Рішення № 138668391, 02.06.2026, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/158/26

Номер провадження по справі 2/387/445/26

З АО ЧН Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі

головуючого судді Солоненко Т. В.

із секретарем судового засідання Косюг І.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

І. Описова частина

Стислий зміст позовних вимог

До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 06.02.2026 надійшов позов, в якому позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за договором кредитної лінії №743196716 укладеного 11.07.2024 у розмірі 16491,00 грн.

Свій позов ТОВ "Європейська агенція з повернення боргів " обґрунтовує тим, що 11.07.2024 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачкою укладено договір кредитної лінії №743196716 підписанням якого остання акцептувала публічну пропозицію банку та беззастережно приєдналася до умов договору. Відповідно до умов договору первісний кредитор надав відповідачці у тимчасове платне користування грошові кошти у розмірі 4600,00 грн строком на 20 днів зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами. Між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога " та ТОВ "Таліон плюс" 28.11.2018 укладено Договір факторингу №28/1118-01, яке в свою чергу набуло право вимоги на підставі укладеного 27.02.2025 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів " договору факторингу №27/0225-01. У зв`язку з тим, що відповідачка ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань, має заборгованість по кредитному договору в сумі 16491,00 грн, яку в добровільному порядку відшкодувати відмовляється, позивач просить стягнути зазначену заборгованість у примусовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У прохальній частині позовної заяви просив провести розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка повторно в судове засідання не з`явилася. При цьому суд зважає, що про дату, час і місце судового засідання остання повідомлялася у встановленому законом порядку, а саме шляхом направлення судової повістки за місцем реєстрації. Проте, поштове відправлення повернуто суду без вручення з відміткою працівника поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою». За наведеного, судова повістка у відповідності до ч.8ст.128,ч.1ст.131ЦПК України, вважається врученою.

При цьому суд зважає, що ухвала про відкриття провадження у справі відповідачкою отримана особисто , про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення R067147751394. Наведене свідчить про обізнаність відповідачки про розгляд справи в суді.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 20.02.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 09.04.2026.

За наслідками судового засідання 09.04.2026 розгляд справи відкладено на 02.06.2026, по що судом 09.04.2026 постановлено ухвалу суду, якою, серед іншого, зобов`язано позивача надати докази виконання положень п. 9.1.17 договору кредитної лінії №743196716 від 11.07.2024.

15.05.2026, через систему "Електронний суд", від представника позивача Макарової Л.В. надійшла заява про виконання вимог ухвали суду від 09.04.2026.

Суд, ухвалою від 02.06.2026, постановив провести заочний розгляд справи та винести заочне рішення.

Відповідачка у встановлений судом строк відзиву до суду на позов не подала, про причини неподання судувідзиву не повідомила, зустрічного позову не пред`явила, а тому, враховуючи ч.8ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 624024 від 12.01.2010, ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" 05.12.2007 зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ( а.с.40).

Зі змісту свідоцтва про реєстрацію фінансової установи від 28.02.2012 та додатку до свідоцтва встановлено, що ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" має право здійснювати фінансову компанію без отримання ліцензії та /або дозволів відповідно до законодавства: факторинг ( а.с. 41).

Судом встановлено, що 11.07.2024 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №743196716 в електронній формі, за умовами якого ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" зобов`язалось надати останній кредит у розмірі 4600,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому договорі. В пункті п.5.1 договору зазначено, що кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки НОМЕР_1 . Згідно п.7.1. рекомендована дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування 31.07.2024, а саме протягом 20 днів від дати отримання першого траншу позичальником. Згідно п.8.3 договору на момент укладення цього договору та отримання першого траншу за цим договором базова процентна ставка складає 1,50 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним. Відповідно до 12.3 договору за порушення будь-якого з платежів передбачених цим договором на 14 і більше календарних днів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця неустойку у вигляді штрафу в розмірі 5000% від суми невиконання або неналежно виконаного грошового зобов`язання, але не більше половини суми кредиту, одержаної споживачем за цим договором. Відповідно до п. 12.4. договору сторони догодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання позичальник зобов`язаний сплачувати на користь кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 547,50 % річних. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст. 625 ЦК України. ОСОБА_1 підписала договір електронним підписом створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора DCUH.

До договору надано паспорт споживчого кредиту продукту «Смарт» до договору №743196716 від 11.07.2024.

На підтвердження укладення договору позивачем надано заявку на отримання грошових коштів від 11.07.2024 та довідку щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі та відповідне положення.

На підтвердження перерахування коштів позивачем надано: копію платіжного доручення №55131ed9-a0d3-4dee-9401-5340eedd1261 від 11.07.2024, отримувач ОСОБА_1 сума 4600,00 грн , призначення платежу - переказ коштів згідно договору №743196716 від 11.07.2024, ОСОБА_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_2 .

З розрахунку заборгованості ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" за кредитним договором 743196716 за ОСОБА_1 станом на 03.09.2024 рахується заборгованість за тілом кредиту у розмірі 4600,00 грн, за відсотками у розмірі 3726 грн. (а.с. 23).

За умовами додаткової угоди №26 до договору факторингу №28/1118-01 укладеного 28.11.2018 ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно п.4.1 договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку (а.с25-29).

Згідно Реєстру права вимоги №300 від 03.09.2024, клієнт ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" відступив факторові ТОВ "Таліон Плюс" право вимоги заборгованості в сумі 10626,00 грн згідно кредитного договору №743196716, до боржника ОСОБА_1 (а.с.30-31).

Зі змісту довідки підписаної директором ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" вих. №743196716/ФК від 14.08.2025 слідує, що 03.09.2024 було здійснено відступлення права вимоги за кредитним договором № 743196716 від 11.07.2024, укладеного з ОСОБА_1 , ТОВ "Таліон Плюс" згідно укладеного договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (а.с. 32).

