Рішення № 138669256, 03.08.2026, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 760/18158/25

Провадження № 2/192/1307/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Тітової О.О.

за участю: секретаря Зибцевої Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Солоне Дніпропетровської області в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Солом`янського районного суду м.Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором №4185667 від 04.01.2022 в розмірі 17450 грн, витрат по оплаті судового збору 2422,40 грн та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 04.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір №4185667, договір укладений в електронній формі. Відповідно до укладеного договору відповідачу надано кредит в сумі 5000 грн. зі сплатою процентів 2250 грн, які нараховуються за ставкою 3% за кожен день користування кредитом. У зв`язку з порушенням взятих на себе зобов`язань у відповідача утворилася заборгованість. 26.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір №26-07/2024 за умовами якого заборгованість ОСОБА_1 за договором №4185667 була відступлена ТОВ «Факторинг Партнерс». Заборгованість ОСОБА_1 становить 17450 грн з яких 5000 грн тіло кредиту, 11000 грн проценти на дату відступлення права вимоги, 1450 грн комісія, яку позивач просив стягнути з відповідача разом з судовими витратами.

Ухвалою Солом`янського районного суду м.Києва від 02 січня 2026 року справу передано за підсудністю до Солонянського районного суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2026 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином, в позовній заяві зазначив про слухання справи у відсутність представника.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав, про розгляд справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вважає, що відповідач не з`явився до суду без поважних причин, не подав відзиву, тому вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 04 січня 2022 року уклав договір про споживчий кредит №4185667 з ТОВ «Мілоан».

Згідно розділу 1 договору №4185667 від 04.01.2022 ТОВ «Мілоан» зобов`язалось надати ОСОБА_1 кредит в сумі 5000 грн на 15 днів, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування 19.01.2022.

Відповідно до п.1.5.1 договору №4185667 від 04.01.2022 комісія за надання кредиту 1450 грн, яка нараховується за ставкою 29% від суми кредиту одноразово.

Відповідно до п.1.5.2 договору №4185667 від 04.01.2022 проценти за користування кредитом - 2250 грн, які нараховуються за ставкою 3% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Відповідно до п.1.6 договору №4185667 від 04.01.2022 стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п.2.1 договору №4185667 від 04.01.2022 кредитні кошти надаються шляхом переказу на картковий рахунок.

Відповідно до п.2.5 договору №4185667 від 04.01.2022 відповідач зобов`язаний здійснити сплату одним з способів, зазначених на сайті товариства.

Додатком №1 до договору про споживчий кредит №4185667 від 04.01.2022 є рафік платежів, згідно якого до сплати 19.01.2022 визначено 8700 грн, з яких 5000 грн кредит, 1450 грн комісія за надання кредиту, 2250 грн проценти.

Додатком №2 до договору про споживчий кредит №4185667 від 04.01.2022 є паспорт споживчого кредиту №4185667 яким визначено інформацію щодо умов кредитування та зазначено, що інформація є актуальною протягом 2-х днів.

Згідно довідки ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію підписаної генеральним директором ТОВ «Мілоан» відповідач ОСОБА_1 ідентифікований товариством як позичальник за укладеним договором №4185667 від 04.01.2022, оскільки акцептував підписавши 04.01.2022 аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора направленого на номер телефону відповідний договір.

Суду надано анкету-заяву на кредит №4185667 від 04.01.2022, яка містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачем у ТОВ «Мілоан».

ТОВ «Мілоан» виконало свої зобов`язання, надало ОСОБА_1 кредит в сумі 5000 грн, шляхом зарахування 04.01.2022 коштів на платіжну картку, що підтверджується квитанцією про перерахування коштів ТОВ «Мілоан» за договором 4185667 за допомогою системи LiqPay АТ КБ «ПриватБанк».

Суду також надано відомість про щоденні нарахування та погашення за договором №4185667 від 04.01.2022 ОСОБА_1 згідно з якої розрахунок проведено за період з 04.01.2022 по 04.03.2022. Станом на 04.03.2022 заборгованість складає 17450 та складається з заборгованості за тілом кредиту 5000 грн, заборгованості за процентами 11000 грн, заборгованості по комісії 1450 грн.

26 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №26-07/2024 відповідно до п.2.1 якого ТОВ «Мілоан» відступило за плату ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги до боржників, до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшли права вимоги за договорами про споживчий кредит.

ТОВ «Факторинг Партнерс» згідно з платіжної інструкції №448090005 від 26.07.2024 здійснило оплату згідно договору факторингу №26-07/2024 від 26.07.2024.

Згідно з актами приймання-передачі від 26.07.2024 ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «Факторинг Партнерс» реєстр боржників з правом вимоги по боржниках у кількості 21979.

Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу №26-07/2024 від 26.07.2024 під №12487 до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право вимоги за договором №4185667 від 04.01.2022 укладеного з ОСОБА_1 на суму 17450 грн, з яких заборгованість за кредитом 5000 грн, заборгованість по процентам 11000 грн, заборгованість по комісії 1450 грн.

ТОВ «Факторинг Партнерс» згідно з наданим суду розрахунку відповідачу ОСОБА_1 не нараховувались будь-які суми.

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 526, nsf/link1/an_843596/ed_2020_07_21/pravo1/T030435.html?pravo=1#843596" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003">527 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 отримавши кредитні кошти від ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за договором №4185667 від 04.01.2022 не виконав, не повернув кредит та не сплатив визначені укладеним договором платежі.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 519 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

При визначенні суми заборгованості відповідача ОСОБА_1 , тобто сум, які він мав повернути для належного виконання своїх зобов`язань за договором №4185667 від 04.01.2022, суд виходить з умов договору, укладеного з ТОВ «Мілоан» та відповідно до ч. 4 ст.263 ЦПК України висновків Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку, викладеному в постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862 сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року у справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21 квітня 2021року у справі № 677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021року у справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21 липня 2021 року у справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).

Враховуючи, що надання кредиту є основним обов`язком ТОВ «Мілоан», умова договору щодо сплати комісії за надання такого кредиту є нікчемною, тому правові підстави для включення до заборгованості відповідача комісії за видачу кредиту відсутні.

ТОВ «Мілоан» як фінансовою установою, в жодному документі не визначено змісту послуги за надання якої ОСОБА_1 нараховано комісію 1450 грн в розмірі 29% від суми кредиту, пов`язаність вказаної послуги з отриманням ОСОБА_1 кредиту.

Комісія за надання кредиту не є послугою ТОВ «Мілоан» оскільки надання кредиту є його обов`язком, про що зазначено в договорі.

За таких обставин суд відмовляє позивачу в стягненні на його користь з відповідача 1450 грн заборгованості з комісії.

Крім того, згідно з визначених договором №4185667 від 04.01.2022 умов (графік платежів) відповідач отримав кредит на 15 днів та мав повернути первісному кредитору ТОВ «Мілоан» всього 8700 грн, з яких 5 000 грн сума отриманого кредиту, 1450 грн комісія за надання кредиту та 2250 грн відсотки, повернення всієї суми кредиту з платою за користування ним відповідно до умов договору №4185667 від 04.01.2022 мало бути здійснено 19.01.2022.

У рішенні Великої Палати Верховного суду від 28.03.2018 по справі №444/9519/12 зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Мілоан» з відсотків поза визначеними умовами договору №4185667 від 04.01.2022 строком кредитування за період з 04.01.2022 по 04.03.2022.

Суд вважає, що проценти, нараховані відповідачу після 19.01.2022 за договором №4185667 від 04.01.2022 на суму 8750 грн неправомірно, а тому сплаті не підлягають.

Позивачем не заявлено вимог про стягнення з відповідача заборгованості з урахуванням положень ч.2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. ст.12,13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК випадках. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що відповідач свої договірні зобов`язання не виконав, ані перед ТОВ «Мілоан», ані перед позивачем, якому право вимоги було відступлено, позовні вимоги обґрунтовані.

З огляду на те, що судом встановлена безпідставність включення до заборгованості відповідача комісії 1450 грн та нарахування ТОВ «Мілоан» процентів за користування кредитом після спливу строку кредитування на суму 8750 грн, вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором про споживчий кредит №4185667 від 04.01.2022 підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість в сумі 7250 грн, з яких 5000 грн тіло кредиту, 2250 грн проценти, в іншій частині позовних вимог суд відмовляє.

Позивач просив стягнути з відповідача судові витрати: 2422,40 грн по оплаті судового збору та 9 000 грн на правову допомогу.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч.1 - ч.2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суду надано договір укладений позивачем з АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» №02-07/2024 про надання правової допомоги.

На підтвердження понесених позивачем витрат суду надано заявку на 9 000 грн. на надання юридичної допомоги №738 від 01.05.2025 супроводу стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 , яка не підписана сторонами.

Також суду надано витяг з акту №11 від 30.05.2025 згідно з яким товариству відповідно до заявок на надання юридичної допомоги щодо примусового стягнення заборгованості ОСОБА_1 , договір №4185667, заявка №738 на суму 9000 грн, з яких усна консультація 2 год на 3 грн та складання позовної заяви 2 год. на 6000 грн. Зазначений витяг з акту №11 також не підписаний сторонами.

Суд вважає, що в порушення вимог ч.8 ст. 141 ЦПК України позивачем не надано доказів понесення витрат на правову допомогу на підставі укладеного позивачем з АО «Лігал Ассістанс» договором про надання правової допомоги №02-07/2024 в рамках якого надавались послуги супроводження стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Договір про надання правової допомоги є загальним. Згідно з розділом 4 договору про надання правової допомоги вартість послуг узгоджується сторонами у заявках на надання юридичної допомоги. Оплата послуг АО здійснюється після підписання сторонами акту.

Витяг з акту не містить підпису сторін, а підписаний лише електронним підписом пр.позивача, самого акту №11 суду не надано.

Суд вважає, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження витрат позивача на правову допомогу на суму 9000 грн, томуправові підстави для стягнення з відповідача витрат на правову допомогу відсутні.

За таких обставин відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню лише судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам 1006,51 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 100, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором №4185667 від 04.01.2022 в розмірі 7250 грн та витрати по оплаті судового збору в розмірі 1006 грн 51 коп., а всього стягнути 8256 (вісім тисяч двісті п`ятдесят шість) грн 51 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 03.08.2026.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд.6, оф. 521, ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.О. Тітова