Рішення № 138669756, 31.07.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/11056/26

Провадження № 2/643/6984/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого - судді Семенової Я.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Кашуби Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Управління соціального захисту населення адміністрації Салтівського району Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення суми грошової допомоги, -

у с т а н о в и в :

Стислий зміст позовних вимог та доводів позивача

Управління соціального захисту населення адміністрації Салтівського району Харківської міської ради звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь надмірно виплачену грошову допомогу в сумі 28 000,00 грн та судовий збір, сплачений позивачем при пред`явленні до суду даного позову в сумі 3328,00 грн.

В обґрунтування пред`явлених позовних вимог позивач посилався, що відповідач ОСОБА_1 перебувала на обліку в Управлінні соціального захисту населення адміністрації Салтівського району Харківської міської ради як внутрішньо переміщена особа та отримувала щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, у тому числі, на оплату житлово-комунальних послуг з 2020 року. 01.02.2022 ОСОБА_1 звернулася до Управління із заявою про продовження виплати щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Рішенням про призначення допомоги внутрішньо переміщеним особам на проживання від 17.02.2022 було продовжено виплату допомоги ОСОБА_2 (категорія працездатності дитина до 18 років) щомісяця в розмірі 1000,00 грн на період з 05.02.2022 по 04.08.2022, ОСОБА_1 не була включена до розрахунку відповідно до постанови КМУ №212 від 31.03.2015 особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до п. 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг №505 від 01.10.2014, грошова допомога на наступний строк не призначається. Зазначив, що у зв`язку з втратою чинності постановою КМУ від 01.10.2014 №505 «Про надання щогмісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» набула чинності постанова КМУ №332 від 20.03.2022, якою затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Відповідно до п. 3 Порядку допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про ВПО, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей 3000 грн, для інших осіб 2000 грн. З квітня 2022 року по травень 2023 року ОСОБА_1 було автоматично продовжено нарахування та виплату грошової допомоги в розмірі 5000 грн щомісячно. Згідно з актом проведення перевірки Головним управлінням Національної соціальної сервісної служби у Харківській області факту неправомірної виплати допомоги на проживання ВПО №34 від 02.06.2023 виявлено, що станом на 24.02.2024 ОСОБА_1 втратила право на допомогу. Згідно з розпорядженням від 01.06.2023 призупинено з 01.06.2023 виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі по особовому рахунку ОСОБА_1 , бухгалтерію уповноважено порахувати переплату за період з 01.04.2022 по 31.05.2023. Згідно з довідкою Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат №1336 від 27.06.2023 переплата допомоги за період з 01.04.2022 по 31.05.2023 склала 28 000,00 грн. 04.07.2023 ОСОБА_1 було направлено повідомлення №554-01 про повернення надміру нарахованих сум допомоги переміщеним особам на проживання, яка була призначена за період з 01.04.2022 по 31.05.2023 в розмірі 28 000,00 грн, яке повернулося АТ «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання». Як на цьому наголошував представник позивача, сума переплати відповідачем Управлінню не повернута, з огляду на що Управління соціального захисту населення адміністрації Салтівського району Харківської міської ради просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Аргументи учасників справи

Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався.

Рух справи

Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 01.06.2026 відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за відсутності представника Управління соціального захисту населення адміністрації Салтівського району Харківської міської ради, у поданій заяві позовні вимоги підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, про причини неявки суду не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від відповідача не надходило.

За правилами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судові повістки, які направлялися судом за зареєстрованим місцем проживання відповідача повернулися до суду, як неотримані відповідачем із зазначенням у довідці про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Ураховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З огляду на те, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд за згодою представника позивача розглядає справу за відсутності відповідача та згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

За правилами ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Як виснував Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 05 вересня 2022 року, прийнятій у справі №1519/2-5034/11, провадження №61-175сво21, «згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. З урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін».

З урахуванням положень ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення цього рішення суду є 31 липня 2026 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Відповідно до копії довідки від 05.02.2020 №6330-5000264517 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи місце проживання/перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8 зворот).

Відповідно до копії довідки від 19.02.2021 №6330-5000342201 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи місце проживання/перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9).

01.02.2022 ОСОБА_1 звернулася до Управління соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради із заявою про продовження їй виплати щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату комунальних послуг з 05.02.2022 (а.с. 9 зворот - 10).

Рішенням про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 17.02.2022 ОСОБА_1 було призначено допомогу з 05.02.2022 по 04.08.2022 в розмірі 1 000 грн (а.с. 10 зворот).

Відповідно до копії відомостей з «Електронної особової справи УПСЗН Салтівського району ХМР» ОСОБА_1 було нараховано та виплачено за лютий 2022 року, березень 2022 року по 1000 грн на місць, у червні 2022 року було нараховано та виплачено 10 000 грн, за липень-вересень 2022 року було виплачено по 5000 грн щомісячно, у жовтні 2022 року 10 000 грн, за період з листопада 2022 року по травень 2023 року виплачено допомогу по 5000 грн на місяць (а.с. 11).

Згідно з копією акта проведення перевірки дотримання вимог законодавства під час надання соціальної підтримки, соціальних послуг та стосовно дотримання прав дітей №34 від 02.06.2023 ОСОБА_1 за період з квітня 2022 року по травень 2023 року було надміру виплачено допомогу в сумі 28 000 грн (а.с. 11 зворот-12).

Згідно з копією розпорядження від 01.06.2023 з 01.06.2023 ОСОБА_1 призупинено виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщених осіб по о/р НОМЕР_1 /038 відповідно до п. 3 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою КМУ від 20.03.2022 №332. Станом на 24.02.2022 ОСОБА_1 втратила право на допомогу ВПО відповідно до п. 7 постанови, затвердженої КМУ від 01.10.2024 №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг». Отримувала допомогу ВПО як представник сім`ї на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за категорією «дитина до 18 років». Уповноважено Визначено порахувати переплату по особовому рахунку НОМЕР_2 ОСОБА_1 за період з 01.04.2022 по 31.05.2023 та надати довідку про надміру виплачені кошти (а.с. 15 зворот).

Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат видав довідку №1336 від 28.06.2023, згідно з якою за період з 01.04.2022 по 31.05.2023 ОСОБА_1 було надміру виплачено кошти в сумі 28 000 грн (а.с. 14).

04.07.2023 за №554-01 Управлінням соціального захисту населення адміністрації Салтівського району Харківської міської ради на адресу відповідача ОСОБА_1 було скеровано повідомлення про необхідність повернути надміру виплачену суми допомоги на рахунок УСЗНА Салтівського району м. Харкова в розмірі 28 000 грн, яка утворилася за період з 01.04.2022 по 31.05.2023. Було роз`яснено наслідки несплати суми переплати надміру виплаченої адресної допомоги. Повідомлення повернулося до відправника як неотримане ОСОБА_1 з позначкою у довідці АТ «Укрпошта» про причину повернення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 14 зворот - 15).

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Статтею 46 Конституції України гарантовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332 затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі Порядок).

Згідно з п. 2 Порядку (в редакції на день прийняття), допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 № 204.

Вимогами п. 3 вказаного вище Порядку визначено, що допомога надається щомісячно з місяця звернення на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень. Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням та дати припинення чи скасування воєнного стану. Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 01.03.2022 отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг».

Згідно з п. 5 Порядку внутрішньо переміщені особи несуть відповідальність за достовірність інформації, наданої для отримання допомоги.

Відповідно до п. 29 Порядку (в редакції на момент спірних правовідносин) у разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються отримувачем добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення.

Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/ електронного зв`язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості)/засобами мобільного зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави унормовані вимогами глави 83 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті допомоги, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Виходячи з наведеної вище норми законодавства допомога, у даному випадку допомога переміщеним особам на проживання, не підлягає поверненню у випадку, якщо її виплата проведена юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки та відсутності недобросовісності з боку набувача.

Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року, прийнятій у справі №6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року, прийнятій у справі №545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).

Правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року, прийнятій у справі №753/15556/15-ц (провадження №14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року, прийнятій у справі №607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18).

Відтак, повернення надміру виплаченої суми щомісячної допомоги передбачає стягнення зазначеної суми у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини набувача, а саме, через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.

Так, судом установлено, що відповідач ОСОБА_1 при зверненні 01.02.2022 до позивача із заявою про продовження виплати щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату комунальних послуг надала уповноваженому органу усі необхідні документи, що не спростовано позивачем, а тому з боку відповідача відсутні будь-які зловживання, введення в оману чи інші недобросовісні дії.

За таких обставин, виплата позивачем щомісячної допомоги відповідачці здійснювалася добровільно за відсутності рахункової помилки і одночасно її виплаті не передували жодні недобросовісні дії відповідача, що унеможливлює наявність будь-яких підстав для стягнення з відповідача надміру сплачених сум допомоги.

Отже, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач знала про обставини, що можуть вплинути на отримання щомісячної допомоги та не повідомила позивача про них, що було б зловживанням з її боку.

Крім того, з доданих до позовної заяви доказів судом не встановлений факт наявності рахункової помилки, а саме відсутні висновки ревізії, акти перевірок чи службового розслідування, які б надавали можливість відстежити причину виникнення помилки при нарахуванні допомоги та встановити обставини того, що дана помилка є безпосередньо рахунковою помилкою.

За правилами ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, як це закріплено положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 78 ЦПК України, якими закріплено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2 ст. 89 ЦПК України).

Подавши свої докази, позивач реалізував своє право на доказування і одночасно виконав обов`язок із доказування, оскількист. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено, як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставин.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу, позивач у разі наявності труднощів щодо витребування доказів у справі, відповідно до статті 84 ЦПК України, наділений процесуальним правом звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів, водночас, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Правилами ч. 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене вище, суд доходить висновку, що позовні вимоги Управління соціального захисту населення адміністрації Салтівського району Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми грошової адресної допомоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до платіжної інструкції №478 (внутрішній номер 509397467) від 19.05.2026 при пред`явленні до Салтівського районного суду міста Харкова даного позову позивачем було сплачено судовий збір в сумі 3328,00 грн.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 11, 12, 13, 81, 89, 209, 247, 258, 259, 264-265, 279, 280-283 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову Управління соціального захисту населення адміністрації Салтівського району Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої грошової допомоги - відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач - Управління соціального захисту населення адміністрації Салтівського району Харківської міської ради, код ЄДРПОУ: 25864181, р/р НОМЕР_3 , банк ДКСУ м. Київ, місцезнаходження: 61121, м. Харків, просп. Тракторобудівників, 144;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 31 липня 2026 року.

Суддя : Я.Ю. Семенова