Рішення № 138679535, 24.07.2026, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 рокуСправа № 912/655/26

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участю секретаря судового засідання Проскурні О.О. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/655/26

за позовом: Виконувача обов`язків керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області, вул. Паркова, 13, с-ще Голованівськ, Кіровоградська область, 26500, в інтересах держави в особі Голованівської селищної ради, вул. Соборна, 48, с-ще Голованівськ, Голованівський район, Кіровоградська область, 26500

до відповідачів:

1. Голованівського ліцею ім. Т.Г.Шевченка Голованівської селищної ради, вул. Ольги Княгині, 5, с-ще Голованівськ, Голованівський район, Кіровоградська область, 26500

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТРАЦИТ ГРУПП 2016", вул. Івана Мазепи, 72, м. Васильків, Київська область, 08601

про визнання додаткової угоди до договору недійсною та стягнення 511 406,76 грн

Представники:

від прокуратури - Топонар Н.С., службове посвідчення №075395 від 01.03.2023;

від позивача - участі не брали;

від відповідача 1 - участі не брали;

від відповідача 2 - Терещєнко Л.В., ордер серія С.В.№1177402 від 24.06.2026 (відеоконференція).

В засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Виконувач обов`язків керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області (Прокурор) в інтересах держави в особі Голованівської селищної ради (позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Голованівського ліцею ім. Т.Г.Шевченка Голованівської селищної ради (Голованівський ліцей, відповідач 1) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Антрацит Групп 2016" (ТОВ "Антрацит Групп 2016", відповідач 2) про таке:

- визнати недійсною додаткову угоду №2 від 21.10.2024 до договору №223 від 02.09.2024, укладеного між Голованівським ліцеєм імені Т.Г.Шевченка Голованівської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Антрацит Групп 2016",

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Антрацит Групп 2016" безпідставно та надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 511 406,76 грн на користь бюджету в особі Голованівської селищної ради.

В обґрунтування підстав позову зазначено про збільшення ціни за оспорюваною угодою за відсутності законних підстав для підвищення вартості та з перевищенням законодавчо визначеного максимально відсотку збільшення, чим порушено приписи п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Ухвалою господарського суду від 31.03.2026 за поданим позовом відкрито провадження у справі №912/655/26 за правилами загального позовного провадження. У справі призначено підготовче засідання, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.

Голованівська селищна рада подала заяву від 07.04.2026 про підтримання позовних вимог та розгляд справи за її відсутності.

Відповідач 1 Голованівський ліцей позовні вимоги заперечив, про що подав відзив на позов, з підстав такого: на період воєнного стану постанова КМУ №1178 має пріоритетне застосування перед загальними положеннями Закону; відповідачем 2 надано довідку ТПП, що має порівняння ціни товару з моменту укладення договору до звернення про зміну ціни, що відповідає вимогам законодавства.

Відповідач 2 ТОВ "Антрацит Групп 2016" позовні вимоги заперечив, про що подав відзив на позов, посилаючись на таке: прокурором не спростовано відомостей, які містять в ціновій довідці та не доведено відсутність об`єктивних підстав для зміни ціни; не доведено яким чином укладення спірної додаткової угоди порушило права або інтереси держави в особі Голованівської селищної ради; вимог до Голованівського ліцею не заявлено, хоча в позові визначено два відповідача; додаткова угода укладалась керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178; підстави для застосування положень ст. 1212 Цивільного кодексу відсутні; згідно практики Європейського суду, навіть за умови якщо правильність застосування судом закону з формальної точки зору не викликає сумнівів, суд при вирішені справ все одно має уникати результатів, які покладають на юридичну особу "надмірний індивідуальний тягар" або є економічно руйнівним для сторони, що діяла добросовісно (що особливо актуально у відносинах з державою).

