Постанова № 138670113, 27.04.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/4687/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.04.2026 року місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Придачук О.А. за участю секретаря судового засідання - Бомбушкаря В.П., прокурора Кизименко К.О., правопорушника ОСОБА_1 , захисника правопорушника адвоката Студеняк О.С., розглянувши матеріали об"єднаної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , начальника відділу з питань соціального захисту населення апарату Середнянської селищної ради, депутата Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, за частинами першою і другою статті 172-7 КУпАП

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , будучи депутатом Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області та начальником відділу з питань соціального захисту населення апарату Середнянської селищної ради, являючись відповідно підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», публічно не повідомила про конфлікт інтересів, який виник у неї під час участі у засіданні Середнянської селищної ради, як посадової особи, яка перебуває у прямому підпорядкуванні селищного голови, при голосуванні за питання «Про умови оплати праці Середнянського селищного голови, заступників селищного голови, секретаря селищної ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету на строк їх повноважень», чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-7 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи депутатом Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області та начальником відділу з питань соціального захисту населення апарату Середнянської селищної ради, являючись відповідно підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», перебуваючи у прямому підпорядкуванні Середнянського селищного голови, 10.05.2024 року на XXVIII сесії VIII скликання Середнянської селищної ради, при голосуванні за питання «Про умови оплати праці Середнянського селищного голови, заступників селищного голови, секретаря селищної ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету на строк їх повноважень» публічно не повідомила про конфлікт інтересів, який виник у неї під час участі у засіданні ради і брала участь у голосуванні, а саме: проголосувала «ЗА» за вищевказане питання, та не вжила заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, при наявності суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями, чим вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів.

Зазначеними діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-7 КУпАП.

У судовому засіданні прокурор обставини, викладені у протоколах про вчинення адміністративних правопорушень пов"язаних з корупцією, підтримав, зазначивши про наявність в діях ОСОБА_1 ознак діянь передбачених ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП. Просив суд притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП України та застосувати відносно останньої адміністративне стягнення, передбачене санкціями вказаних статтей. Додав, що відповідно до визначень наведених у ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях. Пряме підпорядкування - відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за їх виконанням. Тобто, реальний конфлікт інтересів існує тоді коли особа, користуючись наданими службовими повноваженнями для задоволення приватного інтересу, приймає рішення або вчиняє дію на користь себе або третіх осіб. Таким чином, очевидним є те, що у депутата Середнянської селищної ради ОСОБА_1 , яка також є начальником відділу з питань соціального захисту населення апарату Середнянської селищної ради, який відповідно до посадової інструкції безпосередньо підпорядкований селищному голові, був наявний приватний інтерес зумовлений роботою, у тому числі, прямим підпорядкуванням селищному голові Середнянської селищної ради.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала та просила закрити провадження у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП, у зв"язку з відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень передбачених ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Студеняк О.С. у судовому засіданні просила закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП, у зв"язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень передбачених ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП, посилаючись на те, що викладений у протоколі висновок про те, що приватний інтерес ОСОБА_1 , нібито виникає через перебування у прямому підпорядкуванні селищному голові є юридично помилковим, оскільки пряме підпорядкування виникає виключно в межах службових відносин, регулюється нормами публічного права та є невід`ємною частиною організаційної структури органу місцевого самоврядування. Разом з тим, службове підпорядкування не є особистим інтересом та не є позаслужбовим інтересом, а отже, не підпадає під визначення приватного інтересу. Таким чином особа, яка склала протокол, фактично ототожнює службову залежність із приватним інтересом, що суперечить самій природі публічної служби. В той же час, питання, яке розглядалося на сесії, стосувалося визначення умов оплати праці широкого кола посадових осіб та мало загальний нормативний характер. Рішення, яке було прийнято на сесії не є індивідуальним актом, не спрямоване на надання будь-якої вигоди ОСОБА_1 , не створює для неї особистих прав чи обов`язків. Отже, участь у голосуванні за таке рішення є реалізацією представницьких повноважень депутата та жодним чином не свідчить про наявність приватного інтересу.

Заслухавши пояснення правопорушника та її захисника, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суддя доходить наступного.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до положень ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною першою статті 172-7 КУпАП передбачена відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Частиною другою статті 172-7 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно примітки до статті 172-7 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", а під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Таке ж за змістом визначення наведено у статті 1 Закону № 1700-VII.

Зазначені норми закону за своїм змістом є бланкетними та відсилають для повного визначення його ознак до інших норм.

Так, відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону 1700-VII суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.

