Рішення № 138678103, 03.08.2026, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/2085/26

номер провадження 2-а/695/83/26

03 серпня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Ватажок-Сташинської А.В.,

за участі: секретаря судового засідання - Біліченко С.В.,

представника позивача - адвоката Сизька Д.Б.,

представника відповідача - Зерщикової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Золотоноша адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

В обгрунтування позову зазначено, що оскаржувана постанова винесена усупереч норм Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), оскільки у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відповідно до оскаржуваної постанови відсутні докази вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.188-6 КУпАП.

Ухвалою суду від 20.05.2026 відкрито провадження у справі на підставі вказаного позову, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, з особливостями встановленими параграфом 2 глави 11 КАС України, призначено судове засідання для розгляду справи по суті, зобов`язано відповідача надати суду до завірені належним чином копії та оригінали для огляду судом спірної постанови щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та документів, на підставі яких прийнято вказане рішення.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, 29.05.2026 відповідачем надано до суду відзив, в якому вказує про безпідставність позовних вимог, оскільки відповідно до положення Держпраці та Направлення від 20.04.2026 №Ц/2/9497-26, виданого на підставі наказу від 17.04.2026 №274/Ц-ЗК «Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у Виконавчому комітеті Гельмязівської сільської ради», відповідачем у період з 22.04.2026 по 05.05.2026 було проведено позапланову перевірку на предмет виконання вимог припису від 06.02.2026 № Ц/ЧК/1150/441/П. Під час перевірки виконання вимог припису від 06.02.2026 встановлено, що вимоги припису залишились без належного виконання, що зафіксовано в акті від 05.05.2026 №Ц/ЧК/1150/441/П-Ц/ЧК/8526/443 та стало підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення від 05.05.2026 №Ц/ЧК/1150/441/П-Ц/ЧК/8526/443/ПТ та винесення постанови від 05.05.2026 №Ц/ЧК/1150/441/П-Ц/ЧК/8526/443/ПТ/ПС про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 188-6 КУпАП. Також у відзиві вказано, що в оскаржуваній постанові належним чином обґрунтовано зміст підстав та обставин, які обумовили її винесення. Крім того, у відзиві зазначено, що вимоги, які видаються Міжрегіональним управлінням, є законними вимогами посадових осіб центрального органу виконавчої влади в розумінні ст. 188-6 КупАП і є обов?язковими для виконання, у строк, визначений у Приписі в графі «Строки усунення порушень/забезпечення додержання норм законодавства про працю», а саме до 25.03.2026. Припис від 06.02.2026 позивачем не оскаржувався у судовому порядку, а отже він є чинним, і зауваження представника позивача з приводу його незаконності є безпідставними. Щодо посилань представника позивача в позовній заяві на те, що скарга Виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради на припис від 06.02.2026 №Ц/ЧК/1150/441/П керівником Міжрегіонального управління по суті не розглянута, у відзиві вказано, що листом від 19.05.2026 №Ц/1/12149-26 «Про результати розгляду скарги Виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради на припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №Ц/ЧК/1150/441/П від 06.02.2026» повідомлено скаржника про залишення без задоволення вищевказаної скарги, а припис про усунення виявлених порушень - без змін. Даний лист було відправлено на електронну пошту скаржника ІНФОРМАЦІЯ_1, а також поштовим рекомендованим відправленням на адресу, зазначену у скарзі: вул. Центральна, 1, с. Гельмязів, Золотоніський район, Черкаська область, 19715. Посилаючиь на те, що позовні вимоги є необгрунтованими, а доводи, наведені у позовній заяві базуються на помилковому трактуванні ногрм чинного законодавства, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні представник позивача на задоволенні позову наполягав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову категорично заперечувала, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для вирішення справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 був обраний сільським головою Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.

06 лютого 2026 року інспектором праці Шевченко Мариною Володимирівною відповідно до ст. 259 КЗпП України, ч.1 ст.8, ст.11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» було проведено захід державного контролю Виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради, за результатами якого складено акт від 06.02.2026 №Ц/ЧК/1150/441, у звязку з чим було винесено припис від 06.02.2026 №Ц/ЧК/1150/441/П, яким зобовязано голову Гельмязівської сільської ради ОСОБА_1 усунути порушення - ч.1 ст.10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у строк до 25.03.2026.

Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №Ц/ЧК/1150/441/П/ПТ від 06.02.2026 ОСОБА_1 будучи обраним сільським головою Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області допустив порушення законодавства про працю, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 41 КУпАП за наступних обставин:

1) відповідно до умов п.п.6.1.9 Розділу 6 «Оплата праці» Колективного договору на 2024-2028 роки начальнику відділу «ЦНАП» ОСОБА_2 за період з 01.08.2024 по 31.12.2025 не проведено нарахування та виплату доплати за виконання тимчасово відсутнього працівника, чим порушено вимоги ч.1 ст.10 3У №2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»;

2) ОСОБА_2 за період з 13.02.2025 по 31.12.2025 не проведено нарахування та виплату доплати за виконання обов?язків державного реєстратора відділу «ЦНАП Виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради», чим порушено вимоги ч.1 ст.10 ЗУ №2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»;

3) Відповідно до умов п.3.6 Положення про преміювання, встановлення надбавок та надання матеріальної допомоги працівникам виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради на період 2022-2025 за відсутності подання першого заступника голови та відсутності винесення догани або дисциплінарного стягнення за період з березня 2025 по грудень 2025 року не проведено нарахування та виплату щомісячної премії та надбавки за високі досягнення у праці начальнику служби у справах дітей ОСОБА_3 та за період березень 2025, травень-грудень 2025 начальнику відділу «ЦНАП» ОСОБА_2, чим порушено вимоги ч.1 ст. 10 ЗУ №2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»;

4) Відповідно до умов п.п.6.1.9 розділу 6 «Оплата праці» Колективного договору на 2024-2028 роки начальнику відділу «ЦНАП» ОСОБА_2 за період з 05.02.2025 по 19.02.2025 та за період з 04.07.2025 по 17.07.2025 не проведено нарахування та виплату за виконання тимчасово відсутнього працівника, чим порушено вимоги ч.1 ст. 10 ЗУ № 2136«Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Не погоджуючись з вимогами припису від 06.02.2026 №Ц/ЧК/1150/441/П, представником виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради - адвокатом Сизьком Дмитром Борисовичем 16.02.2026 було направлено скаргу керівнику Центрального міжрегіонального управління державної служби з питань праці на вказаний припис, яка була направлена на офіційну електронну адресу відповідача, що стверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Як зазначено у листі за результатами розгляду скарги на припис, скарга надійшла до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці електронною поштою 22.04.2026 та зареєстроана за вх. № 10813/Ц/1-26.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснила таку тривалу різницю у часі відключеннями електропостачання у м.Києві.

05 травня 2026 року головний державний інспектор відділу з питань праці Управління інспекційної діяльності у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань прпраці Сивак Сергій Миколайович склав протокол про адміністративне правопорушення №Ц/ЧК/1150/441//П-Ц/ЧК/8526/443/ПТ про те, що сільский голова Гельмязівської сільської ради ОСОБА_1, 05.05.2026 о 16 год 00 хв. при проведенні заходу державного нагляду (контролю) у виконавчому комітеті Гельмязівської сільської ради (код ЄДРПОУ 26358880) вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.188-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо порушення законодавства про працю, працюючи сільським головою Гельмязівської сільської ради, а саме після проведення позапланової перевірки та отримання припису від 06.02.2026 № Ц/ЧК/1150/441/1 сільським головою не виконано його вимоги.

У вказаному протоколі наявні письмові пояснення позивача від 05.05.2026, згідно з якими він не згідний з протоколом, вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення.

Постановою головного державного інспектора відділу з питань праці Управління інспекційної діяльності у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Сивака Сергія Миколайовича №Ц/ЧК/1150/441//П-Ц/ЧК/8526/443/ПТ від 05.05.2026 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст.188-6 КУпАП та накледного на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн 00 коп.

Постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08.05.2026 у справі №695/526/26, яка набрала законної сили 19.05.2026, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у звязку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Частиною четвертою статті 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом .

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч.6 ст.78 КАС України).

Вважаючи, що оскаржувана постанова винесена протиправно, позивач звернувся до суду з даним позовом до суду.

