Рішення № 138668242, 31.07.2026, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/3362/25

провадження № 2/650/2247/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 рокуселище Велика Олександрівка

Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі: головуючого - судді Сікори О.О., за участю секретаря судового засідання Завістовської Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Іщук Надія Ростиславівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернулася до суду із вказаним позовом, у якому просить розірвати договір оренди землі б/н від 01 лютого 2010 року, зареєстрований 01 лютого 2010 року за № 4АА002118-041071500034, зі змінами, у редакції згідно з додатковою угодою від 21 грудня 2021 року № 700648-7, номер запису в Державному реєстрі речових прав про інше речове право 36004852, укладений між орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та орендодавцем ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 3,2748 га з кадастровим номером 6520685200:04:061:0027, розташованої за межами села Новорайськ на території Новорайської територіальної громади Бериславського району Херсонської області.

Також представник позивача просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки в загальному розмірі 47 349,87 грн згідно з указаним договором оренди землі, а також витрати, понесені позивачем на сплату судового збору, у розмірі 1 937,92 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначила такі доводи та обставини.

ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 3,2748 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6520685200:04:061:0027, яка розташована за межами селища Новорайськ на території Новорайської територіальної громади Бериславського району Херсонської області. Право власності на земельну ділянку набуто позивачем у порядку спадкування та підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 19 березня 2020 року № 174, а також інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

01 лютого 2010 року було укладено договір оренди землі щодо зазначеної земельної ділянки, який зареєстровано 01 лютого 2010 року за № 4АА002118-041071500034. Надалі умови договору змінювалися додатковими угодами.

23 квітня 2020 року у зв`язку з переоформленням спадщини між ОСОБА_1 як новим власником земельної ділянки та орендодавцем і Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» як орендарем укладено додаткову угоду № 700648-4, відповідно до якої позивач вступила у права та обов`язки орендодавця земельної ділянки з кадастровим номером 6520685200:04:061:0027.

21 грудня 2021 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено додаткову угоду № 700648-7, якою договір оренди землі викладено в новій редакції. Саме ця редакція договору, за твердженням позивача, була чинною у спірний період.

Відповідно до розділів І та ІІ договору в оренду передано земельну ділянку загальною площею 3,2748 га з кадастровим номером 6520685200:04:061:0027, розташовану на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з пунктом 3.1 договору строк його дії визначено до 31 грудня 2029 року. За пунктом 2.4 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 238 058,74 грн. Відповідно до пункту 4.1 договору орендна плата складає 6,63 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тобто 15 783,29 грн за повний рік оренди. Пунктом 4.5 договору передбачено внесення орендної плати до 31 грудня кожного року.

Умовами розділу ІХ договору визначені права та обов`язки сторін. Зокрема, пунктом 9.1 договору передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, а пунктом 9.4 договору на орендаря покладено обов`язок вчасно сплачувати всі належні за договором платежі.

Представник позивача зазначила, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не виконало обов`язок зі сплати орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки. Річний розмір орендної плати становить 15 783,29 грн, а загальна сума заборгованості за три роки складає 47 349,87 грн, виходячи з розрахунку: 15 783,29 грн х 3 роки = 47 349,87 грн.

Позивач зверталася телефоном на гарячу лінію підприємства-орендаря з питання погашення заборгованості, однак відповіді щодо виплати орендної плати не отримала, а питання виконання договору в добровільному порядку врегульовано не було.

На думку представника позивача, несплата орендної плати протягом трьох років є систематичним порушенням істотної умови договору та позбавляє орендодавця того, на що вона розраховувала під час його укладення, а саме своєчасного одержання плати за користування належною їй земельною ділянкою.

Представник позивача послалася на статті 526, 530, 629, 651 ЦК України, статті 13, 21, 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі», пункт «в» частини першої статті 96 та пункт «д» частини першої статті 141 ЗК України, які передбачають обов`язок орендаря своєчасно сплачувати орендну плату та можливість дострокового розірвання договору оренди землі у разі систематичної її несплати.

Крім невиплати орендної плати, представник позивача зазначила про неналежне використання орендарем земельних ділянок. Земельні ділянки не обробляються, унаслідок чого відбувається їх забур`янення та подекуди самозаліснення, що в подальшому може призвести до деградації земель, їх виснаження та втрати родючих властивостей.

На підтвердження наведених обставин представник позивача послалася на відповідь Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області, відповідно до якої земельні ділянки, що належать громадянам-власникам земельних часток (паїв) та перебувають в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», орендарем не використовуються, їх обробіток не здійснюється, орендна плата та податкові платежі не сплачуються.

У відповіді Новорайської сільської військової адміністрації також зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» за наявною інформацією не брало участі в обстеженні та розмінуванні земельних ділянок, які перебувають у його оренді. Обстеження та очищення земель здійснювали відповідні військові групи з розмінування за ініціативою Херсонської обласної військової адміністрації в межах гуманітарного розмінування території громади. Земельні ділянки, які перебувають в оренді відповідача, за інформацією цього органу не були віднесені до ділянок, забруднених або ймовірно забруднених вибухонебезпечними предметами.

Також Новорайська сільська військова адміністрація повідомила, що інші користувачі земель сільськогосподарського призначення співпрацювали з військовими групами гуманітарного розмінування, сприяли проведенню обстежень, а деякі здійснювали розмінування за власний рахунок, оскільки були зацікавлені у якнайшвидшому поверненні земель у господарське використання. Такі землекористувачі продовжують використовувати власні або орендовані земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

На підтвердження можливості здійснення господарської діяльності на території громади представник позивача послалася на відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ЛАЙФ 2023», яке з 2023 року здійснює господарську діяльність, зокрема на території Новорайської територіальної громади, обробляє земельні ділянки, у разі потреби залучає спеціалістів для їх обстеження щодо наявності вибухонебезпечних предметів та виплачує орендну плату орендодавцям.

Також представник позивача послалася на відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю «Додола 2021», яке після деокупації Херсонщини 11 листопада 2022 року відновило господарську діяльність на території Новорайської та Борозенської територіальних громад. У разі потенційної загрози безпечному використанню земель підприємство організовувало їх огляд фахівцями, співпрацювало на договірній основі з Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державним підприємством «Укроборонсервіс», а також користувалося послугами гуманітарного розмінування, що надавали місцеві територіальні громади. Орендна плата за договорами оренди землі за 2023 та 2024 роки цим підприємством виплачена повністю.

З огляду на зазначене представник позивача вважає, що сільськогосподарські підприємства на території громади після деокупації продовжують працювати, обробляють земельні ділянки, вирощують сільськогосподарську продукцію, сплачують податки та орендну плату. Невиконання відповідачем своїх обов`язків вона пов`язує не з об`єктивною неможливістю діяльності, а з небажанням здійснювати господарську діяльність на території Новорайської громади та ухиленням від виконання договорів оренди землі.

Представник позивача також зазначила, що зі суми орендної плати орендар як податковий агент при її фактичному нарахуванні та виплаті повинен обчислити й утримати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, однак ця обставина не зменшує встановленого договором розміру грошового зобов`язання та не спростовує наявності заборгованості.

У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» заперечує проти задоволення позову та вважає заявлені вимоги необґрунтованими.

Представник відповідача не заперечив існування договірних відносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520685200:04:061:0027 та факту невиплати орендної плати за заявлений період, однак пов`язав невиконання зобов`язання зі збройною агресією рф, введенням воєнного стану, тимчасовою окупацією частини Херсонської області, бойовими діями, втратою доступу до майна підприємства та неможливістю безпечного використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

За доводами відзиву, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться або велися бойові дії чи які були тимчасово окуповані рф, Новорайська територіальна громада була тимчасово окупованою з 09 квітня 2022 року по 11 листопада 2022 року, а з 11 листопада 2022 року по 01 травня 2023 року належала до територій можливих бойових дій.

Представник відповідача зазначив, що внаслідок окупації підприємство було позбавлене можливості здійснювати господарську діяльність у повному обсязі та використовувати орендовані землі. Майно товариства було знищене та розграбоване, що, на його думку, унеможливило нормальне функціонування підприємства й виконання договірних зобов`язань.

На підтвердження цих обставин представник відповідача послався на витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року за частиною першою статті 438 КК України. У межах цього провадження зафіксовано, що 09 квітня 2022 року невстановлені особи у військовій формі з бази Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» у селищі Новорайськ протиправно заволоділи автомобілем КАМАЗ та вивезли три дрони для проведення сільськогосподарських робіт. Також товариство повідомляло про проникнення військових рф на територію підприємства за адресою: Херсонська область, Бериславський район, селище Новорайськ, вулиця Промислова, 3, позбавлення працівників доступу до підприємства і майна, а також захоплення 23 квітня 2022 року одинадцяти мультикоптерів.

Представник відповідача також послався на рішення Господарського суду міста Києва у справах за позовами інших суб`єктів господарювання до рф, у яких встановлювалися факти викрадення або знищення майна, що зберігалося чи перебувало за адресою підприємства у селищі Новорайськ. На його переконання, ці рішення підтверджують масштаб наслідків окупації та неможливість звичайного функціонування відповідача.

Територія, на якій розташована спірна земельна ділянка, за доводами відповідача є забрудненою або потенційно забрудненою вибухонебезпечними предметами та потребує розмінування відповідно до Закону України «Про протимінну діяльність в Україні». Проведення польових робіт без попереднього обстеження і очищення території створює пряму загрозу життю та здоров`ю працівників.

Неможливість сплати орендної плати представник відповідача обґрунтував статтею 617 ЦК України та частиною шостою статті 762 ЦК України, відповідно до якої наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане через обставини, за які він не відповідає.

Представник відповідача послався на лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року, яким військову агресію рф проти України визнано форс-мажорною обставиною. На думку відповідача, у разі порушення строків виконання зобов`язання через такі обставини орендар не повинен нести негативних наслідків, а невиплата орендної плати в умовах окупації, бойових дій та мінної небезпеки не може вважатися винним систематичним порушенням договору.

Також представник відповідача послався на положення податкового законодавства та розпорядження Новорайської сільської військової адміністрації, якими товариству надавалися пільги з місцевих податків і зборів у зв`язку з потенційною загрозою забруднення земель вибухонебезпечними предметами. На його думку, такі рішення підтверджують офіційне визнання неможливості повноцінного використання земель.

Окремо представник відповідача послався на постанову Херсонського апеляційного суду від 09 квітня 2025 року у справі № 650/3776/24, в якій апеляційний суд, оцінюючи обставини тимчасової окупації та потенційної мінної небезпеки, дійшов висновку про відсутність підстав для розірвання договору оренди та стягнення орендної плати за 2022-2023 роки.