За змістом статті 1 Закону № 1700-VII приватний інтерес будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;

Згідно з вимогами частини 1 статті 28 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до положень статті 35-1 Закону № 1700-VII правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.

У разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.

Згідно з приписами статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон № 280/97-ВР) сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради публічно повідомляє про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо), відповідному колегіальному органу та не бере участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом.

Якщо неучасть осіб, зазначених у частині першій цієї статті, у прийнятті рішення призведе до втрати повноважності відповідної ради, іншого колегіального органу, особи, у яких наявний конфлікт інтересів, беруть участь у прийнятті радою, іншим колегіальним органом рішення, за умови публічного самостійного повідомлення про конфлікт інтересів під час засідання колегіального органу.

Якщо повідомлення про конфлікт інтересів здійснено на засіданні ради, іншого колегіального органу, інформація про таке повідомлення обов`язково вноситься до протоколу засідання ради, іншого колегіального органу.

Нормою частини 1 статті 46 Закону № 280/97-ВР встановлено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

За змістом положень частини 2 статті 59 Закону № 280/97-ВР рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Відповідно до приписів частини 1, 3 статті 12 Закону № 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.

Згідно з положеннями пункту 7 частини 4 статті 42 Закону № 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова: здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 172-7, частиною 2 статті 172-7 КУпАП, підтверджується:

- протоколом № 189 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 27.03.2026, складеним оперуповноваженим 1-го сектору управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України відносно ОСОБА_1 за ч.2. ст. 172-7 КУпАП;

- протоколом № 190 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 27.03.2026, складеним оперуповноваженим 1-го сектору управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України відносно ОСОБА_1 за ч.2. ст. 172-7 КУпАП;

- витягом з протоколу XXVIII сесії Середнянської селищної ради VIII скликання від 10.05.2024 року;

- результатами поіменного голосування XXVIII сесії VIII скликання Середнянської селищної ради від 10.05.2024 року;

- рішенням Середнянської селищної ради від 10.05.2024 року «Про умови оплати праці Середнянського селищного голови, заступників селищного голови, секретаря селищної ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету на строк їх повноважень»;

- Положенням про преміювання працівників освіти, позашкільної освіти, молоді та спорту, культури, працівників апарату Середнянської селищної ради та її виконавчих органів, затвердженого рішенням Середнянської селищної ради від 10.05.2024 року;

- рішенням І сесії Середнянської селищної ради VІІІ скликання від 21.12.2020 року «Про початок повноважень депутатів Середнянської селищної ради», яким вирішено визнати повноваження депутатів Середнянської селищної ради VІІІ скликання, зокрема ОСОБА_1 ;

- розпорядженням Середнянського селищного голови Ужгородського району Закарпатської області від 19.01.2021 року № 7-к про призначення ОСОБА_1 на посаду головного спеціаліста відділу з питань соціального захисту населення апарату Середнянської селищної ради та її виконавчих органів;

- розпорядженням Середнянського селищного голови від 24.01.2022 року № 05-к про призначення ОСОБА_1 на посаду начальника відділу з питань соціального захисту населення апарату Середнянської селищної ради та її виконавчих органів, як такої, що успішно пройшла стажування, та увільнення її з посади головного спеціаліста цього ж відділу з 24.01.2022 року;

- копією посадової інструкції (зі змінами) начальника відділу з питань соціального захисту населення апарату Середнянської селищної ради, затвердженої 24.01.2022 року Середнянським селищним головою, з якою ОСОБА_1 ознайомлена 24.01.2022 року, пунктами 1.2,1.3 якої передбачено, що начальник відділу призначається на посаду на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченої законодавством України, та звільняється з посади розпорядженням Середнянського селищного голови та безпосередньо підпорядкований керівнику та селищному голові;

- попередженням про обмеження встановлені Законом України «Про запобігання корупції» від 19.01.2021 року, яке підписано ОСОБА_1 ;

- пам`яткою для посадових осіб суб`єктів декларування з якою ОСОБА_1 ознайомлена 19.01.2021 року.

Таким чином, як установлено у ході дослідження вищенаведених доказів ОСОБА_1 є депутатом місцевої ради, а саме Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, а відтак суб`єктом, на якого поширюється дія Закону № 1700-VII.

Окрім цього, ОСОБА_1 є працівником Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області начальником відділу з питань соціального захисту населення апарату Середнянської селищної ради та її виконавчих органів , у зв`язку з чим приймається на посаду та звільняється з неї за розпорядженням селищного голови, а також преміюється, отримує надбавки та матеріальну допомогу на підставі розпорядження міського голови.