Листом від 19.05.2026 Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці «Про результати розгляду скарги виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради на припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №Ц/ЧК/1150/441//П від 06.02.2026» повідомлено виконавчий комітет Гельмязівської сільської ради, що керуючись ст.85 Закону України «Про адміністративну процедуру» скаргу - залишено без задоволення, а припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю - без змін. Також у листі розяснено права заявника на звернення до суду щодо оскарження рішення про відмову у задоволенні скарги.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч.6 ст.55 Конституції України закріплено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно із ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.259 Кодексів законів про працю України (далі - КЗпК України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог частини першої статті 259 КЗпП України постановою від 21.08.2019 №823 (далі - Постанова №823) Кабінет Міністрів України затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначав процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №640/17424/19, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021, було визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю».

Отже, станом на момент виникнення спірних правовідносин порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю чинним законодавством не визначений.

Разом з тим, відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Підпунктом 4 пункту 4 цього Положення передбачено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

Кабінетом Міністрів України згідно пункту 1 постанови від 12 січня 2022 року № 14 «Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці» (далі - Постанова № 14) постановлено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці, зокрема, Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області, та утворити як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці.

Підпунктом 1 пункту 3 Постанови № 14 визначено, що територіальні органи Державної служби з питань праці, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов`язаних з утворенням міжрегіональних органів Державної служби з питань праці і прийняттям рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державної службою з питань праці після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, що утворені згідно пунктом 2 цієї постанови, затвердження положень про них, структуру, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Підпунктом 3 пункту 3 Постанови № 14 установлено, що міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, виконують завдання і функції територіальних органів Державної служби з питань праці, які ліквідуються згідно з пунктом 1, а саме: Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці - завдання і функції Управління Держпраці у Чернігівській області, Головного управління Держпраці у Київській області, Управління Держпраці у Черкаській області.

Отже, відповідач є уповноваженим суб`єктом здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання законодавства про працю.

Згідно з ч.5 ст.2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон №877-V) заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Частиною 7 ст.2 Закону №877-V передбачено, що зазначені у частині 4 цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої-восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої-чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті 6, частин першої-четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону.

Статтею 6 Закону №877-V визначено особливості здійснення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю).

Так, абзацом 4 ч.1 ст.6 Закону №877-V передбачено, що підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Частиною 2 ст.6 Закону №877-V передбачено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Частиною 1 ст.7 Закону №877-V передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Відповідно до наказу Міністерства економіки України від 16.06.2023 №5782 «Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану» дозволено Державній службі України з питань праці протягом періоду воєнного стану проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони праці, гігієни праці, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю з підстав, визначених абзацами четвертим, п`ятим, восьмим та дев`ятим частини 1 статті 6 Закону №877-V, зокрема за зверненням фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави. Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Аналогічна норма міститься і у ст.16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136-ІХ від 15.03.2022, згідно з якою у період дії воєнного стану центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи можуть здійснювати за заявою працівника або профспілки позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, в частині додержання вимог цього Закону, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів.

Позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються у порядку, встановленому Законом № 877-V, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Позапланові заходи державного нагляду (контролю) у період дії воєнного стану здійснюються, зокрема, за наявності підстав, визначених абзацами п`ятим, восьмим, дев`ятим, десятим частини першої статті 6 Закону № 877-V.

Відповідно до ч.6 ст.7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради, за результами якого було винесено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю.

Також з матеріалів справи судом встановлено, та визнається сторонами, що виконавчий комітет Гельмязівської сільської ради, не погоджуючись з вимогами прпису оскаржив його до керівника Центрального міжрегіонального управління державної служби з питань праці у визначений законом строк та порядок.

Так, положеннями ч.7 ст.7 Закону 877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (ч.8 ст.7 Закону 877-V).

Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов`язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу). (абзац перший частини дев`ятої статті 7 Закону 877-V).

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку (абзац чотирнадцятий частини дев`ятої статті 7 Закону 877-V).

Статтею 21 Закону 877-V визначено, що суб`єкт господарювання має право звернутися до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду щодо оскарження рішень органів державного нагляду (контролю).

У разі надходження такого звернення суб`єкта господарювання відповідний центральний орган виконавчої влади зобов`язаний розглянути його в установленому законом порядку.

Крім того частиною першою статті 78 Закону України «Про адміністративну процедуру» визнначено, що право на адміністративне оскарження відповідно до цього Закону має особа, яка вважає, що: 1) прийнятим адміністративним актом чи його виконанням порушено або може бути порушено її право, свобода чи законний інтерес; 2) процедурне рішення або дія, бездіяльність адміністративного органу негативно впливає на її права, свободи чи законні інтереси.

Згідно з ч.2. ст.78 Закону України «Про адміністративну процедуру» особа, реалізуючи своє право на адміністративне оскарження відповідно до цього Закону, залежно від обставин справи може вимагати: 1) припинення вчинення адміністративним органом певної дії; 2) визнання дії адміністративного органу протиправною та усунення її наслідків; 3) виконання адміністративним органом іншої дії, на яку особа має право і яка не була виконана на її вимогу; 4) визнання протиправним та скасування адміністративного акта чи окремих його положень; 5) визнання протиправним виконаного адміністративного акта чи окремих його положень, що призвело до настання незворотних правових наслідків; 6) вчинення адміністративним органом необхідних дій з метою відновлення порушеного права, свободи чи законного інтересу особи, а також усунення негативних наслідків, відшкодування матеріальної шкоди; 7) визнання бездіяльності адміністративного органу протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до абхацу першого ч.1 ст.79 Закону України «Про адміністративну процедуру» суб`єктом розгляду скарги є адміністративний орган вищого рівня (з урахуванням особливостей, визначених частиною третьою цієї статті), якщо інший суб`єкт не передбачений законом.

Згідно з ч.1 ст.80 Закону України «Про адміністративну процедуру» скарга на адміністративний акт може бути подана протягом тридцяти календарних днів з дня доведення його до відома особи, яка була учасником адміністративного провадження щодо прийняття зазначеного акта.

Особа, на право, свободу чи законний інтерес якої негативно впливає адміністративний акт, але яка не була учасником адміністративного провадження, має право подати скаргу на такий адміністративний акт протягом тридцяти календарних днів з дня, коли вона дізналася або мала дізнатися про такий вплив.

Скарга на бездіяльність адміністративного органу може бути подана в будь-який час після спливу строку прийняття адміністративного акта.

Скарга на процедурну дію або процедурне рішення може бути подана протягом тридцяти календарних днів з дня, коли особі, яка була учасником адміністративного провадження, стало відомо про вчинення процедурної дії або прийняття процедурного рішення.

Для окремих видів справ законом можуть встановлюватися інші строки подання скарги.

Відповідно до ч.1,2 ст. 81 Закону України «Про адміністративну процедуру» Скарга подається в письмовій (електронній або паперовій) формі, крім випадку, передбаченого частиною третьою цієї статті, та має містити: 1) найменування адміністративного органу, до якого подається скарга; 2) відомості в обсязі, достатньому для встановлення особи скаржника, та його контактні дані (прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) або найменування особи, адресу місця проживання/перебування, місцезнаходження, номер засобу зв`язку, адресу електронної пошти, інші контактні дані). У разі подання скарги представником скаржника в ній додатково зазначаються такі самі відомості стосовно представника; 3) вимоги скаржника та їх обґрунтування; 4) дату складення скарги.

Скаржник або його представник підписує скаргу, подану в письмовій формі, власноруч або з використанням електронного підпису, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ст.82 Закону України «Про адміністративну процедуру» скарга може бути подана скаржником в один із способів, передбачених статтею 41 цього Закону для подання заяви.

Скарга подається до адміністративного органу, що прийняв адміністративний акт, процедурне рішення та/або вчинив процедурну дію чи допустив бездіяльність, що оскаржується, який не пізніше наступного дня передає (надсилає) її разом з матеріалами справи суб`єкту розгляду скарги, визначеному статтею 79 цього Закону.

Скаржник подає скаргу разом із документами, які він вважає необхідними для її розгляду, або копіями таких документів.

Після перегляду справи, що розглядається за скаргою, оригінали документів повертаються скаржнику, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч.1 ст.83 Закону України «Про адміністративну процедуру» адміністративне провадження за скаргою починається з дня надходження скарги, оформленої відповідно до вимог статті 81 цього Закону, до суб`єкта розгляду скарги.

Подання скарги за клопотанням скаржника зупиняє дію адміністративного акта, що оскаржується, крім випадків, передбачених законом (ч.4 чт.83 Закону України «Про адміністративну процедуру»).

