Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №: 398/4570/26
провадження №: 2/398/4226/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
"03" серпня 2026 р. місто Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Ремезок А.Ю.,
з участю секретаря судового засідання Остапенко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Позиції сторін, процесуальні дії
Представник Гурський Г.Ю. в інтересах ТОВ «Кошельок» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором від 02.09.2021 №3248216092-451913 у розмірі 9205,80 грн та судового збору у розмірі 2662,40 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором від 02.09.2021 №3248216092-451913, у зв`язку з чим виникла загальна заборгованість на суму 9205,80 грн, з яких: 3 000,00 грн сума заборгованості по тілу кредиту; 6 205,80 грн сума заборгованості за відсотками за користування кредитом.
Ухвалою суду від 06.07.2026 відкрито провадження у справі і справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 03.08.2026.
У судове засідання, призначене на 03.08.2026 сторони не з`явились.
Представник позивача в клопотанні, яке долучено до позовної заяви, просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Копію ухвали про відкриття провадження з датою судового засідання надіслано на адресу зареєстрованого місця проживання, до суду повернулось повідомлення про вручення відправлення адресату.
Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим. Проте, своїм правом подати відзив на позовну заяву не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не надсилав. Перебігом розгляду справи не цікавився. У судове засідання не прибув.
Ч. 1 ст. 280 ЦПК України передбачає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З огляду на приписи ст. ст. 223, 280 ЦПК України, суд прийняв рішення про заочний розгляд справи, оскільки відповідач вважається повідомленим належним чином про судове засідання, причини неявки суду не повідомив, відзив не подав, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання не подавав, а представник позивача не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України
Обставини справи, зміст спірних правовідносин
02 вересня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Кошельок» було укладено договір №3248216092-451913 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, який підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до умов кредитного договору та Паспорту споживчого кредиту до договору, ТОВ «Кошельок» взяло на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 фінансовий кредит на споживчі цілі на таких умовах:
- сума кредиту, становить 3000,00 грн ( п. 1.1. договору, розділ 3 паспорту кредиту);
- строк кредитування, становить 14 днів з можливістю продовження (Лояльний період) початком якого є дата підписання договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок кредитодавця ( п. 2.1. договору, розділ 3 паспорту кредиту);
- тип процентної ставки: фіксована (може бути змінена за згодою сторін); процентна ставка процентів річних дисконтна процентна ставка в день 2,20 %, річна дисконтна відсоткова ставка 803,00 %, базова процентна ставка в день 2/2%, річна відсоткова ставка 803%; загальні витрати за кредитом 416,00 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживачів за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, проценти, комісії та інші платежі) 3416,00 грн; реальна річна процентна ставка процентів річних 362,00% (розділ 4 паспорту кредиту).
Згідно з п. 3.4. Договору та відповідно до вимог частини 4 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» сукупна вартість кредиту для позичальника (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової (процентної) ставки за кредитом та вартості всіх послуг, пов`язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням цього договору, за умови дотримання позичальником Графіку розрахунків, що є додатком цього договору, становить 3450,00 грн, або 115 % від суми отриманого кредиту та включає в себе проценти за користування кредитом 450,00 грн або 15,00 % від суми кредиту.
Пунктом 3.6. кредитного договору, встановлено, що сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення лояльного періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК, що має наслідком подовження строку користування кредитом на умовах, визначених п. 3.7. та п. 3.8.
Згідно з п. 3.7. кредитного договору, зобов`язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення лояльного періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення лояльного періоду.
Згідно з п. 3.8 договору з наступного дня після закінчення лояльного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 803% річних, що становить 2,2% в день від суми кредиту за кожен день користування ним.
Факт надання позивачем відповідачу кредиту у сумі 3000,00 грн підтверджується повідомленням ТОВ «ТАС ЛІНК» про успішне зарахування 02.09.2021 року на карту клієнта № НОМЕР_1 кредитних коштів в сумі 3000,00 грн за договором позики №3248216092-451913.
Як вбачається з відповіді АТ «Універсал Банк» від 27.07.2026 на вимогу ухвали суду №398/4570/26 від 09.07.2026, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 . За період з 01.09.2021 по 03.09.2021 слідує, що на вказаний рахунок зараховано кошти в сумі 3000,00 грн.
За даними детального розрахунку заборгованості за договором №3248216092-451913від 02.09.2021 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, станом на дату подання позову заборгованість становить 9205,80 грн, з яких: заборгованість за кредитом 3000,00 грн, заборгованість за відсотками 6205,80 грн.
Релевантні джерела права
У частині 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто (ч. 1 ст. 527 ЦК України).
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено , що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтями 626, 628, 629 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частини перша, друга статті 207 ЦК України передбачають, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлює, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1049 ЦК України).
П. 4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначає загальні витрати за споживчим кредитом як витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
У відповідності до ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В той же час, в п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вказано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
В постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 05 липня 2019 року у справі № 905/600/18 зроблено правовий висновок про те, що враховуючи положення частини другої статті 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався нормативно - правовими актами та триває до теперішнього часу.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).
Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.
Оцінка доказів та аргументів сторін
Суд вважає, що договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що свідчить про укладання між ТОВ «Кошельок» та відповідачем правочину.
У договорі містяться конкретні умови використання коштів, зокрема відсоткові ставки за користування кредитом, розмір комісії, строк кредитування, строк дії договору, з якими відповідач ОСОБА_1 ознайомився і які прийняв шляхом підписання відповідного договору.
Отже, суд установив, що відповідач був ознайомлений з указаними у вищевказаному договорі умовами отримання і користування кредитними коштами, на них погодився, частково виконував ці умови шляхом отримання коштів.
З доданого позивачем розрахунку суд установив, що 02.09.2021 надано кредит у розмірі 3000,00 грн. Протягом періоду з 03.09.2021 до 15.09.2021 (13 днів) відповідачу нараховувались відсотки за дисконтною процентною ставкою в межах лояльного періоду 0,99%, в період з 16.09.2021 року по 14.12.2021 року відповідачу нараховувались відсотки за стандартною процентною ставкою 2,2 %.
Суд звертає увагу, що в даному договорі строк кредитування (14 днів), проте п.2.6 Кредитного договору визначено, що датою повернення (погашення) кредиту, так само як і датою сплати процентів, вважається дата зарахування коштів на рахунок кредитодавця.
Суд установив, що сформована і заявлена у позові до стягнення заборгованість за тілом кредиту у розмірі 3000,00 грн, заборгованість зі сплати відсотків у розмірі 6205,80 грн відповідає погодженим сторонами умовам договору та наведеним вище положенням чинного законодавства України.
Підводячи підсумок суд зазначає, що відповідач свої зобов`язання з повернення заборгованості за договором кредиту виконав не у повному обсязі, у зв`язку із чим утворилася заборгованість в загальній сумі 9205,80 грн грн, яку слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Розподіл судових витрат
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 2 662,40 грн .
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 та ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Зокрема, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем у галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем у галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 01.10.2018 у справі №569/17904/17, від 13.12.2018 у справі №816/2096/17.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правничої допомоги від 12.02.2025, додаток до договору про надання правової допомоги від 12.02.2025 року, Акт №1 приймання-передачі праової допомоги до договору про надання правової допомоги від 12.02.2025 року.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги тривалість розгляду справи, складність справи, яка не є складною та є однотипною для адвоката, розглядалася у спрощеному позовному провадженні, що не потребує значного витрачання часу адвокатом на виконання адвокатських робіт (наданих послуг), а також ціну позову, суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справи підлягають задоволенню частково, в розмірі 2 000, 00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 128, 141, 178, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272-274, 279-280, 284, 354, 355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» заборгованість за договором від 02.09.2021 №3248216092-451913 у розмірі 9205,80 грн (дев`ять тисяч двісті п`ять гривень 80 копійок), з яких: 3 000,00 грн заборгованість за кредитом; 6205,80 грн заборгованості за процентами.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок », місцезнаходження за адресою: вул. Антонова, 8А, с. Чайки, Бучанський район, Київська область, код ЄДРПОУ: 40842831;
відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Суддя Анастасія Ремезок
Судове рішення № 138675268, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області було прийнято 03.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 398/4570/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: