Рішення № 138679005, 03.08.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 6/62/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2026 Справа № 908/1331/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько Олександри Анатоліївни, розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику представників сторін справу №908/1331/26

за позовом: Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС» (04053, м. Київ, вул. Січових стрільців, буд. 50)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «СМІД» (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 60-А)

до відповідача-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про солідарне стягнення грошових коштів.

Процесуальні дії по справі.

02.06.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. №1567/08-07/26, документ сформований в системі Електронний суд 01.06.2026) Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС» до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «СМІД» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення суми 133 417,08 грн, яка складається з: 70 000,00 грн - суми простроченої заборгованості по кредиту та 63 417,08 грн - суми простроченої заборгованості за процентами.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 02.06.2026, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1331/26 та визначено до розгляду судді Федько О.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1331/26, присвоєно справі номер провадження 6/62/26, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/1331/26. Запропоновано відповідачам (кожному окремо) протягом 15 днів з дня отримання ухвали надати суду відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем.

Зазначену ухвалу відповідно до вимог ст. 122 ГПК України офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Її копію відповідно до ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено позивачу - Акціонерному товариству «БАНК АЛЬЯНС» в електронному вигляді до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд» в ЄСІКС.

Ухвала суду від 08.06.2026 про відкриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю у відповідачів зареєстрованого електронного кабінету була направлена ТОВ «СМІД» на адресу його місцезнаходження відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 60-А), а ОСОБА_1 - на адресу її місця проживання ( АДРЕСА_1 ).

25.06.2026 направлені відповідачам ухвали були повернуті підприємством поштового зв`язку до господарського суду без вручення адресату (відповідачам) з відміткою: «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Додатково ухвала суду від 08.06.2026 була направлена до електронної скриньки відповідачів ТОВ «СМІД» - andre.zp.ua@gmail.com, ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримана ними 08.06.2026, про що свідчать довідки про доставку електронного листа.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, Касаційний господарський суд здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Верховний Суд у вказаній постанові також зазначив, що встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

День невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду (зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/4430/21).

З урахуванням наведеного відповідачі вважаються належним чином повідомленими про відкриття провадження у даній справі.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 08.07.2026 сплив тридцятиденний строк наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд визнав надані документи достатніми для всебічного та об`єктивного розгляду спору.

Ураховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує повне рішення без його проголошення 03.08.2026.

Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилось.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В якості підстави для звернення з позовом позивач зазначив, що 04.02.2022 між Банком та ТОВ «СМІД» укладено Договір про надання кредиту шляхом приєднання до Договору обслуговування корпоративних клієнтів АТ «БАНК АЛЬЯНС» - Заява-договір №ID102597-VKL/30 про приєднання до правил обслуговування корпоративних клієнтів, за умовами якого Банком було відкрито Позичальнику Відновлювану кредитну лінію в розмірі 70 000,00 грн зі щомісячною сплатою процентів за користування кредитними коштами згідно Кредитного договору, а саме: для траншів строком до 30 днів - 20% річних; для траншів строком до 60 днів - 22% річних; для траншів строком до 90 днів - 25% річних; для траншів строком до 180 днів - 28% річних. Строк користування відновлювальною кредитною лінією встановлюється Сторонами до 23.08.2022 (180 днів). Кошти в розмірі 70 000,00 грн було отримано Позичальником, про що свідчить виписка по особовому рахунку за період з 04.02.2022 по 01.06.2026.

В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Банком та фінансовим Поручителем ОСОБА_1 укладено Договір поруки №ID102597-VKL/30/П1 від 04.02.2022, за яким поручитель зобов`язався відповідати перед кредитом за виконання зобов`язання ТОВ «СМІД» за Заявою №ID102597-VKL/30 від 04.02.2022 про приєднання до правил обслуговування корпоративних клієнтів.

Внаслідок порушення Позичальником порядку та строку повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом, Банк 09.02.2026 направив на адресу відповідачів листи-вимоги вих. №75.3/1455 від 09.02.2026 та №75.3/1457 від 09.02.2026 з проханням негайно погасити прострочену заборгованість, які залишені без відповіді та виконання.

