Рішення № 138677106, 29.07.2026, Вишгородський районний суд Київської області

29.07.2026 Справа № 363/2094/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лукач О.П.,

за участю секретаря Ставиченка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вишгород у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

01.04.2026 ОСОБА_1 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із вказаною позовною заявою, у якій просить визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дід позивача - ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно, що складається з житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 була його дружина (бабуся позивача) ОСОБА_3 , яка у встановленому законом порядку подала заяву про прийняття спадщини, однак юридично не оформила своїх спадкових прав. 07.10.2020 ОСОБА_3 склала заповіт, згідно якого все належне їй майно заповідала позивачу та його дядьку ОСОБА_2 , в рівних частках. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла та після її смерті спадкоємцями є позивач та його дядько ОСОБА_2 , який відмовився від спадщини на користь позивача, про що подав нотаріусу відповідну заяву. Як зазначає позивач, він, у встановлений законом строк, звернувся до приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Леденьова В.С. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . 08.07.2024 приватним нотаріусом було заведено спадкову справу № 35/2024 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . 27.02.2025 приватний нотаріус видав позивачу свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок позивачу було відмовлено, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нього, про що нотаріусом видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27.02.2025 № 51/02-31. Позивач вказує, що на час побудови будинку у 1973 році у сільській місцевості облік фактичних господарств у селі, сімейний стан громадян, прописка, поголів`я тварин та інше реєструвалися в погосподарських книгах. Житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належав покійному ОСОБА_4 . Зазначена обставина підтверджується довідкою (витягом з погосподарської книги) від 17.03.2026 №54/20-22, яка видана Димерською селищною радою за підписом старости с. Глібівка Вишгородського району Київської області, та будинковою книгою, з яких вбачається, що головою домогосподарства був ОСОБА_4 . Однак, через відсутність правовстановлюючих документів на будинок, постановою нотаріуса від 27.02.2025 №51/02-31 позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями, у зв`язку з чим у позасудовому порядку він позбавлений можливості оформити на себе право власності на зазначений житловий будинок, а тому змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 09.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання на 06.05.2026 о 09:30.

Крім цього, вказаним судовим рішення, за клопотання позивача, у порядку статті 84 ЦПК України, витребувано: від приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Леденьова Володимира Сергійовича належним чином засвідчену копію спадкової справи №35/2024 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ; від Вишгородської державної нотаріальної контори Київської області - належним чином засвідчену копію спадкової справи №81/2017 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 .

Витребувані матеріали надійшли до суду 03.06.2026.

На стадії підготовчого провадження брав участь позивач. Представник відповідача не з`явився, при цьому 15.04.2026 до суду надійшла заява Димерської селищної ради, у якій відповідач повідомив, що не заперечує проти задоволення позову, та просив розглядати справу без участі його представника на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Третя особа ОСОБА_2 також не з`явився та 20.04.2026 подав заяву, у якій просив розглядати справу без його участі, зазначив, що позов визнає, та підтвердив, що відмовився від спадщини на користь позивача.

Ухвалою суду, внесеною до протоколу судового засідання 04.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду на 29.07.2026 о 12:30, про що повідомлено учасників провадження.

29.07.2026 позивач подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

У призначене судове засідання учасники провадження не з`явились.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи у відсутності сторін, суд враховує наявність у матеріалах справи клопотань/заяв позивача, представника відповідача та третьої особи, а також положення статті 223 ЦПК України.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явилися, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до статті 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову, з таких підстав.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статей 76, 77, 79, 80, 81 ЦПК України доказами є дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи; належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; достовірними докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи; достатніми докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодний доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , актовий запис №20 (а.с. 9).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (а.с. 10).

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_5 , його батьками зазначені: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 13).

Із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 убачається, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 11).

Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , а його батьком зазначений ОСОБА_5 (а.с. 12).

Вказані документи підтверджують родинні зв`язки позивача зі спадкодавцями.

Відповідно до витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 47131402 від 20.03.2017 Вишгородською районною державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_4 заведено спадкову справу № 81/2017, номер у Спадковому реєстрі 60398198 (а.с. 14).

Згідно з довідкою Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області від 17.03.2026 № 54/20-22, виданою на підставі відомостей погосподарської книги, об`єкт погосподарського обліку № 0032-1 був відкритий на ОСОБА_4 , який зазначений головою домогосподарства. Житловий будинок збудований у 1973 році, має загальну площу 64,2 кв. м, житлову площу 32,3 кв. м, складається з трьох житлових кімнат та обладнаний електропостачанням, водопроводом, водовідведенням і опаленням (а.с. 18).

