Рішення № 13867970, 10.02.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" лютого 2011 р.Справа № 19-10-6-22-15/160-08-3719

Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів:

Петренко Н.Д. головуючий суддя

Никифорчук М.І. суддя

Найфлейш В.Д. суддя

при секретарі Гавриловій А.А.

розглянув матеріали справи № 19-10-6-22-15/160-08-3719

за позовом: відкритого акціонерного товариства «Одеський керамзитовий завод», м. Одеса

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Ізокерам», м. Одеса

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) товариства з обмеженою відповідальністю «Кераміт», Одеська область, Комінтернівський район, с. Крижанівка

2) товариства з обмеженою відповідальністю «Керамзит», Одеська область, Комінтернівський район, с. Крижанівка

3) приватного підприємства «Ліс», м. Одеса

про витребування майна та визнання права власності на майно

За участю представників сторін:

від позивача: не зявився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 7.02.2011 (т.6, а.с. 121). Представники позивача, присутні в судовому засіданні від 26.01.2011 та повідомлені належним чином про дату, час та місце наступного судового засідання (т.6, а.с. 101), про причини неявки суд не повідомили

від відповідача: Бережний О.В., довіреність у матеріалах справи

від ТОВ «Кераміт»: Соколов Ю.Г., довіреність у матеріалах справи

від ТОВ «Керамзит»: не зявився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т.6, а.с. 118-120)

від ПП «Ліс»: не зявився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т.6, а.с. 115-117)

СУТЬ СПОРУ: відкрите акціонерне товариства «Одеський керамзитовий завод»(ВАТ «ОКЗ», АТ, позивач) звернулось до суду (вх. № 5083 від 1.09.2008) з вимогами про витребування з володіння товариства з обмеженою відповідальністю «Ізокерам»(ТОВ «Ізокерам», відповідач) цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с/рада Красносільська, 21 км. Старокиївського шосе, 23-А, який належав раніше на праві власності ВАТ «Одеський керамзитовий завод», а саме: сторожовий пост, дробильне відділення панельне, будівлю АКБ з холодильним відділенням, відділення сушильного барабану, підготовчо-формувальне відділення, галерея подачі сировини з відділенням попередньої обробки, ремонтно-механічні майстерні, відділення обертаючої печі, склад глини панельний, внутрішньо майданчикові залізничні колії, внутрішньо майданчикові мережі газопроводу, кран мостовий грейдерний, барабан сушильний СМУ, обертаюча піч Д-25 дл 40 м, димосос центробіжний, піч, що обертається 2,5х10, РД газозабезпечення печі обжига, прес для формування цегли ОПК-2, краскотерку, форму колотий камінь 10х2, форму колотий камінь великий 60 шт, пічне відділення панельне, склад готової продукції, склад глини панельний, трансформаторну підстанцію, будинок 2-х поверховий, внутрішньоплощадочні кабельні мережі, мережі водопостачання, автомобіль КРАЗ-256, автомобіль МАЗ 5551, автомобіль КАМАЗ №22110308245, автомобіль ІФА, автомобіль ГАЗ 330210, погрузчик ТО-30, погрузчик УА-053, шляхом його повернення у власність ВАТ «Одеський керамзитовий завод», а також просить суд визнати за ВАТ «ОКЗ»право власності на цілісний майнових комплекс, що знаходиться за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с/рада Красносільська, 21 км. Старокиївського шосе, 23-А, а саме на вищеперелічене нерухоме та рухоме майно (т.1, а.с. 2-6).

При цьому в обґрунтування своїх позовних вимог ВАТ «ОКЗ»посилалось, що, по-перше, колишній голова правління ВАТ «ОКЗ»не мав права на відчуження майна цілісного майнового комплексу за угодами, які укладені останнім з ПП «ЛІС»від 14.11.2002 та з ТОВ «Керамзит»від 10.12.2003, оскільки у п.7.4.3. Статуту ВАТ «ОКЗ» встановлено, що правління АТ має повноваження на відчуження майна незалежно від його вартості за згодою з спостережною радою, а такої згоди спостережна рада голові правління Лисюку В.М. не надавала, що підтверджується Протоколом засідання членів Наглядової ради ВАТ «ОКЗ»№8 від 17.02.2004 та рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ «ОКЗ»від 30.01.2004 про несхвалення угод по відчуженню майна, які укладені головою правління з перевищенням службових повноважень, і тому відповідно до вимог ст.63 ЦК УРСР вищевказані угоди не створюють цивільних прав та обовязків для ВАТ «ОКЗ». Окрім того, ПП «ЛІС»і ТОВ «Керамзит»не являються добросовісними набувачами майна ВАТ «ОКЗ», оскільки на дату укладення угоди з ПП «ЛІС»від 14.11.2002 ОСОБА_1 знав про відсутність у нього права на відчуження будь-якого майна ВАТ «ОКЗ», так як останній був одночасно засновником ПП «ЛІС»і головою правління ВАТ «ОКЗ». Засновниками та власниками ТОВ «Керамзит»були громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 При цьому ОСОБА_3 одночасно займав посаду комерційного директора ВАТ «ОКЗ»та директора ТОВ «Керамзит», а ОСОБА_2 входила до складу правління ВАТ «ОКЗ», що підтверджується протоколом загальних зборів акціонерів від 22.12.1998, а тому ці особи також знали про відсутність повноважень у голови правління на відчуження будь-якого майна без погодження із спостережною радою. По-друге, ТОВ «Кераміт»також не являється добросовісним набувачем майна за угодою, що укладена останнім з ТОВ «Керамзит» від 24.12.2003, оскільки ОСОБА_3, як засновник та директор ТОВ «Кераміт»знав про відсутність у ТОВ «Керамзит»правових підстав для володіння відчужуваним майном. По-третє, відчуження 50% рухомого та нерухомого майна призвело до розділу цілісного майнового комплексу, який належав на праві власності ВАТ «ОКЗ», що в свою чергу позбавило можливості останнього проводити господарську діяльність і одержувати прибуток, що також являється метою створення ВАТ «ОКЗ», а відповідно до вимог ст.50 ЦК УРСР недійсною є угода, укладена юридичною особою в суперечності з встановленими цілями її діяльності. По-четверте, ТОВ «Ізокерам»безоплатно отримало від ТОВ «Кераміт»50% нерухомого майна, розташованого за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с/рада Красносільська, 21 км. Старокиївського шосе, 23-А, яке належало на праві власності ВАТ «ОКЗ», а тому останній має всі законні підстави для витребування у ТОВ «Ізокерам»цього майна, оскільки вимогами ст.387 ЦК України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним та в силу вимог ст.388 ЦК України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на положення ст.ст. 21, 30, 50 Закону України «Про власність», ст. 48 ЦК УРСР, ст. 388 ЦК України, ст. 12, 47 Закону України «Про господарські товариства». Вказувало, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним або від особи, яка не знала і не могла знати (добросовісний набувач) про те, що придбає майно в особи, яка не має права його відчужувати.

