Рішення № 138678090, 27.07.2026, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/542/26

провадження № 2/694/892/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.07.2026 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Кравченко Т.М.,

з участю секретаря судового засідання Литвин Т.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 32770 грн. та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662 грн. 40 коп.

Позов обґрунтовує тим, що 23.03.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №1717969. Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти в гривні в сумі 10000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 30 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,90% на день. В окремих випадках, вcтановлених Договором (що в свою чергу не передбачають неналежне виконання позичальником зобов`язань) може застосовуватися знижена (акційна) процентна ставка, яка становить 1,14% на день. Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. В подальшому 22.04.2021 року було укладено додатковий договір до договору №1717969 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 23.03.2021 року,строк користування кредитом було продовжено на 30 днів, а датою повернення кредиту та сплати процентів визначено 23.05.2021 рік.

Всупереч умов Кредитного договору Відповідач не здійснив своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам у строк, вказаний у договорі, чим суттєво порушив взяті на себе договірні зобов`язання.

08.02.2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» і Товариством з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва - «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА») було укладено Договір Факторингу № 1-08022022.

Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 1-08022022 від 08.02.2022 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1717969 складає: 32770,00 грн.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №1717969 від 23.03.2021 року становить: загальна заборгованість - 32770,00 грн. з яких: заборгованість за сумою кредиту - 10000,00 грн; заборгованість по відсотках - 22770,00 грн.

Ухвалою від 20.03.2026 року Звенигородський районний суд Черкаської області відкрив провадження у справі та призначив розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників справи відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України не надходило.

В позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника

позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачу ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем проживання було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та додатками до неї, які він не отримав в зв`язку з відсутністю адресата за зареєстрованим місцем проживання, що відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним повідомленням про розгляд справи. Також відповідач був повідомлений про день та час розгляду справи за номером телефону через додаток Viber. Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходило. Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався. Зустрічного позову не пред`явив, заяв та клопотань від його імені про відкладення розгляду справи чи з інших процесуальних питань до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України наявні підстави для вирішення судом справи за наявними матеріалами.

У зв`язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

23.03.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №1717969. Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти в гривні в сумі 10000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 30 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,90% на день. В окремих випадках, вcтановлених Договором (що в свою чергу не передбачають неналежне виконання позичальником зобов`язань) може застосовуватися знижена (акційна) процентна ставка, яка становить 1,14% на день.

В подальшому 22.04.2021 року було укладено додатковий договір до договору №1717969 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 23.03.2021 року, строк користування кредитом було продовжено на 30 днів, а датою повернення кредиту та сплати процентів визначено 23.05.2021 року.

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з порушенням умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

08.02.2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» і Товариством з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва - «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА») було укладено Договір Факторингу № 1-08022022.

Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 1-08022022 від 08.02.2022 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1717969 складає 32770,00 грн.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №1717969 від 23.03.2021 року становить: загальна заборгованість - 32770,00 грн. з них: заборгованість за сумою кредиту - 10000,00 грн.; заборгованість по відсотках - 22770,00 грн.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України

договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Також відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Верховний Суд, зокрема, у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19 зазначає, що «з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів».

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що договір № 1717969 від 23.03.2021 року підписаний відповідачем відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», тим самим він акцептував пропозицію позикодавця та уклав кредитний договір шляхом введення одноразових ідентифікаторів.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч.1, 2 ст. 625 ЦК України передбачають, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк чи інша фінансова установа надає кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач визначив розмір заборгованості, яка утворилася на загальну суму 32770,00 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту - 10000,00 грн. заборгованість за відсотками - 22770,00 грн.

З наданого розрахунку заборгованості встановлено, що відповідач не здійснював погашення сум за наданим кредитом, внаслідок чого закономірною є наявність заборгованості відповідача перед банком.

Приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором №1717969, який був укладений 23.03.2021 року між ним та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», правонаступником якого є позивач, в обумовлені договором строки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги останнього щодо стягнення основного боргу підлягають до задоволення.

Що стосується стягнення процентів за користування кредитними коштами, то суд виходить з наступного.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за процентами в розмірі 22770 грн., мотивуючи тим, що прострочена заборгованість за процентами складає саме таку суму.

Суд не погоджується з таким розміром процентів за користування кредитом, оскільки право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Дана позиція суду узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постанові у постанові від 28.03.2018 року у справі №14-10цс18, та у постанові від 06.02.2019 року у справі № 175/4753/15-ц.

Враховуючи те, що договір кредитування було укладено на період з 23.03.2021 року до кінцевої дати виконання договору 23.05.2021 року (включно, згідно з додатковим договором), саме за цей період кредитор має право стягнути проценти в розмірі 15700 грн., що передбачено додатком №1 до договору позики, де згідно графіку платежів за кредитним договором, сума процентів за користування кредиту до кінцевої дати виконання договору 23.05.2021 року (включно), становить 15700 грн. В подальшому право позивача на нарахування процентів припиняється та за наслідками прострочення виконання грошового зобов`язання він має право на стягнення трьох процентів річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, якщо інший розмір не встановлено договором.

Матеріали позову не містять жодних доказів пролонгації договору.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути заборгованість за основним кредитом 10000 грн. та заборгованість за процентами в сумі 15700 грн., а всього 25700 грн., а отже позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відомості про те, що відповідач на час розгляду справи виконав свої зобов`язання за Договором № 1717969 перед ТОВ «ФК «СВЕА ФІНАНС» в суду відсутні, внаслідок чого суд вважає, що наявні достатні підстави для часткового задоволення позовних вимог та стягнення суми боргу з відповідача на користь позивача.

Відповідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких відносяться витрати на професійну правничу допомогу, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд керується наступним.

Відповідно ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції №214 від 27.02.2026 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662 гривні 40 копійок (а.с.5), який він просить стягнути з відповідача.

Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам (78 %) в розмірі 2076,67 грн.

Керуючись ст.ст.10, 12, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-289, 354-355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" заборгованість за кредитним договором № 1717969 від 23.03.2021 року в розмірі 25700 (двадцять п`ять тисяч сімдесят шість) грн., з яких 10000 грн. заборгованість за тілом кредиту та 15700 грн. заборгованість за відсотками.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" витрати по сплаті судового збору в розмірі 2076 (дві тисячі сімдесят шість) грн. 67 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», місцезнаходження: 03126, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд.6, Код ЄДРПОУ: 37616221 Засоби зв`язку: тел. +38(050) 178 96 67.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Т.М. Кравченко