Ухвала суду № 138679545, 30.07.2026, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25006,

тел. 30-10-22, 30-10-23 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

30 липня 2026 рокуСправа № 912/328/26

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. за участю секретаря судового засідання Проскурні О.О., розглянувши у справі №912/328/26

про неплатоспроможність ОСОБА_1 (далі - гр. ОСОБА_1 ), ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

заяву кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, 79018

про визнання грошових вимог

Представники:

від боржника - Редька М.Г., ордер серія АТ №1128117 від 04.02.2026 року (в режимі відеоконференції),

від керуючого реструктуризацією - арбітражний керуючий Каратун Є.Є. (в режимі відеоконференції),

від заявника-кредитора - ОСОБА_2 , посадова інструкція (в режимі відеоконференції),

від кредиторів - участі не брали.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 24.03.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Каратуна Є.Є. Призначено попереднє судове засідання на 07.05.2026.

24.03.2026 (номер публікації: 78844, дата публікації на сайті ВГСУ: 24.03.2026 18:05) на вебсайті Вищого господарського суду України офіційно оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

У попередньому засіданні 07.05.2026 визнано грошові вимоги кредиторів Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК", Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК". Засідання господарського суду, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі, призначено на 23.06.2026.

07.05.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" надійшла заява про визнання грошових вимог до боржника.

Ухвалою від 27.05.2026 заяву ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" прийнято судом та призначено до розгляду в засіданні суду на 16.06.2026. Зобов`язано керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Каратуна Є.Є. надати повідомлення про результати розгляду вимог кредитора.

08.06.2026 арбітражний керуючий подав письмове повідомлення про результати розгляду грошових вимог, згідно якого вважає відсутніми підстави для визнання таких вимог з огляду на відсутність в особи, якою підписано заяву, процесуальної дієздатності.

Боржник 12 і 19.06. та 29.07.2026 подав заяви про результати розгляду грошових вимог, відповідно до якої заперечив проти їх визнання, посилаючись на таке: відсутність повноважень в особи, яка подала заяву, діяти в порядку самопредставництва; порушення строку на подання заяви; неправомірність нарахування комісії; відсутність підстав для сплати штрафних санкцій в силу положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України; неможливість самостійного здійснення боржником розрахунку заборгованості; відсутність доказів на підтвердження повної оплати за договорами факторингу; відсутність підстав для визнання грошових сум процентів, розмір яких перевищує розмір, встановлений Законом України "Про споживче кредитування".

В засіданнях суду з розгляду заяви оголошувалась перерва з 16.06.2026 до 23.06.2026 та до 30.07.2026.

В засіданні суду представником заявника ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" заяву з грошовими вимогами підтримано повністю. Представником боржника та керуючим реструктуризацією заперечено про визнання грошових вимог.

Кредитори участі в засіданні суду з розгляду заяви не брали та є такими, що належним чином повідомленні про призначення заяви до розгляду.

Розглянувши заяву ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", суд дійшов таких висновків.

За ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) кредитор - це, зокрема, юридична або фізична особа, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

За правилами ч. 6 ст. 45 КУзПБ вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

В силу положень ч. 3 ст. 45 КУзПБ до заяви кредитора в обов`язковому порядку додаються, зокрема, документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.

Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо).

Заява ТОВ ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" про визнання грошових вимог ґрунтується на укладених боржником кредитних договорах, за якими ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" набуто право вимоги на підставі договорів про відступлення права вимоги/факторингу, а саме:

1. За кредитним договором №100529225 від 16.08.2024, укладеним з ТОВ "Мілоан", за яким боржник отримав кредит в сумі 10 000,00 грн, а право вимоги набуто заявником за договором відступлення права вимоги №118-МЛ/Т від 26.03.2025 (том 5 а.с. 30-55).

Заборгованість: за тілом кредиту - 8 800,00 грн, за відсотками - 11734,80 грн, за пенею - 4017.00 грн.

