Рішення № 138668257, 28.07.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/6029/26

Категорія 67

2/295/3742/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомир у складі :

головуючого судді Перекупки І.Г.,

при секретарі судового засідання Городнюк Є.П.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Чайковської Р.А.,

представника третьої особи Кравчук І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Богунського районного суду м. Житомира цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Житомирської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

До Богунського районного суду м. Житомир звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Житомирської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. В обґрунтування позовних вимог вказала, що вонаОСОБА_1 , є матір`ю ОСОБА_3 .

02.09.2017 донька, ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 . Під час шлюбу у подружжя народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

09.01.2020 шлюб між, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було розірвано рішенням Богунського районного суду м. Житомира.

Після розірвання шлюбу онук - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишився проживати з матір`ю, тобто з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Дитина перебувала на повному утриманні матері. Вихованням сина (онука) також займалася вона, ОСОБА_1 та її чоловік (дідусь) ОСОБА_5 . Батько дитини, ОСОБА_2 у виховані дитини участі не приймав.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла. Після смерті матері онук - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає разом з нею, ОСОБА_1 та її чоловіком (дідусем) за адресою: АДРЕСА_1 .

В квартирі, в якій вона проживає з чоловіком та онуком є всі належні умови для гармонійного розвитку дитини. Вищевказана квартира належить їй, ОСОБА_1 на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 25.07.2006.

01.04.2026 ОСОБА_2 написав заяву про те, що він погодився на позбавлення його батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З урахуванням вказаного ОСОБА_1 просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 8 квітня 2026 року і до досягнення повноліття дитини.

В судовому засіданні позивачка та її представник наполягали на задоволені позовних вимог.

Представник третьої особа органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Житомирської міської ради підтримала позовні вимог, надавши Висновок виконавчого комітету Житомирської міської ради.

Дослідивши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, заслухавши учасників процесу, оцінивши безпосередньо в судовому засіданні всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено.

02.09.2017 ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 .

Під час шлюбу у подружжя народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а. с. 16)

09.01.2020 шлюб між, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було розірвано рішенням Богунського районного суду м. Житомира. (а. с. 18).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 померла,(копія свідоцтва про смерть НОМЕР_1 . (а. с. 21).

Після розірвання шлюбу онук - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишився проживати з матір`ю, тобто з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Дитина перебувала на повному утриманні матері. Вихованням сина (онука) також займалася вона, ОСОБА_1 та її чоловік (дідусь) ОСОБА_5 . Батько дитини, ОСОБА_2 у виховані дитини участі не приймав.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла. Після смерті матері онук - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає разом з нею, ОСОБА_1 та її чоловіком (дідусем) за адресою: АДРЕСА_1 .

В квартирі, в якій вона проживає з чоловіком та онуком є всі належні умови для гармонійного розвитку дитини. Вищевказана квартира належить їй, ОСОБА_1 на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 25.07.2006 (а. с. 24-25).

01.04.2026 ОСОБА_2 написав заяву про те, що він погодився на позбавлення його батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У даній заяві також зазначив, що з правовими наслідками позбавлення батьківських прав ознайомлений (а. с. 32).

Згідно з Висновком виконавчого комітету Житомирської міської ради, як органу опіки та піклування, щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , «…виходячи з інтересів дитини, виконавчий комітет Житомирської міської ради, як органу опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 »

Дана справа розглядається в рамках цивільного судочинства. Положеннями процесуального закону, який регулює правила розгляду таких справ, визначено, що розглядаючи цивільні справи суд керується принципом диспозитивності та змагальності, які визначають, що кожна сторона повинна самостійно подавати докази та доводити ті обставини на які посилається, в тому числі, шляхом подання доказів, заявлення клопотань і несе ризик настання наслідків пов`язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування заявлених вимог не може перебирати на себе суд або інша сторона. (ст. ст. 12, 13 та 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона, повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 Сімейного Кодексу України (далі СК України). Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що зазначені позивачкою ОСОБА_1 обставини про умисне ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків є підставою для позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є обґрунтованим, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині позбавлення батьківських прав підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини судом встановлено.

Згідно з ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України (далі СК України) при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька дитини. Виконання передбачених статтею 150 СК України обов`язків батьків щодо виховання та розвитку дитини пов`язане з належним утриманням дитини, від якого залежить забезпечення умов для розвитку дитини здоровою як фізично так і духовно. Тому, визначений на законодавчому рівні прожитковий мінімум для дитини певного віку має забезпечуватись насамперед батьками дитини.

Суд виходить також із захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, збереження того рівня життя, який вони б мали тоді, коли утримувалася обома батьками, оскільки стягнення аліментів якраз і забезпечить надійний захист інтересів дитини та отримання нею надійного стабільного матеріального утримання з боку батька.

Положення ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини, ст.ст.181,182 СК України дають підстави для висновку про те, що суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання.

Частиною 3 статті 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Виходячи з системного тлумачення зазначених норм права, вибір способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом з яким проживає дитина, і який є позивачем у справі про стягнення аліментів. Тобто, саме позивачу належить право вибору способу стягнення аліментів (у твердій грошовій сумі чи у частці від заробітку платника аліментів).

При визначенні способу стягнення аліментів, суд погоджується з обраним позивачем способом стягнення аліментів та вважає, що він повинен бути визначений у частці від заробітку за вибором позивача, з яким проживає неповнолітня дитина, в силу вимог ч.3 ст. 181 СК України.

При визначенні розміру аліментів суд враховує те, що відповідач працездатний, має обов`язок брати участь в утриманні своєї неповнолітньої дитини.

В судовому засіданні позивачка наполягала на задоволені позовних вимог в частині стягнення аліментів.

Таким чином, зважаючи на норми чинного законодавства, дослідивши докази долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, суд приходить до висновку, що для забезпечення достатнього рівня життя неповнолітньої дитини, виходячи з засад розумності та справедливості, до стягнення підлягають аліменти в розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 8 квітня 2026 року і до досягнення повноліття дитини.

Крім того, суд роз`яснює, що у разі зміни матеріального чи сімейного стану платника аліментів одержувач аліментів, рівно як і платник аліментів вправі в порядку ст. 192 СК України звернутися до суду з позовом відповідно про збільшення чи зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 1 331,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`яти тисяч) грн.

На підставі ст. 150, ч. 4 ст. 155, п. 2 ч. 1 ст. 164, ст. 165, ст. 180, 182 Сімейного кодексу України, п. п. 14, 27 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р. № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», керуючись ст.ст.10, 11, 57, 209, 212, 213, 214, 215, 225, 226 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Житомирської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 8 квітня 2026 року і до досягнення повноліття дитини.

Рішення про стягнення аліментів в частині виплати за один місяць підлягає до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 1 331,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`яти тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1 331, 20 грн судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 31 липня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Житомирської міської ради, м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 4/2, ЄДРПОУ 25777327.

Суддя Богунського районного

суду міста Житомира І.Г. Перекупка