03.09.2008 ухвалою господарського суду Одеської області порушено провадження у справі № 15/160-08-3719 (суддя Петров В.С.).

У відзиві на позов(т.1, а.с. 56-57) відповідач по справі проти позову заперечував, зазначаючи, що позивач вже звертався до суду з вимогами про витребування майна (за позовом ВАТ «ОКЗ»до ТОВ «Ізокерам», ТОВ «Кераміт», ТОВ «Керамзит»та Комінтернівського РБТІ ухвалою господарського суду Одеської області від 12.04.2005 було припинено провадження у справі № 9/32-05-1034 на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 8.06.2005 по справі № 9/32-05-1034 ухвалу господарського суду Одеської області від 12.04.2005 було залишено без змін. Крім того ухвалою господарського суду Одеської області від 19.10.2005 по справі № 28/597-05-8337 було припинено провадження за позовом ВАТ «ОКЗ»до ТОВ «Ізокерам», за участю третіх осіб ТОВ «Керамзит», ТОВ «Кераміт»про визнання права власності на обєкти нерухомого майна цілісний майновий комплекс, розташований на території Красносільської с/ради Комінтернівського району Одеської області, 21 км. Старокиївського шосе, 23 «А»на підставі положень п. 4 ст. 80 ГПК України), а тому просить припинити провадження по справі з посиланням на положення п.п. 1, 2, 4 ч.1 ст. 80 ГПК України. Також вказував, що до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучені підприємства, які на дату прийняття справи до провадження виключені з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, а саме: ТОВ «Керамзит»- виключено з ЄДРПОУ 21.02.2006, що підтверджується ухвалою господарського суду Одеської області від 23.03.2006 у справі № 27-6-15-19/256-03-8548 та ПП «Ліс», яке ліквідовано 30.03.2005 і ця обставина підтверджується ухвалою господарського суду Одеської області від 12.04.2005 у справі № 9/31-05-1033 (т.2, а.с. 23-25) і заявив клопотання про виключення їх зі складу осіб, що є учасниками судового процесу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.09.2008 по справі № 15/160-08-3719 частково задоволено заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову та накладено арешт на цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с/рада Красносільська, Старокиївське шосе, 21км., 23а та належить на праві власності ТОВ «Ізокерам» (т.1, а.с. 84-85).

У звязку з оскарженням процесуальних документів суду провадження по справі зупинялось та поновлювалось.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.10.2008 по справі № 15/160-08-3719 ухвалу господарського суду Одеської області від 17.09.2008 скасовано, заяву про вжиття заходів забезпечення позову залишено без задоволення (т.1, а.с. 104-108). Справу № 15/160-08-3713 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Торчинській Л.О.

Ухвалою суду від 10.11.2008 справу № 15/160-08-3719 прийнято до провадження суддею Торчинською Л.О. з присвоєнням справі № 22-15/160-08-3719.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.01.2009 по справі № 15/160-08-3719 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.10.2008 скасовано, а ухвалу господарського суду Одеської області про вжиття заходів забезпечення позову від 17.09.2008 залишено без змін (т.1, а.с. 141-145).

Ухвалою Верховного суду України від 26.03.2009 відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 27.01.2009 (т.1, а.с.152).

Після повернення з касаційної інстанції матеріалів справи 28.04.2009 суддею Торчинською Л.О. призначено до розгляду справу 15/160-08-3719 з присвоєнням справі № 22-15/160-08-3719.

29.05.2009 ухвалою суду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України ПП «Ліс»та ТОВ «Керамзит»виключені зі складу учасників у справі № 22-15/160-08-3719 (т.2, а.с. 63-64).

14.07.2009 постановою Одеського апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду Одеської області від 29.05.2009 по справі № 2-15/160-08-3719 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області (т.2, а.с. 95-97).

