Ухвала суду № 138667985, 28.07.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/14828/25

Провадження № 1-кп/752/1322/26

УХВАЛА

28 липня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024100130000414 від 07 березня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

встановив:

Голосіївським районним судом здійснюється судове провадження у вищевказаному кримінальному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_5 помер.

Прокурор подав клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку зі смертю обвинуваченого. Просив повернути заставодавцям внесену в інтересах ОСОБА_5 заставу, при цьому питання щодо арештів майна та речових доказів не вирішувати, мотивуючи тим, що вони мають значення для подальшого судового розгляду відносно інших обвинувачених і їх доля має бути вирішена остаточним судовим рішенням у кримінальному провадженні.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.

Захисник ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_5 заперечив проти закриття провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, мотивуючи необхіністю реабілітації померлого.

Також захисник ОСОБА_10 в інтересах заставодавців ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 звернувся з клопотанням про скасування запобіжного заходу у вигляді застави та повернення застави у зв`язку зі смертю обвинуваченого ОСОБА_5 .

Захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 звернувся з клопотанням про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 із застави на особисте зобов`язання, мотивуючи тим, що строк дії покладених на обвинуваченого обов`язків, пов`язаних з заставою, закінчився, при цьому обвинувачений вказаних обов`язків не порушував, з`являється на кожен виклик суду, доказів протилежного стороною обвинувачення не здобуто та суду не надано. З часом ризики у кримінальному провадженні зменшились. Запобіжний захід у вигляді застави у раніше визначеному розмірі є неактуальним, неревалентним та створює боргові зобов`язання обвинуваченого перед заставодавцем. Обвинувачений має міцні соціальні зв`язки. Забезпечити його належну процесуальну поведінку можливо шляхом застосування більш легкого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання. Просив змінити запобіжний захід на особисте зобов`язання з покладенням обов`язків прибувати за кожною вимогою до суду та повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав захисника.

Прокурор не заперечував проти продовження судового провадження відносно ОСОБА_5 за заявою захисника ОСОБА_10 про необхідність реабілітації померлого. Також не заперечував проти повернення заставодавцям внесеної в інтересах ОСОБА_5 застави. При цьому просив відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 , мотивуючи тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, у кримінальному провадженні існують предбачені ст. 177 КПК України ризики, а саме у випадку зміни запобіжного заходу обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від суду, чинити тиск на свідків, котрі ще не були допитані безпосережднього в судовому засіданні. Раніше обраний запобіжний захід у вигляді застави забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання прокурора, про задоводення клопотання захисника ОСОБА_10 та про частвое задоволення клопотання захисника ОСОБА_7 , виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається якщо обвинувачений помер, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого.

Відповідно до ч. 7 ст. 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених частиною десятою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 10 ст. 284 КПК України суд - до постановлення ухвали про закриття кримінального провадження направляє у порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення повідомлень, одному з близьких родичів або члену сім`ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захиснику обвинуваченого копію клопотання прокурора про закриття кримінального провадження із роз`ясненням права заявити клопотання про непогодження із закриттям кримінального провадження. Кримінальне провадження закривається, якщо у 10-денний строк не надійшло клопотання про непогодження із закриттям кримінального провадження.

Відповідно до оголошеної в судовому засіданні позиції захисника ОСОБА_10 він та близькі родичі померлого ОСОБА_5 заперечують проти закриття кримінального провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України та наполягають на продовженні судового провадженння для реабілітації померлого.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні колопотання прокурора про закриття кримінально провадження відносно ОСОБА_5 у зв`язку з його смертю слід відмовити, натомість судове провадження підлягає продовженню для реабілітації померлого.

Вирішуючи клопотання захисника ОСОБА_10 про скасування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 та повернення заставодавцям застави, а також клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 176, ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст. 114-1 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливим визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається у таких межах: 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 21 липня 2026 року № 9-р(II)/2026 слідчий суддя, суд, визначаючи розмір застави в судовому рішенні, повинен обґрунтувати фінансову спроможність особи, оцінити її легальні доходи й активи, урахувати не лише розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а й інші обставини, визначені Кодексом, а також наявність осіб, які перебувають на утриманні цієї особи; водночас активи для сплати визначеного розміру застави мають бути доступними особі, яку підозрюють чи обвинувачують, зокрема має бути враховано обставину, що стала підставою для накладення арешту на майно особи в межах кримінального провадження.

Із урахуванням позицій Європейського суду з прав людини Конституційний Суд України виходячи з принципу, за яким усі сумніви й припущення мають тлумачитися на користь особи, яку підозрюють чи обвинувачують, окремо наголошує на обов`язку слідчого судді, суду ретельно мотивувати розмір застави, зокрема, з посиланням на документи про фінансовий стан особи, обґрунтовувати кожний складник, що формує загальний розмір застави, уникати припущень про матеріальну спроможність особи, зазначати, чому саме такий розмір застави є достатнім для запобігання ризику переховування особи від органів досудового розслідування та суду, ураховувати її соціальні зв`язки (сім`ю, інші особисті комунікації), а також зв`язки за кордоном.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Слідчий суддя, суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Відповідно до ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Аналіз положень статей 132, 181, 182, 194, 196, 197, 199, 203 КПК України в їх системному взаємозв`язку дає підстави для висновку, що лише запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою і домашнього арешту, а також передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки діють певний, визначений ухвалою слідчого судді, суду, строк, а інші запобіжні заходи, в тому числі застава, обмеженого строку дії не мають і діють до їх скасування, зміни, ухвалення вироку суду чи рішення про закриття кримінального провадження.

