Рішення № 13867935, 14.02.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2011 р.Справа № 25/160-10-4942 За позовом: Державного підприємства „Донецька залізниця”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „РАФ-Плюс”

про стягнення штрафу 60 195 грн.

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

Від позивача: Дьомін В.М., довіреність №Н-01/549 від 24.02.2010 р.

Від відповідача: Кучер О.В., довіреність від 01.01.2010 р.

В судовому засіданні 14.02.2011р. приймали участь представники сторін:

Від позивача: Макарова Ю.В., довіреність №Н-01/1784 від 22.07.2010 р.

Від відповідача: Кучер О.В., довіреність від 01.01.2010 р.

СУТЬ СПОРУ: про стягнення з ТОВ „РАФ-Плюс” на користь ДП „Донецька залізниця” штрафу в сумі 60 195 грн.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує, в їх обґрунтування зазначає, що на станцію Маріуполь-сортувальний ДП „Донецька залізниця” 27.06.2010 р. прибув вантаж зі станції відправлення Одеса-Застава 1 Одеської залізниці за перевізним документом №42484878 (відправник ТОВ „РАФ-Плюс”), у вагоні №67667188 вагою брутто 92450 кг, тара 23700 кг, нетто 68750 кг. Згідно заявки вантажоодержувача на ст. Маріуполь-сортувальний 27.06.2010 р. було здійснено контрольне зважування вагону та виявлена невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у накладній: фактично вага брутто склала 88900 кг, нетто 65200 кг, тара 23700, що менше даних, вказаних у накладній, на 3550 кг. За результатами контрольного зважування залізницею було складено комерційний акт №699234/182 від 27.06.2010 р., яким засвідчено факт неправильного зазначення відправником вказаних відомостей, через що у відповідності до ст.122 Статуту залізниць України та п.5.5. Правил оформлення перевізних документів нараховано штраф у розмірі пятикратної провізної плати в сумі 60195 грн. Позивач повідомив, що направлена ним 05.10.2010 р. відповідачу претензія останнім залишена без задоволення.

Відповідач у відзиві на позов від 24.12.200 р. вх. №34944, поясненнях від 17.01.2011р. вх. №1251/2011 проти заявлених позивачем позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що згідно довідки Одеської залізниці за рахунком ТОВ „РАФ-Плюс” №1185778 оплату залізничного тарифу за накладною №42484878 у розмірі 12039 грн. здійснено у повному обсязі. На станції призначення за вимогою одержувача проведено перевірку маси вантажу та виявлено невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у накладній. За даним фактом залізницею складено комерційний акт БН 699234/182 від 27.06.2010р. без участі представника ТОВ „РАФ-Плюс”. Відповідач 09.11.2010 р. надіслав позивачу відповідь на претензію про неможливість її задоволення, так як маса вантажу визначена у накладній правильно, однак, має місце нестача вантажу на суму 3550грн. Відповідач відмічає, що залізницею не дотримано вимог п.9 Правил складання актів, не вказано стан захисного маркування, а лише зазначено про наявність захисного маркування вантажу вапном, що свідчить про факт порушення захисного маркування. ТОВ „РАФ-Плюс” посилаючись на відсутність завдання позивачу шкоди, своєчасне та повне виконання зобовязань щодо сплати провізної плати, просить суд зменшити розмір штрафних санкцій до пятикратного розміру провізної плати нестачі вантажу в сумі 3108,05 грн. згідно приведеного ним розрахунку.

Клопотання відповідача - ТОВ „РАФ-Плюс” про відкладення розгляду справи від 08.12.2010 р. вх. №32997 судом задоволено, про що свідчить ухвала від 13.12.2010 р.

Ухвалою суду від 27.01.2011 р. за клопотанням позивача, згідно ч.3 ст.69 ГПК України, строк розгляду справи було продовжено до 14.02.2011 р.

У судовому засіданні 14.02.2011 р. оголошувалась перерва з 11год.25. 12год.55хв. у відповідності з вимогами ст.77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи сторін, суд встановив наступне:

Згідно накладної №42484878 від 27.06.2010 р. на станцію Маріуполь-сортувальний ДП „Донецька залізниця” прибув вантаж зі станції відправлення Одеса-Застава 1 Одеської залізниці брухт чорних металів не поіменований в алфавіті (пакет №2 вид 17) вагою нетто 68750 кг, брутто 92450 кг.

Як вбачається із комерційного акту БН 699234/182, складеного 27.06.2010 р. на станції Маріуполь-сортувальний ДП „Донецька залізниця”, вагон №67667188 (відкритий рухомий склад) є технічно справним, вантаж завантажено засобами вантажовідправника, який зважено на залізничних вагах відправника. Після зважування на станції призначення вага вантажу склала: брутто 88 900 кг., нетто 65200 кг., що на 3550 кг менше відомостей, наведених у залізничній накладній №42484878. Люки та двері у вагоні справні та закриті. Завантаження у вагон на 30 см нижче бортів, насипом, пакети. Про що станцією призначення на станцію відправлення вантажу було 27.06.2010 р. надіслано телеграму, на яку було отримано відповідь Станції Одеса-Застава 1 ДП „Одеська залізниця” №643 від 06.07.2010 р. із вказанням, що вагон №67667188 був завантажений на станції Одеса-Застава1 23.06.2010 р. вантажовідправником ТОВ „РАФ-Плюс”, після чого даний вагон був виставлений на п/п ВАТ „Одеський ДСК” для визначення маси вантажу на 150 тонних вагонних вагах (контроль придатності 25.03.2010 р., повірка 25.09.2009 р. згідно технічного паспорту вагів №99903600); при визначенні маси вантажу представник залізниці не був присутній, контрольне переважування не здійснювалось, так як станція Одеса-Застава1 не має станційних вагонних вагів.

05.10.2010 р. за №101/0569 Ясинуватською дирекцією залізничних перевезень ДП „Донецька залізниця” надіслано та ТОВ „РАФ-Плюс” отримано (поштове повідомлення від 11.10.2010 р.) претензію з вимогою сплатити штраф в сумі 60195 грн., у звязку з невідповідністю маси вантажу вказаній у накладній.

Відповідач, дану претензію позивача не визнав, надіслав на адресу останнього відзив на претензію за вих. №1343 від 09.11.2010 р., в якому повідомив, що в претензії не вказано якими документами підтверджується не пошкодження захисного маркування, оскільки в комерційному акті №БН 699234/182 від 27.06.2010 р. лише відображено наявність маркування, а стан захисного маркування вантажу не відображено взагалі. Відповідач також зазначив, що захисне маркування вантажу було пошкоджено, про що свідчать фотокартки, які зроблені при прийманні вантажу. Крім того, згідно договору №24/10-07/04 від 24.20.2007 р. послуги по охороні вантажу на шляху слідування в межах залізничної колії надавались СПД ОСОБА_1, з яким відповідачем 27.06.2010 р. був складений акт про недостачу вантажу, вартість якого, що відноситься до компенсації СПД ОСОБА_1, складає 2714,50 грн. У звязку з чим, відповідач вважає, що ним правильно була вказана маса вантажу при завантаженні, дані про масу вантажу відповідали дійсності при оформленні залізничної накладної №42484878 від 24.06.2010 р. та відсутні підстави для нарахування штрафу.

Так, 24.10.2007 р. між СПД ОСОБА_1. та ТОВ „РАФ-Плюс” (замовник) було укладено договір, відповідно до умов якого СПД ОСОБА_1 здійснює охорону вантажу, що перевозиться за маршрутами, вказаними ТОВ „РАФ-Плюс”, в межах залізничних доріг України, а замовник оплачує ці послуги у відповідності з умовами цього договору (п.1.1. договору). Охорона вантажу здійснюється з моменту прийняття промаркованого вантажу на ваговій в пункті відправлення та триває до повної здачі вантажу по відповідним документам в пункті призначення. Додатковою угодою від 05.01.2010 р. до договору від 24.10.2007 р., укладеного між ТОВ „РАФ-Плюс” та СПД ОСОБА_1, продовжено строк дії договору до 31.12.2010 р.

Згідно акту від 30.06.2010 р., підписаного ТОВ „РАФ-Плюс” та ОСОБА_1., виконавець надав замовнику в червні місяці послуги з охорони, зокрема, вантажу - металобрухту 17 пакет №2, який перевозився у вагоні №67667188 із Застави 1 на станцію Маріуполь-Сортувальний ДП „Донецька залізниця”, при цьому, відмічено про відсутність претензій замовника до якості наданих виконавцем послуг.

Разом з цим, 27.06.2010 р. ТОВ „РАФ-Плюс” та СПД ОСОБА_1 складено та підписано акт про недостачу вантажу №1 до договору №24/10-07/04 від 24.10.2007 р., із якого вбачається наступне: 27.06.2010 р. при прийманні вантажу брухту чорних металів, які прибули у вагоні №67667188, встановлено нестачу вантажу у кількості 3550 кг.; при візуальному огляді вагону встановлено, що зверху вантажу нанесене захисне маркування вапном, яке місцями порушене, що зафіксовано фотознімками; вартість нестачі вантажу складає 2714,50 грн.

Оцінюючи усі вищенаведені документи в сукупності та в контексті зясування фактичних обставин справи, суд, дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України (далі Статут) накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення;

Положення ст.37 Статуту передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Пунктом 2.1. Правил оформлення перевізних документів (ст. 6, 23, 24 Статуту), затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. №644, передбачено, що вантажовідправником заповнюються такі графи комплекту перевізних документів: "Маса вантажу в кг, визначена відправником" - вказується маса вантажу у кілограмах. У разі визначення маси на вагонних вагах у відповідних графах зазначається маса брутто, тари вагона і нетто вантажу; у графі "Тара пров./з бр." непотрібне закреслюється залежно від того, перевірялась маса тари вагона чи ні.

Згідно п.5.5. Правил оформлення перевізних документів, визначено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до п.6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу (ст. 32 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 р. №542, з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Положення статті 24 Статуту встановлюють, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно до ст.122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Стаття 118 Статуту визначає, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Згідно ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Згідно до п.4 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. №334, комерційні акти складаються: на місцях загального користування - у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу; при вивантаженні на місцях незагального користування - у день здачі вантажу одержувачу, у цьому разі перевірка повинна здійснюватись до вивантаження або в процесі вивантаження чи зразу ж після нього.

Пунктом 6 Правил складання актів передбачено, що при видачі однорідного вантажу, який перевозиться навалом або насипом і прибув від одного відправника на адресу одного одержувача, недостачі, що перевищують норму природної втрати маси вантажу і граничне розходження визначення маси нетто, а також надлишки, що перевищують граничне розходження визначення маси нетто, виявлені в окремих відправках під час перевірки протягом однієї календарної доби, оформляються одним комерційним актом. В акт включаються тільки відправки, які прибули в справних вагонах з непошкодженими пломбами (ЗПП) відправника, а також без ознак недостачі, псування, пошкодження на відкритому рухомому складі або в критих та інших вагонах без пломб (якщо такі перевезення передбачені Правилами), у яких виявлено недостачу або надлишок. В акті зазначаються номери відправки, вагона, рід вагона, кількість пломб (ЗПП) і відбитки на них, кількість місць і маса вантажу за документами та виявлені перевіркою. У разі визначення маси на вагонних вагах зазначаються маса брутто, тари (з бруса або перевірена) вагона та нетто вантажу.

Відповідно до п.9 Правил складання актів у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Посилання відповідача на те, що з врахуванням наявної нестачі вантажу сума штрафу підлягає зменшенню та з підстав відсутності збитків у позивача, на увагу суду не заслуговує, оскільки, як то зазначено у п.6.2. Рекомендацій Президії ВГСУ від 29.09.2008 р. №04-5/225, у застосуванні статтей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у звязку з цим збитки.

Водночас, з огляду на п.13 Інформаційного листа ВГСУ від 02.02.2010 р. №01-08/71, яким передбачено, що відсутність у комерційному акті опису наявності та стану захисного маркування вантажів, які перевозяться у відкритих вагонах, само по собі ще не свідчить про втрату частини вантажу під час перевезення, а повинно оцінюватись господарськими судами у сукупності з іншими доказами по справі відповідно до статті 43 ГПК України, суд вважає, що не зазначення залізницею в комерційному акті про стан захисного маркування, не свідчить про наявність факту порушення захисного маркування та спростовує твердження відповідача з цього приводу.

Із комерційного акту БН 699234/182, складеного 27.06.2010 р. на станції Маріуполь-сортувальний ДП „Донецька залізниця”, вбачається, що вагон №67667188 був технічно справним, люки та двері у вагоні справні та закриті, вантаж завантажено засобами вантажовідправника, який зважено на залізничних вагах відправника. Після зважування на станції призначення вага вантажу склала: брутто 88 900 кг., нетто 65200 кг., що на 3550 кг менше документа. В комерційному акті відсутні відмітки про наявність нестачі вантажу.

Тобто, даний комерційний акт є фактичним доказом відсутності недостачі та претензій до залізниці стосовно перевезення.

Між тим, акт від 27.06.2010 р. про нестачу вантажу, складений та підписаний ТОВ „РАФ-Плюс” та ОСОБА_1., не є доказом наявності нестачі вантажу, який перевозився у вагоні №67667188, оскільки складений між особами, які не приймали участі у правовідносинах по перевезенню вантажу залізничним транспортом, як то вбачається із залізничної накладної №42484878 від 27.06.2010 р. та викладених положень законодавства, крім того, він суперечить акту від 30.06.2010 р. підписаному між тими ж сторонами, в якому зазначається про відсутність претензій щодо надання послуг з охорони вантажу, нестача якого, за твердженням ТОВ „РАФ-Плюс”, мала місце, отже, спростовує доводи відповідача стосовно такої нестачі вантажу. При цьому, відповідач не надав суду доказів щодо стягнення, у визначеному законодавством порядку, даної нестачі з винної особи.

Отже, враховуючи те, що мало місце невірне зазначення вантажовідправником у накладній маси вантажу, з відповідача підлягає стягненню на користь ДП „Донецька залізниця” штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

З врахуванням вищевстановленого, клопотання відповідача про зменшення суми заявленого до стягнення штрафу є необґрунтованим, оскільки не підтверджено доказами винятковості випадку невірного зазначення маси вантажу, не доведено жодною поважною причиною неналежного виконання обовязку щодо вірного зазначення маси вантажу, не надано доказів вжиття відповідачем заходів для усунення порушення та його наслідків, у звязку з чим відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин положень ч.2 ст.233 Господарського кодексу України, ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України та відповідно п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд, задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги, у звязку з чим з ТОВ „РАФ-Плюс” на користь ДП „Донецька залізниця” підлягає стягненню штраф у сумі 60195 грн.

Судові витрати по сплаті державного мита в сумі 601,95 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України, відшкодовуються позивачу за рахунок ДП „Одеська залізниця”.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „РАФ-Плюс” (65029, м.Одеса, вул. Ковалевського,30А, код ЄДРПОУ 31185987) на користь Державного підприємства „Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул. Артема,68, код ЄДРПОУ 01074957) 60195 (шістдесят тисяч сто девяносто пять) грн. штрафу, 601 (шістсот одна) грн. 95 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Суддя Малярчук І.А.

Повний текст рішення складено 15.02.2011р.