13.10.2009 постановою Вищого господарського суду України скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.07.2009 року по справі № 22-15/160-08-3719, справа передана до Господарського суду Одеської області для вирішення питання щодо можливості припинення провадження у справі відносно ліквідованих юридичних осіб.

03.12.2009 ухвалою Верховного суду України по справі № 22-15/160-08-3719 відмовлено в порушені касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 13.10.2009 року. 08.02.2010 року справа повернулась до господарського суду Одеської області та була передана на розгляд судді господарського суду Одеської області Демешина О. А.

11.02.2010 суддя Демешин О.А. прийняв справу до свого провадження з присвоєнням справі № 6-22-15/160-08-3719 (т.3, а.с. 1). Оскільки у вступній частині ухвал не було зазначено про залучених до участі у справі у якості третіх осіб ПП «Ліс»та ТОВ «Керамзит», ухвалою від 15.03.2009 в порядку ст. 89 ГПК України виправлено вказану описку (т.3, а.с. 25), яка була оскаржена ТОВ «Кераміт»в апеляційному порядку.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 09.04.2010 відмовлено в прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Одеської області від 15.03.2010 у справі № 6-22-15/160-08-3719, а справу повернуто до господарського суду Одеської області (т.3, а.с. 90-91).

06.04.2010 позивач надав письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог в виді уточнень позовної заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності (т.3, а.с. 105-106). Позивач вказував, що 24.12.2003 між ТОВ «Керамзит»та ТОВ «Кераміт»було укладено договір купівлі-продажу майна, розташованого за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Красносільська с/рада, 21-й км. Старокиївської дороги, яке раніше належало на праві власності ВАТ «ОКЗ»та було отримано ТОВ «Кераміт»на підставі рішення господарського суду Одеської області по справі № 19/256-03-8548, яке було переглянуто господарським судом Одеської області за нововиявленими обставинами і за наслідками цього перегляду господарським судом Одеської області винесено рішення від 23.11.2009 у справі №17-27-6-15-19/256-03-8548, яким заяву ВАТ «ОКЗ»про перегляд рішення суду від 27.11.2003 за нововиявленими обставинами задоволено, рішення господарського суду Одеської області від 27.11.2003 по справі №19/256-03-8548 скасовано, провадження у справі припинено на підставі п.6 ст.80 ГПК України. З посиланням на положення ч. 1 ст. 59 ЦК УРСР в редакції від 18.07.1963 та ч.ч. 1,5 ст. 216, ч. 1 ст. 236 ЦК України, вказує, що зазначена угода є недійсною з моменту її укладення, вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути предявлена будь-якою заінтересованою особою і так як недійсні угоди не породжують для сторін прав та обовязків, до вимог про визнання недійсними таких угод строки позовної давності не застосовуються (п.п. 3.3. розяснень ВАСУ від 1.03.1999 № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням угод недійними»).

Ухвалою голови суду від 06.06.2010 відмовлено у задоволенні заяви представників ТОВ «Ізокерам»про відвід судді Демешина О.А. від розгляду справи № 6-22-15/160-08-3719, однак з метою уникнення в подальшому суперечностей та сумнівів з боку ТОВ «Ізокерам»та ТОВ «Кераміт»в неупередженості суду при розгляді справи № 6-22-15/160-08-3719 вказану справу передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Смелянець Г.Є.

09.07.2010 суддя Смелянець Г.Є. прийняла справу № 6-22-15/160-08-3719 до свого провадження з присвоєнням справі № 10-6-22-15/160-08-3719.

Під час розгляду справи позивачем 26.08.2010 надані письмові уточнення позовних вимог (т.4, а.с. 92-93), згідно з якими, позивач просить суд витребувати з володіння ТОВ «Ізокерам»цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с/рада Красносільська, 21 км. Старокиївського шосе, 23-А шляхом його повернення у власність ВАТ «ОКЗ»та визнати за ВАТ «ОКЗ»право власності на цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с/рада Красносільська, 21 км. Старокиївського шосе, 23-А, а саме на майно, що перелічене позивачем у позові, за виключенням автомобілів КРАЗ-256, МАЗ 5551, ІФА, КАМАЗ №22110308245, ГАЗ 330210 та погрузчиків ТО-30, УА-053.