Позивач доводить, що в порушення умов Кредитного договору кредитні кошти у встановлений договором строк не повернуті, станом на 07.05.2026 заборгованість становить 133 417,08 грн, що складається зі заборгованості по тілу кредиту - 70 000,00 грн та процентів - 63 417,08 грн, яку просить стягнути з відповідачів солідарно.

Відповідачі не скористались правом на подання до суду відзиву.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ураховуючи, що судом відповідно до чинного законодавства вжито всіх можливих заходів щодо повідомлення відповідачів про судовий розгляд справи, суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

04.02.2022 між Акціонерним товариством «БАНК АЛЬЯНС» (Банк, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СМІД» (Позичальник, відповідач-1 у справі) шляхом підписання Заяви №ID102597-VKL/30 про приєднання до договору банківського обслуговування корпоративних клієнтів АТ «БАНК АЛЬЯНС» був укладений Договір про надання кредиту (далі - Кредитний договір).

Пунктом 1.1 Кредитного договору встановлено, що Банк, в порядку та на умовах Договору та цієї Заяви про приєднання (разом Заява про приєднання та Договір - також Кредитний договір) за наявності вільних кошті зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти (надалі - Відновлювальна кредитна лінія або ВКЛ) в межах ліміту, встановленого цією Заявою про приєднання, загальною сумою ВКЛ або частинами (Траншами), а Позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути ВКЛ і сплатити проценти за користування ВКЛ, а також інші платежі відповідно до умов Кредитного договору.

Згідно з пунктами 2.1-2.4 Кредитного договору ліміт ВКЛ: 70 000,00 грн; валюта ВКЛ: гривня; розмір разової комісійної винагороди за видачу ВКЛ: 1%; строк траншу та відповідний розмір процентної ставки: диференційована, встановлюється у наступних розмірах:

для траншів строком до 30 днів - 20% (Двадцять цiлих 00 сотих) річних;

для траншів строком до 60 днів - 22% (Двадцять дві цiлих 00 сотих) річних;

для траншів строком до 90 днів - 25% (Двадцять п`ять цiлих 00 сотих) річних;

для траншів строком до 180 днів - 28% (Двадцять вісім цiлих 00 сотих) річних.

Строк траншу визначається у Заяві на видачу Траншу, яка є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 2.6. Кредитного договору визначено, що за користування кредитними коштами / кожним Траншем відповідно в разі порушення Позичальником строків їх повернення (всіх належних до сплати платежів, в т.ч. комісії, проценти, штрафні санкції) - процентна ставка встановлюється у розмірі, що дорівнює подвійному розміру відсоткової ставки, зазначеної в п.2.4. даної Заяви про приєднання (для кожного Траншу відповідно), і нараховується виключно на прострочену суму ВКЛ/Траншу, починаючи з дня виникнення такого порушення та закінчуючи днем погашення простроченої суми ВКЛ/Траншу (день погашення простроченої суми ВКЛ/Траншу не враховується). Такий розмір процентної ставки є іншим розміром процентів (ст.625 ЦК України), що встановлений Кредитним договором, в разі прострочення Позичальником виконання грошового зобов`язання по поверненню ВКЛ / Траншу (в т.ч. після настання Кінцевого терміну повернення заборгованості), який погоджений Сторонами в даній Заяві про приєднання.

За умовами п. 2.7 Кредитного договору період сплати процентів: з 01 по 10 число кожного місяця. Період сплати комісії (за наявності): з 01 по 10 число кожного місяця.

Строк користування ВКЛ встановлюється Сторонами на 12 місяців (включно) з дати укладення Договору. Не пізніше цього строку Позичальник зобов`язаний повністю погасити заборгованість за ВКЛ, на кінець операційного дня, в останній день Строку кредитування. Сторони погодили, що дія Кредитного договору автоматично продовжується на кожні наступні 12 календарних місяців на тих самих умовах. Порядок та умови застосування автолонгації, в тому числі направлення Банком повідомлень, щодо автолонгації/припинення автолонгації Кредитного договору передбачені в Договорі (п. 2.8 Кредитного договору).

Кредит надається на умовах забезпечення порукою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (п. 2.12 Кредитного договору).

