Ухвала суду № 138668344, 29.07.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кс/754/1718/26

Справа № 754/14010/26

У Х В А Л А

Іменем України

29 липня 2026 року місто Київ

Деснянський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12026100030001584, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Деснянського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно із забороною його відчуження, розпорядження та користування у кримінальному провадженні № 12026100030001584 від 28.07.2026, яке вилучено під час обшуку 28.07.2026 за адресою: м. Київ, проспект Червоної Калини, 43/2, а саме: 15 системних блоків, 15 комп`ютерних моніторів, 15 комп`ютерних мишок, 15 комп`ютерних клавіатур, мобільний телефон марки Ergo чорного кольору, один металевий ключ.

Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначає, що у провадженні слідчого відділу Деснянського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100030001584 від 28.07.2026, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні досліджуються обставини здійснення незаконної діяльності з організації або проведення азартних ігор за адресою: м. Київ, проспект Червоної Калини, 43/2.

28.07.2026 у період з 14 год. 26 хв. до 16 год. 00 хв. відповідно до положень ч. 3 ст. 233 КПК України з метою врятування майна, а саме речей, які є доказами вчинення кримінального правопорушення, проведено обшук у нежитловому приміщенні за адресою: м. Київ, проспект Червоної Калини, 43/2, під час якого виявлено та вилучено 15 системних блоків, 15 комп`ютерних моніторів, 15 комп`ютерних мишок, 15 комп`ютерних клавіатур, мобільний телефон марки Ergo чорного кольору, один металевий ключ.

Відповідно до постанови старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві від 28.07.2026 вилучені під час обшуку речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12026100030001584 від 28.07.2026.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна нежитлові приміщення, розташовані за адресою: місто Київ, проспект Червоної Калини, 43/2, на праві власності належать ПАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», код ЄДРПОУ 41946011, та перебувають у фактичному користуванні ТОВ «АПОЛЛО-18», код ЄДРПОУ 43984567.

За доводами клопотання, вилучене майно за адресою: м. Київ, проспект Червоної Калини, 43/2, безпосередньо використовувалося для організації доступу до азартних ігор, тобто є засобом (знаряддям) вчинення злочину. Воно містить на цифрових носіях відомості, що мають значення для встановлення обставин вчинення правопорушення, у тому числі інформацію про облікові записи та інтерфейс гральної платформи, і може бути об`єктом спеціальної конфіскації, якщо буде доведено, що воно використовувалося з прямою метою порушення закону.

Наявні обґрунтовані ризики втрати, пошкодження, модифікації або знищення інформації, що міститься на вилученому майні, у разі повернення його володільцю, що унеможливить ефективне досудове розслідування.

Арешт на зазначене майно необхідний для збереження речових доказів, для запобігання подальшому використанню в протиправній діяльності та для можливості подальшої конфіскації у разі ухвалення обвинувального вироку суду.

Прокурор подав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримує та просить його задовольнити з наведених у ньому підстав.

У судове засідання учасники, зазначені в ч. 1 ст. 172 КПК України, не прибули. Особу, якій належить вилучене майно, за матеріалами клопотання не встановлено.

Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя робить такий висновок.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні, і що може бути виконане завдання, для виконання якого подано клопотання (ч. 3 ст. 132 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другої цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (абзац другий ч. 3 ст. 170 КПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про арешт майна слідчий суддя враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України).

Прокурор не зазначив у клопотанні конкретну мету накладення арешту з передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, а натомість послався одночасно на збереження речових доказів, на використання майна як засобу (знаряддя) вчинення злочину та на можливу спеціальну конфіскацію, поставивши останню в залежність від обставин, які ще підлягають доказуванню. Мотивування застосування заходу забезпечення кримінального провадження є суто формальним, без зазначення конкретних обставин кримінального правопорушення, які можуть бути встановлені за допомогою вказаного майна. За таких умов слідчий суддя позбавлений можливості перевірити правову підставу арешту та можливість використання майна як доказу (п. 1, 2 ч. 2 ст. 173 КПК України).

Системні блоки та мобільний телефон марки Ergo є комп`ютерними системами, арешт на які накладається лише за спеціальними підставами, визначеними абзацом другим ч. 3 ст. 170 КПК України. Жодної з цих підстав прокурор належними доказами не підтвердив, обмежившись твердженням про використання майна для організації доступу до азартних ігор. Щодо металевого ключа клопотання взагалі не містить обґрунтування його значення для кримінального провадження.

Клопотання не містить документів, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретних фактів і доказів володіння, користування чи розпорядження ним (п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України). Наведені відомості з державних реєстрів стосуються прав на нежитлові приміщення, а не на вилучену комп`ютерну техніку. Через це слідчий суддя не може оцінити ані розумність і співрозмірність обмеження права власності, ані наслідки арешту для третіх осіб (п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України).

Крім того, ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 29.07.2026 відмовлено у задоволенні клопотання слідчого Деснянського УП ГУНП у м. Києві про надання дозволу на проведення невідкладного обшуку в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, проспект Червоної Калини, 43/2, під час якого виявлено та вилучено комп`ютерну техніку. За приписами ч. 3 ст. 233 КПК України, якщо слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому ст. 255 цього Кодексу. Отже, мета арешту у виді забезпечення збереження речових доказів у цьому разі не може бути досягнута.

Також слідчий суддя звертає увагу, що відомості про кримінальне провадження № 12026100030001584 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, досудове розслідування якого віднесено до підслідності детективів органів Бюро економічної безпеки України (п. 1 ч. 3 ст. 216 КПК України), тоді як розслідування здійснює слідчий відділ Деснянського УП ГУНП у м. Києві. Питання про визначення підслідності вирішується прокурором у порядку ст. 218 КПК України, проте наведена обставина додатково свідчить про непереконливість доводів клопотання.

З урахуванням викладеного необхідність арешту майна та наявність ризиків, передбачених абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України, прокурор не довів, а тому клопотання не підлягає задоволенню.

Відмова у задоволенні клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі тимчасово вилученого майна (ч. 3 ст. 173 КПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст. 131, 132, 170-173, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026100030001584 від 28.07.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України - відмовити.

Тимчасово вилучене 28.07.2026 під час обшуку за адресою: м. Київ, проспект Червоної Калини, 43/2 , майно, а саме: 15 системних блоків, 15 комп`ютерних моніторів, 15 комп`ютерних мишок, 15 комп`ютерних клавіатур, мобільний телефон марки Ergo чорного кольору, один металевий ключ - негайно повернути особі, у якої його було вилучено.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_4