Прокурор у відповіді на відзив з приводу заперечень Голованівського ліцею зазначив таке: постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 не передбачає внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час воєнного стану; Верховний Суд неодноразово висновував, що закон дає можливість збільшити ціну не більше як на 10%; довідка Харківської ТПП є документом виключно довідково-інформаційного характеру, в якій відсутні дані про коливання ціни вугілля кам`яного на ринку, крім того відсоток коливання визначено за неспівмірні проміжки часу станом на 02.09.2024 та вибірково дати 03-08.10.2024, тоді як додаткова угода укладена 21.10.2024, довідка не враховує характеристику предмета закупівлі; інших документів, з яких можливо було б визначити динаміку ціни у період з дати укладення договору по дату укладення додаткової угоди не надано; згідно офіційного сайту "Мінфін" біржова ціна за 1 тонну вугілля станом на дату укладення договору та дату укладення додаткової угоди фактично не змінилась.

У запереченнях на відповідь на відзив Голованівський ліцей вказав на таке: судова практика не може підміняти норми чинного законодавства; позивачем не надано інформацію в чому полягає збитковість договору оскільки при розірванні договору та укладення нового ціна в будь-якому випадку була б більша ніж первинна; у позові не наведено норми, яким визначається зміст документа, що підтверджує коливання ціни, тоді як Закон встановлює лише період коливання; при укладенні додаткової угоди використано періоди максимально наближені до дати звернення; позивач підміняє собою законодавця, встановлюючи додаткові вимоги до змісту документів, що не передбачені нормативно-правовими актами.

28.04.2026 суд розпочав підготовче засідання, в якому оголосив перерву до 29.05.2026.

У підготовчому засіданні 29.05.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 30.06.2026.

30.06.2026 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті, в якому оголосив перерву до 16.07.2026.

В судовому засіданні 16.07.2026 суд за клопотанням відповідача 2 оголосив перерву до 24.07.2026.

24.07.2026 суд продовжив судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні Прокурор позовні вимоги підтримав повністю, представник відповідача 2 ТОВ "Антрацит Групп 2016" заперечив проти задоволення позовних вимог.

Позивач та відповідач 1 Голованівський ліцей участі в засіданні суду не брали та є такими, що належним чином повідомлені про дату, час і місце його проведення.

Позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Щодо відсутності відповідача 1, суд враховує п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та розглядає справу за відсутності представника відповідача 1.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення Прокурора і представника відповідача 2, врахувавши позицію позивача у справі та заперечення відповідача 1, суд встановив такі обставини, які є предметом доказування.

02.09.2024 між Голованівським ліцеєм (Замовник) і ТОВ "Антрацит Групп 2016" (Постачальник) за результатами проведення процедури закупівлі відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" укладено договір поставки № 223 на суму 2 422 200,00 грн (далі - Договір, том 1 а.с. 35-47).

Згідно Договору, Постачальник приймає на себе зобов`язання передати Замовнику у власність (поставити) Вугілля кам`яне ДГ (13-100), код ДК 021:2015 09110000-3 Тверде паливо (Товар), а Замовник зобов`язується сплатити і прийняти вказаний Товар (пункти 1.2., 1.3.).

Кількість та ціна Товару, що поставляється згідно з Договором, визначені у Специфікації (Додаток № І до Договору) та становить 330 тонн за ціною за одиницю Товару 7 340,00 грн з ПДВ (том 1 а.с. 48).

Пунктом 2.1.1. Договору узгоджено, що вугілля за якісними, технологічними, фізико-механічними показниками та за показниками, що характеризують безпечність вугілля, повинно відповідати вимогам, зазначеним у ДСТУ 7146:2010 "Вугілля кам`яне та антрацит для побутових потреб. Технічні умови" для даного виду палива та наведено відповідні вимоги щодо вугілля.

За пунктом 3.6. Договору Джерело фінансування - місцевий бюджет.

Поставка Товару здійснюється у термін до 30.06.2024 року партіями на підставі замовлень (заявок) Замовника, який є його невід`ємною частиною (пункт 4.1.).