Пунктом 3.2 Кредитного договору встановлено, що остаточне погашення ВКЛ позичальник повинен здійснити не пізніше строку, зазначеного в п. 2.8. Заяви про приєднання.

У пункту 4.1 Кредитного договору вказано, що позичальник підписанням цієї Заяви про приєднання погоджується, що ця Заява про приєднання, Договір комплексного банківського обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «БАНК Альянс» та тарифи банку є кредитним договором.

За умовами п. 4.2 та п. 4.2.1 Заява про приєднання є договором приєднання у визначенні ст. 634, ст.642 Цивільного кодексу України, в зв`язку із чим умови Договору комплексного обслуговування корпоративних клієнтів АТ «БАНК АЛЬЯНС» визначаються Банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті Банку http://alliancebank.org.ua та укладається лише шляхом приєднання до Договору в цілому.

Відповідно до п. 3.2 Договору банківського обслуговування корпоративних клієнтів АТ «БАНК АЛЬЯНС» (далі - Публічний договір) положення цього договору застосовуються до відносин між Банком та Клієнтом щодо надання Клієнту Послуг за відповідною Заявою про приєднання і є невід`ємною частиною Договору і не застосовуються окремо від умов Договору.

Згідно з п. 3.7 - 3.10 Публічного договору, підписанням Заяви про приєднання Клієнт підтверджує згоду на отримання Послуг на умовах та в порядку, передбачених цим Договором. Підписанням Заяви про приєднання, Клієнт приєднується до Договору, згідно із ст. 634 ЦК України. Банк надає Клієнту Послугу на умовах, визначених цим Договором, до моменту отримання Банком письмової заяви Клієнта про відмову від Послуг, або до моменту скасування цього Договору (п. 3.8). Укладаючи відповідну Заяву про приєднання, Клієнт і Банк приймають на себе обов`язки та набувають права, передбачені цим Договором (п. 3.9). Банк на підставі укладеної з Клієнтом Заяви про приєднання, надає останньому Послуги в порядку та на умовах, визначених законодавством України, в тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України, цим Договором, за умови наявності відповідної технічної можливості для надання Послуг та їх оплати Клієнтом в розмірі, визначеному відповідно до діючих, на момент надання таких Послуг, тарифів Банку (п. 3.10).

Пунктом 4.4 Публічного договору встановлено, що Заява про приєднання підписується Клієнтом (його уповноваженим представником) і уповноваженим представником Банку у двох автентичних примірниках і скріплюється печатками Банку і Клієнта (за наявності). Договір вважається укладеним з дати його підписання Сторонами у паперовому вигляді або електронній формі (що підписаний у відповідності до вимог встановлених даним Договором та чинним законодавством України).

Пунктом 10.3 Публічного договору визначено умови надання кредиту «Відновлювальна кредитна лінія зручна».

Так, за умовами підпункту 10.3.12.1 п. 10.3.12 Публічного договору кожен транш надається позичальнику на підставі поданої ним заяви на видачу траншу (далі - Заява), за формою, викладеною у Додатку №1 до Заяви про приєднання.

Надання траншу здійснюється шляхом перерахування суми траншу з позичкового рахунку, на поточний рахунок позичальника у Банку (п.п. 10.3.12.8 п. 10.3.12 Публічного договору).

Згідно з п. 10.3.13.2 Публічного договору, за користування ВКЛ позичальник сплачує проценти в розмірі, зазначеному у заяві про приєднання. Проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт в останній робочий день поточного місяця з дати видачі ВКЛ по останній календарний день поточного місяця включно, а в подальшому з першого числа поточного місяця по останній календарний день поточного місяці включно, та в день остаточного погашення заборгованості за ВКЛ.

Сплата процентів: щомісячно з 1 по 10 число місяця, наступного за місяцем нарахування процентів, а також в день остаточного погашення ВКЛ (п. 10.3.13.3).

Відповідно до п. 10.3.14.1 строк кредитування Позичальника зазначається у відповідній Заяві про приєднання до Договору.

Строк дії кредитного договору автоматично продовжується виключно за умови відсутності у позичальника порушень зобов`язань за кредитним договором та відсутності інших підстав, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку та не може бути здійснена більше, ніж 9 разів і в сукупності не може перевищувати 10 (десять) років. Після спливу зазначеного максимального для автоматичної лонгації строку дії Кредитного договору подальше продовження строку його дії можливе виключно шляхом укладення сторонами письмової додаткової угоди до Кредитного договору. (п. 10.3.14.2).

Згідно з пунктів 15.1 Публічного договору Банк та Клієнт погодили, що всі правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися Сторонами або кожною Стороною окремо з використанням Удосконаленого електронного підпису та/або Кваліфікованого електронного підпису (далі УЕП та КЕП відповідно).

Заява №ID102597-VKL/30 про приєднання до договору банківського обслуговування корпоративних клієнтів підписана з боку відповідача-1 - директором ОСОБА_1 04.02.2022 шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису.

Додатком №1 до Кредитного договору №ID102597-VKL/30 є Заява на видачу траншу №1 від 04.02.2022 в сумі 70 000,00 грн, строк траншу - 180 днів.

До Заяви №ID102597-VKL/30 про приєднання до договору банківського обслуговування корпоративних клієнтів АТ «Банк Альянс» були підписані Додаткові договори №1 від 01.03.2022, №2 від 11.05.2022 та №3 від 22.07.2022.

Так, Додатковим договором №3 від 22.07.2022 до Кредитного договору №ID102597-VKL/30 п. 2.4 Договору «Умови надання кредиту» доповнено наступною редакцією: « 2. Сторони погодили збільшити строк дії траншу №ID102597-VKL/30/1 до 23.08.2022 (включно) та перенести оплату відсотків по вищевказаному траншу на наступний етап після 23.08.2022. 3. Після зміни строку дії траншу (ів) відсоткова ставка встановлюється та перераховується згідно п. 2.4 договору. Розмір комісії при зміні строку дії траншу не перераховується. 4. Для траншів, термін дії яких у зв`язку з даними змінами буде перевищувати 180 днів, встановити розмір процентної ставки за користування кредитними Траншами у розмірі, який встановлено для Траншів строком до 180 днів згідно п. 2.5 договору».

З метою забезпечення виконання зобов`язань по Кредитному договору №ID102597-VKL/30 від 04.02.2022, між АТ «Банк АЛЬЯНС» (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель, Відповідач-2 у справі) 04.02.2022 укладено Договір поруки №ID102597-VKL/30/П1 (далі - Договір поруки).

Відповідно до п.1 Договору поруки поручитель поручається перед Банком за виконання ТОВ «СМІД» зобов`язань за Заявою №ID102597-VKL/30 від 04 лютого 2022 року про приєднання до Договору банківського обслуговування корпоративних Клієнтів АТ «БАНК АЛЬЯНС» (продукт «Відновлювальна кредитна лінія Зручна»), включаючи всі зміни та доповнення (в т.ч., але не виключно й ті, що збільшують розмір основного зобов`язання), які будуть укладені в майбутньому між Банком та Позичальником.

За умовами п. 2 Договору поруки, порукою забезпечуються наступні зобов`язання Позичальника, що випливають з Кредитн6ого договору, зокрема:

- повернути отримані кредитні кошти в розмірі 70 000,00 грн в порядку та на умовах, передбачених Кредитним договором, у строки (погашення Кредиту здійснюється не пізніше 03 лютого 2023 р. (включно), в т.ч. з урахуванням випадків дострокового погашення, урахування випадків автопролонгації Кредитного договору), передбачені Кредитним договором (п.п. 2.1 Договору поруки);

- щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі: для траншів строком до 30 днів - 20% річних; строком до 60 днів - 22% річних, строком до 90 днів - 25% річних; строком до 180 днів - 28% річних (п.п. 2.2 Договору поруки).

Пунктом 8 Договору поруки встановлено, що Поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання (в т.ч. про дострокове погашення заборгованості), як солідарний боржник, протягом п`яти календарних днів з дати відправлення (надсилання) Банком Поручителю вимоги або з дати отримання Поручителем вимоги Банка, в залежності від того, яка із зазначених дат настала раніше.

