Ухвала суду № 138670247, 22.07.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 22.07.2026

Справа № 334/9240/25

Провадження № 2/334/602/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Козлової Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Александрової А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі її представника адвоката Зачепило Зоряни Ярославівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про захист прав споживачів в частині визнання кредитного договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2025 року позивач ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Зачепило Зоряни Ярославівни звернулася до Дніпровського районного суду м.Запоріжжя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про захист прав споживачів в якому просила суд визнати кредитний договір укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» недійсним, в частині нарахування відсотків, пені та штрафних санкцій з застосуванням наслідків недійсності правочину та зобов`язати ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» зробити перерахунок заборгованості з кредитним договором з урахуванням визнання кредитного договору недійсним в частині нарахування відсотків, пені та штрафних санкцій.

Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 31.10.2025 року, даний позов надійшов в провадження судді Козловій Н.Ю.

Ухвалою суду від 03 листопада 2025 року вказаний позов прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 21 січня 2026 року.

Копії ухвали суду про відкриття провадження у справі направлено відповідачу по справі з пропозицією надати відзив на позовну заяву.

Скориставшись своїм правом, представник відповідача надіслав суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вважає аргументи, наведені позивачем у позовній заяві безпідставними та такими, що не відповідають дійсності. При цьому, представник відповідача звернув увагу, що представником позивача не додано до позовної заяви жодних доказів існування кредитного договору, тому у суда відсутні підстави разглядати даний позов по суті.

В порядку підготовки справи до судового розгляду та з врахуванням того, що відповідач заперечував факт укладання кредитного договору з ОСОБА_1 , суд витребував у ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» належним чином завірену копію кредитної справи з оригіналом кредитного договору, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та ОСОБА_1 . При цьому, позивачка та її представник не надали суду відомостей про день, час та рік укладання кредитного договору.

З наданої відповідачем відповіді вбачається, що інформація про укладання кредитного договору між ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та ОСОБА_1 відсутня.

Ухвалою суду від 27.04.2026 року було закрито підготовче судове засідання. Справа призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні на 02 червня 2026 року.

При цьому, суд зазначає та звертає увагу, що на усі призначені судові засідання: 21.01.2025 року; 26.02.2026; 27.04.2026; 02.06.2026; 22.07.2026 року на позивач, ні її представник у судове засідання не з`явилися. Отримавши повідомлення про день та час розгляду справи будь яких заяв або клопотань про участь у розгляді справи за допомогою ВКЗ, до суду не зверталися.

Доказом підтвердження отримання інформації про день та час розгляду справи свідчать зокрема доставленні смс повідомлення позивачу та її представнику, а також, відповідні повідомлення надіслані на електрону пошту позивача та її представника.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду з огляду на таке.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

У судові засідання, призначені на 21.01.2025 року; 26.02.2026; 27.04.2026; 02.06.2026; 22.07.2026 року позивач та її представник не з`явився, про розгляд справи повідомлялися належним чином, що підтверджується довідками секретаря судових засідань про доставлення судової повістки до електронного кабінету представника позивача адвоката Зачепило Зоряни Ярославівни, яка підписала та подала позовну заяву.

Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Згідно з ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Аналіз зазначених норм права вказує на те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Проте слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді справи.

Диспозитивність цивільного судочинства передбачає можливість учасників справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зокрема право позивача у односторонньому порядку відмовитися від судового захисту заявленої ним вимоги.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч. 5 ст. 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України в редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023).

Так, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце підготовчого чи судового засідання; повторної неявки позивача до суду, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 43 та ч. 1 ст. 44 ЦПК України передбачено, що учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі.

При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Як слідує з матеріалів справи, позивач та її представник, які були належним чином повідомлені про розгляд справи, у судові засідання, призначені на 21.01.2025 року; 26.02.2026; 27.04.2026; 02.06.2026; 22.07.2026 не з`явився, заяви про розгляд справи за їх відсутності не подавали, що свідчить про втрату ними інтересу до справи.

Враховуючи, що позивач, який належним чином повідомлений судом про день, час і місце розгляду справи, тривалий час не з`являвся у судове засідання та не скористався своїм правом подати заяву про розгляд справи за його відсутності, судом вжито усіх необхідних заходів для надання позивачу достатніх можливостей для викладення своєї позиції у судових засіданнях з метою дотримання принципу змагальності процесу та забезпечення права на публічне слухання справи у розумні строки, враховуючи процесуальні права інших учасників справи, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

У зв`язку з наведеним, залишення позову без розгляду, як це передбачено законом, а саме п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Суд роз`яснює, що відповідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. 44, п. 3 ч. 1 ст. 257, ст. 258260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 в особі її представника адвоката Зачепило Зоряни Ярославівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про захист прав споживачів в частині визнання кредитного договору недійсним залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення (або складення).

Суддя: Козлова Н. Ю.