2. За кредитним договором №9072298 від 27.08.2024, укладеним з ТОВ "Мілоан", за яким боржник отримав кредит в сумі 12 000,00 грн, а право вимоги набуто заявником за договором відступлення права вимоги №117-МЛ від 28.04.2025 (том 5 а.с. 5-29).

Заборгованість: за тілом кредиту - 12 000,00 грн, пеня - 4900,00 грн, комісія - 15 120,00 грн.

3. За кредитним договором №5682919 від 16.12.2024, укладеним з ТОВ "Мілоан", за яким боржник отримав кредит в сумі 2 000,00 грн, а право вимоги набуто заявником за договором відступлення права вимоги №10-МЛ/А від 26.05.2025 (том 4 а.с. 226-244, том 5 а.с. 1-4).

Заборгованість: за тілом кредиту - 2 000,00 грн, комісія - 2 520,00 грн, пеня - 4 000,00 грн.

4. За кредитним договором №04721-09/2024 від 05.09.2024, укладеним з ТОВ "АВАНС КРЕДИТ", за яким боржник отримав кредит в сумі 10 000,00 грн, а право вимоги набуто заявником за договором факторингу №22042025 від 22.04.2025 (том 4 а.с. 131-156).

Заборгованість: за тілом кредиту - 10 000,00 грн, відсотки - 1 980,00 грн.

5. За кредитним договором №08506-09/2024 від 09.09.2024, укладеним з ТОВ "АВАНС КРЕДИТ", за яким боржник отримав кредит в сумі 7 000,00 грн, а право вимоги набуто заявником за договором факторингу №22042025 від 22.04.2025 (том 4 а.с. 157-181).

Заборгованість: за тілом кредиту - 7 000,00 грн; штрафи - 7 000,00 грн.

6. За кредитним договором №1989464 від 27.08.2024, укладеним з ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ", за яким боржник отримав кредит в сумі 12 000,00 грн, а право вимоги набуто заявником за договором відступлення права вимоги №10-НФ від 29.04.2025 (том 4 а.с. 203-225).

Заборгованість: за тілом кредиту - 12 000,00 грн, комісія - 15 120,00 грн, пеня 5 300,00 грн.

7. За кредитним договором №5686962 від 17.12.2024, укладеним з ТОВ "КІФ", за яким боржник отримав кредит в сумі 3 500,00 грн, а право вимоги набуто заявником за договором факторингу №КФ-16/04 від 16.04.2025 (том 6 а.с.6-25).

Заборгованість: за тілом кредиту - 3 500,00 грн, відсотки - 4 756,50 грн.

8. За кредитним договором № LM202987551 від 18.12.2024, укладеним з ТОВ "ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ", за яким боржник отримав кредит в сумі 1 100,00 грн, а право вимоги набуто заявником за договором факторингу №21/0725-01 від 21.07.2025 (том 5 а.с. 56-86).

Заборгованість: за тілом кредиту - 1 099,54 грн, відсотки - 2 156,11 грн, пеня - 549,77 грн.

9. За кредитним договором №945423 від 15.12.2024, укладеним з ТОВ "СІРОКО ФІНАНС", за яким боржник отримав кредит в сумі 3 800,00 грн, а право вимоги набуто заявником за договором факторингу № 23042025 від 23.04.2025 (том 4 а.с. 183-202).

Заборгованість: за тілом кредиту - 3 800,00 грн, відсотки - 342,00 грн, пеня - 7 600,00 грн, комісія - 142,50 грн.

Посилаючись на вказані докази, ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" стверджує про наявність у нього права вимоги до боржника ОСОБА_1 у вищевказаній сумі згідно зазначеної заборгованості.

Суд враховує, що згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За правилами ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит - це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (ст. 1 Закону).

За ч. 1 ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").

