Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 581/403/26
Провадження № 2/581/341/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
03 серпня 2026 року селище Липова Долина
Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого - судді Бутенка Д.В., за участю секретаря судового засідання Бочкун Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Липова Долина цивільну справу спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
Сутність заявлених до суду вимог
У червні 2026 року ТОВ «Новий Колектор» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з вказаним позовом, який мотивувало тим, що 14 червня 2018 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №14.06.2018-100004196, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та відповідно до договору відповідач отримала у ТОВ «Споживчий Центр» кредит у розмірі 8000 грн 00 коп строком на 14 днів зі сплатою відсотків. 12 липня 2023 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ТОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу №120723-8. Згідно з вказаними договорами факторингу до ТОВ «Новий Колектор» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 14240 грн 00 коп. Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. У зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань у відповідача утворилась загальна сума заборгованості за кредитним договором №14.06.2018-100004196 від 14 червня 2018 року у розмірі 14240 грн 00 коп, яка складається із: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 8000 грн 00 коп, заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 2240 грн 00 коп, заборгованість за штрафом у розмірі 4000 грн, яку разом із судовим збором у розмірі 2622 грн 40 коп та судовими витратами у розмірі 195 грн просило суд стягнути з відповідача.
Позиція позивача, відповідача по даній справі та процесуальні дії суду у даній справі
Представник позивача про час та місце розгляду справи повідомлявся в порядку п.1 ч.7 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання не з`явився, у поданій позовній заяві не заперечував проти розгляду справи за відсутності представника банку та не заперечував проти розгляду справи у заочному порядку.
Відповідач до суду повторно не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином шляхом надсилання судового виклику на адресу місця її реєстрації та через розміщення оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України, що узгоджується з вимогами частини 11 статті 128 ЦПК України. В установлений судом строк письмовий відзив проти позову з посиланням на докази, якими він обґрунтовується, відповідач до суду не надала.
Процесуальні дії суду у даній справі
Ухвалою судді місцевого суду від 18 червня 2026 року даній справі відкрито провадження, призначено судовий розгляд на 21 липня 2026 року о 10 год 00 хв. з визначенням резервної дати наступного судового засідання на 3 серпня 2026 року о 11 год 20 хв. 21 липня 2026 року даний спір вирішено по суті з ухваленням судом заочного рішення.
Установлені судом фактичні обставини даної справи
14 червня 2018 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №14.06.2018-100004196, відповідно до умов якого ТОВ «Споживчий Центр» надано відповідачу грошові кошти у розмірі 8000 грн 00 коп строком на 14 календарних днів зі сплатою процентів у розмірі 2240 грн, що становить 28% в процентному значенні (фіксована незмінювана процентна ставка). Термін сплати кредиту 27 червня 2018 року. У випадку невиконання/неналежного виконання позичальником грошових зобов`язань за договором кредитор залишає за собою право нарахування штрафу, розмір якого щодня зростає на 2%, починаючи від 2% у перший день невиконання, максимальний розмір штрафу встановлюється законом. Цей договір діє протягом 28 днів, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (а.с.19, 26-28).
Відповідно до платіжного документа № 95530787 ТОВ «Споживчий Центр» 14 червня 2018 року перерахувало 8000 грн на картку № НОМЕР_1 (а.с. 29).
12 липня 2023 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ТОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу №120723-8, відповідно до якого ТОВ «Новий Колектор» зобов`язується передати ТОВ «Споживчий Центр» загальну ціну продажу в сумі, передбаченій п. 3.2 договору, а ТОВ «Споживчий Центр» зобов`язується відступити права вимоги за кредитним договором в обсязі та на умовах, передбачених договором. Після підписання акту приймання-передачі переліку до фактора переходять всі права та обов`язки клієнта, як сторони, які виникли на підставі кредитного договору в обсязі і на умовах, що існують на момент укладення договору (а.с. 15-18). 12 липня 2023 року ТОВ «Споживчий Центр» та ТОВ «Новий Колектор» підписали акт приймання-передачі переліку № 1 до договору факторингу №120723-8 від 12 липня 2023 року (а.с. 9).
Відповідно до платіжної інструкції № 248 від 13 липня 2023 року ТОВ «Новий Колектор» сплатило ТОВ «Споживчий Центр» 1401565 грн 00 коп згідно з договором факторингу № 120723-8 від 12 липня 2023 року (а.с. 25).
Згідно з наданою позивачем довідкою про розмір простроченої заборгованості за кредитним договором №14.06.2018-100004196 від 14 червня 2018 року ОСОБА_1 непогашений залишок заборгованості перед ТОВ «Новий Колектор» станом на 6 березня 2026 року складає 14240 грн 00 коп, яка складається із: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 8000 грн 00 коп, заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 2240 грн 00 коп, заборгованість за штрафом у розмірі 4000 грн (а.с.14).
Відповідно до довідки наданої АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260627/18237-БТ від 29 червня 2026 на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), 14 червня 2018 року на платіжну картку № НОМЕР_2 дійсно було зараховано кошти у сумі 8000 грн (а.с.44-45).
Норми права, які підлягають застосуванню у даній справі
Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст.ст.526,530 ч.1 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Частиною 1 статті 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 ЦК України).
Частиною 1 статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Висновки суду по суті заявлених вимог
За встановлених обставин справи суд уважає, що між сторонами виникли цивільні правовідносини врегульовані ст.ст.509, 526, 547, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України та нормами законодавства про електронну комерцію, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. У разі прострочення відповідачем повернення чергової частини кредитних коштів позивач має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилися, та сплати процентів, належні йому відповідно до умов договору. За невиконання зобов`язання може бути встановлена відповідальність у виді пені і штрафу.
Матеріалами справи підтверджується ініціювання ОСОБА_1 укладання кредитного договору, звернення до ТОВ «Споживчий Центр», зазначивши бажаний розмір споживчого кредиту, надання необхідних для укладання договору особистих даних, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані та номер мобільного телефону (а.с.19, 20-22, 26-28).
Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, уклавши його відповідно до вимог закону.
Із наданих позивачем суду розрахунків вбачається повне неповернення відповідачем отриманих кредитних коштів та процентів за їх користування у строки визначені електронним кредитним договором, а також штраф, нарахованого до введення на території України воєнного стану, а тому суд уважає, що підлягає стягненню сума заборгованості за кредитом на користь позивача (нового кредитора за договором відступлення права вимоги) у повному обсязі. Розрахунок суми заборгованості відповідає умовам діючого кредитного договору, докази зворотнього у суду відсутні.
Крім того, ураховуючи той факт, що ТОВ «Споживчий Центр» на підставі договору факторингу від 12 липня 2023 року №120723-8 відступлено право вимоги щодо відповідача на користь ТОВ «Новий Колектор» і таке відступлення відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.512 та ст. 513 ЦК України, то позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Із урахуванням вищенаведеного, суд уважає, що право позивача на вільне володіння та користування належними йому грошовими коштами є порушеним і воно підлягає судовому захисту, а тому з відповідача необхідно стягнути фактично отриману суму кредитних коштів та борг по відсоткам за користування кредитом, а також штраф.
Розподіл судових витрат по справі
Відповідно до ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Суд, ураховуючи повне задоволення заявленого позову уважає, що з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь позивача 2662 грн 40 коп повернення сплаченого ТОВ «Новий Колектор» судового збору при його зверненні до суду з даним позовом.
Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 2 ст. 140 ЦПК України розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
На підтвердження понесення стороною позивача витрат на відправлення поштової кореспонденції, представником надана квитанція № 2115509 від 15 червня 2026 року (позовна заява разом з додатками адресована ОСОБА_2 ) на загальну суму 194 грн 58 коп., а тому з відповідача на користь позивача належить стягнути 194 грн 58 коп зазначених витрат.
Керуючись ст. 2,4,12,13,81,89,141,263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за кредитним договором №14.06.2018-100004196 від 14 червня 2018 року в розмірі 14240 (чотирнадцять тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, із них: сума заборгованості по кредиту 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок, сума заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом 2240 (дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок, заборгованість за штрафом 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» 2662 грн 40 коп повернення судового збору та 194 грн 58 коп понесених судових витрат.
Заочне рішення може бути переглянуте Липоводолинським районним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Липоводолинського районного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивачем рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Алмазова Генерала, будинок №13, офіс 601, код ЄДРПОУ 43170298).
Відповідач: ОСОБА_1 (останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Повний текст рішення суду складено 03 серпня 2026 року.
Суддя Д. В. Бутенко
Судове рішення № 138673465, Липоводолинський районний суд Сумської області було прийнято 03.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 581/403/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: