Рішення № 13867467, 17.02.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2011 р.

Справа № 5004/51/11. за позовом Міжрайміське споживче товариство "Волиньгоспторг"

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Керамікс"

про стягнення 27 533, 12 грн.

Суддя: Пахолюк В. А.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

Суть спору: Міжрайміське споживче товариство «Волиньгоспторг», звернувшись з позовом просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Керамікс» 27533, 12 грн. заборгованості, що утворилась станом на 27.12.2010 р. у звязку порушення умов договорів оренди, в т.ч., 27080, 36 грн. основного боргу, 71, 23 грн. 3% річних, 13, 54 грн. інфляційних нарахувань, 367, 99 грн. пені та судові витрати, які складаються з 275, 33 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 3 500 грн. на оплату послуг адвоката.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до договору оренди № 03-С/08 від 02.01.2008 р., укладеного між Міжрайміським споживчим товариством «Волиньгоспторг» (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Керамікс» (орендарем) останній на підставі акту прийому-передачі прийняв у зворотне, строкове, платне володіння нежитлові приміщення: складські приміщення: два склади, загальною площею 138 та 296 м2 та приміщення магазину, загальною площею 43, 7 м2, що знаходяться за адресою Волинська обл., м. Луцьк, пр. Перемоги, 34 терміном на два роки.

Крім того, 15.04.2008 р. між тими ж сторонами було укладено договір оренди № 03-Р/08, згідно якого позивачем (орендодавцем) було передано відповідачу (орендарю) на підставі акту прийому-передачі частину фасаду адміністративної будівлі, розміром 5, 00 х 2, 00 м, що знаходиться за адресою Волинська обл., м. Луцьк, пр. Перемоги, 34.

В результаті неналежного виконання орендарем договірних зобовязань у нього перед орендодавцем виник борг, у звязку з чим договора оренди були розірвані, предмети оренди повернуті та нараховано штрафні санкції.

Представник позивача в судове засідання не прибув. На виконання вимог ухвали суду від 12.01.2011 р. з метою підтвердження повноважень арбітражного керуючого та розгляду справи про банкрутство на підставі письмового клопотання № 01-29/1842/11 від 08.02.2011 р. позивачем до матеріалів справи долучено постанову по справі № 8/28-Б від 07.10.2009 р. про визнання МСТ «Волиньгоспторг» банкрутом та ухвалу господарського суду Волинської області від 05.10.2010 р. про продовження строку ліквідаційної процедури до 07.03.2011 р.

У звязку з цим, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення дебіторської заборгованості, що не суперечить вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та нормам ГПК України.

Відповідач письмових заперечень по суті позову не подав, в судове засідання не прибув, причин незявлення не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Як вбачається з поштового повідомлення про вручення копія ухвали суду була отримана представником відповідача 17.01.2011 р.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву та витребувані документи суду не подані, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення , господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору оренди № 03-С/08 від 02.01.2008 р., укладеного між Міжрайміським споживчим товариством «Волиньгоспторг» (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Керамікс» (орендарем) останній на підставі акту прийому-передачі прийняв у зворотне, строкове, платне володіння нежитлові приміщення: складські приміщення: два склади, загальною площею 138м2 та 296 м2 та приміщення магазину, загальною площею 43, 7 м2, що знаходяться за адресою Волинська обл., м. Луцьк, пр. Перемоги, 34 терміном на два роки.

Крім того, 15.04.2008 р. між тими ж сторонами було укладено договір оренди № 03-Р/08, згідно якого позивачем (орендодавцем) було передано відповідачу (орендарю) на підставі акту прийому-передачі частину фасаду адміністративної будівлі, розміром 5, 00 х 2, 00 м, що знаходиться за адресою Волинська обл., м. Луцьк, пр. Перемоги, 34.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обовязки субєктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов”язки на підставі договорів оренди № 03-С/08 від 02.01.2008 р. та № 03-Р/08 від 15.04.2008 р.

Згідно зі ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як вбачається з актів приймання-передачі від 02.01.2008 р. та 15.04.2008 р. позивач МСТ «Волиньгоспторг» договірні зобовязання виконав належним чином.

Відповідно до п.5 ст. 762 Цивільного кодексу плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п.2.5 договору № 03-С/08 від 02.01.2008 р. на момент його укладення орендна плата за загальну площу 477, 7 м2 складала 2032 грн., що в еквіваленті дорівнювала 402, 3 доларів США. Змінами до договору від 01.05.2009 р. сторонами умовлено, що розмір орендної плати за площу 296 м2 становитиме 2739, 00 грн.

Пунктом 2.10 цього ж договору передбачено, що орендар окремо сплачує всі комунальні послуги (водо- та теплопостачання, вивіз сміття та ін.) протягом 3 днів з моменту отримання рахунку. Оплата за електроенергію здійснюється відповідно до показників лічильника за фактично використану електроенергію та в будь-якому випадку сплачується орендарем орендодавцю до 30 числа поточного місяця.

Згідно п.2.5 договору № 03-Р/08 від 15.04.2008 р. орендна плата на місяць складає 60, 00 грн.

Відповідно до п.3.2.6 зазначених договорів орендар зобовязався сплачувати орендну плату до 5 числа місяця, наступного за звітним, шляхом перерахування на поточний рахунок або внесення грошей в касу орендодавця.