Частиною 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За приписами ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Суд констатує, що укладення вищевказаних договорів та отримання боржником ОСОБА_1 за такими договорами кредитних коштів підтверджується наданими ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" доказами, а також визнається боржником. Крім того, зобов`язання за такими договорами включені боржником до списку кредиторів, на підставі якого боржник стверджував про наявність у нього підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (том 1 а.с. 24).

За правилами ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом.

У відповідності до вищевикладеного та враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повернення боржником отриманих сум кредитів, суд дійшов висновку про підтвердження матеріалами справи укладення вищезазначених кредитних договорів та наявність заборгованості по таким договорам за тілом кредиту в загальній сумі 60 199,54 грн.

Заперечення боржника та арбітражного керуючого полягають у запереченнях наявності повноважень в особи, якою подано заяву з грошовими вимогами, відсутністю доказів на підтвердження переходу права вимоги до ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", відсутністю підстав для визнання штрафних санкцій і комісії, а також відсотків, розмір яких за договорами перевищує максимально можливий згідно Закону України "Про споживче кредитування".

Дослідивши наведені заперечення та подані до справи докази, суд дійшов таких висновків.

1. Щодо представництва.

Частина 1 ст. 2 КУзПБ визначає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 56 ГПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, потрібно підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

У даному випадку заявником на підтвердження повноважень представника, яким підписано заяву з грошовими вимогами, подано до суду: наказ ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-капітал" від 27.02.2026 про переведення особи на посаду юрисконсульта відділу судової роботи управління стягнення заставних та беззаставних боргів Департаменту з повернення заборгованості; посадова інструкція юрисконсульта відділу судової роботи управління стягнення заставних та беззаставних боргів Департаменту з повернення заборгованості; довіреність (том 5 а.с. 99-104).

Посадова інструкція вказаного юрисконсульта визначає завдання, посадові обов`язки та права, серед яких:

пункт 2.1. - юрисконсульт відділу судової роботи управління стягнення заставних та беззаставних боргів Департаменту з повернення заборгованості готує та направляє процесуальні документи до судів та інших учасників судового процесу не залежно від форми їх власності. Підписує та скріплює печаткою процесуальні документи в межах своїх повноважень.

пункт 3.8. - юрисконсульт має право представляти інтереси підприємства в установах та організаціях з питань, що відносяться до його посадових обов`язків.

Пункт 2.6. посадової інструкції передбачає, що у коло посадових обов`язків юрисконсульта судової роботи управління стягнення заставних та беззаставних боргів Департаменту з повернення заборгованості входять наступні завдання та повноваження:

- підготовка і направлення позовних заяв та інших процесуальних документів до суду та учасників судового процесу;

- підписувати позовні заяви, відзиви, клопотання та інші процесуальні документі, які визначені діючим законодавством України;

- засвідчувати своїм підписом справжність копій документів згідно оригіналу;

- бути представником товариства у судах загальної юрисдикції, господарських судах, адміністративних судах, в тому числі апеляційних судах та Верховному суді, у третейських судах;

- подавати позовні заяви та всі інші процесуальні документи, через ЄСІТС (електронний суд), скріплюючи своїм особистим підписом;

- діяти на підставі електронної довіреності виданої через ЄСІТС (електронний суд);

- інші повноваження, що можуть бути вказані в довіреності виданої товариством на ім`я працівника.

Отже, посадова інструкція містить достатні положення для підтвердження самопредставництва, оскільки вона прямо надає юрисконсульту право: представляти товариство в судах; підписувати позовні заяви та інші процесуальні документи; подавати їх до суду від імені товариства.

Зазначення в посадовій інструкції можливості діяти на підставі довіреності не виключає самопредставництва, а лише передбачає альтернативний спосіб підтвердження або розширення повноважень.

За вказаних обставин до суду додано належне та достатнє підтвердження наявності в особи, якою підписано заяву з грошовими вимогами, діяти від ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-капітал" в порядку самопредставництва.

2. Щодо процентів за користування кредитом.

Частина 1 ст. 1048 ЦК України передбачає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

В силу приписів ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Як вбачається з матеріалів справи та на що обґрунтовано звертає увагу представник боржника у письмових поясненнях від 29.07.2025, окремими кредитними договорами, за якими кредитором нараховано проценти, передбачено розмір денної процентної ставки, який перевищує встановлений законом максимальний розмір, а саме:

за кредитним договором № 100529225 від 16.08.2024, укладеним між боржником і ТОВ "Мілоан", за яким боржнику надано кредит у сумі 10 000,00 грн, встановлено денну процентну ставку у розмірі 1,01 % (пункт 1.5 договору);

за кредитним договором № 5686962 від 17.12.2024, укладеним між боржником і ТОВ "КІФ", за яким боржнику надано кредит у сумі 3 500,00 грн, встановлено денні процентні ставки у розмірі 1,35 % та 1,50 %.

Отже, кредитором здійснено нарахування процентів із застосуванням денної процентної ставки, що перевищує граничний розмір, визначений частиною п`ятою статті 8 Закону України "Про споживче кредитування".

За таких обставин суд доходить висновку, що грошові вимоги кредитора в частині процентів, нарахованих із застосуванням процентної ставки, яка перевищує встановлене законом обмеження, є неправомірними та не підлягають визнанню. Отже, заявлена до визнання сума процентів у розмірі 16 491,30 грн підлягає відхиленню.

В іншій частині заявлені до визнання проценти у загальному розмірі 7 936,11 грн нараховані відповідно до умов кредитних договорів із застосуванням денної процентної ставки, яка не перевищує максимальний розмір, встановлений частиною п`ятою статті 8 Закону України "Про споживче кредитування", а саме:

В іншій частині проценти в загальному розмірі 7 936,11 грн нараховані з урахуванням вимог Закону щодо максимально можливого розміру денної процентної ставки, а саме:

- за кредитним договором №04721-09/2024 від 05.09.2024, укладеним з ТОВ "АВАНС КРЕДИТ", за яким боржник отримав кредит в сумі 10 000,00 грн, відсотки - 1 980,00 грн (денна процентна ставка 0,99%, пункту 1.4.1.);

- за кредитним договором № LM202987551 від 18.12.2024, укладеним з ТОВ "ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ", за яким боржник отримав кредит в сумі 1 100,00 грн, відсотки - 2 156,11 грн (денна процентна ставка 0,98%, пункт 8.6.);

- за кредитним договором №945423 від 15.12.2024, укладеним з ТОВ "СІРОКО ФІНАНС", за яким боржник отримав кредит в сумі 3 800,00 грн, відсотки - 3 800,00 грн (денна процентна ставка 0,85%, пункт 2).

3. Щодо комісії.

Кредитними договорами передбачено сплату боржником комісії за надання кредиту та за обслуговування кредиту.

Суд враховує, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконання прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі № 524/5152/15-ц від 09.12.2019.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Нікчемність умов договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за надання кредиту означає, що такого обов`язку у боржника не виникло і відповідно у кредитодавця за договором не виникло права на таку комісію.

За вказаних обставин, грошові вимоги щодо комісії в загальній сумі 32 902,50 грн комісії підлягають відхиленню.

4. Щодо пені і штрафу.

Згідно п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналіз п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що його дія поширюється на всі зобов`язання, які виникають з договорів кредиту або позики, незалежно від їх виду, правової природи чи цільового призначення, оскільки законодавець не передбачив будь-яких виключень щодо застосування зазначеної норми до споживчих кредитів.

Відповідно до Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022, яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який у подальшому неодноразово продовжувався та триває й наразі.

Згідно розрахунку, нарахування пеня і штрафу в загальній сумі 34 973,11 грн здійснено в період воєнного стану, а тому такі суми підлягають відхиленню.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про підтвердження матеріалами справи грошового зобов`язання ОСОБА_1 в сумі 60 199,54 грн тіло кредиту та 7 936,11 грн відсотки.