Розрахунки за Товар проводяться відповідно до Бюджетного кодексу України в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку Замовника на рахунок Постачальника (пункт 5.1.).

Згідно пункту 12.6. Договору, істотними умовами договору є предмет (найменування, кількість, якість), ціна та строк дії договору. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених пунктом 19 Особливостей, зокрема:

2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

Строк дії Договору до 31.12.2024, але в будь-якому разі до моменту повного та належного виконання Сторонами усіх своїх зобов`язань за цим Договором.

02.09.2024 до Договору підписано Додаткову угоду № 1, згідно якої збільшено термін поставки до 30.10.2024 (том 1 а.с. 49).

21.10.2024 підписано Додаткову угоду № 2, відповідно до якої сторони домовились змінити ціну за одиницю товару на 38,00% відповідно до коливання ціни такого товару на ринку та виклали пункт 3.1. Договору у новій редакції:

"Ціна цього Договору становить 2 422 200,00, у т.ч. ПДВ (20%) 403 700,00 грн.

Вугілля кам`яне марки ДГ (13-100) - 7340,00 грн./т. з ПДВ;6116,67 грн/т без ПДВ, - 52,44 тони; Вугілля кам`яне марки ДГ (13-100) - 9800,00 грн/т. з ПДВ; 8166,67 грн/т без ПДВ. - 207,886 тон" (том 1 а.с. 50).

Також викладено у новій редакції Специфікацію до Договору (том 1 а.с. 51).

Підставою для укладення Додаткової угоди № 2 від 21.10.2024 стало звернення ТОВ "Антрацит Групп 2016" до Голованівського ліцею від 14.10.2024, до якої додано Цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №1289/24 від 09.10.2024 (том 1 а.с. 85-87).

14.11.2024 підписано Додаткову угоду №3 щодо збільшення суми на 1 422 199,60 грн за кодом ДК 021:201 - 09110000-3 Тверде паливо (том 1 а.с. 52).

На виконання Договору ТОВ "Антрацит Групп 2016" поставлено, а Голованівським ліцеєм отримано кам`яне ДГ13-100 в кількості 52,44 тонни за ціною 7340,00 грн за одиницю Товару та 207,886 тонн за ціною 9800,00 грн за одиницю товару (том 1 а.с. 73-84).

Голованівським ліцеєм за поставлений Товар проведено повний розрахунок (том 1 а.с. 71-72(, у тому числі за поставку 207,886 тонн за ціною 9800,00 грн , за яку сплачено 2 037 290,00 грн (том 1 а.с. 72).

Прокурор вважає Додаткову угоду № 2 від 21.10.2024 такою, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки така угода укладена за відсутності належного документального підтвердження коливання ціни та з перевищенням максимально можливого 10% збільшення ціни.

Норми права застосовані судом та мотивована оцінка доводів сторін і поданих доказів.

1. Щодо обґрунтованості представництва інтересів держави Прокурором.

Стаття 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", частиною першої якої визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами першим та другим частини третьої ст. 23 вказаного Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

За правилами ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У відповідності до п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України №3-рп/99 у справі №1-1/99 від 08.04.1999 прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

У зазначеному рішенні вказано, що оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Предметом спору згідно поданого Прокурором позову є визнання недійсною додаткової угоди до договору про постачання, розрахунок за яким здійснено за рахунок коштів місцевого бюджету. Прокурор вказує на незаконне підвищення ціни за оспорюваною угодою, що не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушення інтересів територіальної громади.

Зазначено, що у даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Голованівська селищна рада, посадові особи яка не вживає заходів щодо захисту інтересів держави, порушених неправомірним використанням бюджетних коштів.

Виходячи із зазначеного та з урахуванням обґрунтувань Прокурора щодо підстав звернення, суд дійшов таких висновків.