У відзиві також поставлено питання про врахування при визначенні належної до виплати суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору, оскільки орендар є податковим агентом орендодавця. Крім того, представник відповідача звернув увагу на порядок індексації орендної плати та правильність сплати судового збору за вимоги майнового й немайнового характеру.

У відповіді на відзив представник позивача заперечила проти доводів відповідача та зазначила, що відповідач не заперечує ані існування договору, ані факту невиплати орендної плати. На її думку, надані відповідачем матеріали не доводять причинно-наслідкового зв`язку між втратою окремого майна підприємства у 2022 році та неможливістю виконувати грошове зобов`язання за конкретним договором у 2023 та 2024 роках.

Щодо листа Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року представник позивача зазначила, що він має загальний інформаційний характер, адресований невизначеному колу осіб, не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору та сам по собі не доводить неможливість виконання саме спірного зобов`язання.

Представник позивача вказала, що відповідно до пунктів 13.1 та 13.2 договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання договору відповідно до закону та його умов, а сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо доведе відсутність своєї вини. Проте відповідач не повідомляв орендодавця про неможливість використання земельної ділянки, не пропонував змінити умови договору та не довів до її відома обставини, на які тепер посилається як на форс-мажорні.

Розпорядження Новорайської сільської військової адміністрації від 31 жовтня 2023 року № 163, від 06 лютого 2024 року № 29 та від 18 квітня 2024 року № 154 представник позивача не вважає доказами непридатності конкретної земельної ділянки. Вона зазначила, що цими актами надавалися пільги з місцевих податків і зборів, однак вони не звільняють орендаря від виконання приватноправового зобов`язання перед власником земельної ділянки.

Представник позивача наголосила, що оподаткування та договірні відносини регулюються різними правовими інститутами. Звільнення від земельного податку або мінімального податкового зобов`язання є публічно-правовим заходом зі зменшення податкового навантаження, а не звільненням від орендної плати, погодженої сторонами договору щодо землі приватної власності.

За твердженням представника позивача, відповідач не надав актів обстеження саме земельної ділянки з кадастровим номером 6520685200:04:061:0027, висновків про її фактичне забруднення вибухонебезпечними предметами, заборон на проведення сільськогосподарських робіт чи доказів звернення у 2023-2024 роках до компетентних органів щодо її обстеження і розмінування.

Натомість листи Новорайської сільської військової адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ЛАЙФ 2023» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Додола 2021», на думку представника позивача, підтверджують можливість ведення сільськогосподарської діяльності після деокупації, проведення необхідних обстежень та виплату орендної плати іншими землекористувачами.

Щодо листа Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 11 червня 2025 року, на який посилався відповідач, представник позивача зазначила, що в ньому не міститься висновку про фактичне забруднення земельної ділянки позивача. У листі лише повідомлено, що підрозділи ДСНС до робіт із розмінування на відповідних територіях не залучалися, а за детальною інформацією рекомендовано звернутися до Херсонської обласної військової адміністрації.

Щодо постанови Херсонського апеляційного суду представник позивача зазначила, що кожна справа повинна вирішуватися з урахуванням конкретних фактичних обставин і доказів. Рішення апеляційного суду в іншій справі не має преюдиційного значення для позивача та не може підміняти оцінку доказів у цій справі.

У додаткових поясненнях, поданих у червні 2026 року, представник відповідача послався на нові відповіді Центру протимінної діяльності Міністерства оборони України, Головного управління ДСНС України у Херсонській області та Херсонської обласної військової адміністрації.

За викладеним у додаткових поясненнях змістом відповіді Центру протимінної діяльності Міністерства оборони України від 26 травня 2026 року № 713, станом на дату підготовки відповіді сертифіковані оператори протимінної діяльності не проводили робіт з гуманітарного розмінування земельної ділянки з кадастровим номером 6520685200:04:061:0027, у зв`язку з чим Центр не має можливості надати сертифікат або висновок щодо її безпечності для господарського використання.

Разом з тим безпосередньо зі змісту листа Центру протимінної діяльності від 26 травня 2026 року вбачається, що інформація щодо забруднення або ймовірного забруднення вибухонебезпечними предметами земельної ділянки з кадастровим номером 6520685200:04:061:0027 у системі управління інформацією у сфері протимінної діяльності IMSMA Core відсутня. Також відсутні відомості про проведення на цій ділянці робіт з гуманітарного розмінування, акти виконаних робіт, акти розмінування місцевості чи акти перевірки місцевості. Центр окремо зауважив, що наведена ним інформація стосується виключно заходів гуманітарного розмінування.

У листі Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 28 травня 2026 року № 66 03-3994/66 16/3 зазначено, що піротехнічні розрахунки ДСНС України до робіт з розмінування або гуманітарного розмінування на земельній ділянці з кадастровим номером 6520685200:04:061:0027 не залучалися. Беручи до уваги щільність мінування на деокупованих територіях, щоденні обстріли з боку військ рф різними типами озброєння, у тому числі касетними боєприпасами, а також використання безпілотних літальних апаратів, що можуть здійснювати дистанційне мінування, Головне управління повідомило, що не може гарантувати безпеку ведення професійної діяльності на території Новорайської громади, оскільки земельні ділянки можуть бути ймовірно або повторно забруднені вибухонебезпечними предметами.

Головне управління ДСНС також повідомило, що загальним координатором саперних підрозділів, які виконують заходи з розмінування на території області, є Херсонська обласна військова адміністрація, та запропонувало звернутися до неї для отримання детальнішої інформації про статус земельних ділянок.

За викладеним у додаткових поясненнях змістом відповіді Херсонської обласної військової адміністрації від 01 червня 2026 року № 01-01-66-6808/0/26/46, спірна земельна ділянка не зазначена серед ділянок, щодо яких адміністрація повідомила про вже виконані роботи з очищення або розмінування, а питання підтвердження забрудненості чи очищення земель належить до компетенції Центру протимінної діяльності.

Представник відповідача вважає, що відсутність документа про проведене розмінування та офіційного висновку про безпечність ділянки є достатнім підтвердженням неможливості її використання. Він також послався на постанови Херсонського апеляційного суду від 18 березня 2026 року у справі № 650/2912/25, від 13 квітня 2026 року у справі № 650/2908/25 та від 19 березня 2026 року у справі № 650/2053/25, у яких, за його твердженням, оцінювалися аналогічні обставини.

У клопотанні від 24 липня 2026 року представник відповідача - адвокат Слівінський Ігор Олександрович просив відкласти судове засідання, призначене на 31 липня 2026 року о 08 год 00 хв, посилаючись на свою участь того самого дня о 09 год 00 хв у розгляді іншої справи № 283/746/26 в Малинському районному суді Житомирської області.

На судове засідання позивач та її представник не з`явилися. Представник позивача подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча відповідач і його представник були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, зокрема шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету відповідача в підсистемі «Електронний суд».

Суд ураховує, що судове засідання у справі призначалося вже вчетверте, а стороною відповідача раніше неодноразово подавалися клопотання про відкладення розгляду. Відповідач мав достатній час для організації представництва своїх інтересів, подання всіх письмових доводів і доказів, чим фактично скористався, подавши відзив, додаткові пояснення та численні письмові матеріали.

Наведене у клопотанні посилання на участь адвоката в іншому судовому засіданні саме по собі не свідчить про об`єктивну неможливість участі відповідача в цьому розгляді. Засідання Великоолександрівського районного суду було призначено на 08 год 00 хв, тоді як інше засідання, на яке послався представник, призначено на 09 год 00 хв. До клопотання не додано доказів, які б підтверджували неможливість узгодити участь у цих засіданнях або звернутися до одного із судів із клопотанням про участь у режимі відеоконференції.

Представник відповідача не клопотав про участь у цьому судовому засіданні в режимі відеоконференції, хоча процесуальний закон передбачає таку можливість. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» як юридична особа не було позбавлене можливості здійснювати самопредставництво або забезпечити участь іншого представника.

Відповідно до частин першої та третьої статті 223 ЦПК України неявка учасника справи, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім визначених законом випадків, а в разі повторної неявки учасника справи суд розглядає справу за його відсутності незалежно від причин неявки, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин суд вважає наведені у клопотанні причини недостатніми для чергового відкладення розгляду справи та дійшов висновку про можливість розглянути справу за наявними матеріалами, письмовими поясненнями сторін і поданими доказами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності та перевіривши наведені учасниками доводи, суд дійшов таких висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 3,2748 га з кадастровим номером 6520685200:04:061:0027, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована за межами селища Новорайськ на території Новорайської територіальної громади Бериславського району Херсонської області.

Право власності позивача на зазначену земельну ділянку підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 19 березня 2020 року № 174 та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

01 лютого 2010 року укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520685200:04:061:0027, який зареєстровано 01 лютого 2010 року за № 4АА002118-041071500034.

23 квітня 2020 року укладено додаткову угоду № 700648-4, якою у зв`язку з набуттям позивачем права власності в порядку спадкування ОСОБА_1 вступила у права та обов`язки орендодавця.

21 грудня 2021 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено додаткову угоду № 700648-7, якою договір оренди викладено в новій редакції. Право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 36004852.

Відповідно до нової редакції договору в оренду передано земельну ділянку площею 3,2748 га з кадастровим номером 6520685200:04:061:0027 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Строк дії договору визначено до 31 грудня 2029 року.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки за пунктом 2.4 договору становить 238 058,74 грн. Орендна плата за пунктом 4.1 договору складає 6,63 відсотка від нормативної грошової оцінки за один повний рік оренди та підлягає сплаті до 31 грудня кожного року.

Річний розмір орендної плати становить 15 783,29 грн, виходячи з розрахунку: 238 058,74 грн х 6,63 відсотка = 15 783,29 грн.

Розмір орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки становить 47 349,87 грн, виходячи з розрахунку: 15 783,29 грн х 3 роки = 47 349,87 грн.

Матеріали справи не містять платіжних доручень, касових документів, банківських виписок, відомостей про поштові перекази чи інших доказів нарахування та виплати ОСОБА_1 орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки. Відповідач факт невиплати орендної плати по суті не заперечує.

З відповіді Новорайської сільської військової адміністрації вбачається, що земельні ділянки громадян, які перебувають в оренді відповідача, орендарем не використовуються, їх обробіток не здійснюється, орендна плата та податкові платежі не сплачуються. За наявною в адміністрації інформацією відповідач не брав участі в обстеженні й розмінуванні орендованих земель, тоді як інші землекористувачі співпрацювали з відповідними групами та після проведення необхідних заходів продовжили господарське використання земель.

Відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ЛАЙФ 2023» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Додола 2021» підтверджують, що після деокупації на території Новорайської громади здійснювалася сільськогосподарська діяльність, проводилося обстеження земель за потреби, а орендна плата за 2023 та 2024 роки виплачувалася.

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань і судових рішень, наданих відповідачем, вбачається, що в період окупації у 2022 році мало місце захоплення та викрадення майна, розташованого на території підприємства у селищі Новорайськ. Ці обставини підтверджують негативні наслідки збройної агресії для діяльності відповідача у 2022 році, однак самі по собі не встановлюють стан конкретної земельної ділянки та не доводять неможливість виконання грошового зобов`язання протягом усього 2023 і 2024 років.

Відповідно до розпоряджень начальника Новорайської сільської військової адміністрації від 31 жовтня 2023 року № 163, від 06 лютого 2024 року № 29 та від 18 квітня 2024 року № 154 Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» надавалися пільги з окремих місцевих податків і зборів, зокрема щодо земель комунальної власності, єдиного податку четвертої групи та мінімального податкового зобов`язання, у зв`язку з потенційною загрозою забруднення значного масиву земель вибухонебезпечними предметами.

Суд також дослідив відповідь Центру протимінної діяльності Міністерства оборони України від 26 травня 2026 року. У ній прямо зазначено, що в інформаційній системі IMSMA Core відсутня інформація про забруднення або ймовірне забруднення вибухонебезпечними предметами земельної ділянки з кадастровим номером 6520685200:04:061:0027. Водночас відсутні відомості про проведення на цій ділянці сертифікованими операторами гуманітарного розмінування та відповідні акти.

Таким чином, цей лист не встановлює факту забруднення спірної земельної ділянки. Він підтверджує лише відсутність у системі відомостей як про її забруднення, так і про проведення заходів гуманітарного розмінування. Відсутність робіт з розмінування не є тотожною встановленню необхідності таких робіт, оскільки розмінування може не проводитися й через відсутність ідентифікованого забруднення.

Лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 28 травня 2026 року містить загальну оцінку поточної безпекової ситуації на території Новорайської громади та застереження про можливість імовірного або повторного забруднення земель унаслідок обстрілів і дистанційного мінування. Разом з тим у цьому листі не зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6520685200:04:061:0027 була фактично забруднена у 2023 чи 2024 році, не наведено результатів її технічного або нетехнічного обстеження та не встановлено конкретний період неможливості її використання.

Крім того, лист ДСНС складено у травні 2026 року та характеризує безпекові ризики на момент надання відповіді, тоді як предметом спору є виконання зобов`язання, строки якого настали 31 грудня 2022 року, 31 грудня 2023 року та 31 грудня 2024 року. Поточна у 2026 році небезпека не може автоматично підтверджувати неможливість використання конкретної ділянки у весь період 2023-2024 років без інших доказів.

Наведений у додаткових поясненнях зміст листа Херсонської обласної військової адміністрації про те, що земельна ділянка не зазначена серед уже очищених, також не є підтвердженням її забруднення. Відсутність ділянки у переліку виконаних робіт свідчить про те, що такі роботи не обліковуються як проведені, але не встановлює причину їх непроведення та не визначає земельну ділянку як непридатну до використання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк. У цій справі сторони прямо погодили строк внесення орендної плати - до 31 грудня кожного року.

За змістом статті 13 Закону України «Про оренду землі» орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та сплачувати орендодавцеві плату за користування нею. Стаття 21 цього Закону визначає орендну плату як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, а розмір, умови і строки її внесення встановлюються за згодою сторін у договорі.

Пункт «в» частини першої статті 96 ЗК України покладає на землекористувачів обов`язок своєчасно сплачувати орендну плату. Вказана норма кореспондується зі статтею 24 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала під час укладення договору.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 зазначила, що систематична несплата орендної плати означає два та більше випадки такого порушення. Аналогічний підхід відображено у постановах Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі № 485/784/20 та від 10 вересня 2021 року у справі № 650/628/19-ц.

У постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 484/301/18 зазначено, що сам факт систематичного порушення договору щодо сплати орендної плати може бути підставою для розірвання договору незалежно від подальшої сплати заборгованості, оскільки зобов`язання повинно виконуватися належним чином і у погоджений строк.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 березня 2024 року у справі № 902/1207/22 звернула увагу на необхідність розмежовувати момент укладення договору оренди землі, з якого у сторін виникають зобов`язальні права та обов`язки, і момент державної реєстрації речового права оренди. У цій справі існування та чинність зобов`язань сторін за договором у спірний період не заперечуються.

Щодо посилань відповідача на форс-мажор суд зазначає таке.

За змістом статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення, якщо доведе, що воно сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Водночас ця норма регулює звільнення від цивільно-правової відповідальності, а не припинення самого основного зобов`язання. Такий висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 757/58385/16-ц.

У постанові Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі № 686/16312/22 зазначено, що форс-мажор у цивільних відносинах традиційно є підставою звільнення від відповідальності, а конкретні наслідки його настання можуть додатково визначатися договором. Укладений між сторонами договір не передбачає автоматичного припинення обов`язку сплачувати орендну плату лише у зв`язку з введенням воєнного стану.

У постанові Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі № 922/2394/21 зазначено, що форс-мажорні обставини не мають наперед установленого характеру. Сторона, яка посилається на них, повинна довести не лише існування надзвичайних обставин загалом, але й те, що вони об`єктивно унеможливили виконання конкретного зобов`язання у конкретний період.

Лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року підтверджує загальний факт військової агресії та введення воєнного стану, однак не є індивідуальним сертифікатом щодо договору між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ». У ньому не встановлено причинно-наслідкового зв`язку між воєнними подіями та неможливістю сплати саме орендної плати за цим договором у 2023 і 2024 роках.

Сертифікат Торгово-промислової палати або уповноваженої регіональної торгово-промислової палати, виданий відповідачу щодо виконання цього конкретного договору, у матеріалах справи відсутній. Разом з тим навіть наявність такого сертифіката підлягала б оцінці у сукупності з іншими доказами і не мала б для суду наперед установленої сили.

Частина шоста статті 762 ЦК України передбачає звільнення наймача від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане через обставини, за які наймач не відповідає. Для застосування цієї норми необхідно встановити об`єктивну та повну неможливість використання об`єкта оренди у конкретний період, а не лише існування загальних ризиків або ускладнень господарської діяльності.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться або велися бойові дії чи які були тимчасово окуповані рф, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, Новорайська територіальна громада була тимчасово окупованою з 09 квітня 2022 року по 11 листопада 2022 року. Після деокупації до 01 травня 2023 року територія належала до територій можливих бойових дій.

Перебування земельної ділянки на тимчасово окупованій території у 2022 році об`єктивно позбавляло орендаря доступу до неї та можливості здійснити повний цикл сезонних сільськогосподарських робіт. Ураховуючи характер використання земельної ділянки, окупацію значної частини сільськогосподарського сезону, захоплення майна підприємства та відсутність доступу до території, суд вважає доведеним, що у 2022 році земельна ділянка не могла бути використана відповідачем з незалежних від нього причин.

За таких обставин до правовідносин щодо орендної плати за 2022 рік підлягає застосуванню частина шоста статті 762 ЦК України. Тому вимога про стягнення 15 783,29 грн орендної плати за 2022 рік задоволенню не підлягає.

Разом з тим наведені обставини не звільняють відповідача від обов`язку довести неможливість використання земельної ділянки протягом усього 2023 та 2024 років.

Віднесення Новорайської територіальної громади до територій можливих бойових дій до 01 травня 2023 року підтверджує існування підвищених безпекових ризиків, проте такий статус не є тотожним встановленій забороні господарської діяльності на кожній земельній ділянці громади та сам по собі не доводить повної неможливості виконання грошового зобов`язання, строк якого настав 31 грудня 2023 року.

У матеріалах справи відсутні рішення компетентного органу про заборону проведення сільськогосподарських робіт саме на земельній ділянці з кадастровим номером 6520685200:04:061:0027 у 2023 або 2024 році, акти її технічного чи нетехнічного обстеження з висновком про фактичне забруднення, повідомлення про виявлення на ній вибухонебезпечних предметів, документи про нещасні випадки чи інші докази, які б установлювали конкретний період її непридатності.

Лист Центру протимінної діяльності, навпаки, свідчить про відсутність в інформаційній системі відомостей щодо забруднення або ймовірного забруднення саме спірної земельної ділянки. Відсутність сертифіката про очищення не створює презумпції забруднення, якщо компетентний інформаційний ресурс не містить відомостей про ідентифікацію такої території як небезпечної.

Застереження ДСНС, викладене у травні 2026 року, про можливість повторного забруднення у зв`язку з поточними обстрілами не дає підстав ретроспективно визнати земельну ділянку непридатною протягом 2023 та 2024 років. Воно характеризує загальний ризик на території громади, але не встановлює фактичного стану конкретної ділянки в минулому.

Суд також бере до уваги, що перші документально підтверджені звернення відповідача за інформацією щодо стану конкретних земельних ділянок, на які він посилається, датовані 2025 та 2026 роками, тобто здійснені вже після виникнення заборгованості та після звернення орендодавців до суду. Доказів, що у 2023 або 2024 році відповідач ініціював обстеження саме спірної ділянки, подавав заявку на її включення до планів розмінування чи вживав інших заходів для відновлення використання, не надано.

Відповідач також не надав доказів повідомлення позивача у 2023 або 2024 році про конкретні перешкоди у використанні земельної ділянки, не запропонував тимчасово змінити розмір чи строки сплати орендної плати, не ініціював внесення змін до договору та не звертався з вимогою про його розірвання через неможливість використання об`єкта оренди.

Поведінка орендаря повинна оцінюватися з урахуванням принципів добросовісності, розумності та справедливості, закріплених у частині третій статті 509 ЦК України. Орендар не може зберігати за собою виключне право користування приватною земельною ділянкою, не сплачувати орендну плату та водночас не вживати належних і своєчасних заходів для з`ясування стану ділянки або врегулювання відносин з її власником.

Втрата чи викрадення майна підприємства у 2022 році є тяжким наслідком окупації, однак відповідач не надав фінансової звітності, рішень про повне припинення діяльності, документів щодо відсутності будь-якої можливості залучити техніку чи організувати діяльність іншим способом, а також доказів того, що саме ці обставини унеможливлювали виконання грошового зобов`язання наприкінці 2023 та 2024 років.