Як убачається з матеріалів справи, у 2024 році ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду міста Києва відносно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_3 обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застав - по 400 розмірів пожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 211 200 грн.

Після внесенням заставодавцями в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_3 застав, останніх було звільнено з-під варти.

На даний час, у зв`язку зі смертю обвинуваченого ОСОБА_5 , передбачені у ст. 177 КПК України ризики відносно останнього перестали існувати.

Таким чином, в силу приписів ст. 194 КПК України клопотання захиснкиа ОСОБА_10 підлягає задоволенню, а запобіжний захід у вигляді застави відносно ОСОБА_5 - скасуванню, з поверненням розміру застави заставодавцям.

Надаючи оцінку доводам клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , суд виходить з наступного.

ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні умисних тяжких злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України.

Про обґрунтованість підозри обвинуваченого свідчить зміст обвинувального акта та реєстр матеріалів досудового розслідування. Обґрунтованість підозри також перевіряласт слідчими суддями на стадії досудового розслідування. При цьому оцінка обґрунтованості підозри, в даному випадку, здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості обвинувачених. За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у ст. 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Вимога обґрунтованої підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Судом не розпочато з`ясування фактичних обставин кримінального провадження та перевірку їх доказами, не досліджено документи сторони обвинувачення, не допитано свідків та самих обвинувачених.

Незважаючи на закінчення строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України, які було покладено на обвинуваченого ОСОБА_3 у зв`язку із застосуванням застави, відносно останнього діє передбачений п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України обов`язок, прибувати за кожною вимогою до суду, а в разі неможливості прибути у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд, який поширюється на весь час судового провадження.

З огляду на характер та обставини інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватими, суд дійшов висновку про продовження існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які прокурор послався у запереченнях, зокрема у випадку скасування запобіжного заходу у вигляді застави обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності з обґрунтованою ймовірністю може переховуватись від суду, впливати на свідків, які ще не були безпосередньо допитані в судовому засіданні.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 176 КПК України більш м`які запобіжні заходи, в тому числі у вигляді особистого зобов`язання, відповідно до обвинуваченого ОСОБА_3 не можуть бути застосовані.

Разом із цим, зважаючи на тривалий строк дії запобіжного заходу у вигляді застави в раніше визначеному розмірі, належне виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, наявність неспростованих доводів сторони захисту про боргові зобов`язання обвинуваченого перед заставодавцем, відсутність в розпорядженні суду документів щодо фінансової спроможності обвинуваченого погасити борг перед заставодавцем з огляду на легальні доходи та активи обвинуваченого, на які не було би накладено арешт, суд вважає за можливе зменшити розмір застави до визначених у ст. 182 КПК України меж щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, що буде здатним запобігти ризикам у кримінальному провадженні, забезпечити дієвість кримінального провадження та виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

За таких обставин, клопотання захисника ОСОБА_7 підлягає частковому засдоволенню.

Керуючись статтями 132, 176, 177, 182, 194, 196, 197, 199, 201, 203, 284, 323, 372, 376 КПК України, суд

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_6 про закриття на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінального провадженя за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України, у зв`язку зі смертю обвинуваченого.

Клопотання захисника ОСОБА_10 задовольнити.

Продовжити судове провадженя відносно ОСОБА_5 для реабілітації померлого.

Скасувати обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави в ромірі - 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становивть 1 211 200 грн.

Повернути заставодавцям внесений в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 розмір застави, а саме: 386 000 грн заставодавцю ОСОБА_11 , 387 200 грн заставодавацю ОСОБА_12 , 387 000 грн заставодавцю ОСОБА_13 та 51 000 грн заставодавцю ОСОБА_14 .

Клопотання захисника ОСОБА_7 задовольнити частково.

Зменшити обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_3 розмір застави до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 грн.

Повернути заставодавцю ОСОБА_15 внесений в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 розмір застави в сумі 944 960 грн.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до суду та на підставі ст. 194 КПК України покласти на нього наступні обов`язки:

не виїжджати за межі Київської області без дозволу суду;

повідомляти суд про зміну місця проживання, роботи;

утримуватись від позапроцесуального спілкування зі свідками у даному провадженні;

здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків визначити до 25 вересня 2026 року включно.

Контроль за виконанням обов`язків обвинуваченим ОСОБА_3 покласти на прокурора.

Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків обвинуваченим, а також якщо обвинувачений не з`являться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання обов`язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1