846101;

- заборони державним реєстраторам, а також іншим суб`єктам, які наділені владними повноваженнями щодо здійснення реєстраційних дій, у тому числі нотаріусам, проводити реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо відчуження, зміни, поділу, виділу, а також передачі до статутного капіталу (пайового фонду) будь-яких юридичних осіб нерухомого майна, а саме будівлі механообробного цеху (корпусу), літ. «А2-1», «А3-1», «А4-1», загальною площею 4`826,4 кв.м., розташованої за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, буд. 45, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 796767846101.

Отже, позов у цій справі уже забезпечено тими заходами, про які просить відповідач.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 136-140, 144, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський автобусний завод» про забезпечення позову (вх. №3546/26 від 30.07.2026) задовольнити.

2. Ухвала набирає законної сили з в порядку статті 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 254-259 ГПК України.

Веб-адреса сторінка суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Суддя Крупник Р.В.