На підтвердження надання позивачем орендних послуг за період з грудня 2009 р. по липень 2010 р. на суму 27267, 00 грн. до матеріалів справи долучено акти виконаних робіт № 5453 від 01.12.2009 р., № 5494 від 12.01.2010 р., № 5511 від 22.01.10 р., № 5529 від 04.02.2010 р., № 5545 від 22.02.2010 р., № 5561 від 05.03.2010 р., № 5589 від 23.03.2010 р., № 5605 від 13.04.2010 р., № 5623 від 21.04.2010 р., № 5635 від 06.05.2010 р., № 5658 від 21.05.2010 р., № 5675 від 08.06.2010 р., № 5693 від 21.06.2010 р., № 5707 від 05.07.2010 р., № 5729 від 21.07.2010 р., які підписані та скріплені печатками обох сторін.

Між тим, відповідач, згідно з умовами договору оплату не провів належним чином, в результаті чого, у нього перед позивачем, станом на 23.09.2010р. виникла заборгованість в сумі 27 080,36 грн., яка згідно підписаного графіка погашення заборгованості № 06 від 23.09.2010 р. була ним визнана.

У звязку з порушенням відповідачем умов договору 30.07.2010 р. між сторонами підписано акти приймання-передачі, згідно яких предмети оренди по договорах № 03-С/08 від 02.01.2008 р. та № 03-Р/08 від 15.04.2008 р. повернуто орендодавцю, а договори розірвано.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки, з 30.07.2010 р. зобовязання за договорами між сторонами припинились, позивачем з метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача було надіслано лист-вимогу № 77 від 05.10.2010 р., як це передбачено ст.530 Цивільного кодексу України та попереджено про стягнення боргу та штрафних санкцій в судовому порядку у разі непогашення боргу протягом 7 календарних днів з моменту отримання вимоги.

Зазначена вимога згідно поштового повідомлення про вручення отримана відповідачем 19.11.2010 р., однак залишена без реагування.

Враховуючи викладене, сума основного боргу в розмірі 27 080,36 грн. підлягає до стягнення.

Разом з тим, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням зазначеного, відповідачу правомірно нараховано 71,23грн. 3% річних та 13, 54 грн. інфляційних за період прострочення з 26.11.2010 р. по 27.12.2010 р.

Крім того, відповідно до ст. 546, 548 Цивільного кодексу виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, якщо це встановлено договором або законом.

Враховуючи приписи ст.ст. 546, 548 Цивільного кодексу України та відсутність у ТзОВ «ТД Керамікс» договірних зобовязань перед МСТ «Волиньгоспторг», вимога позивача про стягнення 367, 99 грн. пені за період з 26.11.2010 р. по 27.12.2010 р. є безпідставно заявленою.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 500 грн. на оплату послуг адвоката. На обґрунтування вимоги до матеріалів справи долучено довіреність від 01.10.2010 р. на представництво інтересів товариства адвокату ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за підписом арбітражного керуючого МСТ «Волиньгоспторг» Хомишина І.Г. та посвідчену печаткою підприємства.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх оплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч.3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

В ст. 2 Закону України «Про адвокатуру», зазначено поняття особи, котра є адвокатом. Адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Згідно ст.12 Закону України «Про адвокатуру», оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Отже, виходячи з положень даної статті одержувачем грошових коштів, які перераховуються для оплати послуг адвоката є адвокатське обєднання або адвокат, як фізична особа.

Зі змісту вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що відшкодування послуг адвоката на підставі ст. 44 ГПК України можливе лише при наявності: по-перше, представництва інтересів сторони у суді саме адвокатом, а не юрисконсультом або представником за дорученням, по-друге, наявність угоди між адвокатом, або адвокатським обєднанням на надання адвокатських послуг при представництві інтересів в суді та стороною по справі, по-третє, оплата послуг саме адвоката або адвокатського обєднання згідно вищезазначеного договору про надання послуг адвоката.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не підтверджено належними доказами про те, що зазначені у довіреності особи дійсно мають право займатись адвокатською діяльністю, не підтверджено наявності угоди між адвокатом або адвокатським обєднанням на надання адвокатських послуг при представництві інтересів в суді та стороною по справі, а також оплати послуг саме адвоката або адвокатського обєднання в сумі 3500, 00 грн. згідно договору про надання послуг адвоката.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 3500 грн. оплати послуг адвоката не підлягає до задоволення.

Враховуючи ту обставину, що справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то на підставі ст.49 ГПК України судові витрати, які складаються з державного мита в сумі 271, 48 грн., послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 232, 70 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) слід покласти на нього.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530, 546, 548, 599, 625, 759, 762 Цивільного кодексу України, Законом України «Про адвокатуру», ст.ст. 33, 44, 48, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково в сумі 27165, 13 грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Керамікс» (43000, м. Луцьк, пр..Перемоги, 34, п/р 26000102360700 в АКІБ «УкрСиббанк» м. Луцька, МФО 351005) на користь

Міжрайміського споживчого товариства «Волиньгоспторг» (43000, м. Луцьк, пр..Перемоги, 34, р/р 26008000150155 в ПуАТ «Себ Банк», МФО 300175, ЄДРПОУ 30473583) 27165, 13 грн. заборгованості, в т.ч., 27080, 36 грн. основного боргу, 71, 23 грн. 3% річних, 13, 54 грн. інфляційних нарахувань, а також 271, 48 грн. в повернення по сплаті державного мита та 232, 70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу.

3. В позові на суму 367, 99 грн. відмовити.

Суддя В. А. Пахолюк

Повний текст рішення

складено та підписано

17.02.11