Датою отримання Поручителем вимоги Банка, направленої рекомендованим чи кур`єрською поштою, є дата її особистого вручення або дата поштового штемпеля відділення зв`язку одержувача про вручення такої поштової кореспонденції.

У разі повернення вимоги (листа) на адресу Банку з іншими поштовими відмітками (в тому числі закінчення терміну зберігання, відсутності адресату за вказаною адресою, відмова адресата одержання та інше), датою отримання Поручителем вимоги Банка є дата відправлення такого повідомлення.

Всі вимоги/листи/повідомлення за цим договором також будуть вважатися направленими/зробленими належним чином у разі, якщо вони передаються в електронному вигляді засобами системи «Клієнт-Банк» (або іншого програмного комплексу, до якого Поручитель підключений Банком) з використанням електронних підписів (в т.ч. електронних цифрових підписів, кваліфікованих електронних підписів) у порядку, визначеному законодавством, та договором, укладеним із Поручителем, який передбачає обслуговування Поручителя Банком в тому числі за допомогою відповідного програмного комплексу.

Згідно з п. 13 Договору поруки цей договір вступає в дію з дати його укладання, за умови його підписання Сторонами і діє до повного виконання зобов`язань за Кредитним договором. Порука за цим договором припиняється після закінчення 3х (трьох) років з дня настання терміну виконання основного зобов`язання, передбаченого Кредитним договором, але в будь-якому разі до повного виконання зобов`язань за Кредитним договором (п. 15).

04.02.2022 Банк на підставі отриманої від Позичальника Заяви на видачу траншу №1 виконав зобов`язання, передбачені Кредитним договором, надав Позичальнику кредитні кошти в розмірі 70 000,00 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 04.02.2022 по 01.06.2026.

Фактичні обставини справи свідчать, що відповідачем-1 (Позичальником) порушено взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, кредитні кошти у встановлені Додатковим договором №3 від 22.07.2022 до Кредитного договору №ID102597-VKL/30 строки не сплачені, у зв`язку з чим у відповідача-1 існує заборгованість за кредитом в розмірі 70000,00 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості за Кредитним договором та Випискою, які містяться в матеріалах справи.

19.02.2026 Позивачем направлено на адресу ТОВ «СМІД» лист-вимогу вх.75.3/1455 від 09.02.2026 про термінове погашення у строк до 27 лютого 2026 року заборгованості за Кредитним договором №ID102597-VKL/30 від 04.02.2022 у загальному розмірі 133 417,08 грн, яка складається з: простроченої заборгованості по кредиту - 70000,00 грн та простроченої заборгованості за процентами - 63417,08 грн.

Також 19.02.2026 Позивачем, ураховуючи положення п. 8 Договору поруки №ID102597-VKL/30/П1 від 04.02.2022 на адресу ОСОБА_1 направлено аналогічний за змістом лист-вимогу вих. №75.3/1457 від 09.02.2026 про погашення заборгованості за кредитним договором №ID102597-VKL/30 від 04.02.2022 у загальному розмірі 133 417,08 грн.

Вимоги банку залишені відповідачами без належного реагування.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача-1 за кредитом станом на 07.05.2026 складає 70 000,00 грн, за процентами за користування кредитом станом на 30.04.2025 становить 63 418,08 грн.

Зазначена заборгованість відповідачами не погашена, що стало підставою звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Доказів погашення заборгованості за кредитом та процентами відповідачі на час розгляду справи не надали.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані Кредитним договором №ID102597-VKL/30 від 04.02.2022 та договором поруки №ID102597-VKL/30/П1 від 04.02.2022.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом частини першою статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що Банком було надано Позичальнику (відповідачу-1), а відповідачем-1 отримано кредитні кошти в розмірі 70 000,00 грн, що підтверджується відповідною банківською випискою по рахунку відповідача за загальний період з 04.02.2022 по 01.06.2026. Отже позивач - АТ «Банк Альянс» як Кредитодавець, свої обов`язки за Кредитним договором виконав у повному обсязі.

Укладаючи договір, кожна зі сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання, однак відповідач-1 покладений на нього обов`язок щодо своєчасного та повного повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами не виконав.