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ "Таліон Плюс" за кредитним договором 743196716 за ОСОБА_1 рахується заборгованість за тілом кредиту у розмірі 4600,00 грн, за відсотками у розмірі 9591,00 грн., неустойка 2300,00 грн (а.с. 24).

27.02.2025 ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Фінансова компанія " Європейська агенція з повернення боргів " уклали договір факторингу №27/0225-01 на строк до 31.12.2025, за яким клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно із п.4.1 договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку (а.с.33-37).

Відповідно до платіжної інструкції №78 від 05.08.2025 ТОВ «Талоін Плюс» оплатив ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» згідно договору факторингу №27/0225-01 від 27.02.2025 суму, реєстр прав вимоги №4 від 04.08.2025 у розмірі 6053510,49 грн. (а.с.38).

Згідно Реєстру права вимоги №4 від 04.08.2025, клієнт ТОВ "Таліон Плюс" відступив факторові ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги заборгованості в сумі 16491,00 грн згідно кредитного договору №743196716, до боржника ОСОБА_1 (а.с. 39).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.

У статті 3Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1-2ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.1046 вказаного Кодексу за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.2 ст.1050 цього Кодексу якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно дост.1048 ЦК України.

За вимогами ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язуються надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З наведеного можливо дійти висновку, що дійсно 11.07.2024 між відповідачкою та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" в електронній формі укладено договір №743196716, з дотриманням наведених норм законодавства, та відповідачка була ознайомлена з усіма її істотними умовами та прийняла їх.

Наданими позивачем та дослідженими судом доказами підтверджено виконання ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" взятих на себе зобовязань за кредитним договору №743196716 від 11.07.2024.

Звертаючись із позовом до суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" посилалося на те, що воно набуло права вимоги до відповідачки на підставі договору факторингу №27/0225-01від 27.02.2025.

Відповідно до статті 514 ЦК України, частини першої статті 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до статей 1080,1084 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Наданими позивачем та дослідженими судом доказами, підтверджується набуття позивачем право вимоги до відповідачки за договором кредитної лінії №743196716 від 11.07.2024.

Доказів погашення кредитної заборгованості відповідачкою суду надано не було, тому, станом на день ухвалення рішення, за останньою рахується заборгованість перед позивачем за тілом кредиту в розмірі 4600,00 грн..

Перевіряючи розрахунок заборгованості за відсотками, суд не може погодитися з розміром нарахованих відсотків за користування кредитними коштами в сумі 9591,00 грн, виходячи з наступного.

При укладенні кредитного договору, сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Відповідно до норми ст.1050 ЦК України, в контексті положення ст.1054 ч.2 ЦК України, якщо кредитним договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитор має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилась зі сплатою процентів. Аналогічне положення містить ст.16 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому за змістом ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Нормою ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В той же час, п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався, востаннє 04 травня 2026 року на 90 днів.

Позивачем нараховано проценти за неправомірне користування відповідачкою кредитним коштами на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, відповідно до п.12.4 договору кредитної лінії №743196716 від 11.07.2024 у розмірі 9591,00 грн., що суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

За умовами договору кредитної лінії №743196716 від 11.07.2024 строк кредитування був погоджений сторонами та становив 20 днів. Згідно п.8.3 договору на момент укладення цього договору та отримання першого траншу за цим договором базова процентна ставка складає 1,50 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним. У п. 12.4. договору сторони догодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання позичальник зобов`язаний сплачувати на користь кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 547,50 % річних. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст. 625 ЦК України.

Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов договору кредитної лінії №743196716 від 11.07.2024 складає 1380,00 грн (4600х1,5%х20днів=1380,00 грн).

Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов`язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.

Відтак, подані позивачем витяг з реєстру боржників до договору факторингу №27/0225-01 від 27.02.2025, не можуть вважатися належними доказами наявності такої заборгованості.

Також, суд відхиляє доводи представника позивача про можливість нарахування відсотків відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України , оскільки до даних правовідносин слід застосовувати положення пункту 18 Розділу Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, як пріоритетну норму права, відповідно до якої позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.

Щодо вимоги про стягнення штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Умовами договору кредитної лінії №743196716 від 11.07.2024 передбачена відповідальність за порушення будь-якого з платежів передбачених цим договором на 14 і більше календарних днів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця неустойку у вигляді штрафу в розмірі 5000% від суми невиконання або неналежно виконаного грошового зобов`язання, але не більше половини суми кредиту, одержаної споживачем за цим договором (п.12.3).

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався, востаннє до 02.08.2026.

Відтак, нарахування пені в період дії воєнного стану в Україні суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 неустойки у розмірі 2300,00 грн. є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачка порушила умови вказаного договору, не повернула отримані в борг грошові кошти та не сплатила проценти за користування кредитом, суд дійшов висновку, що позивач правомірно звернувся до суду за захистом порушеного права, а отже і наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідачки на користь позивача тіла кредиту в розмірі 4600,00 грн. та заборгованість за відсотками у розмірі 1380,00 грн.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачки в сумі 965,44 грн.

На підставі викладеного, ст.ст. 11, 207, 526, 629, 634, 638, 1054 ЦК України, керуючись ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за договором кредитної лінії №74196716 укладеного 11.07.2024 у розмірі 5980 гривню 00 копійок (п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят гривень 00 копійок), з яких: заборгованість за тілом кредиту 4600,00 грн; заборгованість за нарахованими відсотками- 1380,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" витрати зі сплати судового збору у розмірі 965 гривень 44 копійки (дев`ятсот шістдесят п`ять гривень сорок чотири копійки).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

В порядку п.4. ч.5ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" ( 07400, місто Бровари Київської області вулиця Лісова, 2, ЄДРПОУ 35625014);

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО