Ухвала суду № 1386717, 08.11.2007, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-ій інст. Станько Л.Л. рядок статзвіту № 49

Господарський суд Львівської обл. № 5/276-13/53 А справа № 22а-1598/07

Доповідач в апел. інст. Нос С.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2007 року колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного

суду у складі:

головуючого судді Носа С.П.,

суддів: Любашевського В.П.,

Яворського І.О.,

при секретарі Петлеваній Н.А.,

за участю:

представника апелянта Шиби Л.П.,

представника позивача Асташкіна А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «Львівпродгурт» на постанову господарського суду Львівської області від 03 квітня 2007 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова до приватного підприємства «Львівпродгурт» та товариства з обмеженою відповідальністю «Валконт» про визнання недійсним господарського зобовязання в порядку ст.ст. 207, 208 ГК України та застосування наслідків,-

в с т а н о в и л а:

Постановою господарського суду Львівської області від 03 квітня 2007 року позов Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова до приватного підприємства «Львівпродгурт» та товариства з обмеженою відповідальністю «Валконт» про визнання недійсним господарського зобовязання, яке виникло на підставі договору задоволено повністю. Постановлено визнати недійсним господарське зобовязання, яке виникло на підставі угоди від 30.03.05р. № 2 між ПП «Львівпродгурт» та ТзОВ «Валконт» та застосувати наслідки, передбачені ст. 208 ГК України, стягнути з ТзОВ «Валконт» на користь ПП «Львівпродгурт» 1138029,96 грн.

Не погодившись із постановою суду, її оскаржило приватне підприємство «Львівпродгурт» - відповідач по справі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю. Вважає, що дана постанова підлягає скасуванню з підстав, передбачених ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства, а саме, в звязку з неповним зясуванням судом обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального та процесуального права що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ в Залізничному районі м. Львова було проведено планову документальну перевірку ПП «Львівпродгурт» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 квітня 2004 року по 30 вересня 2005 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки № 50/23-0/31978618 від 28 лютого 2006 року (а.с. 27).

Як вбачається із матеріалів справи, ПП «Львівпродгурт»» уклало угоду № 2 від 30.03.05р. На виконання укладеної угоди, відповідно до ст. 173, 174 ГК України, між відповідачами виникло господарське зобовязання, розрахунки за яким підтверджуються виданими ПП «Лвівпродгурт» податковими накладними від 11.04.05р. № 10, від 22.04.05р. № 16, від 09.06.05р. № 21, від 10.06.05р. № 24, від 01.07.05р. № 27, від 01.07.05р. № 28, від 04.07.05р. № 30, від 05.07.05р., № 31, від 05.07.05р. № 32, від 07.07.05р. № 33, від 01.09.05р. № 41, від 01.09.05р. № 42, від 02.09.05р. №43, від 12.09.05р. № 44 на загальну суму 1138029,96 грн., в тому числі ПДВ 189671,66 грн., оскільки у відповідності до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

У ході документальної перевірки направлявся запит на проведення зустрічної перевірки ТзОВ «Валконт», внаслідок проведення якої Державною податковою інспеекцією в Печерському районі м. Львова встановлено, що суми податку на додану вартість, одержані товариством з обмеженою відповідальністю «Валконт» до державного бюджету не сплачувалися, тобто діями відповідачів по справі завдано значної шкоди інтересам держави та порушено основні принципи існуючого суспільного ладу.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 207 ГК України передбачено, що господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно ч. 1 ст. 208 ГК України якщо господарське зобовязання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Для застосування санкцій, передбачених ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків.

Так як на відповідачів покладено обовязок згідно законодавства нараховувати та сплачувати податки, то при вчиненні таких дій, посадові особи відповідачів усвідомлювали протиправну поведінку, а отже діяли умисно. Завідомо суперечна інтересам держави та суспільства мета полягає в ухиленні від оподаткування у встановленому законом порядку.

Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що господарське зобовязання, яке виникло між приватним підприємством «Львівпродгурт» та товариством з обмеженою відповідальністю «Валконт» є таким, що суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки очевидним є наявність умислу в діях товариства з обмеженою відповідальністю «Валконт» щодо несплати належних сум податків і таким чином завдання шкоди інтересам держави, а тому господарський суд Львівської області правомірно задоволив позовні вимоги Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова.

З врахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який повно й правильно встановив обставини справи, обґрунтовано і підставно, на основі доказів, наявних в матеріалах справи прийняв судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для скасування постанови господарського суду Львівської області відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Львівпродгурт» залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Львівської області від 03 квітня 2007 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.

Головуючий С.П. Нос

Судді В.П. Любашевський

І.О. Яворський