Суд не покладає на відповідача обов`язку здійснювати небезпечні роботи всупереч вимогам безпеки. Однак сторона, яка посилається на повну неможливість використання майна, повинна довести цю неможливість належними доказами щодо конкретного об`єкта і конкретного часу. Загальні посилання на воєнний стан, ризик мінування та поточну небезпеку у 2026 році такого доказування не замінюють.

Відповіді інших сільськогосподарських підприємств не доводять автоматично безпечність кожної земельної ділянки, однак у сукупності з інформацією Новорайської сільської військової адміністрації вони підтверджують, що господарська діяльність на території громади у 2023-2024 роках була можливою за умови вчинення землекористувачами активних заходів з обстеження та організації безпечного використання земель.

Щодо розпоряджень Новорайської сільської військової адміністрації про податкові пільги суд зазначає, що вони регулюють публічно-правові відносини щодо місцевих податків і зборів, єдиного податку четвертої групи та мінімального податкового зобов`язання. Спірна земельна ділянка належить позивачу на праві приватної власності, а орендна плата за неї є договірним платежем на користь приватної особи.

Надання суб`єкту господарювання податкових пільг не змінює умов укладеного ним договору з орендодавцем та не припиняє його обов`язку сплачувати орендну плату. Податкові пільги спрямовані на зменшення публічного податкового навантаження, а не на покладення наслідків воєнних подій виключно на власника приватної земельної ділянки.

Вказівка в окремих розпорядженнях на потенційну загрозу забруднення значного масиву земель також не встановлює фактичний стан кожної земельної ділянки. У матеріалах справи відсутній додаток або інший документ, який би безсумнівно підтверджував включення саме кадастрового номера 6520685200:04:061:0027 до переліку земель, фактично непридатних для використання протягом усього 2023 та 2024 років.

Щодо посилань сторони відповідача на постанови Херсонського апеляційного суду суд зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції в інших справах не є обов`язковими висновками щодо застосування норм права у розумінні частини четвертої статті 263 ЦПК України та статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов`язковому врахуванню підлягають висновки Верховного Суду.

Кожна справа розглядається з урахуванням конкретного договору, конкретної земельної ділянки, періоду заборгованості та сукупності доказів. У цій справі наданий Центром протимінної діяльності документ прямо засвідчує відсутність у системі IMSMA Core інформації про забруднення або ймовірне забруднення спірної ділянки, що відрізняє доказову ситуацію від справ, у яких конкретна територія була офіційно ідентифікована як небезпечна.

Таким чином, відповідач не довів наявності передбачених частиною шостою статті 762 ЦК України підстав для звільнення від орендної плати за 2023 та 2024 роки. Не доведено й конкретного форс-мажору, який унеможливив виконання саме грошового зобов`язання у строки, передбачені договором.

Орендар зобов`язаний був нарахувати та сплатити позивачу орендну плату за 2023 рік у розмірі 15 783,29 грн до 31 грудня 2023 року та за 2024 рік у розмірі 15 783,29 грн до 31 грудня 2024 року, однак цього не зробив.

Загальна сума заборгованості за 2023 та 2024 роки становить 31 566,58 грн, виходячи з розрахунку: 15 783,29 грн х 2 роки = 31 566,58 грн.

Невиплата орендної плати у повному обсязі за два послідовні роки утворює систематичність порушення у розумінні пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України. Це порушення стосується істотної умови договору, має тривалий характер та позбавило орендодавця погодженого доходу від передачі земельної ділянки в користування.

Суд ураховує, що власник земельної ділянки, передавши її в оренду, позбавлений можливості самостійно використовувати її або передати іншій особі протягом строку дії договору. Збереження договору за умов, коли орендар протягом двох років після деокупації не сплачує орендну плату, не доводить об`єктивної неможливості виконання та не вживає своєчасних заходів для врегулювання відносин, порушувало б справедливий баланс прав та обов`язків сторін.

Отже, систематичне невиконання відповідачем обов`язку зі сплати орендної плати за 2023 та 2024 роки є істотним порушенням договору та відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі», пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України і статті 651 ЦК України є підставою для його дострокового розірвання.

Щодо розміру суми, яка підлягає стягненню, суд зазначає таке.

Відповідно до договору орендна плата встановлена у розмірі 6,63 відсотка від нормативної грошової оцінки, що становить 15 783,29 грн за рік. Розрахунок позивача в цій частині відповідає умовам договору та арифметично є правильним. Відповідач іншого розрахунку, заснованого на умовах договору та підтвердженого доказами, не надав.

Заборгованість за 2023 та 2024 роки підлягає стягненню у повній договірній сумі 31 566,58 грн без попереднього зменшення судом на суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Відповідно до підпункту 170.1.1 пункту 170.1 статті 170 Податкового кодексу України податковим агентом платника податку-орендодавця щодо доходу від надання земельної ділянки в оренду є орендар. Обов`язок обчислити, утримати та перерахувати відповідні податки виникає у податкового агента при нарахуванні та виплаті доходу.

У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач нарахував позивачу орендну плату за 2023 та 2024 роки, визначив суми податків, відобразив їх у податковій звітності та перерахував до бюджету. Тому немає підстав зменшувати розмір установленого договором і присудженого до стягнення зобов`язання на суми, які відповідач фактично не утримав і не сплатив.