В свою чергу відповідач надав до суду відзив на позов від 08.09.2008р., письмові пояснення від 15.03.2010р.; відзив на позов від 08.07.2010р. за вх.№17360, письмові заперечення, які залучені судом до справи 06.10.2010р., згідно з якими, вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству та просить суд відмовити позивачу у задоволені позовних вимог, з посиланням при цьому на те, що, по-перше, про втрату права власності на частину нерухомого майна позивачу було відомо ще в 2002 та 2003 роках і особистість голови правління не має при цьому жодного значення, а тому і позов заявлений позивачем після сплину строку позовної давності, встановленого ст.257 ЦК України, про застосування якого заявляє відповідач та наполягає на цьому. По-друге, у 2005 році позивач вже звертався до господарського суду з позовом до ТОВ «Ізокерам», ТОВ «Керамзит»та Комінтернівського РБТІ про витребування майна (справа №9/32-05-1034), посилаючись на ті ж підстави і ухвалою суду від 12.04.2005, яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2005, провадження у справі припинено на підставі п.1 ст.80 ГПК України, а також з позовом до ТОВ «Ізокерам», ТОВ «Кераміт», ТОВ «Керамзит»про визнання права власності на майно (справа №28/597-05-8337), посилаючись на ті ж підстави і ухвалою суду від 19.10.2005 провадження у справі припинено на підставі п.4 ст.80 ГПК України, що в свою чергу свідчить про усвідомленість позивача про втрату права власності на майно задовго до зазначеного в позові часу та про наявність судових рішень про вирішення спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. По-третє, посилання позивача не те, що відповідач безпідставно володіє майновим комплексом є безпідставними та спростовуються самим позивачем, який посилається на те, що майно було внесено до статутного фонду відповідача іншою особою ТОВ «Кераміт». Окрім того, зазначену обставину було встановлено в ухвалі господарського суду Одеської області від 12.04.2005 під час розгляду справи №9/32-05-1034 за позовом ВАТ «ОКЗ»до ТОВ «Керамзит», ТОВ «Кераміт»та ТОВ «Ізокерам»про витребування майна з чужого володіння і вказана ухвала постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2005 залишена без змін. По-четверте, відповідач посилається на те, що позовна заява не містить належної правової аргументації та посилань на відповідні норми права, як на підставу заявлених вимог, а посилання позивача на ст.ст. 21, 30, 50 Закону України «Про власність»є посиланням на неіснуючі правові норми, оскільки вказаний Закон втратив чинність 20.06.2007; що ст. 48 ЦК УРСР є підставою для визнання угод недійсними, але таких вимог позовна заява не містить; що ст.388 ЦК України передбачає право власника на витребування майна від добросовісного набувача, а позивач не являється власником майна, яке намагається витребувати від відповідача; що позивач втратив право власності на майно на підставі судових рішень, а саме ухвал господарського суду Одеської області від 18.11.2002 у справі №17-5-38/02-9945 та від 12.12.2003р. №19/256-03-8548, які є чинними по сьогоднішній день; що позивач не являється особою, яка втратила право власності на майно не з власної волі, що також встановлено у постанові Одеського апеляційного господарського суду від 14.03.2006 у справі №16/211-05-4330; що внесення майна до статутного капіталу провадиться в обмін на корпоративні права, а тому твердження позивача про безоплатність отримання відповідачем цього майна є неправдивими; що договори купівлі-продажу, які укладені ТОВ «Керамзит»з ПП «ЛІС»і з ТОВ «Кераміт»є чинними і не визнані недійсними і акціонеру ВАТ «ОКЗ»Клецковському О.Г. було відмовлено у визнанні цих угод недійсними, а відповідно до вимог ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом; що мирові угоди щодо відчуження позивачем майна не потребують схвалення загальних зборів, оскільки ці мирові угоди затверджені ухвалами господарського суду Одеської області, які є чинними, а рішення загальних зборів, на які посилається позивач визнано не чинними в судовому порядку (рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13.05.2005 у справі №2-2298/05); що кримінальні справи, на які посилається позивач, 23.10.2009 обєднані в одне провадження і постановою слідчого були закриті за відсутністю складу злочину і це рішення було перевірено у судовому порядку та його законність підтверджено постановою Приморського районного суду м. Одеси від 19.02.2010 та ухвалами апеляційного суду Одеської області від 04.03.2010 та 11.03.2010; що висновки експертиз, які надані позивачем в якості доказів є недопустимим доказами, оскільки джерело їх походження невідомо; що рішення господарського суду Одеської області від 23.11.2009 у справі №19/256-03-8548 жодним чином не стосується відповідача, а також не набрало чинності, оскільки його оскаржено в апеляційному порядку.

Третьою особою -1 (ТОВ «Кераміт») надані до суду письмові пояснення щодо позовних вимог, які залучені судом до справи 30.08.2010, та в яких викладено аналогічну з відповідачем позицію, а також зазначено про відсутність у представників позивача належних повноважень, оскільки повноваження останніх ґрунтуються на підроблених довіреностях.

Ухвалами господарського суду від 8.09.2010 по справі № 10-6-22-15/160-08-3719 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «Ізокерам»про відвід судді Смелянець Г.Є. та з огляду на складність справи призначено її до колегіального розгляду.

Розпорядженням в.о. голови суду № 249-ро від 08.09.201 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Смелянець Г.Є., судді Лічман Л.В., Меденцев П.А.

18.10.2010 ухвалою колегії суддів господарського суду Одеської області зупинено провадження у справі № 10-6-22-15/160-08-3719 до вирішення повязаної з нею справи № 17-27-6-15-19/256-03-8548.

17.11.2010 постановою Одеського апеляційного господарського суду по справі № 10-6-22-15/160-08-3719 ухвалу господарського суду Одеської області від 18.10.2010 року про зупинення провадження у справі скасовано, справу № 10-6-22-15/160-08-3719 передано на розгляд господарського суду Одеської області. Суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки ТОВ «Ізокерам»не є часником судового процесу у справі № 17-27-6-15-19/256-03-8548, то факти, встановлені в процесі розгляду цієї справи не будуть мати преюдиціального значення для справи № 10-6-22-15/160-08-3719, а тому підстави для зупинення провадження відсутні.

25.11.2010 суддя господарського суду Одеської області Петренко Н.Д. прийняла справу № 10-6-22-15/160-08-3719 до свого провадження з присвоєнням справі № 19-10-6-22-15/160-08-3719.