Відповідач-1 та Відповідач-2 доказів повернення кредитних коштів за Кредитним договором в зазначеній сумі суду не надали.

Позивач заявив до стягнення з відповідачів солідарно, крім суми заборгованості за кредитом, суму заборгованості по процентам, яка утворилась станом на 30.04.2025, тобто після закінчення строку кредитування. Так, за розрахунком позивача, наданим до позову, сума заборгованості за процентами за користування кредитом складає 63 417,08 грн.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України, визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Як установлено судом, за умовами Кредитного договору сторони погодили, що строк траншу та відповідний розмір процентної ставки: диференційована, встановлюється у наступних розмірах:

для траншів строком до 30 днів - 20% (Двадцять цiлих 00 сотих) річних;

для траншів строком до 60 днів - 22% (Двадцять дві цiлих 00 сотих) річних;

для траншів строком до 90 днів - 25% (Двадцять п`ять цiлих 00 сотих) річних;

для траншів строком до 180 днів - 28% (Двадцять вісім цiлих 00 сотих) річних.

Строк траншу визначається у Заяві на видачу Траншу, яка є невід`ємною частиною договору.

У заяві на видачу траншу №1 від 04.02.2026 Позичальником зазначений строк траншу 180 днів. Додатковим договором №3 від 22.07.2022 до Заяви №ID102597-VKL/30 від 04.02.2022 про приєднання до договору банківського обслуговування корпоративних клієнтів АТ «Банк Альянс» сторони у п. 2 погодили збільшити строк дії траншу до 23.08.2022.

Таким чином, кінцевий термін погашення кредиту встановлений сторонами - 23.08.2022.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок процентів, суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок є неправильним, оскільки нарахування здійснено поза межами строку кредитування, встановленого Додатковим договором №3 від 22.07.2022 до Заяви №ID102597-VKL/30 від 04.02.2022 про приєднання до договору банківського обслуговування корпоративних клієнтів АТ «Банк Альянс».

Так, згідно розрахунку заборгованості, здійсненого позивачем, проценти за користування кредитом нараховані відповідачам (Позичальнику та Поручителю) до 30.04.2025. Проте, як встановлено судом, строк повернення кредиту, що визначений умовами договору - 23.08.2022.

Обґрунтовуючи нарахування процентів за користування кредитом поза межами строку кредитування позивач посилається на п. 10.3.13.2 Договору банківського обслуговування корпоративних клієнтів АТ «Банк Альянс», за умовами якого проценти нараховуються з моменту видачі Кредиту до дати фактичного повернення кредиту за цим договору.

Втім, суд не вбачає підстав для стягнення нарахованих позивачем процентів за користування кредитом за період з 24.08.2022 по 30.04.2025 поза межами строку кредитування з огляду на таке.

Згідно з усталеної практикою Великої Палати Верховного Суду, цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною 2 статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини 2 статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини 1 статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання (такі висновки наведено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 наведено висновки, за якими припис абзацу другого частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною 2 статті 1050 ЦК України.

Надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Якщо боржник не сплатив суму боргу, яка складається з тіла кредиту та процентів, нарахованих в певній сумі на час закінчення строку кредитування чи на час пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, то прострочення такого грошового зобов`язання не призводить до подальшої зміни його розміру, але в боржника виникає додатковий обов`язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

У частині третій статті 6 ЦК України зазначено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Тобто частина третя статті 6 ЦК України не допускає встановлення договором умов, які не відповідають закону.

У статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, ця стаття також не допускає свободу договору в частині порушення, зокрема, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Тому сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормою закону за їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини виходячи з правової природи останніх.

Зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України.

Твердження сторони про те, що проценти за «користування кредитом» нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння стороною правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов`язання. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України.

Можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

У справі, що розглядається, заборгованість за процентами за користування кредитом заявлена до стягнення за період з 24.08.2022 по 30.04.2025, на підставі ч. 1 ст. 1048 ЦК України, тобто після закінчення строку кредитування. Отже умова, яка передбачена пунктом 10.3.13.2 Публічного договору щодо нарахування процентів до фактичного повернення кредиту за договором визначає таке нарахування як міру відповідальності боржника за період після закінчення строку кредитування.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України пунктом 18, за змістом якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За розрахунком суду, з урахуванням наведених висновків, позивачем правомірно нарахована сума процентів за користування кредитними коштами за період з 04.02.2022 по 23.08.2022 в розмірі 10793,42 грн (проценти за користування кредитом згідно з розрахунком позивача за період лютий - липень 2022 р. в сумі 9558,36 грн + 1235,06 грн - проценти за 23 дні серпня 2022 р. (1664,65 грн/ 31 * 23).

З урахуванням наведеного, вимоги про стягнення з відповідачів 52623,66 грн процентів за користування кредитом є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст.554 ЦК України).

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).

Отже, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителя, кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов`язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу. Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Підстав для припинення Договору поруки №ID102597-VKL/30/П1 від 04.02.2022, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.

Позовні вимоги в даній справі є однорідними та нерозривно пов`язаними з обов`язком належного виконання основного зобов`язання за кредитним договором. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача є можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд впливає, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних відносин.

Захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителя у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз`єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов`язання залежно від суб`єктного складу останнього.

Умовами договору поруки передбачено, що поручитель зобов`язується виконати зобов`язання (в т.ч. про дострокове погашення заборгованості), як солідарний боржник, протягом п`яти календарних днів з дати відправлення (надсилання) Банком Поручителю вимоги або з дати отримання Поручителем вимоги Банка, в залежності від того, яка із зазначених дат настала раніше (п. 8 Договору поруки).

Беручи до уваги порушення Позичальником (відповідачем-1) взятих на себе грошових зобов`язань та наявність заборгованості за Кредитним договором, Кредитор набув права вимагати погашення заборгованості від Поручителя у відповідності до умов Договору поруки №ID102597-VKL/30/П1 від 04.02.2022.

Матеріали справи містять докази направлення АТ «Банк Альянс» 19.02.2026 відповідачеві-2 (поручителю) на зазначену в договорі поруки адресу місця проживання лист-вимогу вих.75.3/1457 від 09.02.2026 про виконання зобов`язання за Кредитним договором №ID102597-VKL/30 від 04.02.2022.

Отже, станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом, ураховуючи направлення вимоги поручителю, у відповідача-2 настав строк виконання зобов`язань за договором поруки зі сплати заборгованості за кредитним договором.

На момент розгляду справи відповідачі заборгованість за кредитом в сумі 70 000,00 грн та заборгованість за процентами в сумі 10793,42 грн не сплатили, відповідних доказів суду не надали.

За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за кредитом в сумі 70 000,00 грн, заборгованості за процентами в сумі 10793,42 грн. В іншій частині позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами в розмірі 52623,66 грн суд відмовляє.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ураховуючи встановлені обставини, приписи ст.ст. 74, 76, 77-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України.

При цьому, суд зазначає, що судові витрати підлягають розподілу між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Відтак, на користь позивача з кожного з відповідачів підлягає стягненню судовий збір в розмірі 806,14 грн.

В іншій частині судовий збір, сплачений за подання позову, покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «СМІД» (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 60-А, ідентифікаційний код юридичної особи 33961318), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС» (04053, м. Київ, вул. Січових стрільців, буд. 50; ідентифікаційний код юридичної особи 14360506, рахунок НОМЕР_2 , МФО 300119) заборгованість за кредитом в розмірі 70 000,00 грн (сімдесят тисяч гривень 00 коп.), заборгованість за процентами в розмірі 10 793,42 грн (десять тисяч сімсот дев`яносто три гривні 42 коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СМІД» (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 60-А, ідентифікаційний код юридичної особи 33961318) на користь Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС» (04053, м. Київ, вул. Січових стрільців, буд. 50; ідентифікаційний код юридичної особи 14360506) судовий збір подання позову в розмірі 806,14 грн (вісімсот шість гривень 14 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС» (04053, м. Київ, вул. Січових стрільців, буд. 50; ідентифікаційний код юридичної особи 14360506) судовий збір подання позову в розмірі 806,14 грн (вісімсот шість гривень 14 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано -03.08.2026.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.А. Федько