Під час виконання рішення відповідач як податковий агент зобов`язаний діяти відповідно до вимог податкового законодавства, належним чином обчислити та утримати обов`язкові платежі, якщо такий обов`язок існуватиме на момент фактичної виплати. Це питання не змінює розміру встановленої судом заборгованості за договором.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню: договір оренди землі слід розірвати, з відповідача на користь позивача слід стягнути 31 566,58 грн заборгованості з орендної плати за 2023 та 2024 роки, а в частині стягнення 15 783,29 грн орендної плати за 2022 рік слід відмовити на підставі частини шостої статті 762 ЦК України.

Вирішуючи клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з несплатою судового збору, суд зазначає таке.

З квитанції про сплату № F83Z-887L-MQ5E від 24 травня 2025 року вбачається, що під час звернення до суду позивач помилково сплатила судовий збір лише в розмірі 1,00 грн.

Разом із тим квитанцією № U2BZ-B3S1-AMAE від 05 червня 2026 року підтверджується подальша сплата позивачем судового збору в розмірі 2 129,92 грн. Отже, загальна сума фактично сплаченого позивачем судового збору становить 2 130,92 грн, виходячи з розрахунку: 1,00 грн + 2 129,92 грн = 2 130,92 грн.

Пунктом 8 частини першої статті 257 ЦПК України передбачено залишення позову без розгляду у разі, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог статей 175 і 177 цього Кодексу, не було сплачено судовий збір та позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

На час вирішення справи по суті недолік, на який посилався представник відповідача, усунуто, оскільки судовий збір сплачено в повному обсязі. Тому правові підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні, а клопотання представника відповідача задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору визначається виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду. Оскільки позовну заяву подано 24 травня 2025 року, належний розмір судового збору визначається за ставками, чинними у 2025 році.

За подання фізичною особою позову немайнового характеру в електронній формі судовий збір становив 968,96 грн. За вимогу майнового характеру, з огляду на ціну позову 47 349,87 грн та мінімальну ставку судового збору з урахуванням коефіцієнта 0,8, судовий збір також становив 968,96 грн. Отже, належний до сплати судовий збір за дві заявлені вимоги становив 1 937,92 грн.

Фактично позивач сплатила 2 130,92 грн, тобто на 193,00 грн більше належного розміру. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сума судового збору, внесена в більшому розмірі, ніж установлено законом, повертається за ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила. Оскільки такого клопотання позивач не заявляла, питання про повернення надміру сплачених 193,00 грн у цьому рішенні судом не вирішується, а ця сума не підлягає покладенню на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вимога про розірвання договору оренди землі задоволена повністю, тому належний судовий збір у розмірі 968,96 грн, сплачений за вимогу немайнового характеру, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача повністю.

Майнова вимога заявлена у розмірі 47 349,87 грн та задоволена в частині 31 566,58 грн, що становить 66,67 відсотка від заявленої суми. Отже, з 968,96 грн належного судового збору за вимогу майнового характеру за рахунок відповідача підлягає компенсації 645,97 грн.

Загальний розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 1 614,93 грн, виходячи з розрахунку: 968,96 грн + 645,97 грн = 1 614,93 грн. В іншій частині судові витрати слід покласти на позивача.

Зважаючи на викладене, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, статтями 15, 16, 509, 526, 530, 617, 629, 651, 762 ЦК України, статтями 96, 141 ЗК України, статтями 13, 21, 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі», Великоолександрівський районний суд Херсонської області,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду - відмовити.

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Іщук Надія Ростиславівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати - задовольнити частково.

Розірвати договір оренди землі б/н від 01 лютого 2010 року, зареєстрований 01 лютого 2010 року за № 4АА002118-041071500034, зі змінами, у редакції згідно з додатковою угодою від 21 грудня 2021 року № 700648-7, номер запису в Державному реєстрі речових прав про інше речове право 36004852, укладений між орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589, адреса місцезнаходження: Україна, 12402, Житомирська область, Житомирський район, село Оліївка, вулиця Звягельська, будинок 19А) та орендодавцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) щодо земельної ділянки площею 3,2748 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6520685200:04:061:0027, що розташована за межами селища Новорайськ на території Новорайської територіальної громади Бериславського району Херсонської області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589, адреса місцезнаходження: Україна, 12402, Житомирська область, Житомирський район, село Оліївка, вулиця Звягельська, будинок 19А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) заборгованість з орендної плати за землю за 2023 та 2024 роки в загальному розмірі 31 566,58 грн (тридцять одна тисяча п`ятсот шістдесят шість гривень 58 копійок) згідно з договором оренди землі б/н від 01 лютого 2010 року, зареєстрованим 01 лютого 2010 року за № 4АА002118-041071500034, зі змінами, у редакції згідно з додатковою угодою від 21 грудня 2021 року № 700648-7, номер запису в Державному реєстрі речових прав про інше речове право 36004852.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589, адреса місцезнаходження: Україна, 12402, Житомирська область, Житомирський район, село Оліївка, вулиця Звягельська, будинок 19А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на сплату судового збору в розмірі 1 614,93 грн (одна тисяча шістсот чотирнадцять гривень 93 копійки).

У задоволенні позовної вимоги про стягнення орендної плати за 2022 рік у розмірі 15 783,29 грн - відмовити.

В іншій частині судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 31 липня 2026 року.

Суддя: ___ О.О. Сікора