Рішення № 13867813, 16.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.11 Справа№ 17/166(10)

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: СП ТзОВ «СТЛ Екструзія», м. Могильов, Республіка Білорусь

до відповідача: ТзОВ “Добропласт”, с. Смільне, Україна

про: стягнення 43528,63 євро.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 адвокат (Довіреність № 01/12 від 01.12.2010р.)

Від відповідача: Тарасюк О.В. представник (Довіреність № 1/2011 від 17.01.2011р.)

Представникам сторін розяснено права і обовязки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява СП ТзОВ «СТЛ Екструзія», м. Могильов, Республіка Білорусь до ТзОВ “Добропласт”, с. Смільне, Україна про стягнення 43528,63 грн.

Ухвалою суду від 30.12.2011р. вказана позовна заява прийнята до провадження та призначена до розгляду на 27.01.2011р.

В судовому засіданні 27.01.2011р. представник позивача викладені у позовній заяві вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача подав клопотання про припинення провадження у справі, яке відповідач обґрунтовує тим, що згідно розділу 10 Контракту № 77 від 27.05.2009р. усі спори, які можуть виникнути із даного Контракту або у звязку з його виконанням підлягають розгляду виключно в арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті країни відповідача, тобто в Міжнародному комерційному арбітражі при Торгово-промисловій палаті України.

Представник позивача проти поданого клопотання заперечив. Як зазначається у поданих позивачем поясненнях у п. 10.2. Контракту сторони зазначили арбітражну установу, якої не існує Арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті (в даному випадку України, як країни сторони відповідача).

Відповідно до п. 5 Розяснень Президії Вищого Господарського суду України № 04-5/608 від 31.05.2002р. «Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій»(із змінами) господарським судам слід враховувати, що сторони зовнішньоекономічного договору мають право передбачити у ньому або шляхом укладення окремої угоди (арбітражна умова, арбітражне застереження) передачу спорів, що виникають з такого договору, на вирішення третейського суду (постійно-діючого або створеного для вирішення конкретного спору ad hoc). Ця домовленість повинна чітко визначити, який саме орган вирішення спорів обрали сторони: Міжнародний комерційний арбітражний суд, Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України або інший третейський суд в Україні чи за кордоном.

Позивач стверджує, що із зазначеного пункту Контракту незрозуміло, який саме орган вирішення спорів обрали сторони Міжнародний комерційний арбітражний суд, Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України або інший третейський суд в Україні.

Розглянувши клопотання відповідача про припинення провадження у справі та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку про відхилення поданого клопотання та розгляд справи по суті.

Для надання сторонам можливості подати додаткові докази на обґрунтування своїх вимог та заперечень в судовому засіданні 27.01.2011р. оголошувалася перерва до 16.02.2011р.

В судовому засіданні 16.02.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача факт наявності заборгованості визнав.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

27.05.2009р. між сторонами у справі укладено Контракт № 77, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобовязання поставити, а відповідач прийняти та оплатити комплектуючі профільної системи «MONTBLANC», білоруського та російського походження в асортименті та за цінами, вказаними в Додатках, що є невідємною частиною цього Контракту.

На виконання договірних зобовязань в період квітня - червня 2010 року позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 36 130, 86 євро., а саме:

30.04.2010р. на підставі Контракту, рахунку фактури № 435 від 30.04.10 р. згідно вантажно - товарної накладної серії РБ№ 0893795 відповідачу було відправлено Товару на суму 17 222, 58 євро. Товар був отриманий уповноваженою ТзОВ «Добропласт»особою на підставі Довіреності № 1, виданої 28.04.2010 р., міжнародної товарно-транспортної накладної серії БВ № 0015469, митної декларації № 2073001001478 від 30.04.2010 р. Відповідність товару була підтверджена відповідними сертифікатами (сертифікат походження № 0613837 0148102, Сертифікат про походження товару форми СТ - 1 № 0613836 2734684).

03.06.2010 р. на підставі Контракту № 77 від 27.05.2009 року, рахунку-фактури № 619 від 02.06.10 року згідно вантажно-товарної накладної серії РБ № 0275104 відповідачу було відправлено товару на суму 18 908,28 євро. Товар був отриманий уповноваженою відповідачем особою на підставі Довіреності НБІ № 276317, виданої 02.06.2010 року, міжнародної товарно-транспортної накладної серії ЗС № 0018528, митної декларації № 2073001001904 від 03.06.2010 р. Відповідність Товару була підтверджена відповідними сертифікатами (сертифікат походження № 0618322 0148576, Сертифікат про походження товару форми СТ-1№ 0618321 2785552).

У п. 5.1 Контракту передбачено, що оплата проданого товару здійснюється не пізніше 30 робочих днів після його отримання покупцем.

06.08.2010р. позивачем направлено на адресу відповідача Досудове нагадування № 476 із вимогою протягом семи днів з моменту отримання повідомлення сплатити заборгованість в сумі 36 130, 86 євро.