5. Щодо відступлення права вимоги.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов`язанні, за винятком зобов`язань, нерозривно пов`язаних з особою кредитора (ст.515 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Отже, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов`язків, не погіршує становища боржника та не зачіпає його інтересів. Тому внаслідок відступлення права вимоги, за відсутності в імперативній нормі приватного права заборони на відступлення права вимоги, не відбувається будь-якого порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу боржника, що є необхідним для застосування конструкції оспорювання правочину.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" набуло права вимоги до боржника на підставі договорів відступлення права вимоги та договорів факторингу, укладених із первісними кредиторами.

На підтвердження переходу права вимоги заявником до матеріалів справи надано копії відповідних договорів, про що зазначено вище, а також платіжні інструкції, які підтверджують виконання ним зобов`язань щодо оплати за такими договорами (том 5, а. с. 202209).

Відповідно до статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Матеріали справи не містять доказів визнання недійсними договорів відступлення права вимоги чи договорів факторингу, на підставі яких ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" набуто права вимоги до боржника.

При цьому договори відступлення права вимоги укладені у тій самій формі, що й відповідні кредитні договори, що відповідає вимогам ст. 513 ЦК України.

Крім того, сам боржник, звертаючись із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, включив ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до списку своїх кредиторів за тими кредитними договорами, щодо яких цим товариством заявлено грошові вимоги.

Водночас, заперечуючи під час розгляду заяви ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" наявність у нього права вимоги, боржник не навів пояснень щодо суперечності між такою процесуальною позицією та його попередньою поведінкою, яка полягала у визнанні зазначеного товариства своїм кредитором шляхом включення його до списку кредиторів.

Суд враховує, що відповідно до засад цивільного законодавства та усталеної практики Верховного Суду учасник цивільних правовідносин повинен діяти добросовісно та послідовно. Поведінка, за якої особа спочатку визнає певні юридичні факти або правовий статус іншої особи, а в подальшому без належного обґрунтування займає протилежну позицію, суперечить принципу добросовісності, який є складовою загального принципу добросовісності, закріпленого пунктом 6 частини першої статті 3 та частиною третьою статті 13 ЦК України.

З огляду на викладене, є підтвердженими та підлягають визнанню грошові вимоги в розмірі 60 199,54 грн тіло кредиту та 7 936,11 грн проценти. В іншій частині грошові вимоги підлягають відхиленню.

Частина 4 статті 133 КУзПБ встановлює таку черговість задоволення вимог кредиторів:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Тож вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до боржника ОСОБА_1 у загальній сумі 68 135,65 грн підпадають під другу чергу задоволення.

Частиною другою статті 133 КУзПБ передбачено, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Отже, підлягають визнанню вимоги в розмірі 5 324,80 грн судового збору за подання заяви з грошовими вимогами (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).

При визначені правильного розміру судового збору суд враховує положення ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", які передбачають застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі.

Надлишково сплачений судовий збір підлягає поверненню з бюджету, для чого заявнику необхідно подати заяву до суду.

Керуючись ст. 2, 45, 113, 123, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, 12, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Визнати грошові вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, 79018, ідентифікаційний код 35234236) до боржника - фізичної особи ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в сумі 60 199,54 грн тіло кредиту та 7 936,11 грн відсотки (2 черга задоволення вимог кредиторів) та 5 324,80 грн витрат на сплату судового збору за подання заяви з грошовими вимогами (позачергово до задоволення вимог кредиторів).

Решту вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" відхилити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Копії ухвали надіслати боржнику до електронного кабінету представника Редьки М.Г.; арбітражному керуючому Каратуну Є.Є., кредитору - Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" та іншим кредиторам до електронного кабінету.

Повний текст ухвали підписано 03.08.2026.

Суддя В.В.Тимошевська