Ухвала суду № 13867410, 15.02.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Річна, 29/11, к. 101

УХВАЛА

15.02.2011

Справа №5002-7/5608-2009

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Фаворит» (95000, м. Сімферополь, вул. Мате Залки, 27/67; 95015, м. Сімферополь, вул. Субхі, 1/1, ідентифікаційний код 31859594)

До Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції (95034, м. Сімферополь, бул. Франко, 25)

Стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний завод «Екватор» (61052, м. Харків, вул. Енгельса, 29-А, кімн. 901, ідентифікаційний код 32674729)

Скарга на дії ДВС.

Суддя ГС АР Крим І. І. Дворний

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від заявника - Комарова Н. О., предст., дов. від 04.01.2011 р.; Тарадай А. В. – предст., дов. від 01.12.2010р.

Від ВДВС - не з’явився.

Від стягувача – не з’явився.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний завод «Екватор» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Фаворит» 301 334,80 грн.

Рішенням ГС АР Крим від 23.12.2010 р. позов був задоволений частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Фаворит» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний завод «Екватор» пеню в розмірі 127 684,00 грн., 135 184,53 грн. інфляційних втрат, 3% річних в сумі 53 924,58 грн., 3167,93 грн. державного мита та 155,91 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

05.01.2011 р. на примусове виконання рішення був виданий наказ.

21 січня 2011 р. до ГС АР Крим від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Фаворит» надійшла скарга на дії Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції, в якій заявник просить:

- визнати незаконними дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Григор’євої І. В. при винесенні постанови про арешт грошових коштів від 11.01.2011 р.;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.01.2011 р.

У судовому засіданні, що відбулося 15.02.2011 р., представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Фаворит» надав суду заяву про усунення описки в скарзі, в якій просить викласти ч. 2 прохальної частини викласти в наступній редакції: «визнати незаконними дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Григор’євої І. В. при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.01.2011 р.».

ДВС та стягувач явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були проінформовані належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, як вже було вказано вище, на виконання рішення ГС АР Крим від 23.12.2010 р. у справі №2-7/5608-2009 був виданий наказ від 05.01.2011 р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Фаворит» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний завод «Екватор» пеню в розмірі 127 684,00 грн., 135 184,53 грн. інфляційних втрат, 3% річних в сумі 53 924,58 грн., 3167,93 грн. державного мита та 155,91 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Матеріали справи свідчать, що вказаний наказ був направлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний завод «Екватор» на примусове виконання до Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції та постановою цього органу від 11.01.2011 р. було відкрите виконавче провадження.

Постанова державного виконавця була отримана боржником 19.01.2011 р.

Відповідно до приписів статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Відповідно до положень статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» починаючи виконувати рішення, державний виконавець повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону. Якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.

При цьому, статтею 46 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.

В матеріалах справи наявні платіжні доручення, згідно з яких вбачається, що боржник виплачував суму боргу:

- платіжне доручення №350 від 24.01.2011р. на суму 10 000,00 грн.;

- платіжне доручення №354 від 25.01.2011р. на суму 10 000,00 грн.;

- платіжне доручення №360 від 26.01.2011р. на суму 1 000,00 грн.;

- платіжне доручення №361 від 26.01.2011р. на суму 9 000,00 грн.;

- платіжне доручення №365 від 27.01.2011р. на суму 10 000,00 грн.;

- платіжне доручення №380 від 31.01.2011р. на суму 10 000,00 грн.;

- платіжне доручення №385 від 01.02.2011р. на суму 10 000,00 грн.;

- платіжне доручення №389 від 02.02.2011р. на суму 10 000,00 грн.;

- платіжне доручення №391 від 03.02.2011р. на суму 10 000,00 грн.;

- платіжне доручення №401 від 07.02.2011р. на суму 10 000,00 грн.;

- платіжне доручення №416 від 08.02.2011р. на суму 10 000,00 грн.;

- платіжне доручення №420 від 09.02.2011р. на суму 10 000,00 грн.;

- платіжне доручення №433 від 15.02.2011р. на суму 10 000,00 грн.

Наведене свідчить про вчинення боржником дій, направлених на виконання судового рішення, однак, враховуючи великий розмір суми, пред’явленої до виконання – 320 116,95 грн., суд вважає недоцільним встановлення державним виконавцем триденного стоку для добровільного виконання судового рішення в межах можливого семиденного. При цьому, суд зазначає, що наслідком невиконання боржником судового рішення у триденний строк є стягнення додаткових коштів у вигляді виконавчого збору в розмірі 10% - 32 011,70 грн.

Наведене державним виконавцем враховано не було, у зв’язку з чим суд вважає, що встановлення 3-денного строку для добровільного виконання рішення безумовно порушує майнові права боржника.

Частиною 1 статті 4 вищевказаного закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державну виконавчу службу» працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.

Згідно зі частиною 1 ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

У той же час, суд вважає непереконливими посилання заявника на невірне зазначення державним виконавцем в спірній постанові ідентифікаційного коду Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Фаворит», оскільки вказані твердження спростовуються матеріалами справи – в постанові про відкриття виконавчого провадження вказаний вірний код боржника – 31859594.

Не приймає до уваги суд і посилання заявника на невідповідність спірної постанови приписам статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», позаяк постанова відділу ДВС про відкриття виконавчого провадження не є виконавчим документом, оскільки останнім у даному випадку є наказ господарського суду.

Однак, не зважаючи на це, суд вважає, що встановлення державним виконавцем скороченого стоку для добровільного виконання рішення, наслідком чого є порушення боржником додаткових втрат матеріального характеру у вигляді сплати виконавчого збору, є достатньою підставою для визнання неправомірними дій ДВС та винесеної постанови.

Згідно з Роз’ясненнями Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» №04-5/365 від 28.03.2002 р. за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

В пункті 2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26 грудня 2003 року N 14 зазначено, що враховуючи, що примусове виконання судових рішень, постановлених господарськими судами, згідно зі ст. 4 Закону N 202/98-ВР та ст. 2 Закону N 606-XIV здійснюють державні виконавці, скарги на дії чи бездіяльність останніх розглядаються господарськими судами за правилами ст. 121-2 ГПК.

За таких обставин, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Фаворит» є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121-2, 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Фаворит» задовольнити.

2. Визнати незаконними дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Григор’євої І. В. при винесенні постанови від 11.01.2011 р. про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду АР Крим від 05.01.2011 р. у справі №2-7/5608-2009.

3. Скасувати постанову Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції від 11.01.2011 р. про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду АР Крим від 05.01.2011 р. у справі №2-7/5608-2009.

Ухвалу направити на адресу заявника, ДВС та стягувача.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Дворний І.І.