У відповідь на претензію відповідачем надіслано позивачу лист № 12/08 від 10.08.2010р., в якому ТзОВ “Добропласт” гарантує сплату боргу протягом 60 робочих днів.

Проте, станом на день звернення із позовом до суду боргові зобовязання не виконані, оплата за отриманий товар в сумі 36 130,86 євро на рахунок СП ТзОВ «СТЛ Екструзія», не здійснена.

За порушення строків оплати товару, позивач із посиланням на п. 9.2 Контракту просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 0,1 % за кожен день прострочення платежу. Згідно розрахунку позивача розмір штрафних санкцій у відповідності з п. 9.2 Контракту складає 3 831,92 євро.

У позовній заяві позивач зазначає, що невиконання відповідачем обов'язків по оплаті договірних поставок Товару потягло за собою допущення нашим підприємством порушень в зовнішньоекономічній діяльності. Постановою комітету державного контролю Могільовської області від 28.06.2010 року № 71009190560 в справі про адміністративне правопорушення суб'єкта підприємницької діяльності (про накладення адміністративного стягнення) за перевищення строку проведення зовнішньоторгової операції по контракту від 27.05.2009 року № 77 з ТзОВ «Добропласт»в періоди з 29.10.2009 року по 30.10.2009 року (на суму 3006,16 євро) перевищення строку проведення зовнішньоторгової операції склало 2 дні; з 01.12.2009 року по 31.03.2010 року (на суму 3789, 90 євро) перевищення строку проведення зовнішньоторгової операції склало 121 день, з 09.01.2010 року по 31.03.2010 року (на суму 16077,21 євро) перевищення строку проведення зовнішньоторгової операції склало 82 дні, підприємство було притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 3 565. 85 євро.

Позивач просить суд компенсувати СП ТзОВ «СТЛ Екструзія»шляхом стягнення з ТзОВ «Добропласт»суму сплаченого штрафу за порушення строків проведення зовнішньоекономічної операції в розмірі 3 565,85 євро.

Загальна сума позовних вимог складає 43 528,63 євро.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як вбачається із матеріалів справи спірні зобовязання виникли на підставі Контракту № 77 від 27.05.2009р.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що зобовязань щодо оплати отриманого товару відповідач належно не виконав.

Порушенням зобовязання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до пункт 9.2 Контракту за несвоєчасну оплату поставленої партії Товару Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,1 % за кожен день прострочення платежу. Датою оплати пені вважається дата списання грошей з рахунку Покупця.

Із врахуванням вищевикладеного, позовні вимоги в частины стягнення 36 130, 86 євро основного боргу та 3 831,92 євро пені є обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та підлягають до задоволення. Відповідач доводів позивача не спростував, доказів оплати боргу суду не надав.

Щодо вимог позивача в частині стягнення 3 565,85 євро збитків, суд вважає, що позов в цій частині до задоволення не підлягає, виходячи з наступного:

Відповідно до положень ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Аналогічне положення наведено і у ст. 22 ЦК України, згідно якої особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Як встановлено судом Постановою комітету державного контролю Могільовської області від 28.06.2010 року № 71009190560 в справі про адміністративне правопорушення суб'єкта підприємницької діяльності (про накладення адміністративного стягнення), на яку позивач посилається як на доказ в обгрунтування своїх вимог, СП ТзОВ «СТЛ Екструзія»притягнуто до відповідальності за перевищення строку проведення зовнішньоторгової операції по контракту від 27.05.2009 року № 77 в періоди: з 29.10.2009 року по 30.10.2009 року (на суму 3006,16 євро); з 01.12.2009 року по 31.03.2010 року (на суму 3789, 90 євро); з 09.01.2010 року по 31.03.2010 року (на суму 16077,21 євро).

Поставку товару, заборгованість за який є предметом даного спору, здійснено 30.04.2010р. згідно вантажно - товарної накладної серії РБ№ 0893795 та 03.06.2010 р. згідно вантажно-товарної накладної серії РБ № 0275104.

Доказів притягнення СП ТзОВ «СТЛ Екструзія»до відповідальності за несвоєчасну оплату товару, отриманого по вищевказаних накладних (в період з 30.07.2010р. по 03.06.2010р.) позивач суду не надав. Тому позов в частині стягнення збитків в сумі 3 565,85 євро до задоволення не підлягає.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193, 216, 224, 225 ГК України, ст.ст. 22, 509, 526, 599, 610, 612 ЦК України, ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з ТзОВ “Добропласт” (80600, Львівська обл.., Бродовський р-н, с. Смільне, вул. Привокзальна, 4. Код ЄДРПОУ 02762228) на користь СП ТзОВ «СТЛ Екструзія»( 212004, Республіка Білорусь, м. Могильов, Вітебський проспакт, 7. Код ОКПО 293495977000, ІПН 8122000660) 36 130, 86 євро основного боргу, 3 831,92 євро.пені, всього 39 962,78 євро.; 399,63 євро державного мита та 216,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 3 565,85 євро збитків в задоволенні позову відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя