Рішення № 138672232, 03.08.2026, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 584/649/26

Провадження № 2/584/573/26

РІШЕННЯ

Іменем України

03.08.2026 Путивльський районний суд Сумської області

у складі: головуючого судді Токарєва С.М.,

за участі: секретаря Зікрати Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Путивль в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського споживчого кооперативу «Ярославна» про стягнення заборгованості по орендній платі та розірвання договору оренди,

встановив:

15 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ССК «Ярославна», в якому просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення загальною площею 1,8866 га, кадастровий номер 5923883400:05:002:0026 в сумі 23949 грн. 36 коп., в т.ч.: 17143 грн. 77 коп. заборгованість з орендної плати, 625 грн. 75 коп. - пеню за прострочення сплати орендної плати, 4636 грн. 50 коп. - інфляційні витрати та 1544 грн.34 коп. - 3% річних. Крім того, позивач просив розірвати договір оренди земельно ділянки від 1 березня 2019 року, укладений між позивачем та відповідачем, щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 1,8866 га, кадастровий номер 5923883400:05:002:0026, яка розташована на території Козаченського старостинського округу Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач ухиляється від виконання свого обов`язку зі сплати орендної плати.

Представник відповідача подав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки з початку повномасштабного вторгнення ССК "Ярославна" не може використовувати зазначену земельну ділянку за цільовим призначенням, вказана земельна ділянка взагалі не обробляється. Відповідно до листа Міжрегіонального центра швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 30 січня 2024 року, всі земельні ділянки розташовані в межах територій Путивльської міської ради та Новослобідської сільської територіальних громад Конотопського району Сумської області забруднені вибухонебезпечними предметами та їх розмінування до теперішнього часу здійснено не було. Крім того, з метою підтвердження даної інформації стосовно неможливості використання зазначеної земельної ділянки відповідачем було здійснено огляд офіційного сервісу протимінної діяльності ДСНС України https:/mine.dsns.gov.ua, де на інтерактивній мапі відповідні зони було зображено як зони з можливим забрудненням вибухонебезпечними речовинами. Звертає увагу суду, що земельна ділянка, яка є предметом договору оренди, може бути забруднена вибухонебезпечними речовинами та знаходиться в червоній зоні, оскільки до червоної зони відносяться всі території Новослобідської та Путивльської громади. Таким чином, неможливість використання предмета оренди за цільовим призначенням унеможливлює оплату за договором оренди земельної ділянки (а.с.28-30).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав письмову заяву про підтримання позову, справу просив розглядати у відсутність сторони позивача (а.с.61).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином (а.с. 60 зв.).

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що від 1 березня 2019 року між ОСОБА_2 та ССК «Ярославна» було укладено договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_2 передав ССК «Ярославна» в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 1,8866 га, кадастровий номер 5923883400:05:002:0026, строком 1 березня 2039 року (а.с.5-7).

Відповідно до умов додаткової угоди № 1 до договору оренди землі від 1 березня 2019 року, укладеної 25 серпня 2021 року між ССК «Ярославна» та ОСОБА_3 (правонаступником ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 передала ССК «Ярославна» в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 1,8866 га, кадастровий номер 5923883400:05:002:0026, строком на 20 років до 1 березня 2039 року (а.с.8-10).

Відповідно до п. 4.1.,4.4.,4.5., 4.10. договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та фіксованому розмірі 5714 грн. 59 коп. на рік, що становить 10 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної частки (паю). Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється без урахування індексації нормативно-грошової оцінки землі та індексів інфляції (індексів споживчих цін). Орендна плата вноситься до 20 числа останнього в звітному році місяці. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня в розмірі 0,01% несплаченої суми за кожний день прострочення.

Пунктом 8.1. даного договору передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з п. 12.2. договору сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 12 грудня 2022 року ОСОБА_3 продала (передала у власність) ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 купив (прийняв у власність) земельну ділянку площею 1,8866 га, що розташована на території Козаченської сільської ради Конотопського району Сумської області, кадастровий номер 5923883400:05:002:0026 (а.с.11-12).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 317388823 від 12 грудня 2022 року власником земельної ділянки загальною площею 1,8866 га, кадастровий номер 5923883400:05:002:0026 є ОСОБА_1 (а.с.13).

Листом № 2 від 8 березня 2023 року ОСОБА_1 звертався до ССК «Ярославна» з повідомленням про те, що ним придбані земельні ділянки: кадастрові номери 5923883400:05:002:0026, 5923883400:05:002:0015, 5923883400:05:002:0011, які перебувають у користуванні ССК «Ярославна» та просив надіслати додаткову угоду на зміну власника та перерахувати на його рахунок, що додається, орендну плату за користування земельними ділянками (а.с.14).

Відповідно до листа Міжрегіонального центру швидкого реагування ДСНС України від 30 жовтня 2024 року №7701-205/7710, Міжрегіональний центр швидкого реагування ДСНС України не здійснював заходів з розмінування територій Путивльської міської та Новослобідської сільської територіальних громад Конотопського району Сумської області (а.с.32).

Як вбачається з акта обстеження земельної ділянки № 501 від 16 вересня 2022 року земельна ділянка кадастровий номер 5923883400:05:002:0026 входить до 5-кілометрової зони від Державного кордону України, на ній розташовані фортифікаційні споруди, є потенційна загроза забруднення вибухонебезпечними предметами, а також через постійні обстріли, які загрожують життю та здоров`ю працівників, вказана земельна ділянка не може бути використана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.37-38).

ССК «Ярославна» 13 лютого 2024 року звертався до Путивльської міської ради з заявою про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, у якій під №671 зазначена спірна земельна ділянка (а.с.39-51).

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтями 24, 25 Закону України «Про оренду землі» визначено права та обов`язки орендодавця та орендаря, зокрема право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 24, абз. 7 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також орендної плати за водний об`єкт.

Орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт.

Як встановлено судом, відповідач не заперечує факт несплати орендної плати, але пов`язує це з нездійсненням господарської діяльності на орендованих земельних ділянках через форс-мажорні обставини та внаслідок їх забруднення вибухонебезпечними предметами, що унеможливлює їх використання за цільовим призначенням у господарській діяльності.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч. 1 ст. 617 ЦК України, ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (правовий висновок у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією рф проти України, Президент України видав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на підставі якого в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан.

У постанові Верховного Суду від 21.01.2026 у справі №650/3776/24 зазначено наступне: «Зважаючи на такі висновки, сформовані Верховним Судом, колегія суддів зазначає, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 є документом загального інформаційного характеру, цей лист не може вважатися сертифікатом ТПП, виданим відповідно до положень статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» і не є доказом настання форс-мажору (обставин непереборної сили) для певного суб`єкта господарювання в конкретному зобов`язанні. Водночас Верховний Суд звертає увагу, що навіть за відсутності сертифіката ТПП, отриманого в передбаченому законом порядку, сторона не позбавлена можливості доводити наявність форс-мажорних обставин іншими доказами, якщо інше не встановлено законом чи договором».

Верховний Суд у постанові від 13.09.2023 у справі №910/7679/22 роз`яснив, що посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне виконання договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, від 30.11.2021 у справі №913/785/17, від 07.06.2023 у справі №906/540/22.

Під час розгляду даної справи відповідач не заперечував факт несплати орендної плати, але пов`язував це з неможливістю використання земельних ділянок у зв`язку з їх забрудненням вибухонебезпечними предметами.

Наведені обставини підтверджені листом Міжрегіонального центру швидкого реагування ДСНС України від 30.01.2024 №7701-205/7710, відповідно до якого заходи з розмінування території Путивльської міської та Новослобідської сільської територіальної громад Конотопського району Сумської області не здійснювалися (а.с.32).

Доказів на підтвердження того, що товариство використовувало спірну земельну ділянку позивача з грудня 2022 року, суду надано не було.

Виплата орендної плати напряму залежить від можливості здійснення орендарем господарської діяльності на орендованих ділянках. Наявність підтверджених обставин непереборної сили, які унеможливили для відповідача проведення сільськогосподарської діяльності, з урахуванням принципу справедливості цивільного судочинства, закріпленого в ст. 2 ЦПК України, дають підстави вважати, що невиплата ССК «Ярославна» орендної плати на користь позивача обумовлена настанням обставин непереборної сили, які за приписами ст. 617 ЦК України не лише звільняють відповідача від відповідальності за порушення зобов`язань, а і в порядку ч.6 ст. 762 ЦК України звільняють від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане орендарем через обставини, за які він не відповідає.

Оскільки порушення відповідачем умов договору сталося внаслідок унеможливлення ведення ним господарської діяльності на земельних ділянках, зокрема, і позивача, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, внаслідок звільнення відповідача від відповідальності за несплату орендної плати.

Таким чином, вина орендаря у несплаті орендної плати відсутня, а отже, відсутня й систематичність порушення строків сплати орендної плати. Вказане виключає, у тому числі, наявність заявленої позивачем підстави для розірвання договору.

Як зазначалося, підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» ч.1 ст.141 ЗК України, як підстава позову, є систематична, тобто неодноразова (два та більше випадки) повна несплата орендної плати у строки, визначені договором.

Отже, судом з урахуванням фактичних обставин справи, не встановлено систематичної несплати орендної плати з вини орендаря.

Враховуючи викладене, у спірних правовідносинах відсутні підстави для розірвання договору оренди землі в судовому порядку.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 141, 259, 263-268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Сільськогосподарського споживчого кооперативу «Ярославна» про стягнення заборгованості по орендній платі та розірвання договору оренди.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М.Токарєв