Ухвалами господарського суду Одеської області від 20.12.2010 у справі № 19-10-6-22-15/160-08-3719 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Ізокерам»про відвід судді Петренко Н.Д. та призначено справу до колегіального розгляду.

Розпорядженням голови суду № 369-р від 20.12.2010 визначено склад колегії суддів для розгляду справи № 19-10-6-22-15/160-08-3719: головуючий суддя Петренко Н.Д., суддя Никифорчук М.І. та Найфлейш В.Д.

Відповідачем по справі надано до матеріалів справи постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 у справі № 17-27-6-15-19/256-03-8548 (т.6, а.с. 74-76), якою рішення господарського суду Одеської області від 23.11.2009 скасовано, заяву ВАТ «Одеський керамзитовий завод»м. Одеса від 6.10.2009, вхідний № 7624 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 27.11.2003 у справі № 19/256-03-8548 залишено без задоволення, а зазначене судове рішення без змін.

В ухвалах колегії суддів про прийняття справи до провадження та про відкладення розгляду справи зобовязувала позивача надати, у т.ч. правове обґрунтування заявлених вимог з урахуванням постанови Одеського апеляційного господарського суду від 2 грудня 2010 року у справі №17-27-6-15-19/256-03-8548; відомості про чинність постанови Одеського апеляційного господарського суду Одеської області від 14.03.2006 у справі №16/211-05-4330 та рішення господарського суду Одеської області від 18.04.2007 року справі №9/120-07-3056; відомості про чинність рішення №141 від 10.05.2007 виконавчого комітету Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області; відомості щодо знаходження ТОВ «Керамзит»та ПП «ЛІС»в ЄДРПОУ станом на січень 2011 року; письмові заперечення на відзив на позов з документальним підтвердженням заявлених вимог з врахуванням кожного судового рішення, про які згадуються у відзиві на позов та доповненнях до нього.

26.01.2011 присутній в судовому засіданні представник позивача Мельник І.І. заявив клопотання про відкладення розгляду справи для виконання вимог ухвал судової колегії. Оскільки відповідач по справі та представник залученої до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ «Кераміт»не заперечували, колегія суддів задовольнила заявлене клопотання та відклала розгляд справи на 10 лютого 2011 року, однак в судове засідання ні присутні в минулому засіданні суду, ні будь-які інші представники позивача не зявились, докази виконання ухвал колегії суддів через канцелярію суду не надали.

У матеріалах справи містяться довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зокрема станом на 21.07.2010 (т.4, а.с. 72-78), з яких вбачається, що державним реєстратором 26.12.2005 проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю «Керамзит»(код 32497370) в результаті її ліквідації за рішенням засновників, що не повязано з реорганізацією, а також 30.03.2005 державним реєстратором внесено запис про припинення юридичної особи приватного підприємства «ЛІС»(код 30981881) в результаті її ліквідації за рішенням засновників, що не повязано з реорганізацією. Вказані підприємства залучені до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в порядку ст. 27 ГПК України та означені у вступній частині ухвали про порушення провадження по справі.

В постанові ВГСУ від 13.10.2009 у справі № 22-15/160-08-3719 міститься вказівка щодо зясування можливості припинення провадження у справі відносно ліквідованих юридичних осіб.

Також в матеріалах справи містяться численні клопотання ТОВ «Ізокерам»про виконання вимог постанови ВГСУ від 13.09.2009 та вирішення питання про припинення провадження у справі щодо ТОВ «Керамзит»та ПП «Ліс»з постановленням відповідної ухвали.

Згідно приписів п.6 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано.

Процесуальний інститут третіх осіб визначено положеннями ст. 27 ГПК України. Вказана стаття містить посилання, що треті особи залучаються до участі у справі на стороні позивача або відповідача, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обовязки щодо однієї з сторін. Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами i несуть процесуальні обовязки сторін. Суд зазначає, що хоча треті особи і мають такі самі права і обовязки як сторона вони не є стороною у справі, а тому положення п.6 ч.1 ст. 80 ГПК України не можуть бути застосовані судом.

В матеріалах справи є достатньо доказів для підтвердження ліквідації ПП «Керамзит»та ПП «Ліс», однак колегія суддів не вбачає підстав для застосування положень п. 6 ч.1 ст. 80 ГПК України і винесення з цього приводу відповідної ухвали, а вважає достатнім встановлення відповідного факту в тексті рішення, оскільки рішення суду по справі ніяким чином не вплине та не порушить права та обовязки підприємств, які вже ліквідовані.

Оскільки надання доказів по справі в обґрунтування своїх доводів та заперечень є процесуальним обовязком кожної сторони, з огляду на положення ст. 69 ГПК України щодо строків розгляду справи та враховуючи той факт, що справа розглядається господарським судом Одеської області з вересня 2008 року, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи по суті на підставі наявних в матеріалах справи документів, зокрема заявлених позовних вимог з відповідними уточненнями.

Відповідач по справі підтримав викладені в відзивах та доповненнях до них заперечував проти позовних вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності. В судовому засіданні 10 лютого 2011 року надані письмові заперечення, які долучені колегією суддів до матеріалів справи, та в яких підтримано позицію, що висловлювалась відповідачем в попередніх відзивах та запереченнях та додаткові документи.