Як вказано, прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді у разі, коли є порушення або загроза порушення інтересів держави.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.09.2024 у справі № 587/1382/15-ц зроблено висновок, що "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність має бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація категорії "інтереси держави" може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

У постановах Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 916/3022/21, від 19.03.2024 у справі № 340/11/23 зроблено такі висновки:

"Громада володіє деякими ознаками суб`єкта публічно-правових відносин, може мати власні (публічні) інтереси, що є відмінними від інтересів конкретної (приватної) особи. До того ж, Основним Законом України (статті 13, 23, 41, 43, 89 та 95) визначено, що суспільні (публічні) інтереси підлягають самостійному захисту, а також обов`язковому врахуванню під час ухвалення найважливіших рішень на рівні держави або відповідної територіальної громади.

Інтереси держави, зокрема, охоплюють інтереси жителів територіальної громади, оскільки відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Хоча в Конституції України й не йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому прокурор може захищати і суспільні інтереси, зокрема громад, з тих самих підстав, що й інтереси держави. Відтак звернення прокурора з позовом в інтересах держави охоплює у тому числі й захист інтересів громади".

Є слушним твердження Прокурора, що ефективне використання бюджетних коштів, зокрема шляхом проведення процедур, становить безумовний інтерес держави, оскільки безпосередньо впливає на її соціально-економічний розвиток, забезпечення гарантій у сфері охорони здоров`я, освіти, соціального забезпечення найбільш незахищених верств населення. Проведення процедури публічних закупівель та укладення додаткової угоди, яка суперечить вимогам законодавства, порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Суд зазначає, що наведене в позові обґрунтування по суті відповідає категорії "інтереси держави", оскільки правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) договору, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.

Так, використання бюджетних коштів з порушенням встановлених норм підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що, у свою чергу, порушує економічні інтереси відповідної територіальної громади.

Представницьким органом територіальної громади є Голованівська селищна рада, яка відповідно до закону уповноважена представляти інтереси територіальної громади та здійснювати повноваження у спірних правовідносинах.

Зокрема, у межах справи №924/564/22 (постанова від 22.08.2023) Верховний Суд досліджував питання належного позивача та дійшов висновку, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес і стосується прав та інтересів широкого кола осіб - мешканців відповідної області. Орган місцевого самоврядування, відповідно до своїх повноважень, зобов`язаний забезпечувати раціональне використання комунального майна та інших ресурсів.

Крім того, відповідно до Статуту Голованівського ліцею, затвердженого рішенням Голованівської селищної ради від 15.01.2021 № 68, Голованівський ліцей знаходиться у комунальній власності Голованівської селищної ради (п.1.1.). Засновником Голованівського ліцею є Голованівська селищна рада (п. 1.7. Статуту).

Також, Голованівська селищна рада є органом, який наділений повноваженнями щодо розпорядження коштами місцевого бюджету та є розпорядником бюджетних коштів вищого рівня.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19, зробила висновок, що коли повернення майна (коштів) стороні правочину не відновлює права позивача, який не є стороною правочину, суд може застосувати інший, крім реституції, ефективний спосіб захисту порушеного права в межах заявлених позовних вимог.

Згідно висновку Великої палати Верховного суду, викладеного у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24: "Для захисту інтересів держави нераціонально та неефективно витрачені бюджетні кошти слід повертати (стягувати) саме на користь держави в особі уповноваженого органу як головного розпорядника бюджетних коштів, тобто на користь державного бюджету. Тобто у спорі за позовом прокурора про визнання недійсним договору про закупівлю та застосування наслідків недійсності правочину головний розпорядник бюджетних коштів, визначений прокурором як позивач, на користь якого прокурор просить стягнути кошти (застосувати реституцію), є належним позивачем у справі, який уособлює державу, за захистом інтересів якої прокурор звернувся із цим позовом до суду.".

Відповідно до ст. 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Отже, Прокурор обґрунтовано визначив позивачем за поданим позовом Голованівську селищну раду.