У цій же довідці зазначено членів домогосподарства: ОСОБА_3 - дружину, ОСОБА_2 - сина, ОСОБА_5 - сина та ОСОБА_1 - онука. Також зазначено, що земельна ділянка для будівництва й обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд перебувала у власності на підставі державного акту.

Згідно із записами будинкової книги, копію якої додано до позовної заяви, ОСОБА_4 зазначений домоволодільцем будинку АДРЕСА_1 . У книзі містяться відомості про реєстрацію у будинку членів його сім`ї (а.с. 16-17).

Як убачається з технічного паспорта, виготовленого 08.01.2026 ФОП ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , розташований житловий будинок літера «А» 1973 року спорудження (а.с. 19-21).

Зі схематичного плану земельної ділянки та експлікації до нього вбачається, що на земельній ділянці розташовані житловий будинок літера «А», господарський блок літера «Б», вбиральня літера «В», огорожа № 1-4 та свердловина «І».

Відповідно до довідки КП «Вишгородське бюро технічної інвентаризації» від 08.08.2024 № 696 право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 31.12.2012 у КП «Вишгородське БТІ» не зареєстровано (а.с. 22).

Відповідно до витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 80276247 від 27.02.2025 у спадковій справі № 35/2024 зареєстровано видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 (а.с. 15).

27.02.2025 приватним нотаріусом Леденьовим В.С. видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване у реєстрі за № 244, на земельну ділянку площею 0,1418 га, кадастровий номер 3221882201:19:212:0105, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 23).

У свідоцтві зазначено, що земельна ділянка належала ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_4 , однак не оформила своїх спадкових прав, та враховано відмову ОСОБА_2 від належної йому частки у спадщині на користь ОСОБА_1 .

Постановою приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Леденьова В.С. від 27.02.2025 № 51/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 24).

Підставою для відмови зазначено ненадання документів, які підтверджують виникнення та державну реєстрацію права власності спадкодавця на житловий будинок. У постанові вказано, що за відсутності правовстановлюючого документа нотаріус позбавлений можливості встановити належність будинку спадкодавцеві та видати свідоцтво про право на спадщину.

Крім доказів, поданих позивачем разом із позовною заявою, судом досліджено належним чином засвідчену копію спадкової справи № 81/2017 до майна ОСОБА_4

(а.с. 100-128).

Із матеріалів цієї спадкової справи вбачається, що 20.03.2017 ОСОБА_3 звернулася до Вишгородської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 .

Матеріали спадкової справи містять свідоцтво про смерть ОСОБА_4 , документи, що посвідчують особу та підтверджують сімейний стан ОСОБА_3 , а також довідку виконавчого комітету Глібівської сільської ради від 13.03.2017 № 69/02-33.

Згідно із зазначеною довідкою ОСОБА_4 із 27.11.1981 та до дня смерті був зареєстрований і проживав у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . На день його смерті у будинку були зареєстровані його дружина ОСОБА_3 , син ОСОБА_2 та онук ОСОБА_1 . У довідці також зазначено, що заповіт від імені ОСОБА_4 Глібівською сільською радою не посвідчувався.

22.03.2017 ОСОБА_2 подав до Вишгородської районної державної нотаріальної контори заяву, у якій зазначив, що є спадкоємцем першої черги після смерті батька ОСОБА_4 , однак відмовляється від належної йому частки у спадщині. Справжність його підпису на заяві засвідчена секретарем виконавчого комітету Глібівської сільської ради.

Досліджені матеріали спадкової справи №81/2017 у сукупності підтверджують, що ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , проте свідоцтва про право на спадщину на спірний житловий будинок не отримала та право власності на нього не зареєструвала.

Судом також досліджено належним чином засвідчену копію спадкової справи № 35/2024 до майна ОСОБА_3 (а.с. 69-99).

Із матеріалів цієї спадкової справи вбачається, що 08.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 .

У матеріалах спадкової справи міститься заповіт, складений ОСОБА_3 07.10.2020, посвідчений секретарем виконавчого комітету Глібівської сільської ради Вишгородського району Київської області Пустовою Л.С. та зареєстрований у реєстрі за № 04.

Згідно зі змістом заповіту ОСОБА_3 на випадок своєї смерті заповіла все належне їй майно, де б воно не знаходилося та з чого б не складалося, а також усе те, що належатиме їй на день смерті та на що вона матиме право, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у рівних частках. Матеріали спадкової справи не містять відомостей про зміну чи скасування цього заповіту.