Третьою особою -1 (ТОВ «Кераміт») надані до суду письмові пояснення щодо позовних вимог, які залучені судом до справи, та в яких викладено аналогічну з відповідачем позицію, а також зазначено про відсутність у представників позивача належних повноважень, оскільки повноваження останніх ґрунтуються на підроблених довіреностях.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

предметом доказування у справі про витребування майна з чужого незаконного володіння є встановлення обставин, які підтверджують, по-перше, що це право належить власнику, і витребовується з володіння особи, яка незаконно його набула.

Підтвердженням права власності є правовстановлюючі документи, якими можуть бути, зокрема, рішення суду та прийняті на його підставі рішення уповноважених органів щодо видачі свідоцтва про право власності та про реєстрацію права власності.

Положеннями ст. 32, 33, 34 ГПК України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні данні, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своєї вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджено, що майно, яке позивач просить суд витребувати з володіння відповідача та визнати право власності за позивачем, передано позивачем у власність ПП «ЛІС»та ТОВ «Керамзит», а підставою передання цього майна є: мирова угода від 14.11.2002, яка укладена між ПП «ЛІС» (кредитор) та ВАТ «Одеський керамзитовий завод»(боржник) під час виконання рішення господарського суду Одеської області від 31.10.2002 у справі №17-5-38/02-9945 за позовом ПП «ЛІС»(кредитор) до ВАТ «Одеський керамзитовий завод»(боржник) про стягнення заборгованості у розмірі 946304,83 грн., та яка затверджена ухвалою господарського суду Одеської області від 18.11.2002, а також мирова угода від 10.12.2003, яка укладена між ТОВ «Керамзит»(кредитор) та ВАТ «Одеський керамзитовий завод»(боржник) під час виконання рішення господарського суду Одеської області від 27.11.2003 у справі №19/256-03-8548 за позовом ТОВ «Керамзит»(кредитор) та ВАТ «Одеський керамзитовий завод»(боржник) про стягнення заборгованості у розмірі 1569648,50 грн., та яка затверджена ухвалою господарського суду Одеської області від 12.12.2003.

Тобто позивач втратив право власності на підставі судових рішень, відомості про скасування яких та набрання чинності процесуальних документів суду про їх скасування в матеріалах справи відсутні на дату розгляду справи.

Також в матеріалах справи міститься рішення господарського суду Одеської області від 18.04.2007 у справі № 9/120-07-3056, яким у повному обсязі задоволені позовні вимоги ТОВ «Ізокерам»до ТОВ «Одеський керамзитовий завод»про поділ майнового комплексу та визнання права власності. Вказаним рішенням визначено, що станом на дату його прийняття ТОВ «Ізокерам»та ВАТ «Одеський керамзитовий завод»є співвласниками цілісного майнового комплексу, який знаходиться за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Красносільська сільська рада, Старокиївське шосе 21 км, буд. 23 «А»та складається в цілому з наступного нерухомого майна (що підтверджується реєстраційним посвідченням від 14.01.2002 р. № 66): підготовчо-формувального відділення з глинозапасником та сушильним відділенням літ. А, А1, а; пічного відділення панельного літ. Б; газоочистки № 1, 2, 3 літ. В, Г, Д; складу готової продукції літ. Е; складу глини панельного літ. Ж; складу додатків літ. З; сторожового посту літ. И; дрібнильне відділення літ. К; трансформаторна підстанція літ. Л; будівля АПК з холодильним відділенням літ. М; відділення осушуючого барабану літ. Н; підготовчо-формувального відділення літ. О; галереї подачі сировини з відділенням завчасного опрацювання літ. П, П1; ремонтно-механічної майстерні літ. Р; відділення обертаючої печі літ. С; трансформаторної підстанції літ. Т; мазутонасосної літ. У; мазутонасосної літ. Ф; будинок двоповерховий літ. Х; склад глини панельний літ. Ц; резервуар для нафтопродуктів літ. Ч; камера охолоджування димососів літ. Ш; брукування І, ІІ; склад глини (площадка) ІІІ; внутрімайданчикові з/д шляхи ІV; димова труба; градирня ППВ 20.

В рішенні суду по справі № 9/120-07-3056 визначено, що власниками цілісного майнового комплексу, який складається з вищепереліченого майна, яке знаходиться за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Красносільська с/ рада, Старокиївське шосе 21 км, буд. 23 «А»є ТОВ «Ізокерам»та ВАТ «Одеський керамзитовий завод», яким майно належить на праві спільної часткової власності, частка кожного дорівнює 50/100. Зокрема, ТОВ «Ізокерам» є власником 50/100 частин цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Красносільська сільська рада, Старокиївське шосе 21 км, буд. 23 «А». Нерухоме майно (50/100 частин), що знаходиться у власності позивача складається з: пічного відділення панельного літ. Б; складу готової продукції літ. Е; складу глини панельного літ. Ж; сторожового посту літ. И; дрібнильного відділення літ. К; трансформаторної підстанції літ. Л; будівлі АПК з холодильним відділенням літ. М; відділенням осушую чого барабану літ. Н, Н1; підготовчо-формувального відділення літ. О; галереї подачі сировини з відділенням завчасного опрацювання літ. П, П1; ремонтно-механічної майстерні літ. Р; відділення обертаючої печі літ. С; мазутонасосної літ. У; будинку 2-х поверхового літ. Х; складу глини панельного літ. Ц; внутримайданчикових шляхів ІV; внутримайданчикових мереж газопроводу Х; мереж водопостачання ІХ; внутримайданчикових кабельних мереж ХІ.