Відповідно до ч.1 ст.85 Закону України «Про адміністративну процедуру» суб`єкт розгляду скарги відповідно до своєї компетенції за результатами перегляду справи може прийняти одне з таких рішень: 1) скасувати повністю або частково адміністративний акт та зобов`язати адміністративний орган видати новий адміністративний акт або повторно розглянути справу, а в передбачених законом випадках - самостійно прийняти адміністративний акт; 2) скасувати повністю або частково процедурне рішення, самостійно прийняти процедурне рішення; 3) залишити адміністративний акт, процедурне рішення без змін, а скаргу - без задоволення; 4) визнати дію адміністративного органу протиправною та зобов`язати його: а) припинити вчинення відповідної дії; б) усунути наслідки такої дії; в) виконати іншу дію на вимогу особи; 5) зобов`язати адміністративний орган усунути негативні наслідки, відшкодувати матеріальну шкоду, заподіяну протиправним адміністративним актом, дією або бездіяльністю адміністративного органу, у порядку, визначеному законом; 6) визнати повністю або частково виконаний адміністративний акт протиправним, якщо його виконання призвело до настання незворотних правових наслідків.

Оформлення адміністративного акта в адміністративному провадженні за скаргою, його реєстрація, доведення акта до відома особи та набрання ним чинності здійснюються згідно з вимогами, передбаченими статтями 69 - 77 цього Закону (ч.7 ст.85 Закону України «Про адміністративну процедуру»).

Згідно з ч.8 ст.85 Закону України «Про адміністративну процедуру», у випадках, передбачених законом, якщо рішення за скаргою на адміністративний акт не прийнято та/або не доведено до відома скаржника у строк та в порядку, визначених законом, скарга вважається повністю задоволеною з дня, наступного за днем закінчення визначеного строку.

Відповідно до ч.1-3 ст.34 Закону України «Про адміністративну процедуру») граничний строк вирішення окремих категорій справ встановлюється законом. Граничний строк вирішення справи може визначатися сукупністю строків, визначених законом для окремих етапів адміністративної процедури.

У разі якщо законом не визначено граничний строк вирішення окремої категорії справ, справа за заявою особи вирішується протягом розумного строку, але не більше тридцяти календарних днів після надходження заяви, а в разі проведення слухання у справі - не більше сорока п`яти календарних днів з дня реєстрації заяви адміністративним органом.

Строк перегляду справи за скаргою не повинен перевищувати тридцяти календарних днів.

Таким чином на підставі викладеного вище, судом встановлено, що скаргу на припис, у зв`язку із невиконанням вимог якого позивача притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі спірної постанови було розглянуто після винесення спірної постанови та після звернення позивача з даним позовом до суду.

При цьому факт направлення скарги представником позивача та виконавчого комітету Гельмязівської сільскої ради на електронну адресу відповідача 16.02.2026, стороною відовідача не заперечується.

Положеннями ст.188-6 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіальних органів щодо усунення порушень законодавства про працю, зайнятість населення та загальнообов`язкове державне соціальне страхування або недопущення посадових осіб цих органів до здійснення заходів державного нагляду (контролю), підстави яких визначені законом.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.188-6 КУпАП, виражається у невиконанні законних вимог посадових осіб спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування або створенні перешкод для діяльності цих органів.

Юридичним складом адміністративного правопорушення, тобто передбаченим нормами адміністративного права сукупність ознак, при наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як правопорушення є наявність об`єкта (суспільних відносин, врегульованих нормами адміністративного права, яким завдано шкоди адміністративним правопорушенням), об`єктивної сторони (зовнішні ознаки та обставини які характеризують адміністративне правопорушення), суб`єкта правопорушення та суб`єктивної сторони (внутрішнє (психічне) ставлення суб`єкта правопорушення до скоєного діяння і його шкідливих наслідків).

Разом з тим, постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08.05.2026 у справі №695/526/26, яка набрала законної сили 19.05.2026, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у звязку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.(ч.4 ст.78 КАС України).

Таким чином, на підставі викладеного вище, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до статей 7, 8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності та ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Пунктом 1 ч.1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України, суд зазначає, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 665 грн 60 коп.

Відтак, враховуючи, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю, належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у сумі 665 грн 60 коп.

Керуючись ст. 2, 5, 9, 72, 73, 77, 78, 134, 139, 241-246, 250, 255, 268-272, 286, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (04060, м. Київ, вул. Вавилових, 10, код ЄДРПОУ 44681053) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити повністю.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №Ц/ЧК/1150/441/П-Ц/ЧК/8526/443/ПТ/ПС від 05.05.2026, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 665 (шістсот шістдесят пять) грн 60 коп.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.В. Ватажок-Сташинська