Згідно з матеріалами справи, Голованівською окружною прокуратурою листом від 13.06.2025 № 54/02-3337вих-25 повідомлено Голованівську селищну раду про виявлені прокурором порушення та орієнтовано на вжиття заходів щодо визнання спірної додаткової угоди недійсною та стягнення безпідставно сплачених коштів (том 1 а.с. 118-119).

На вказаний лист Голованівською селищною радою відповідь не надано.

В подальшому Голованівською окружною прокуратурою листом від 02.02.2026 № 54/02-529вих-26 повторно повідомлено Голованівську селищну раду про виявлені прокурором порушення (том 1 а.с. 120-121).

Відповідно до листа Голованівської селищної ради №04-13/113 від 04.02.2026 повідомлено окружну прокуратуру щодо підтримання позиції про внесення позовної заяви прокурором (том 1 а.с. 122).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 зазначила, що сам факт не звернення до суду уповноваженого органу з позовною заявою, яка б відповідала вимогам процесуального законодавства та мала змогу захистити порушені інтереси свідчить, що такий орган неналежно виконує свої повноваження.

Таким чином, матеріали справи підтверджують попереднє звернення прокурора до Голованівської селищної ради із запитом щодо вжиття заходів із захисту інтересів держави та дотримання порядку, передбаченого ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру". Однак, Голованівська селищна рада жодних заходів задля усунення порушень не здійснила. Викладене свідчить про бездіяльність Голованівської селищної ради, що є достатньою підставою для звернення Прокурора з позовом до суду.

Сторонами договору і оскаржуваної додаткової угоди є Голованівський ліцей імені Т.Г.Шевченка Голованівської селищної ради та ТОВ "Антрацит Групп 2016", що підтверджує обґрунтованість зазначення обох сторін договору відповідачами.

Верховний Суд вже неодноразово робив висновок що під час розгляду позову про визнання правочину недійсним відповідачами мають бути всі учасники (сторони) цього правочину.

З урахуванням вищевикладеного, є підтвердженим звернення Прокурора до суду з позовом у даній справі в особі визначеного ним позивача та дотримання Прокурором вимог і порядку згідно ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

2. Щодо вимог про визнання додаткової угоди недійсною.

Відповідно до ст. ст. 11, 509, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є підставою виникнення зобов`язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до договору та закону.

У ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзацом другим ч. 3 ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України, частиною 1 якої встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України "Про публічні закупівлі" №922-VIII (далі - Закон).

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону відносини, пов`язані із сферою публічних закупівель, регулюється виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.

Частиною 4 статті 41 Закону визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно частини 5 ст. 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема:

- збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості).

Підпункт 2 пункту 19 Особливостей (в редакції, чинній на момент укладення Додаткової угоди) передбачає, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

Як встановлено, у підпункті 12.6. пункту 12.6. Договору сторони погодили зміну ціни за одиницю товару у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення Договору або останнього внесення змін до Договору. Зміна ціни здійснюється пропорційно коливанню ціни та за умови документального підтвердження.

За пунктом 12.2. Договору пропозицію щодо внесення змін до договору про закупівлю може зробити кожна із Сторін договору про закупівлю шляхом направлення офіційного листа (пропозиції) іншій стороні.

Відповідно до пункту 12.4. Договору, сторона, що отримала пропозицію щодо внесення змін до договору про закупівлю, має протягом 20 робочих днів розглянути пропозицію та погодитись із нею чи надати аргументовану відмову.

Згідно матеріалів справи, підставою для укладення оспорюваної додаткової угоди стало звернення Постачальника ТОВ "Антрацит Групп 2016" згідно листа від 14.10.2024 №4, до якого додано цінову довідку Харківської ТПП №1289/24 від 09.10.2024.

Оцінивши надані докази, суд погоджується з доводами Прокурора про те, що зазначена довідка не є достатнім та беззаперечним доказом коливання ціни товару, виходячи з такого.

Довідка фіксує середні значення цін, сформовані на підставі цін окремих суб`єктів господарювання без пояснень щодо відбору саме таких суб`єктів. Посилання у довідці на те, що ринок на момент дослідження є обмеженим не пояснює вибірковість саме вказаних підприємств.

Довідка не містить відомостей, які б дозволяли перевірити методику визначення середнього рівня цін та співставність умов поставки.

Довідка порівнює ринкову ціну на дату укладення договору (02.09.2024), на момент звернення (03.10.2024) та на момент проведення дослідження (08.10.2024). Однак наведене порівняння охоплює лише окремі вибіркові дати та не містить відомостей про динаміку зміни цін протягом відповідного періоду. У зв`язку з цим довідка не дає можливості встановити, чи мало місце стале коливання ціни товару на ринку, чи наведені показники відображають лише її значення на окремі дати.

Довідка містить інформацію про рівень ринкових цін до 08.10.2024. Водночас лист-пропозиція про внесення змін до Договору датований 14.10.2024, а фактично зареєстрований замовником 23.10.2024, про що свідчить відбитка вхідної реєстраційної печатки на зазначеному листі та витягу з Журналу реєстрації вхідної кореспонденції Голованівського ліцею. Отже, наведена у довідці інформація не відображає стану ринку на момент звернення постачальника до замовника, а також не підтверджує наявність коливання ціни на час прийняття сторонами рішення про внесення змін до Договору.

Суд враховує, що норма п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дозволяє збільшення ціни за одиницю товару лише за наявності коливання ціни товару на ринку, причому таке збільшення має бути пропорційним такому коливанню. Отже, документальне підтвердження коливання ціни має охоплювати період від укладення договору до моменту ініціювання та погодження сторонами внесення змін до нього, оскільки за таких умов можливо встановити наявність актуального коливання ціни товару на ринку та перевірити пропорційність відповідного збільшення ціни за одиницю товару.

Також є обґрунтованим висновок Прокурора про перевищення за оспорюваною угодою законодавчо визначеного максимального 10% збільшення ціни. Так, вказаною угодою збільшено ціну до 9 800,00 грн за тонну з ПДВ, що порівняно з попередньо визначеною ціною 7 340,00 грн за тонну з ПДВ перевищує на 33,5%.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у п. 42 постанови від 24.01.2025 у справі № 922/2321/22, норми пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII не дозволяють збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.

Такий висновок неодноразово підтримувався Верховним Судом в інших справах, зокрема відповідно до позиції Великої Палата Верховного Суду, викладеної у п. 128 постанови від 21.11.2025 у справі №920/19/24, у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

При цьому, за висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.02.2026 у cправі №922/2053/24, застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників. Отже, дотримання сторонами договору про закупівлю імперативних вимог пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що передбачає спосіб та порядок зміни ціни за одиницю товару, є обов`язковим. Відповідно, у разі порушення таких вимог можуть наставити правові наслідки, передбачені статтями 215, 216 ЦК України.

Окрім того, за висновками Верховного Суду, викладених у постановах 18.06.2024 у cправі №922/2595/23, 01.10.2024 у cправі №918/779/23, постанова №1178 від 12.10.2022 не передбачає внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану. Отже, в будь якому випадку сторони мали керуватися обмеженнями, встановленими, зокрема, у п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі".

У відповідності до вищевикладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Прокурора та підтвердження матеріалами справи порушення за оспорюваною угодою вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що відповідно до статей 203, 215 ЦК України є підставою для визнання такої угоди недійсною.

Заперечення відповідачів спростовуються вищевикладеним.

Посилання відповідача 2 на практику Європейського суду з прав людини щодо недопущення покладення на особу "надмірного індивідуального тягаря" є безпідставним. Практика ЄСПЛ не виключає застосування наслідків, передбачених національним законодавством, лише з огляду на те, що вони можуть мати несприятливі економічні наслідки для однієї зі сторін. Вирішальним є дотримання принципу справедливого балансу між приватними та публічними інтересами. У сфері публічних закупівель таким публічним інтересом є забезпечення законності витрачання бюджетних коштів та додержання імперативних вимог Закону України "Про публічні закупівлі". За відсутності належного документального підтвердження передбачених законом підстав для зміни істотних умов договору посилання на можливі негативні майнові наслідки для постачальника саме по собі не є підставою для визнання таких змін правомірними.

3. Щодо вимоги про стягнення коштів.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За приписами ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

За змістом ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, за подібних обставин, дійшла висновку, що кошти одержані відповідачем безпідставно, оскільки підстава внаслідок визнання додаткових угод недійсними відпала, тому останній зобов`язаний їх повернути в силу статей 216, 1212 ЦК України.

Недійсність додаткової угоди № 2 від 21.10.2024 має наслідком те, що зазначена угода не створює правових наслідків для сторін, а їхні правовідносини регулюються умовами Договору № 223 від 02.09.2024 у первісній редакції. Відтак розрахунок за поставлений товар має здійснюватися виходячи з ціни, визначеної умовами Договору, а саме 7 340,00 грн за одну тонну вугілля з ПДВ.

Як встановлено матеріалами справи, за поставку вугілля в кількості 207,886 тонн за ціною 9 800,00 грн за тонну з ПДВ Голованівським ліцеєм було сплачено 2 037 290,00 грн. Водночас відповідно до умов Договору № 223 від 02.09.2024 вартість зазначеного обсягу товару мала становити 1 525 883,24 грн (207,886 тонн х 7 340,00 грн).

Таким чином, внаслідок застосування ціни, визначеної недійсною додатковою угодою № 2 від 21.10.2024, Голованівським ліцеєм було здійснено оплату понад вартість товару, визначену умовами Договору, у розмірі 511 406,76 грн. Зазначені кошти є надмірно сплаченими коштами місцевого бюджету та підлягають стягненню з ТОВ "Антрацит Групп 2016" на користь бюджету в особі Голованівської селищної ради.

У відповідності до вищевикладеного позовні вимоги Прокурора підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України сплачений Прокурором судовий збір покладається на обох відповідачів та розподіляється між ними наступним чином:

за вимогою про визнання недійсною додаткової угоди - порівну на обох відповідачів, до яких пред`явлено таку вимогу, як до сторін договору;

за вимогою про стягнення грошових коштів - на відповідача 2 ТОВ "Антрацит Групп 2016", до якого пред`явлено вимогу та з якого стягуються відповідні кошти.

Інших судових витрат Прокурор та сторони не заявляють.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 21.10.2024 до договору №223 від 02.09.2024, укладеного між Голованівським ліцеєм імені Т.Г.Шевченка Голованівської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Антрацит Групп 2016".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Антрацит Групп 2016" (код ЄДРПОУ 43288684, вул. Івана Мазепи, 72, м. Васильків, Київська область, 08601) безпідставно та надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 511 406,76 грн на користь бюджету в особі Голованівської селищної ради, перерахувавши на розрахунковий рахунок UA648999980314060544000011519, отримувач ГУК у Кіровоградській області/тг с-ще. Голов/, код доходу 24060300, банк отримувача Казначейство України.

Стягнути з Голованівського ліцею ім. Т.Г.Шевченка Голованівської селищної ради (код ЄДРПОУ 23232546, вул. Ольги Княгині, 5, с-ще Голованівськ, Голованівський район, Кіровоградська область, 26500) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA848201720343100001000004600, призначення платежу: повернення судового збору) 1 664,00 грн судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Антрацит Групп 2016" (код ЄДРПОУ 43288684, вул. Івана Мазепи, 72, м. Васильків, Київська область, 08601) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA848201720343100001000004600, призначення платежу: повернення судового збору) 9 335,10 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити учасникам справи до електронного кабінету.

Повне рішення складено 03.08.2026.

Суддя В.В.Тимошевська