Також вказано, що зазначене майно вніс до статутного капіталу позивача один з засновників ТОВ «Кераміт», який є власником земельної ділянки, на якій розташовані зазначені обєкти нерухомого майна.

Встановлено, що право власності ТОВ «Ізокерам»на зазначене майно підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим виконавчим комітетом Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області 16.06.2004. Право власності зареєстровано Комінтернівським РБТІ 01.07.2004 в книзі 39/1 номер запису 15. Балансова вартість належної позивачу частини нерухомого майна складає 897 375, 69 гривень, станом на 01.10.2006.

Наголошено, що оскільки частки в спільному майні, якою володіють позивач та відповідач, виділені в натурі (тобто є реальними), вони використовуються ними незалежно один від одного. Витрати по утриманню, експлуатації, ремонту майна здійснюються сторонами окремо та незалежно один від одного, а зазначене майно (будівлі та споруди) обліковуються на балансі кожного з них, як самостійні обєкти.

Cуд в рішенні по справі № 9/120-07-3056 вказав, що оскільки ТОВ «Ізокерам»та ВАТ «Одеський керамзитовий завод»є окремими субєктами господарювання спільне володіння, користування та утримання майна неможливе, та, керуючись положеннями ст.ст. 15, 16, 355, 364, 367 ЦК України, встановив добросовісність набуття ТОВ «Ізокерам»права власності у встановленому законом порядку на нерухоме майно у вигляді будівель та споруд, які знаходяться за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Красносільська сільська рада, Старокиївське шосе 21 км, буд. 23 «А».

Рішенням суду по справі № 9/120-07-30556 поділено в натурі між співвласниками, за домовленістю між ними, цілісний майновий комплекс, який знаходиться за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Красносільська с/рада, Старокиївське шосе 21 км, буд. 23 А, та складається в цілому з: підготовчо-формувального відділення з глинозапасником та сушильним відділенням літ. А, А1, а; пічного відділення панельного літ. Б; газоочистки № 1, 2, 3 літ. В, Г, Д; складу готової продукції літ. Е; складу глини панельного літ. Ж; складу додатків літ. З; сторожового посту літ. И; дрібнильне відділення літ. К; трансформаторна підстанція літ. Л; будівля АПК з холодильним відділенням літ. М; відділення осушуючого барабану літ. Н; підготовчо-формувального відділення літ. О; галереї подачі сировини з відділенням завчасного опрацювання літ. П, П1; ремонтно-механічної майстерні літ. Р; відділення обертаючої печі літ. С; трансформаторної підстанції літ. Т; мазутонасосної літ. У; мазутонасосної літ. Ф; будинок двоповерховий літ. Х; склад глини панельний літ. Ц; резервуар для нафтопродуктів літ. Ч; камера охолоджування димососів літ. Ш; брукування І, ІІ; склад глини (площадка) ІІІ; внутрімайданчикові з/д шляхи ІV; димова труба; градирня ППВ 20 та визнано за ТОВ «Ізокерам»(65005, Україна, м. Одеса, вул. Михайлівська, 5, код ЄДРПОУ 32970934) право власності на будівлі і споруди, які знаходяться за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Красносільська сільська рада, Старокиївське шосе 21 км, буд. 23 “А”, та складаються з: пічного відділення панельного літ. Б; складу готової продукції літ. Е; складу глини панельного літ. Ж; сторожового посту літ. И; дрібнильного відділення літ. К; трансформаторної підстанції літ. Л; будівлі АПК з холодильним відділенням літ. М; відділенням осушую чого барабану літ. Н, Н1; підготовчо-формувального відділення літ. О; галереї подачі сировини з відділенням завчасного опрацювання літ. П, П1; ремонтно-механічної майстерні літ. Р; відділення обертаючої печі літ. С; мазутонасосної літ. У; будинку 2-х поверхового літ. Х; складу глини панельного літ. Ц; внутримайданчикових шляхів ІV; внутримайданчикових мереж газопроводу Х; мереж водопостачання ІХ; внутримайданчикових кабельних мереж ХІ.

Визнано за ВАТ «Одеський керамзитовий завод»(65025, Україна, м. Одеса, вул. 21 км. Старокиївської дороги, 23-А, код ЄДРПОУ 19049242) право власності на будівлі і споруди, які знаходяться за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Красносільська сільська рада, Старокиївське шосе 21 км, буд. 23 “А”, та складаються з: підготовчо-формувального відділення з глинозапасником та сушильним відділенням літ. А, А1, а; газоочистки № 1, 2, 3 літ. В, Г, Д; складу додатків літ. З; трансформаторної підстанції літ. Т; мазутонасосної літ. Ф; резервуар для нафтопродуктів літ. Ч; камера охолоджування димососів літ. Ш; брукування І, ІІ; склад глини (площадка) ІІІ; димова труба; градирня ППВ 20

Зазначене рішення господарського суду Одеської області по справі № 9/120-07-3056 від 18.04.2007 року станом на 10.02.2011 є чинним.

10.05.2007 виконавчий комітет Красносілької сільської рад Комінтернівського району Одеської області прийняв рішення № 141 «Про видачу свідоцтва про право власності на майновий комплекс розташований на території Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області 21-й км. Старокиївського шосе буд. 23-А за товариством з обмеженою відповідальністю «Ізокерам» (т.5, а.с. 18). Підставою для розгляду та задоволення заяви ТОВ «Ізокерам»про видачу свідоцтва про право власності на цілісний майновий комплекс, розташований на території Красносільської с/ради Комінтернівського району Одеської області 21 км. Старокиївського шосе, буд. 23-А стало рішення господарського суду Одеської області про поділ майнового комплексу та визнання права власності по справі № 9/120-07-3056 від 18.04.2007.

Вказаним рішенням виконавчий комітет Красносільської с/ради вирішив:

1) вважати таким, що втратив чинність та вилучити з матеріалів Комінтернівського РБТІ свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 16.06.2004 серія САА № 956303, виданого на підставі рішення № 114 від 3.06.2004 виконавчого комітету Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області 1.07.2004;

2) Комінтернівському РБТІ скасувати державну реєстрацію права колективної власності на 50/50 частин нерухомого майна, розташованого на території Красносільської с/ради Комінтернівського району Одеської області 21 км. Старокиївського шосе, буд. 23-А за ТОВ «Ізокерам», зареєстрованого на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.06.2004 серія САА № 956303 виданого на підставі рішення № 114 від 3.06.2004 виконавчого комітету Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області 1.07.2004;

3) видати ТОВ «Ізокерам»свідоцтво про право колективної власності на обєкт нерухомого майна майновий комплекс розташований на території Красносільської с/ради Комінтернівського району Одеської області 21 км. Старокиївського шосе, буд. 23-А, що складається з літ. «Б»пічне відділення панельного; літ. «Е»складу готової продукції; літ. «Ж»складу глини панельної; літ. «Л»трансформаторної підстанції; літ. «М»будівлі АПК з холодильним відділенням; літ. «Н, Н1»будівля осушуючого барабану; літ. «П, П1»галерея подачі сировини з відділенням завчасного опрацювання; літ. «Р»ремонтно-механічна майстерня; літ. «С»відділення обертаючої печі; літ. «У»мазутонасосна; літ. «Х»будинок 2-х поверховий; літ. «Ц»складу глини панельний; ІV внутрімайданчикові з/д шляхи; Х внутримайданчикових мереж газопроводу; ІХ мережі водопостачання; ХІ внутрімайданчикові кабельні мережі;

4) ТОВ «Ізокерам»зареєструвати право приватної власності у Комінтернівському РБТІ.

23.05.2007 на підставі вказаного рішення виконавчого комітету Красносільської с/ради Комінтернівського району Одеської області № 141 від 10.05.2007 виконавчий комітет Красносільської с/ради Комінтернівського району Одеської області видав ТОВ «Ізокерам» свідоцтво серії ЯЯЯ № 944486 про право колективної власності на нерухоме майно майнового комплексу за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с/рада Красносільська, 21-й км. Старокиївського шосе, буд. 23-А (т.4, а.с. 125).

У матеріалах справи (т.4, а.с. 79) міститься інформаційна довідка Комінтернівського районного бюро технічної інвентаризації (вих. № 2111 від 21.07.2010), згідно якої майновий комплекс за адресою Одеська область, Комінтернівський район, с/рада Красносільська, 21-й км. Старокиївського шосе, будинок 23-А належить ТОВ «Ізокерам»(код ЄДРПОУ 32970934), підстави власності свідоцтво про право власності /ЯЯЯ № 944486/ 23.05.2007/ на нерухоме майно, видане виконавчим комітетом Красносілської сільської ради Комінтернівського району Одеської області на підставі рішення № 141 від 10.05.2007, форма власності колективна, частка власності 1/1, дата прийняття рішенні та внесення запису 21.02.2008.

Як встановлено ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Положеннями ст. 182 ЦК України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

За вказівками ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Протягом тривалого часу розгляду справи позивач жодним чином не довів неправомірності набуття ТОВ «Ізокерам»права власності на оспорюваний обєкт нерухомості.

Наявність у матеріалах справи чинного рішення господарського суду Одеської області № 9/120-07-30556 від 18.04.2007 та прийнятого на його підставі рішення виконавчого комітету Красносільської с/ради Комінтернівського району Одеської області № 141 від 23.05.2007, виданого та зареєстрованого в установленому законом порядку свідоцтва серії ЯЯЯ № 944486 про право колективної власності на нерухоме майно майнового комплексу за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с/рада Красносільська, 21-й км. Старокиївського шосе, буд. 23-А, які є чинними станом на 10.02.2011, спростовують твердження позивача по справі про неправомірність володіння та про незаконність набуття ТОВ «Ізокерам»права власності на оспорюваний цілісний майновий комплекс, що спростовує вимоги позивача та не дає суду правових підстав для задоволення уточнених заявлених позовних вимог.

Судові витрати у справі покладаються на позивача.

Відмова у задоволенні заявлених вимог є підставою для скасування вжитих заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 44,49, 68, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позовних вимог по справі № 19-10-6-22-15/160-08-3719 відкритому акціонерному товариству «Одеський керамзитовий завод» відмовити у повному обсязі.

2.Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Одеської області від 17.09.2008 у справі № 15/160-08-3719, скасувати.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складений та підписаний колегією суддів 15 лютого 2011 року.

Суддя Петренко Н.Д.

Суддя Никифорчук М.І.

Cуддя Найфлейш В.Д.