Ухвала суду № 138668382, 31.07.2026, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/4877/26

провадження № 2/650/3993/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 рокуселище Велика Олександрівка

Суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області Сікора О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , до Бериславської міської ради про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування,

встановив:

24 липня 2026 року через підсистему «Електронний суд» до Великоолександрівського районного суду Херсонської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Бериславської міської ради, у якій позивач просить визнати за ним у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право приватної власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 83,4 кв. м, житловою площею 41,7 кв. м.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд встановив, що її подано без додержання вимог статей 175 і 177 ЦПК України.

Відповідно до пунктів 2, 3, 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, поштові індекси сторін та інших учасників справи, відомості про наявність або відсутність у них електронного кабінету, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначення доказів, що підтверджують ці обставини.

У позовній заяві не зазначено поштових індексів місця проживання позивача, місцезнаходження його представника та відповідача, а також не наведено відомостей про наявність або відсутність електронних кабінетів у позивача, його представника та відповідача.

Заявлена вимога про визнання права власності на житловий будинок є вимогою майнового характеру, оскільки її задоволення безпосередньо призведе до набуття позивачем права власності на нерухоме майно, яке має вартісну оцінку. Водночас у позовній заяві зазначено, що вона не містить вимог майнового характеру, ціну позову не визначено.

Згідно з пунктами 2 і 9 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю майна, а у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.

Позивач не зазначив ціну позову та не надав документа, який підтверджує дійсну вартість житлового будинку на час звернення до суду. Технічний паспорт характеризує технічні показники об`єкта, однак сам по собі не підтверджує його дійсну вартість.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року встановлено в розмірі 3328 грн, тому мінімальний розмір судового збору становить 1331,20 грн, а максимальний - 16640 грн.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1331,20 грн як за вимогу немайнового характеру. Остаточно перевірити правильність сплати судового збору неможливо без визначення ціни позову та підтвердження дійсної вартості будинку. Після визначення ціни позову позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову з урахуванням уже сплачених 1331,20 грн, якщо обчислений розмір збору перевищуватиме цю суму.

Крім того, позовна заява не містить належного викладу обставин прийняття позивачем спадщини після смерті ОСОБА_3 . Позивач зазначає, що спадкова справа після смерті батька не заводилася, однак не вказує, чи подавав він у шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини, чи проживав постійно зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та з яких підстав вважає спадщину прийнятою.

Також позивач не зазначає, до якого нотаріуса та коли він звертався для оформлення спадкових прав, не додає постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії та не наводить інших обставин, які підтверджують неможливість оформлення права на спадщину в позасудовому порядку. Саме по собі посилання на відсутність правовстановлюючого документа без звернення до нотаріуса та отримання відповідного процесуального документа не дає можливості встановити наявність спору про право і необхідність судового захисту.

Позовні вимоги та їх фактичне обґрунтування не узгоджені також у частині належності спірного будинку спадкодавцеві. Із позову вбачається, що батьки позивача уклали шлюб 03 листопада 1965 року, земельну ділянку для будівництва було надано ОСОБА_3 01 жовтня 1966 року, а житловий будинок прийнято в експлуатацію у 1990 році, тобто під час перебування батьків позивача у шлюбі. Мати позивача ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до статті 22 Кодексу про шлюб та сім`ю України, чинного на час створення і прийняття в експлуатацію будинку, майно, нажите подружжям за час шлюбу, було його спільною сумісною власністю. Проте позивач, зазначаючи, що є спадкоємцем після обох батьків, просить визнати за ним право власності на весь будинок виключно в порядку спадкування після смерті батька. У заяві не викладено обставин, які б свідчили про належність усього будинку особисто ОСОБА_3 , не визначено частку ОСОБА_4 у спірному майні, не зазначено, ким і в який спосіб була прийнята спадщина після її смерті та яким чином її частка могла перейти до ОСОБА_3 або безпосередньо до позивача.

Наведене має істотне значення для визначення складу спадщини після смерті ОСОБА_3 , обсягу прав, які могли перейти до позивача, та належного формулювання предмета позову.

Крім того, у документах, на які посилається позивач, містяться різні відомості про площу будинку. В акті приймання в експлуатацію від 22 лютого 1990 року зазначено загальну площу 111,0 кв. м та житлову площу 41,7 кв. м, тоді як у витягу з рішення виконавчого комітету від 21 березня 1990 року зазначено корисну площу 83,4 кв. м і житлову площу 41,7 кв. м. У прохальній частині 83,4 кв. м визначено як загальну площу. Позивач повинен усунути цю суперечність, чітко ідентифікувати об`єкт нерухомого майна за актуальним технічним паспортом та узгодити з цими даними прохальну частину позову.

Згідно з частиною першою статті 177 ЦПК України у разі подання позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 175, 176, 177, 185, 260 ЦПК України, суд

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , до Бериславської міської ради про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі усунення недоліків у встановлений судом строк позовна заява вважатиметься поданою в день її первісного подання до суду. Якщо недоліки не будуть усунуті у визначений строк, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Суддя О.О. Сікора