08.07.2024 ОСОБА_2 подав приватному нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 на користь іншого спадкоємця за заповітом - ОСОБА_1 . У заяві зазначено, що відмова здійснена добровільно, а її правові наслідки заявнику роз`яснені.

Досліджені матеріали спадкової справи № 35/2024 у сукупності підтверджують чинність заповіту ОСОБА_3 , своєчасне прийняття позивачем спадщини, відмову іншого спадкоємця за заповітом на користь позивача, оформлення позивачем спадкових прав щодо земельної ділянки та наявність нотаріальної відмови в оформленні права на житловий будинок виключно через відсутність правовстановлюючих документів.

Оцінюючи наведені письмові докази у сукупності та взаємному зв`язку, суд установив, що житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , був збудований у 1973 році, обліковувався у погосподарській та будинковій книгах за ОСОБА_4 , після смерті якого спадщину прийняла його дружина ОСОБА_3 , однак не оформила право на будинок.

Після смерті ОСОБА_3 позивач у встановлений законом строк прийняв спадщину за заповітом, а інший спадкоємець за заповітом відмовився від прийняття спадщини на користь позивача. Водночас, через відсутність правовстановлюючого документа на житловий будинок, позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права у нотаріальному порядку.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу, зокрема шляхом визнання права.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до спадкоємців; спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом статей 1218, 1220 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті; спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом її відкриття є день смерті.

Згідно зі статтями 1223, 1233 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до статей 1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом має право прийняти спадщину, а спадкоємець, який не проживав постійно зі спадкодавцем, подає нотаріусу заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк.

За статтями 1273, 1274 ЦК України спадкоємець має право відмовитися від прийняття спадщини, а спадкоємець за заповітом відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом.

Відповідно до статей 1296, 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, а за наявності у її складі нерухомого майна зобов`язаний звернутися до нотаріуса за його видачею. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання права власності, якщо це право не визнається іншою особою або у разі втрати документа, який засвідчує право власності.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Визнання права власності на спадкове майно судом є винятковим способом захисту та застосовується за наявності перешкод для нотаріального оформлення спадкових прав.

Частиною третьою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» установлено, що речові права на нерухоме майно, які виникли до 01.01.2013, визнаються дійсними, якщо їх реєстрацію проведено відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на той момент законодавство не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Статтею 31 цього Закону передбачено особливості державної реєстрації прав на індивідуальні житлові будинки та господарські будівлі, закінчені будівництвом до 05.08.1992 і розташовані на територіях населених пунктів, де здійснювалося ведення погосподарського обліку.

Спірний житловий будинок збудований у 1973 році. Відсутність його реєстрації у матеріалах БТІ та у сучасному Державному реєстрі речових прав, не спростовує виникнення права власності у період, коли облік житлових будинків у сільській місцевості здійснювався у погосподарських і будинкових книгах.

Належність спірного будинку ОСОБА_4 підтверджується взаємоузгодженими даними погосподарської та будинкової книг, довідками органу місцевого самоврядування, технічним паспортом, документами щодо земельної ділянки та матеріалами спадкових справ. Доказів, які б спростовували належність будинку спадкодавцю або підтверджували право іншої особи на нього, до суду не подано.

ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , однак не оформила право на житловий будинок. Прийняте нею право на спадщину увійшло до складу спадщини після її смерті незалежно від того, що свідоцтво про право на спадщину на будинок не було отримане.

Позивач визначений спадкоємцем у чинному заповіті, у встановлений строк подав заяву про прийняття спадщини, а інший спадкоємець за заповітом відмовився від спадщини на його користь. Нотаріус визнав спадкові права позивача щодо земельної ділянки, однак відмовив у видачі свідоцтва щодо будинку виключно через відсутність правовстановлюючого документа.

Заява відповідача про відсутність заперечень проти позову та заява третьої особи про визнання позову узгоджуються з письмовими доказами, не суперечать закону та не порушують прав, свобод чи інтересів інших осіб.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 , прийняв спадщину в установленому законом порядку, а відсутність правовстановлюючого документа на житловий будинок унеможливлює оформлення його спадкових прав у нотаріальному порядку. Іншого ефективного способу захисту права позивач не має, тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 15, 16, 328, 392, 12161218, 1220, 1223, 1233, 12681270, 12731275, 1296, 1297 ЦК України, статтями 25, 10, 12, 13, 7681, 89, 206, 223, 247, 258, 259, 263265, 268, 352355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов ОСОБА_1 до Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 03.08.2026.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Димерська селищна рада Вишгородського району Київської області, адреса: 07330, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Димер, вул. Соборна, 19, код ЄДРПОУ 04359488;

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя О.П. Лукач