Рішення № 138673538, 31.07.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/9914/25

н/п 2/766/6645/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Шестакової Я.В.,

за участі секретаря Сивкович О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Херсон в порядку загального позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Херсонської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача у червні 2025 року звернулася до суду із даним позовом, в якому просить визнати за ОСОБА_1 право на спадкове майно, а саме: на 27/100 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина. Позивачка ОСОБА_1 є його сестрою, що підтверджується свідоцтвом про народження, та спадкоємцем за законом. За життя спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 08 травня 2001 року належало 27/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 .

09.01.2025 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначену частку будинку. Однак постановою приватного нотаріуса від 18 травня 2025 року позивачці було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки в Державному реєстрі речових прав відсутня реєстрація права власності спадкодавця на 27/100 частин будинку. При цьому, згідно з відомостями Державного реєстру речових прав та довідкою Херсонського державного бюро технічної інвентаризації від 03 лютого 2025 року, за іншими особами зареєстровано право власності на 78/100 та 12/100 частин зазначеного будинку, тоді як спадкодавцю фактично належало 10/100 частин, документи на які належним чином не були оформлені.

Посилаючись на неможливість оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку через відсутність належної державної реєстрації права власності спадкодавця, позивачка просила суд визнати за нею право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 27.06.2025 року відкрито провадження, призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 19.11.2025 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Витребувано від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Іваніщенко Світлани Іванівни належним чином засвідчену копію спадкової справи № 01/2015.

22.01.2026 року на адресу Херсонського міського суду Херсонської області від приватного нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іваніщенко Світлани Іванівни надійшли витребувані ухвалою від 19.11.2025 документи.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 28.01.2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Витребувано від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Іваніщенко Світлани Іванівни належним чином засвідчену копію спадкової справи № 01/2015.

06.03.2026 року на адресу Херсонського міського суду Херсонської області від приватного нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іваніщенко Світлани Іванівни надійшли витребувані ухвалою від 28.01.2026 документи.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 07.04.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, в матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи без його участі, при вирішення справи покладається на розсуд суду.

У відповідності до ст.ст.13,81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

У відповідності до ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та оцінивши наявні у справі докази, суд встановлено наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 , про що Морською сільською радою Судакського району Кримської області складено відповідний актовий запис № 31, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . Батьками зазначено: батько ОСОБА_4 ; мати ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_2 , про що Морською сільською радою Алуштинського району Кримської області складено відповідний актовий запис № 21, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 . Батьками зазначено: батько ОСОБА_4 ; мати ОСОБА_5 .

24.04.1982 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 укладено шлюб, про що Комсомольським відділом реєстрації актів цивільного стану м. Херсона зроблено відповідний актовий запис № 208, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 . Після укладення шлюбу присвоєно прізвища: чоловікові « ОСОБА_7 », дружині « ОСОБА_7 ».

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 18.11.2024 року складено відповідний актовий запис № 8543, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 .

Після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відкрилася спадщина на 27/100 частин житлового будинку, загальною площею 81,0 кв.м., житловою площею 51,7 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний будинок належав спадкодавцю на підставі Договору купівлі-продажу від 08.05.2001 року, укладеного з ОСОБА_8 , посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Воєводіним М.М., зареєстрованого в Херсонському міжміському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі № 46 за реєстровим № 2319.

Згідно технічного паспорта на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , власниками зазначеного будинку є три особи: ОСОБА_9 41/100 частки; ОСОБА_8 27/100 частки; ОСОБА_10 32/100 частки.

Відповідно до будинкової книги для реєстрації громадян, які проживають у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 зареєстрований за вказаною адресою з 01.06.2001 року.

09.01.2025 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу С.І. Іваніщенко із заявою на прийняття спадщини.

Згідно відповіді Комунального підприємства «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради, за матеріалами інвентарної справи № 3209 право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за:

ОСОБА_9 , зареєстровано 78/100 частки, згідно свідоцтва про право власності на домоволодіння від 16.09.2004 року, виданого на підставі рішення виконкому Комсомольської районної ради № 118 від 10.09.2004 року;

ОСОБА_11 , належить 12/100 частки (документи не оформлені).

ОСОБА_2 , належить 10/100 частки (документи не оформлені).

19.05.2025 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іваніщенко Світланою Іванівною винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 71/02-31, що обґрунтована наступним, оскільки в Державному реєстрі речових прав відсутня реєстрація права власності спадкодавця на 27/100 частин будинку. При цьому, згідно з відомостями Державного реєстру речових прав та довідкою Херсонського державного бюро технічної інвентаризації від 03 лютого 2025 року, за іншими особами зареєстровано право власності на 78/100 та 12/100 частин зазначеного будинку, тоді як спадкодавцю фактично належало 10/100 частин, документи на які належним чином не були оформлені.

Спадкуванням є перехід прав і обов`язків спадкодавця до спадкоємців (ст. 1216 ЦК України), а статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі права власності на квартиру, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до частини першої статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У відповідності зі ст. 182 ЦК України, право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.

За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону ч.4 ст. 334 ЦК України.

Державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об`єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту України N 7/5 від 07.02.2002р. проводилось реєстраторами бюро технічної інвентаризації, а з 01.01.2013р. (відповідно до об`єктів згідно з вимогами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») - державними реєстраторами у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Як передбачено ст. 328 ЦК України право власності набувається в порядку, визначеному законом, та на підставах не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Майновими правами, як зазначено у постанові Верховного Суду України від 18. 11. 2015 р. у справі № 6-1858цс15, визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги. Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Станом на момент звернення до суду із даною позовною заявою порядок проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно регламентовано Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.

Процедура реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця визначено п. 66 Порядку, відповідно до якого для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

Державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб`єкта права власності - спадкодавця з обов`язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи.

Тобто п.66 вказаного Порядку надає повноваження спадкоємцю померлої особи вчинити певні юридичні дії, які б вчинив сам спадкодавець, якби був живим.

Виходячи з наведеного, на підставі заяви спадкоємця здійснюється внесення записів про права спадкодавця, якщо останні вже виникли та це підтверджено відповідними правовстановлюючими документами.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі ч.1 ст. 11 ЦПК України; особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд ч.2 цієї статті.

Відповідно до положень ст.ст. 10, 27, 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог; особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов`язані подати усі наявні у них докази до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться - до початку розгляду справи по суті.

Стаття 15 ЦК України визначає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту порушеного права визначені виключно законом.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення відповідачем прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Судом встановлено, що згідно відповіді Комунального підприємства «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради, за матеріалами інвентарної справи № 3209, ОСОБА_2 належить 10/100 часток житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, 16.09.2004 року за ОСОБА_9 було зареєстровано право власності на 78/100 часток вказаного житлового будинку. Підставою для реєстрації права власності останнього стало рішення виконкому Комсомольської районної ради № 118 від 10.09.2004 року, яким було визначено ідеальну частку вказаної особи, що вплинуло на визначення ідеальних часток інших співвласників житлового будинку.

Доказів скасування, зміни чи визнання незаконним зазначеного рішення виконавчого комітету матеріали справи не містять, а тому воно є чинним та породжує відповідні правові наслідки для всіх співвласників домоволодіння, у тому числі щодо визначення розміру частки, яка належала спадкодавцю.

Разом із тим позивачкою, як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , не надано доказів звернення до компетентного органу з метою оформлення правовстановлюючих документів та державної реєстрації права власності за спадкодавцем на підставі рішення виконавчого комітету Комсомольської районної ради № 118 від 10.09.2004 року, а також доказів відмови у вчиненні таких дій.

З огляду на те, що рішенням виконавчого комітету були визначені ідеальні частки співвласників домоволодіння, саме це рішення є належною правовою підставою для оформлення права власності спадкодавця та його подальшої державної реєстрації. Відтак позивачка не позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права у позасудовому порядку шляхом державної реєстрації права власності за спадкодавцем на належну йому частку нерухомого майна та подальшого отримання свідоцтва про право на спадщину.

Крім того, суд враховує, що предметом заявлених позовних вимог є визнання за позивачкою права власності в порядку спадкування за законом на 27/100 часток спірного житлового будинку. Водночас зі встановлених судом обставин убачається, що за матеріалами інвентарної справи № 3209, сформованої з урахуванням рішення виконавчого комітету Комсомольської районної ради № 118 від 10.09.2004 року, спадкодавцю ОСОБА_2 належало 10/100 часток зазначеного житлового будинку. Доказів скасування чи зміни зазначеного рішення, а також доказів того, що на момент відкриття спадщини спадкодавцю належало 27/100 часток спірного нерухомого майна, матеріали справи не містять.

За своєю правовою природою спадкування є переходом до спадкоємця тих прав та обов`язків, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відтак суд не вправі визнати за спадкоємцем право власності на майно або його частку в обсязі, більшому, ніж належав спадкодавцю на день відкриття спадщини. Задоволення позовних вимог про визнання за позивачкою права власності на 27/100 часток житлового будинку за відсутності належних доказів того, що саме така частка належала спадкодавцю на момент його смерті, фактично призвело б до зміни розміру часток співвласників та порушення їхніх прав, що є неприпустимим.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачкою не доведено неможливість оформлення спадкових прав у позасудовому порядку. Звернення до суду з вимогою про визнання права власності на спадкове майно за наявності чинного рішення органу місцевого самоврядування, яке визначає розмір часток співвласників і є належною правовою підставою для державної реєстрації права власності спадкодавця, є передчасним.

Позивачем не наведено доводів та не надано доказів неможливості реалізувати своє спадкове право у нотаріальному порядку. Оскільки єдиною підставою для відмови нотаріуса у видачі їй свідоцтва про право на спадщину була відсутність правовстановлюючого документа та існує можливість позасудового врегулювання шляхом державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця відповідно до п.66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. За таких обставин суд приходить до переконання, що звернення позивача до суду із даним позовом не являється ефективним способом захисту без оскарження рішення державного реєстратора.

Враховуючи те, що позивач може реалізувати своє спадкове право в позасудовому порядку, шляхом отримання документу, що посвідчує його право власності через відповідні органи в тому числі в нотаріальному порядку, а суд не може підміняти собою такі органи, позов до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,258,259,263-265,268 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Херсонської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Повний текст рішення складено 31.07.2026 року.

СуддяЯ. В. Шестакова