Таким чином, на переконання суду, ОСОБА_1 голосуючи за рішення Середнянської селищної ради від 10.05.2024 року «Про умови оплати праці Середнянського селищного голови, заступників селищного голови, секретаря селищної ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету на строк їх повноважень» очевидно діяла в умовах реального конфлікту інтересів, оскільки у неї була наявна суперечність між його приватним інтересом (майновим інтересом, оскільки призначення та звільнення її з посади, преміювання, виплата надбавок та матеріальної допомоги здійснюється виключно за розпорядженням голови Середнянської селищної ради) та її представницькими повноваженнями (участь у голосуванні ради з питання, зокрема, щодо умов оплати праці Середнянського селищного голови, заступників селищного голови, секретаря селищної ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету на строк їх повноважень, що впливало на об`єктивність та неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Зазначені обставини зобов`язували ОСОБА_1 діяти у відповідності до законодавчих вимог про запобігання корупції (статті 35-1 Закону № 1700-VII) та вимог спеціального закону, який регламентує порядок та умови здійснення представницьких повноважень, а саме статті 59-1 Закону № 280/97-ВР, повідомити відповідно до вимог статті 28 Закону №1700-VII Національне агентство з питань запобігання корупції (оскільки у ОСОБА_1 як депутата місцевої ради немає безпосереднього керівника) чи колегіальний орган (Середнянську селищну раду) у пленарному засіданні відповідної сесії про конфлікт інтересів, вжити заходів щодо врегулювання такого конфлікту інтересів у відповідності до вимог закону, а саме: не брати участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом, проте зазначених дій ним вчинено не було.

Суд зазначає, що для осіб, визначених Законом № 1700-VII, зокрема і ОСОБА_1 , цей Закон,а також Закон №280/97-ВР, встановлює зрозумілий і чіткий алгоритм дій для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, що має на меті недопущення втрати довіри як до службової особи, так і органу, у якому зазначена особа працює.

З наведених вище мотивів, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 голосуючи за рішення Середнянської селищної ради від 10.05.2024 року «Про умови оплати праці Середнянського селищного голови, заступників селищного голови, секретаря селищної ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету на строк їх повноважень» очевидно діяла в умовах реального конфлікту інтересів.

При цьому, її обов`язком в силу вимог статті 59-1 Закону №280/97-ВР та статті 35-1 Закону № 1700-VII було саме не брати участі у розгляді, підготовці та прийнятті зазначених рішень виходячи з того, що загальна кількість депутатів Середнянської селищної ради становить 21 особа, кількість депутатів, яка брала участь у прийнятті вищевказаного рішення - 18 осіб, а відтак за умови не голосування ОСОБА_1 , це не створювало умову, за якої Середнянська селищна рада як представницький (колегіальний) орган втрачала повноважність (правомочність), так як для прийняття рішення радою, зокрема щодо умов оплати праці Середнянського селищного голови, заступників селищного голови, секретаря селищної ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, зважаючи на положення статті 59 Закону №280/97-ВР, достатньо було простої більшості депутатів від загального складу ради.

Таким чином, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи суд вважає доведеним:

- факт неповідомлення депутатом Середнянської селищної ради ОСОБА_1 у встановлених законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, тому її дії правильно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 172-7 КУпАП;

- факт прийняття депутатом Середнянської селищної ради ОСОБА_1 рішень в умовах реального конфлікту інтересів, тому її дії правильно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 172-7 КУпАП.

А тому оцінивши докази, у їх сукупності, суд приходить до висновку, що такі є належними, допустимими та такими, що узгоджуються між собою та повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП.

Доказів, які б спростовували наведені в протоколах обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.

Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених (частина 2 статті 36 КУпАП).

Суд враховує характер вчинених ОСОБА_1 правопорушень, ступінь її вини у вчинених правопорушеннях, передбачених ч.1 ст. 172-7 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП, яка доведена повністю, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення.

А тому, зважаючи на викладені обставини у своїй сукупності та беручи до уваги те, що ОСОБА_1 вчинив кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же суддею, суд вважає, що відповідно до вимог статті 36 КУпАП на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу.

Накладення на ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети його застосування.

Також, з огляду на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, статтею 4 Закону України «Про судовий збір»,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст. 172-7 КУпАП та ч.2 ст. 172-7 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення, на підставі ст. 36 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 (три тисячі чотириста) гривень.

На підставі п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати особою штрафу у строк, встановлений частиною 1 статті 307 КУпАП, у порядку примусового виконання цієї постанови органу державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя: О.А. Придачук