Рішення № 138677290, 24.11.2025, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/2014/25

Провадження № 2/376/1214/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2025 року Сквирський районний суд Київської області у складі:

Головуючого судді Коваленка О.М.

за участі секретаря Щур Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сквира Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є у спільній частковій власності,

Встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

В обґрунтування позову позивач вказав, що є власником 16/25 частин житлового будинку АДРЕСА_1 . 9/25 частин цього ж будинку належить співвласниці ОСОБА_2 .

Співвласниця не проживає у будинку, фактично користується тільки земельною ділянкою для вирощування овочів та фруктів для власного споживання.

Житловий будинок з прибудовами загальною площею 80,9 кв.м, житловою площею 41,1 кв.м розділений на частки 16/25 та на 9/25, кожна з яких має свої лічильники світла, води та газу; облаштовані окремими входами; дверні отвори, які з`єднували кімнати, замуровані, тобто облаштовано два ізольовані приміщення, які використовуються окремо одне від одного. Фактично сторони як співвласники домовилися про поділ майна.

Позивач як співвласник частини будинку має намір провести ремонт та реконструкцію частини житла, яка перебуває у його користуванні, з понесенням матеріальних витрат.

Відповідач ОСОБА_2 нести матеріальні витрати та проводити ремонт відмовляється, провести реконструкцію та капітальний ремонт частини будинку, а також вчиняти будь-які інші дії щодо будинку без згоди співвласниці неможливо. Це завдає позивачу додаткові незручності в користуванні майном.

Відповідно до висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна № 168/2025 від 16.05.2025, виданого ПП «АРХБУДРЕНЕСАНС», за технічними показниками поділ нерухомого майна можливий:

Перший будинок (літери «А1-1», «а2-1») з наступними приміщеннями в житловому будинку: 1-1/8,5 - тамбур, 1-2/5,8 - кухня, 1-3/20,1- житлова кімната, загальною площею - 34,4 кв.м та житловою - 20,1 кв.м.

До першого будинку відносяться наступні господарські будівлі та споруди:

- позначення № 1 - огорожа (колишнє поз. № 1);

- позначення №2 - ворота з хвірткою (колишнє поз. № 4).

Перший будинок буде мати адресу: АДРЕСА_1 (чи іншу).

Другий будинок (літери «А1-1», «А2-1») з наступними приміщеннями в житловому будинку: 1-1/10,3 кухня, 1-2/6,1 - коридор, 1-3/21,0 - житлова кімната, 1-4/6,4 - санвузол, 1-5/2,7 котельня; загальною площею - 46,6 кв.м та житловою площею - 21,0 кв.м.

До другого будинку відносяться наступні господарські будівлі та споруди:

- літера «Б1-1» - сарай (колишня літера «Б»), у тому числі - погріб під частиною будівлі (частина колишньої літери «Г»),

- літера «б2-1» - вхід у погріб (частина колишньої літери «Г»),

- літера «В1-1» - вбиральня (колишня літера «Д»),

- позначення №1 - огорожа (колишня поз. №4),

- позначення №2 - хвіртка (колишня поз. №2),

- позначення №3 - ворота,

- позначення №4 - каналізаційний колодязь.

Другий будинок буде мати адресу: АДРЕСА_1 (чи іншу).

Позивач звертався до співвласниці з проханням укласти нотаріальну угоду про розподіл будинку в натурі з виділенням відповідних частин, але це призводило до непорозумінь та сварок, породило неприязні відносини, що спонукало його звернутися до суду.

З урахуванням викладеного, позивач просить суд:

-припинити право спільної часткової власності на 16/25 часток та на 9/25 часток будинку за адресою: АДРЕСА_1 . За ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 ;

-провести поділ в натурі житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адресою по АДРЕСА_1 , відповідно до висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна № 168/2025 від 16.05.2025, виданого експертом ПП «АРХБУДРЕНЕСАНС» (код ЄДРПОУ 37113331);

-визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок АДРЕСА_1 ;

-визнати за ОСОБА_2 право власності будинок АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, 22.10.2025 надав до канцелярії суду заяву, в якій просив провести розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, 22.10.2025 надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов визнала.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Частиною першою ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на викладене, суд уважає за можливе розглянути справу за відсутності її учасників.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником 16/25 частин житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, посвідченого 17.02.2023 державним нотаріусом Сквирської державної нотаріальної контори, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав від 17.02.2023 №323160767 (а.с. 6-8).

ОСОБА_2 є власником 9/25 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право на спадщину, виданого 30.05.2009 Сквирською районною державною нотаріальною конторою, за р. №1805.

Відповідно до висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна № 168/2025 від 16.05.2025, виданого ПП «АРХБУДРЕНЕСАНС», за технічними показниками поділ нерухомого майна можливий (а.с.11).

Позивач як співвласник частини будинку має намір провести ремонт та реконструкцію частини житла, яка перебуває у його користуванні, з понесенням матеріальних витрат. Роботи проводиться за згодою всіх співвласників, однак відповідач відмовляється нести матеріальні витрати та проводити ремонт, тому позивач вимушений звернутися до суду з позовом про виділ майна, що належить йому на праві власності та перебуває у спільній частковій власності.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Статтею 41 Конституцією України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом частин 1-2 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно частин 1, 4 статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Статтею 356 ЦК України встановлено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них управі власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Відповідно до ч. 1-3 статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

У частинах 1-3 статті 364 ЦК України визначено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

За змістом наведених норм виділ частки зі спільного майна це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частці в праві спільної власності та припинення права спільної часткової власності на відповідне майно. Шляхом виділу частки у майні припиняється спільна часткова власність, і особа стає власником виокремленого майна.

Юридичне значення виділу частки полягає у тому, що учасник отримує в натурі майно, яке відповідає його частці, як самостійний об`єкт. Отже, виділ частки передбачає виокремлення частини об`єкта у самостійний об`єкт.

Частка, яка виділяється, повинна бути саме окремим об`єктом нерухомого майна, як і частка, яка залишається в іншого власника (власників), у розумінні статті 181 ЦК України. Внаслідок виділу частки з нерухомого майна, утворюється два самостійних об`єкта майна.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 336/1136/19.

Таким чином, для виділу частки із спільного нерухомого майна повинна бути технічна можливість виділу частки з об`єкта нерухомого майна.

Визначення технічної можливості поділу, об`єднання об`єкта (об`єктів) нерухомого майна або виділу частки з об`єкта нерухомого майна здійснюється відповідно до Порядку проведення технічної інвентаризації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023. № 488.

Так, згідно з пунктами 150, 160, 161 Порядку визначення технічної можливості поділу, об`єднання або виділу щодо об`єкта нерухомого майна, що перебуває у спільній сумісній або спільній частковій власності, проводиться за згодою всіх співвласників. Визначення технічної можливості виділу частки з об`єкта нерухомого майна здійснюється щодо об`єкта нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності. Виділ частки з об`єкта нерухомого майна можливий лише за умови поділу об`єкта нерухомого майна на два або більше самостійних об`єкти нерухомого майна, які є відокремленими, мають окремий вихід на сходову клітку, коридор або вулицю. Якщо об`єкт нерухомого майна є неподільним, виділ не проводиться. За результатами виконання робіт з визначення технічної можливості виділу об`єктів нерухомого майна складається висновок щодо технічної можливості виділу частки з об`єкта нерухомого майна згідно з додатком 6, в якому містяться такі відомості: назва об`єкта нерухомого майна; ідентифікатор об`єкта щодо кожного об`єкта нерухомого майна; адреса об`єкта нерухомого майна (місце розташування); інформація про замовника (замовників); інформація про виконавця; інформація про документи, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна; технічна характеристика об`єкта нерухомого майна; інформація про документи, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою; кількість новоутворених об`єктів нерухомого майна; склад кожного новоутвореного об`єкта нерухомого майна; варіант виділу частки з об`єкта нерухомого майна.

У постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі № 6-1443цс16 зроблено висновок, що «виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно».

Судом встановлено, що розмір часток у спільній частковій власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , складає 16/25 частки належні ОСОБА_1 , а 9/25 частки належні ОСОБА_2 .

Із змісту висновку ПП «АРХБУДРЕНЕСАНС» щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна № 168/2025 від 16.05.2025 слідує, що наявна повна технічна можливість окремого користування, володіння та розпорядження кожним співвласником виділеної йому частки в натурі з майна, що перебуває у спільній частковій власності.

Оскільки інжинером ПП «АРХБУДРЕНЕСАНС» запропоновано лише один варіант поділу об`єкту, що є у спільній частковій власності позивача та відповідачки, відповідачка інший варіант поділу не запропонувала, свою позицію щодо конкретного майна (її частини) суду не повідомила, то суд висновує, що майно, що є у спільній частковій власності сторін, підлягає поділу у натурі між позивачем та відповідачкою без зміна часток щодо житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.

За змістом частини третьої статті12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, суд дійшов висновку, що виділ в натурі зі спільної часткової власності в окремий об`єкт нерухомого майна, належні позивачу 16/25 часток у житловому будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 є можливим та не призведе до погіршення технічного стану будинку і не порушить порядку користування будинком.

При вирішенні даної справи суд керується правилами, сформульованими у статтях 358, 364 ЦК України. Оскільки за нормами ст. 364 ЦК України при виділу частки право спільної часткової власності припиняється лише для особи, яка виділяє свою частку, тоді як у даному випадку при виділі часток позивача та відповідача, право спільної часткової власності припиниться для обох сторін.

Суд зазначає, що задоволення вимоги про виділ в натурі із спільної часткової власності в окремий об`єкт нерухомого майна належні сторонам частки в житловому будинку з господарчими будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , є підставою для припинення права спільної часткової власності на 16/25 та 9/25 часток домоволодіння за вказаною адресою. Отже, слід задовольнити позовну вимогу щодо припинення права спільної часткової власності домоволодіння для обох співвласників.

Крім цього, існує спеціальний порядок державної реєстрації права власності на окремі самостійні об`єкти нерухомості (як новостворені, так і ті, що виділяються з цілісного комплексу, або безхазяйні), що включає присвоєння нових адрес та відкриття відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ДРРП). Це регулюється нормативно-правовими актами, зокрема Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який передбачає процедури для таких випадків, як поділ майна, виділення частки або взяття на облік безхазяйного майна, що дозволяє реєстратору присвоїти об`єкту окрему адресу та зареєструвати право власності та відноситься до компетенції державного реєстратора.

Отже, до повноважень суду не належить вирішення питання про присвоєння окремому самостійному об`єкту нерухомого майна адреси.

За таких обставин позовна вимога про визнання права власності на окремий самостійний об`єкт нерухомого майна, що складається з часток житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , підлягає залишенню без задоволення.

Щодо визнання права власності за відповідачем суд зазначає наступне.

Принцип диспозитивності це фундаментальний правовий принцип, який означає, що учасники правовідносин (особливо у цивільному, господарському чи адміністративному процесі) можуть вільно, на власний розсуд розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідач, якщо він бажає не просто захищатися (відмовляти у позові), а пред`явити власні матеріально-правові вимоги до позивача (наприклад, визнати право власності), має подати зустрічний позов (дослідно якщо відповідач хоче отримати рішення суду на свою користь, він зобов`язаний подати зустрічний позов зі сплатою судового збору за вимогу майнового характеру).

Відповідач має право пред`явити зустрічний позов для спільного розгляду з первісним. Це пов`язано з тим, що задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову.

Отже, позовна вимога про виділити в натурі та визнання права власності на майно відповідача без пред`явлення зустрічного позову, підлягає залишенню без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, статтями 2, 4, 13, 76, 81, 200, 206, 247, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, статтями 15, 16, 358, 364 ЦК України, суд

Ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є у спільній частковій власності - задовольнити частково.

Виділити в натурі ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зі спільної часткової власності в окремий об`єкт нерухомого майна належні 16/25 часток у житловому будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з приміщень:

1-1/10,3 кухня, 1-2/6,1 - коридор, 1-3/21,0 - житлова кімната, 1-4/6,4 - санвузол, 1-5/2,7 котельня; загальною площею - 46,6 кв.м, житловою площею - 21,0 кв.м, та наступних господарських будівель та споруд: літера «Б1-1» - сарай (колишня літера «Б»), у тому числі - погріб під частиною будівлі (частина колишньої літери «Г»); літера «б2-1» - вхід у погріб (частина колишньої літери «Г»); літера «В1-1» - вбиральня (колишня літера «Д»); позначення №1 - огорожа (колишня поз. №4); позначення №2 - хвіртка (колишня поз. №2); позначення №3 ворота; позначення №4 - каналізаційний колодязь.

Виділити в натурі ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зі спільної часткової власності в окремий об`єкт нерухомого майна належні 9/25 часток у житловому будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та складаєтьсяз приміщень: 1-1/8,5 - тамбур, 1-2/5,8 - кухня, 1-3/20,1 - житлова кімната, загальною площею - 34,4 кв. м., житловою - 20,1 кв. м. та наступних господарських будівель та споруд: позначення № 1 - огорожа (колишнє поз. № 1); позначення №2 - ворота з хвірткою (колишнє поз. № 4).

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.М. Коваленко