Рішення № 138668332, 19.06.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/2428/26

провадження № 2/753/6178/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Каліушка Ф.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Княже-14» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Княже-14» (надалі - позивач, ОСББ «Княже-14») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач, ОСОБА_2 ) про стягнення заборгованості по оплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Київського міського бюро технічної інвентаризації №11563 (И-2016) від 05.12.2016. 4 грудня 2016 року співвласники будинку АДРЕСА_2 на установчих зборах, відповідно до ст. 385 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (надалі - ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», прийняли рішення про створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Княже-14», державна реєстрація якого проведена 21 квітня 2017 року. Рішенням загальних зборів ОСББ «Княже-14» від 23.09.2017 було прийнято рішення про уповноваження правління на укладення договорів із виробниками та виконавцями житлово-комунальних послуг, а також підрядними організаціями, які забезпечують послуги з утримання багатоквартирних будинків та прибудинкових територій для самозабезпечення потреб співвласників будинків та затверджено розмір щомісячного внеску власника, зокрема будинку АДРЕСА_3 . Рішенням правління ОСББ «Княже-14» від 06.07.2022 вирішено витрати ОСББ «Княже-14» на послугу з вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ) та витрати на утримання консьєржів нараховувати окремо від внеску співвласника на утримання будинків та прибудинкових територій.

Проте, починаючи з 01.01.2023 по 01.11.2025 відповідач припинила сплачувати щомісячні внески на утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території та витрат на вивезення та захоронення ТПВ та утримання консьєржів. Станом на 01.11.2025 заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 23 600,72 грн., яку позивач прохає стягнути з відповідача з урахуванням штрафних санкцій: 3% річних у розмірі 952,19 грн. та інфляційної складової боргу у розмірі 2 961,88 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 20.02.2026 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача, а саме: АДРЕСА_3 , направлялась ухвала суду про відкриття провадження разом з позовною заявою та доданими до неї документами, яка повернулась на адресу суду без вручення відповідачу.

Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи (ч. 6 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

За п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленою про розгляд даної справи.

У відповідності до ст. 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від позивача також не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин та дійшов настпуного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Київського міського бюро технічної інвентаризації №11563 (И-2016) від 05.12.2016.

4 грудня 2016 року співвласники будинку АДРЕСА_2 на установчих зборах, відповідно до ст. 385 ЦК України та ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», прийняли рішення про створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Княже-14», державна реєстрація якого проведена 21 квітня 2017 року.

Рішенням загальних зборів ОСББ «Княже-14» від 23.09.2017 було прийнято рішення про уповноваження правління на укладення договорів із виробниками та виконавцями житлово-комунальних послуг, а також підрядними організаціями, які забезпечують послуги з утримання багатоквартирних будинків та прибудинкових територій для самозабезпечення потреб співвласників будинків та затверджено розмір щомісячного внеску власника, зокрема будинку АДРЕСА_3 . Рішенням правління ОСББ «Княже-14» від 06.07.2022 вирішено витрати ОСББ «Княже-14» на послугу з вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ) та витрати на утримання консьєржів нараховувати окремо від внеску співвласника на утримання будинків та прибудинкових територій.

Відповідно до п. 2.3. статуту ОСББ «Княже-14», завданням та предметом діяльності ОСББ є забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласниками в отриманні житлово-комунальних послуг та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами, забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю Об`єднання.

На виконання статутного зобов`язання, а також рішення загальних зборів від 23 вересня 2017 року Об`єднання уклало договір на постачання електричної енергії №63904 від 21.03.2018 року та договір №0111-Б від 01.12.2017 року про технічне та аварійне обслуговування систем центрального опалення, каналізації, гарячого та холодного водопостачання, внутрішніх будинкових електромереж, електрощитових, та систем внутрішнього освітлення, договір №5/2901-Ж-17 на вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів від 01.12.2017 року, договір на інформаційно-обчислювальне обслуговування №1896/1 від 01.09.2019 року, підрядний договір №КЛ-08/21 на технічне обслуговування ліфтів від 2 серпня 2021 року, договір на обслуговування внтурішньобудинкових мереж №Кз 14/К1 від 01.03.2025 року.

Відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» відповідачка, як співвласник багатоквартирного будинку, зобов`язана виконувати обов`язки, передбачені Статутом Об`єднання, виконувати рішення статутних органів Об`єднання, не порушувати інтереси інших співвласників Об`єднання, дотримуватись вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до пп. 5.5.2., 5.5.6., 5.5.8 Статуту ОСББ «Княже-14», своєчасна і у повному обсязі сплата належних внесків і платежів, виконання рішень статутних органів, недопущення порушення законних прав та інтересів інших співвласників, є обов`язком співвласника ОСББ, зокрема і відповідачки.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до положень статті 4 вищевказаного Закону об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

За приписами ст. 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Положеннями ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, серед іншого, приймати рішення про надходження та витрати коштів об`єднання; укладати договори; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до стст. 14, 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших власників. Співвласник серед іншого зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням.

Статтею 10 Закону визначено, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту тощо.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Статтею 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

За приписами ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач свої зобов`язання по оплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території починаючи з 01.01.2023 по 01.11.2025 не виконує, внаслідок чого станом на 01.11.2025 у нього утворилась заборгованість у розмірі 23 600,72 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За положеннями стст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

При цьому, за наслідком розгляду справи відповідачем будь-яких доказів відсутності у нього заборгованості перед позивачем суду надано не було.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по щомісячним внескам на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території та витрат на вивезення та захоронення ТПВ та утримання консьєржів у розмірі 23 600,72 грн. є обгрунтованими, документально підтвердженими, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимоги про стягнення штрафних санкцій у вигляді 3% річних у розмірі 952,19 грн. та інфляційної складової боргу у розмірі 2 961,88 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022 (Указ затверджено Законом №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року) введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який на час розгляду справи не скасований.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні», до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі. Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

Виключень з переліку житлово-комунальних послуг постанова не містить, а тому застосовується і до правовідносин сторін у цій справі.

Відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України №1405 від 29 грудня 2023 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», яка набрала чинності 30 грудня 2023 року, пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено у новій редакції та зазначено, що з 30 грудня 2023 року заборона на нарахування штрафних санкцій, припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг та стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у зв`язку з неоплатою їх в не повному обсязі стосується виключно територій де ведуться бойові дії (можливих бойових дій) або тимчасово окупованих територій, до яких м. Київ, в якому знаходиться об`єкт нерухомого майна відповідача, не відноситься.

Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2023 року у справі № 401/983/23 (провадження № 61-12953св23) зазначив, про те, що предметом регулювання Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (частина перша статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Не є предметом регулювання цього Закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (частина друга статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, отримання послуги з управління побутовими відходами, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Отже, тлумачення вказаних норм свідчить, що законодавець визначив, що не є предметом регулювання Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини, які виникають між співвласниками та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що на відносини, які виникають між співвласниками та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення не поширюються норми Закону України «Про житлово-комунальні послуги», оскільки забезпечення потреб співвласників шляхом самозабезпечення не є житлово-комунальною послугою.

Беручи до уваги наведене та перевіривши наданий позивачем розрахунок суми штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що сума штрафних санкцій на підставі ст. 625 ЦК України, підлягає стягненню з відповідача 3% річних у розмірі 952,19 грн. та інфляціної складової боргу у розмірі 2 961,88 грн.

Окрім того, відповідно до чч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень чч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до чч. 4 - 6 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Судом встановлено, що 21.11.2025 між Головою правління ОСББ «Княже-14» ОСОБА_3 та адвокатом Кіщук Т.В. укладено угоду №630/25 про надання правничої допомоги, відповідно до умов якої адвокат надає клієнту правничу допомогу у зв`язку із підготовкою позовної заяви та представництвом інтересів по справі за позовом ОСББ «Княже-14» до ОСОБА_1 в усіх судових інстанціях із обсягом прав учасника справи, що передбачені ЦПК України, на підставі довіреності. Адвокат отримує від клієнта гонорар у розмірі, який визначається із розрахунку 1000 грн/год. робочого часу адвоката, що витрачений на виконання наданих повноважень.

До позовної заяви ОСББ «Княже-14» долучено: - угоду №630-25 про надання правничох допомоги від 21.11.2025; - свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №486; - витяг з Акту приймання виконаних робіт від 25.11.2025.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК).

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд зауважує, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, суд вважає, що зазначені представником ОСББ «Княже-14» витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн. є достатньо обґрунтованими.

Таким чином, суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Княже-14» підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 3 028,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись стст. 525, 526, 530 610, 611, 626, 759 ЦК України, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Княже-14» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження - невідомо, РНОКПП - невідомо) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Княже-14» (код ЄДРПОУ 41292678) заборгованість по оплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території в загальному розмірі 23 600,72 грн., а також 3% річних у розмірі 952,19 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 2 961,88 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

СУДДЯ: Федір КАЛІУШКО